Ківалов С.В. Митна політика України (2002)

Варіантом адміністративних заходів з боку держави, спрямованих на добровільне обмеження експорту, є нормативне встановлення мінімальних або як їх ще називають — індикативних експортних цін, які є обов'язковими для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Результатом подібних заходів є забезпечення граничного мінімального рівня вартості певних товарів, що експортуються, і тим самим зменшення їх конкурентоспроможності на ринку країни, до якої вони експортуються.

Положення про індикативні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності, затверджене Указом Президента, зокрема встановлює (п. 3 Положення), що індикативні ціни можуть встановлюватися на товари: щодо експорту яких застосовано антидемпінгові заходи або розпочато антидемпінгові розслідування чи процедури в Україні або за її межами, щодо яких застосовуються спеціальні імпортні процедури відповідно до ст. 19 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", щодо експорту яких встановлено режим квотування, ліцензування; щодо експорту яких встановлено спеціальні режими, експорт яких здійснюється у порядку, передбаченому статтею 20 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"; в інших випадках на виконання міжнародних зобов'язань України1. Таким чином, головними цілями запровадження індикативних цін є уникнення загрози застосування антидемпінгових, компенсаційних або інших спеціальних процедур щодо товарів українського експорту, виконання міжнародних зобов'язань України щодо обмеження експорту та для забезпечення застосування спеціальних експортних режимів. Індикативні ціни встановлюються Міністерством економіки України на основі відповідної офіційної інформації, а їх застосування контролюється митними органами.

Використана література: Ківалов, С.В. Митна політика України: Підручник. / С.В. Ківалов, Б.А. Кормич. — Одеса: Юридична література, 2002.