Гребельник О.П. Основи митної справи (2003)

Митні збори як різновид митних платежів

Крім сплати мита, обов'язковим платежем при переміщенні вантажів через митний кордон є митні збори. Це вид митних платежів, що стягується за здійснення на користь платника певних дій з боку митних органів при здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів.

Безумовно, надходження від митних зборів займають незначну частку в доходах бюджету від митних платежів, але зважаючи на те, що вони є джерелом фінансування розвитку митної системи, відповідно до Митного кодексу, фіскальний ефект від їх запровадження є суттєвим і постійно зростає. Так, дохід від застосування митних зборів у 2000 році становив 320 600 тис. грн., у 2001 році 461 437 тис. грн., у 2002 році 473 млн. грн., а на 2003 рік заплановані у розмірі 400 млн. грн.

Досить часто митні збори ототожнюються зі всією сукупністю митних платежів. Це некоректно, оскільки митні збори є тільки одним із видів митних платежів, які нараховуються при переміщенні через митний кордон, тобто митні збори є тільки складовою митних платежів.

Вважаємо, що митні збори доцільно класифікувати за двома ознаками: залежно від функцій, що виконують митні органи, та від операцій, що здійснюють платники.

За першою ознакою митні збори можна поділити на два види:

• митні збори за виконання покладених на митницю обов'язків;

• митні збори за надання послуг у сфері митно-тарифних відносин. До митних зборів, які класифікуються за першою ознакою, можна

віднести такі види митних платежів:

• за перебування товарів та інших предметів під митним контролем; за митне оформлення транспортного засобу індивідуального користування, якщо цей засіб використовується для перевезення товарів та інших предметів в обсягах, що підлягають обкладенню митом; за видачу посвідчень на право реєстрації (перереєстрації) ввезених до України громадянами транспортних засобів;

• за зберігання товарів та інших предметів на складах митниць; за зберігання товарів та інших предметів, що підлягають обов'язковій передачі митниці;

• за митне оформлення товарів та інших предметів; за митне оформлення тимчасово ввезеного (вивезеного) майна під зобов'язання про його зворотне вивезення (ввезення); за митне оформлення товарів у разі транзиту; за митне оформлення товарів у разі ввезення на митний ліцензійний склад;

• за видачу підприємству свідоцтва про визнання його декларантом; за продовження терміну дії (перереєстрації) свідоцтва про визнання його декларантом;

• за супроводження підакцизних товарів.

До митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією, можна віднести митні платежі за:

• митне оформлення товарів;

• митне оформлення тимчасово ввезеного (вивезеного) майна;

• митне оформлення у разі транзиту іноземних товарів;

• митне оформлення у разі ввезення на митний ліцензійний склад;

• митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств.

За другою ознакою митні збори поділяються на митні збори, що нараховуються за вантажною митною декларацією, та інші види митних зборів.

Платниками митних зборів є юридичні та фізичні особи, що здійснюють митне оформлення. Нараховуються митні збори за фіксованими ставками, у доларах США.

Платниками митних зборів є юридичні та фізичні особи, що здійснюють митне оформлення. Нараховуються митні збори за фіксованими ставками, у доларах США.

Так, за митне оформлення товарів та інших предметів при митній вартості:

до 100 дол. США митні збори не стягуються;

від 100 до 1000 дол. США сплачується еквівалент 5 дол. США;

понад 1000 дол. США сплачується 0,2% митної вартості товарів та інших предметів, але не більше еквівалента 1000 дол. США.

Приклади нарахування зборів за митне оформлення. (Для всіх прикладів курс долара США на день подання ВМД становить 5 гривень за 1 долар США).

товарів обчислюється:

при ввезенні автомобільним транспортом з дати, що зазначена у провізній відомості як строк доставки товарів до митниці призначення, а при доставці раніше цієї дати — з дати фактичної доставки товарів до митниці призначення. У разі порушення строків перевізник повинен мати юридичний документ, який засвідчує причину порушення (у разі поломки — акт технічного стану автомобіля, засвідчений працівником ДАІ; у разі хвороби водія — свідчення лікаря і под.);

при ввезенні залізничним транспортом — з дати отримання митницею призначення інформації залізниці про надходження вантажу та проставлення штампу «під митним контролем» на товари у супровідних документах.

На нашу думку, при доставці вантажу залізницею є певне недопрацювання. Це пов'язано не тільки з відсутністю відповідальності залізниці за конкретний вантаж, а із зацікавленістю транспортної організації в максимізації часу перебування вантажу на залізниці. Дана ситуація надає можливість отримати додаткові надходження перевізнику за рахунок власника вантажу.

Вважаємо, що графу 50 ВМД необхідно доповнити зазначенням залізничного перевізника. Це підсилить його відповідальність за вантаж та зобов'яже повідомляти про надходження вантажу не з часу його фіксації на митниці, а з часу прибуття вантажу;

при ввезенні водним транспортом — з дати отримання митницею інформації порту про надходження вантажу;

при ввезенні авіаційним транспортом — з дати отримання митницею інформації від авіапідприємства про надходження вантажу.

У разі форс-мажорних обставин, наприклад, ускладнення вивантаження із судна, пов'язане з погіршенням кліматичних умов в акваторії порту, необхідно мати юридичний документ, який засвідчить дане явище, — довідку служби метеорології, на підставі якої складається акт. Варто зауважити, що зміна законодавства не може бути віднесена до форс-мажорних обставин, а отже, не може бути підставою для звільнення від даного виду платежу.

Залежно від операцій, що здійснюють платники, держава може встановлювати інші види митних зборів. Прикладом такого виду зборів слугує введення додаткового митного збору на імпорт (2% митної вартості) та введення митного збору на нафтопродукти (0,01 ЄВРО за 1 кг).

Митні збори сплачуються платниками у валюті України або в іноземній валюті першої групи класифікатора валют Національного банку України до/ або на момент здійснення митного оформлення. У національній валюті України митні збори сплачуються: суб'єктами підприємницької діяльності з місцезнаходженням на території України, які створені і діють відповідно до законодавства України; філіями, представництвами іноземних фірм, іноземними компаніями, міжнародними організаціями з місцем знаходження на території України, що здійснюють свою діяльність на підставі Законів України — дипломатичними, консульськими, торговельними та іншими офіційними представництвами України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями;

філіями та представництвами підприємств та організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;

фізичними особами з місцем постійного проживання на території України.

Обмежено коло платників, які можуть сплачувати митні збори як у національній валюті, так і в іноземній. До них належать:

суб'єкти підприємницької діяльності, що створені і діють відповідно до законодавства іноземних держав;

іноземні, дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, розташовані на території України;

представництва інших організацій і фірм в Україні, що не здійснюють підприємницької діяльності;

фізичні особи з місцем постійного проживання за межами України. Сплата митних зборів може бути здійснена перерахуванням суми митних зборів за безготівковим розрахунком на рахунок митної установи або внесенням суми митних зборів готівкою до каси митної установи, при цьому сплатою митних зборів за безготівковим рахунком вважається фактичне зарахування сум митних зборів на рахунок митниці. Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності може сплатити митні збори внесенням авансових сум на рахунок митниці.

За заявою платника та за наявності гарантії банку митниця має право надати відстрочку або розстрочку сплати митних зборів на строк, що не перевищує одного місяця. Звільнити від сплати митних зборів може тільки Кабінет Міністрів України.

У випадках, коли митними органами стягнуто надміру митних зборів, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності може повернути суму надмірно стягнутих митних зборів або зарахувати в рахунок майбутніх платежів протягом року з моменту митного оформлення. При цьому контроль за поверненням надміру стягнених сум митних зборів або зарахування їх у рахунок майбутніх платежів здійснює відділ митних платежів митниці, де здійснювалось митне оформлення.

Механізм повернення надміру стягнених сум митних зборів або зарахування їх у рахунок майбутніх платежів має таку послідовність.

Спочатку особа, що здійснює декларування товарів та інших предметів, звертається до начальника митниці із заявою, підписаною керівником та головним бухгалтером підприємства, щодо повернення надміру стягненої суми митних зборів або зарахування її в рахунок майбутніх платежів.

Перерахунок суми митних зборів здійснюється відділом митних платежів та оформляється завізованою начальником відділу доповідною запискою на ім'я начальника митниці. На підставі прийнятого начальником митниці рішення сума митних зборів, що підлягає поверненню, реєструється в журналі руху грошових коштів. Якщо надміру стягнена сума митних зборів підлягає поверненню, то відділ митних платежів готує повідомлення відділу бухгалтерського обліку про перерахування коштів. Якщо надміру стягнена сума митних зборів підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів, то відділ митних платежів вносить зміни до звітності та відповідних журналів обліку.

Отже, нарівні з митними податками, митні збори є дієвими засобами не тільки системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності, але й інструментами податкової політики держави.

Використана література: Гребельник, О.П. Основи митної справи: Навчальний посібник / О П Гребельник. — К.: Центр навчальної літератури, 2003.