Єрьомін Розміщення продуктивних сил (2003)

Роль народонаселення як основи суспільного виробництва полягає у тому, що воно виступає споживачем матеріальних благ. Крім того, це природна основа формування трудових ресурсів.

Основними показниками демографічного потенціалу є наступні:

чисельність населення;

динаміка чисельності населення;

віково-статева структура;

природний приріст населення.

Кількість трудових ресурсів не завжди пропорційна численності населення. Вона визначається віковою структурою населення.

Резервами звільнення трудових ресурсів є:

поліпшення умов праці;

дотримання техніки безпеки;

всебічна охорона здоровя;

ліквідація пільг для передчасного виходу на пенсію.



Збільшення питомоі волі чоловіків сприяє зростання потенціалу, адже межа іх виходу на пенсію на 5 років більша.

Поліпшення якісного складу формує прогресивну структуру трудових ресурсів ( особи віком до 40 років ). Це найважливіший фактор трудозабезпечення галузей економіки.

Трудовий потенціал – це система просторовоі та часовоі орієнтаціі з елементами трудових ресурсів з сукупністю кількісних та якісних показників, зайнятості та робочих місць.

Якість трудового потенціалу визначається за наступними показниками:

якість працездатного населення;

якість трудових ресурсів;

якість сукупного робітника ( робочоі сили ).

У кількісному відношенні трудовий потенціал визначається природним приростом, станом здоровя, міграційною рухливістю, потребами суспільного виробництва у робочій силі, можливостями задоволення потреби працездатного населення у робочих місцях.

В умовах переходу до ринку стають різноманітнішими форми зайнятості населення, зростає кількість малих підприємств.

Безробітні – це громадяни працездатного віку , які не мають заробітку через відсутність роботи, яка ім підходить та зареєстровані у державній службі зайнятості, шукають роботу та здатні приступити до праці.

Державна служба зайнятості займається наступними питаннями:

аналіз ринку праці;

прогнозуваня попиту – пропозиціі на робочу силу;

облік та допомога громадянам з питань працевлаштування;

забезпечення населення відповідною інформацією та консультаційне забезпечення;

професійна підготовка та перепідготовка незайнятого населення;

допомога підприємствам у доборі кадрів;

соціальний захист населення у межах компетенціі.

У 1989 р. чисельність украінців в Украіні становила 37, 4 млн. чол. ( 72, 7 % усього населення, росіян – 11, 4млн. чол. (22,1 % ), євреів – 486 тис. чол. ( 0, 9% ), білорусів – 440 тис. чол. (0,69%), молдаван – 324 тис. чол. ( 0, 6 % ), поляків – 219 тис. чол. ( 0, 4 % ), болгар – 223 тис. чол. ( 0,5 % ). В Украіні проживає понад 100 національностей. Понад 7, 5 млн. украінців проживає у близькому зарубіжжі, 4 млн. – далекому.

Рівень життя характеризується наступними показниками:

фонд споживання у використовуваному національному доході;

реальні доходи населення;

номінальна заробітна плата;

доход селян від громадського господарства;

суспільні фонди споживання;

обсяг роздрібного товарообороту;

розмірами та динамікою споживання продуктів харчування та непродовольчий характер;

розміри та динаміка житлових та комунальних послуг;

розміри та динаміка послуг транспорту, звязку;

умови праці та відпочинку.