Ківалов С.В. Митна політика України (2002)
Єдиний митний тариф
Із цих причин розгляд інструментів реалізації митної політики України ми пропонуємо починати з тарифного регулювання зовнішньоекономічних відносин. Тарифне регулювання зовнішньоекономічних відносин здійснюється за допомогою Єдиного митного тарифу України — який являє собою систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території (ч. 1. ст. 3 Закону України "Про єдиний митний тариф"). Митний тариф складається з двох основних елементів — товарної номенклатури та ставок мита. Подібна структура митного тарифу забезпечує ефективність та оперативність застосування митно-тарифного регулювання як по колу країн, так і по категоріях товарів, що імпортуються. Характерною ознакою товарної номенклатури є систематизація ставок мит у відповідності до диференційованого списку товарів, системність опису товарів та надання унікального коду для кожної товарної позиції.
В Україні діє Товарна Номенклатура Зовнішньоекономічної Діяльності (ТН ЗЕД), яка, так само, як і діючі сьогодні товарні номенклатури більшості країн Світу, побудована на основі Гармонізованої системи опису і кодування товарів (ГС), яка являє собою Номенклатуру, що включає товарні позиції, субпозиції і цифрові коди, застереження до розділів, груп і субпозицій, а також Основні правила інтерпретації Гармонізованої системи. Гармонізовану систему було прийнято в рамках Міжнародної конвенції про гармонізовану систему опису і кодування товарів, яку було підготовлено Радою Митного Співробітництва і підписано в Брюсселі 14 червня 1983 р.
Створення ГС є значним досягненням на шляху уніфікації тарифного регулювання міжнародної торгівлі, спрощення митних процедур і тим самим унеможливлення використання різних ' митних класифікацій товарів в якості нетарифного бар'єру.
Для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності одним із важливих факторів економічної привабливості країни є стабільність його податкової та митної політики, що повинно виражатися в гарантіях незмінності ставок мит протягом певного періоду. Це надає змогу ефективно планувати проведення довгострокових зовнішньоекономічних операцій і відповідно зменшує ризики при їх проведенні. Протягом останніх років українським урядом зроблено деякі кроки в цьому напрямі. Зокрема Постановою Кабінету Міністрів "Про порядок внесення змін до ставок ввізного мита"101 передбачено, що рішення з питань внесення змін до ставок ввізного мита на товари (за винятком сільськогосподарської продукції, на яку встановлюються сезонні мита) приймаються Кабінетом Міністрів України не частіше одного разу на півріччя, аз1 січня 2000 р. —. один раз на рік. Проекти актів законодавства з питань митно-тарифного регулювання, зокрема щодо встановлення, зміни або скасування ставок мита, вносяться до Кабінету Міністрів України після попереднього їх розгляду і схвалення Митно-тарифною радою України.
Використана література: Ківалов, С.В. Митна політика України: Підручник. / С.В. Ківалов, Б.А. Кормич. — Одеса: Юридична література, 2002.
В Україні діє Товарна Номенклатура Зовнішньоекономічної Діяльності (ТН ЗЕД), яка, так само, як і діючі сьогодні товарні номенклатури більшості країн Світу, побудована на основі Гармонізованої системи опису і кодування товарів (ГС), яка являє собою Номенклатуру, що включає товарні позиції, субпозиції і цифрові коди, застереження до розділів, груп і субпозицій, а також Основні правила інтерпретації Гармонізованої системи. Гармонізовану систему було прийнято в рамках Міжнародної конвенції про гармонізовану систему опису і кодування товарів, яку було підготовлено Радою Митного Співробітництва і підписано в Брюсселі 14 червня 1983 р.
Створення ГС є значним досягненням на шляху уніфікації тарифного регулювання міжнародної торгівлі, спрощення митних процедур і тим самим унеможливлення використання різних ' митних класифікацій товарів в якості нетарифного бар'єру.
Для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності одним із важливих факторів економічної привабливості країни є стабільність його податкової та митної політики, що повинно виражатися в гарантіях незмінності ставок мит протягом певного періоду. Це надає змогу ефективно планувати проведення довгострокових зовнішньоекономічних операцій і відповідно зменшує ризики при їх проведенні. Протягом останніх років українським урядом зроблено деякі кроки в цьому напрямі. Зокрема Постановою Кабінету Міністрів "Про порядок внесення змін до ставок ввізного мита"101 передбачено, що рішення з питань внесення змін до ставок ввізного мита на товари (за винятком сільськогосподарської продукції, на яку встановлюються сезонні мита) приймаються Кабінетом Міністрів України не частіше одного разу на півріччя, аз1 січня 2000 р. —. один раз на рік. Проекти актів законодавства з питань митно-тарифного регулювання, зокрема щодо встановлення, зміни або скасування ставок мита, вносяться до Кабінету Міністрів України після попереднього їх розгляду і схвалення Митно-тарифною радою України.
Використана література: Ківалов, С.В. Митна політика України: Підручник. / С.В. Ківалов, Б.А. Кормич. — Одеса: Юридична література, 2002.
