Конспект лекцій (2004) Бухгалтерський облік у банках
Якісні характеристики фінансових звітів, організація їх підготовки та подання
Завершальним етапом облікового циклу фінансового бухгалтерського обліку є процес складання та подання фінансової звітності. Вона складається як для потреб менеджменту, так і для зовнішніх користувачів. Як уже зазначалося, основною метою складання фінансових звітів є надання користувачам для прийняття економічних рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та грошові потоки банку.
Повна фінансова звітність банку включає:
— балансовий звіт;
— звіт про фінансові результати;
— звіт про рух грошових коштів;
— звіт про власний капітал;
— примітки до фінансових звітів.
Жоден із перелічених звітів окремо не може надати всієї потрібної користувачам інформації, а тому всі компоненти фінансової звітності слід інтерпретувати та аналізувати у комплексі.
Насамперед фінансові звіти мають правдиво відображати фінансову інформацію щодо банку. Необхідною умовою правдивого відображення діяльності банку є подання інформації у певному форматі та за показниками, які забезпечують якісні характеристики фінансових звітів.
Основні вимоги щодо форм фінансової звітності банку такі:
^відповідність національним та міжнародним стандартам з бухгалтерського обліку;
— складання на підставі даних бухгалтерського обліку;
—оптимальність за кількістю і складом показників, що відображаються у фінансових звітах;
* розкриття кількісних та якісних характеристик господарського факту, явища чи процесу, які відображаються у фінансовому звіті;
«зручність форм фінансової звітності для заповнення, розроблення та створення програм електронної обробки інформації.
Якісні характеристики визначають ступінь корисності інформації, що містять фінансові звіти. Виділяють такі якісні характеристики фінансової інформації: дохідливість, доречність, досто-вірн іст ь і зіставн іст ь.
І.Дохідливість — це якість інформації. Інформація, що включена до форм звітності, має бути зрозумілою користувачам. Однак це не означає, що користувачі зможуть правильно зрозуміти зміст фінансових звітів без необхідних базових знань у галузі банківського бізнесу, економіки та бухгалтерського обліку. Тому інформація про складні поняття, яка є корисною для прийняття рішень, не повинна виключатись із звітності через складність розуміння її окремими користувачами. Отже, інформація, яка подається у фінансових звітах, має бути розрахована на її розуміння та однозначне тлумачення користувачами.
2. Доречність означає здатність інформації впливати на рішення, що приймаються. Для користувачів інформація є доречною, якщо вона дає їм змогу оцінити минулі, поточні події та зробити прогноз майбутніх подій і виходячи з отриманих висновків прийняти обґрунтоване економічне рішення щодо діяльності банку. Доречність інформації визначається її суттє-вістю, своєчасністю та можливістю використання для прогнозування.
Звітна інформація вважається суттєвою тоді, коли її упущення або неправильний виклад можуть вплинути на реальну оцінку діяльності банку та його фінансовий стан.
Фінансові звіти мають бути надані користувачам своєчасно, тобто у строки, що забезпечують ефективне використання звітної інформації. Найвірогідніша інформація втрачає свою корисність, якщо вона надана користувачам із запізненням. Згідно з термінами подання фінансової звітності, затвердженими чинним законодавством, квартальна фінансова звітність надається банком не пізніше 25-го числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна — не пізніше 18 лютого наступного за звітним року.
Консолідована фінансова звітність має бути надана засновникам банку не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та не пізніше 15 квітня наступного за звітним року.
3. Достовірність інформації означає, що вона не містить помилок та похибок, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності. Вимоги щодо достовірності передбачають:
«сумлінність подання інформації. Кожна стаття звіту повинна з достатньою точністю піддаватись конкретній оцінці;
«•змістовність інформації. Відображення максимальних обсягів інформації в межах форми;
* нейтральність. Подання звітної інформації не повинне мати вибіркового характеру для заздалегідь визначеного результату;
«відповідність. Для недопущення значних недооцінок чи переоцінок окремих елементів звітів необхідна повна точність у відображенні всіх показників діяльності банку.
4. Зіставність інформації означає надання користувачам можливості порівнювати:
• фінансові звіти банку за різні періоди;
«фінансові звіти різних банків.
Передумовою зіставності є наведення звітної інформації попереднього періоду у фінансових звітах та розкриття інформації про облікову політику та її зміни у примітках.
Склад і порядок заповнення форм, періодичність і строки подання фінансової звітності регламентовано законодавством. Правила щодо складання форм фінансової звітності установами банків викладені у «Правилах організації фінансової та статистичної звітності банків України», затверджених постановою Правління Національного банку України № 436 від 12 грудня 1997 р. із змінами і доповненнями; в «Інструкції про складання річного фінансового звіту банків України», затвердженій постановою Правління Національного банку України № 545 від 26 грудня 2001 р.; в «Інструкції про складання проміжної (квартальної) фінансової звітності банків України», затвердженій постановою Національного банку України № 431 від 12 листопада 2002 р. Відповідальність за складання та надання фінансової звітності несе керівництво банку в особі керівника та головного бухгалтера.
За звітним періодом фінансові звіти, що складають банки, поділяються на щоденну, місячну, квартальну та річну звітність (табл. 13.1).
Повним звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік (починається 1 січня і закінчується 31 грудня). Звітний період ще часто називають обліковим періодом. У межах річного облікового періоду, або циклу, банки складають проміжні фінансові звіти.
Щоденна, місячна і квартальна звітність є проміжною і складається наростаючим підсумком з початку року. Баланс банку складається на кінець останнього дня звітного періоду.
Зверніть увагу: на відміну від підприємств банки складають баланс щоденно. Щоденна звітність подається лише у складі однієї форми — балансу.
Щомісячна фінансова звітність включає дві форми: баланс і звіт про прибутки та збитки. Щомісячний і щоденний баланси складаються за однаковим форматом.
Квартальна звітність включає такі три форми: балансовий звіт; звіт про фінансові результати; примітка «Зобов'язання банку, які обліковуються на позабалансових рахунках».
Найбільш вичерпною та змістовною є річна фінансова звітність, яка подається у повному комплекті: балансовий звіт; звіт про фінансові результати; звіт про рух грошових коштів; звіт про власний капітал; примітки (їх усього 32). Слід зауважити, що левова частка суттєвої та детальної фінансової інформації щодо банку розкривається в примітках. За відсутності доступу до такої інформації об'єктивна та правдива оцінка фінансового стану і результатів діяльності банку неможлива.
Для зовнішніх користувачів доступна тільки квартальна та річна фінансова звітність. Банки зобов'язані оприлюднювати річну та квартальну фінансову звітність. Такі публікації дають змогу громадськості певною мірою контролювати банки. Квартальна
фінансова звітність підлягає публікації протягом місяця, наступного за звітним кварталом. Річний фінансовий звіт банк мусить оприлюднити протягом п'яти місяців після закінчення звітного року разом з аудиторським висновком стосовно її достовірності.
Річна банківська звітність підлягає обов'язковій аудиторській перевірці та підтвердженню незалежним аудитором. Аудитор викладає свою думку тільки щодо того, чи повною мірою фінансові звіти та примітки до них відображають фінансовий стан і результати діяльності банку. Наявність аудиторського підтвердження фінансової звітності банку дає громадськості додаткові гарантії щодо її правдивості.
Найбільш наочно процес складання фінансової звітності простежується за підсумкового узагальнення облікових даних у річному фінансовому звіті.
Процес підготовки до складання та безпосереднє складання форм фінансових звітів включає кілька етапів:
1. Закриття рахунків доходів і витрат банку (шостого класу «Доходи» і сьомого класу «Витрати»).
2. Визначення чистого фінансового результату діяльності банку за звітний період (записи на рахунку 5040 «Прибуток чи збиток звітного року, що очікує затвердження»).
3. Підтвердження залишків на рахунках активів, зобов'язань та капіталу через їх інвентаризацію (першого класу «Казначейські і міжбанківські операції», другого класу «Операції з клієнтами», третього класу «Операції з цінними паперами, інші активи і зобов'язання», четвертого класу «Довгострокові вкладення, основні засоби і нематеріальні активи» і п'ятого класу «Капітал банку»).
4. Внесення коригувань за наслідками інвентаризації (у разі виявлення відхилень даних обліку від даних інвентаризації).
5. Складання звіту про фінансові результати, балансу та інших форм фінансової звітності.
6. Коригування показників звітності та формування приміток щодо подій після дати балансу.
7. Перевірка узгодженості показників звітності.
Річна фінансова звітність банку складається на підставі даних бухгалтерського обліку банку з урахуванням коригувальних проведень за рік. Банки — юридичні особи складають консолідовану річну фінансову звітність. Порядок складання та надання звітності філіями, відділеннями визначається банком самостійно.
Річна фінансова звітність складається у тисячах гривень. Інформація у річних фінансових звітах подається порівняно з попереднім роком.
Повна фінансова звітність банку включає:
— балансовий звіт;
— звіт про фінансові результати;
— звіт про рух грошових коштів;
— звіт про власний капітал;
— примітки до фінансових звітів.
Жоден із перелічених звітів окремо не може надати всієї потрібної користувачам інформації, а тому всі компоненти фінансової звітності слід інтерпретувати та аналізувати у комплексі.
Насамперед фінансові звіти мають правдиво відображати фінансову інформацію щодо банку. Необхідною умовою правдивого відображення діяльності банку є подання інформації у певному форматі та за показниками, які забезпечують якісні характеристики фінансових звітів.
^відповідність національним та міжнародним стандартам з бухгалтерського обліку;
— складання на підставі даних бухгалтерського обліку;
—оптимальність за кількістю і складом показників, що відображаються у фінансових звітах;
* розкриття кількісних та якісних характеристик господарського факту, явища чи процесу, які відображаються у фінансовому звіті;
«зручність форм фінансової звітності для заповнення, розроблення та створення програм електронної обробки інформації.
Якісні характеристики визначають ступінь корисності інформації, що містять фінансові звіти. Виділяють такі якісні характеристики фінансової інформації: дохідливість, доречність, досто-вірн іст ь і зіставн іст ь.
І.Дохідливість — це якість інформації. Інформація, що включена до форм звітності, має бути зрозумілою користувачам. Однак це не означає, що користувачі зможуть правильно зрозуміти зміст фінансових звітів без необхідних базових знань у галузі банківського бізнесу, економіки та бухгалтерського обліку. Тому інформація про складні поняття, яка є корисною для прийняття рішень, не повинна виключатись із звітності через складність розуміння її окремими користувачами. Отже, інформація, яка подається у фінансових звітах, має бути розрахована на її розуміння та однозначне тлумачення користувачами.
2. Доречність означає здатність інформації впливати на рішення, що приймаються. Для користувачів інформація є доречною, якщо вона дає їм змогу оцінити минулі, поточні події та зробити прогноз майбутніх подій і виходячи з отриманих висновків прийняти обґрунтоване економічне рішення щодо діяльності банку. Доречність інформації визначається її суттє-вістю, своєчасністю та можливістю використання для прогнозування.
Звітна інформація вважається суттєвою тоді, коли її упущення або неправильний виклад можуть вплинути на реальну оцінку діяльності банку та його фінансовий стан.
Фінансові звіти мають бути надані користувачам своєчасно, тобто у строки, що забезпечують ефективне використання звітної інформації. Найвірогідніша інформація втрачає свою корисність, якщо вона надана користувачам із запізненням. Згідно з термінами подання фінансової звітності, затвердженими чинним законодавством, квартальна фінансова звітність надається банком не пізніше 25-го числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна — не пізніше 18 лютого наступного за звітним року.
Консолідована фінансова звітність має бути надана засновникам банку не пізніше 45 днів після закінчення звітного кварталу та не пізніше 15 квітня наступного за звітним року.
3. Достовірність інформації означає, що вона не містить помилок та похибок, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності. Вимоги щодо достовірності передбачають:
«сумлінність подання інформації. Кожна стаття звіту повинна з достатньою точністю піддаватись конкретній оцінці;
«•змістовність інформації. Відображення максимальних обсягів інформації в межах форми;
«відповідність. Для недопущення значних недооцінок чи переоцінок окремих елементів звітів необхідна повна точність у відображенні всіх показників діяльності банку.
4. Зіставність інформації означає надання користувачам можливості порівнювати:
• фінансові звіти банку за різні періоди;
«фінансові звіти різних банків.
Передумовою зіставності є наведення звітної інформації попереднього періоду у фінансових звітах та розкриття інформації про облікову політику та її зміни у примітках.
Склад і порядок заповнення форм, періодичність і строки подання фінансової звітності регламентовано законодавством. Правила щодо складання форм фінансової звітності установами банків викладені у «Правилах організації фінансової та статистичної звітності банків України», затверджених постановою Правління Національного банку України № 436 від 12 грудня 1997 р. із змінами і доповненнями; в «Інструкції про складання річного фінансового звіту банків України», затвердженій постановою Правління Національного банку України № 545 від 26 грудня 2001 р.; в «Інструкції про складання проміжної (квартальної) фінансової звітності банків України», затвердженій постановою Національного банку України № 431 від 12 листопада 2002 р. Відповідальність за складання та надання фінансової звітності несе керівництво банку в особі керівника та головного бухгалтера.
За звітним періодом фінансові звіти, що складають банки, поділяються на щоденну, місячну, квартальну та річну звітність (табл. 13.1).
Повним звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік (починається 1 січня і закінчується 31 грудня). Звітний період ще часто називають обліковим періодом. У межах річного облікового періоду, або циклу, банки складають проміжні фінансові звіти.
Щоденна, місячна і квартальна звітність є проміжною і складається наростаючим підсумком з початку року. Баланс банку складається на кінець останнього дня звітного періоду.
Зверніть увагу: на відміну від підприємств банки складають баланс щоденно. Щоденна звітність подається лише у складі однієї форми — балансу.
Щомісячна фінансова звітність включає дві форми: баланс і звіт про прибутки та збитки. Щомісячний і щоденний баланси складаються за однаковим форматом.
Квартальна звітність включає такі три форми: балансовий звіт; звіт про фінансові результати; примітка «Зобов'язання банку, які обліковуються на позабалансових рахунках».
Найбільш вичерпною та змістовною є річна фінансова звітність, яка подається у повному комплекті: балансовий звіт; звіт про фінансові результати; звіт про рух грошових коштів; звіт про власний капітал; примітки (їх усього 32). Слід зауважити, що левова частка суттєвої та детальної фінансової інформації щодо банку розкривається в примітках. За відсутності доступу до такої інформації об'єктивна та правдива оцінка фінансового стану і результатів діяльності банку неможлива.
Для зовнішніх користувачів доступна тільки квартальна та річна фінансова звітність. Банки зобов'язані оприлюднювати річну та квартальну фінансову звітність. Такі публікації дають змогу громадськості певною мірою контролювати банки. Квартальна
фінансова звітність підлягає публікації протягом місяця, наступного за звітним кварталом. Річний фінансовий звіт банк мусить оприлюднити протягом п'яти місяців після закінчення звітного року разом з аудиторським висновком стосовно її достовірності.
Річна банківська звітність підлягає обов'язковій аудиторській перевірці та підтвердженню незалежним аудитором. Аудитор викладає свою думку тільки щодо того, чи повною мірою фінансові звіти та примітки до них відображають фінансовий стан і результати діяльності банку. Наявність аудиторського підтвердження фінансової звітності банку дає громадськості додаткові гарантії щодо її правдивості.
Найбільш наочно процес складання фінансової звітності простежується за підсумкового узагальнення облікових даних у річному фінансовому звіті.
Процес підготовки до складання та безпосереднє складання форм фінансових звітів включає кілька етапів:
1. Закриття рахунків доходів і витрат банку (шостого класу «Доходи» і сьомого класу «Витрати»).
3. Підтвердження залишків на рахунках активів, зобов'язань та капіталу через їх інвентаризацію (першого класу «Казначейські і міжбанківські операції», другого класу «Операції з клієнтами», третього класу «Операції з цінними паперами, інші активи і зобов'язання», четвертого класу «Довгострокові вкладення, основні засоби і нематеріальні активи» і п'ятого класу «Капітал банку»).
4. Внесення коригувань за наслідками інвентаризації (у разі виявлення відхилень даних обліку від даних інвентаризації).
5. Складання звіту про фінансові результати, балансу та інших форм фінансової звітності.
6. Коригування показників звітності та формування приміток щодо подій після дати балансу.
7. Перевірка узгодженості показників звітності.
Річна фінансова звітність банку складається на підставі даних бухгалтерського обліку банку з урахуванням коригувальних проведень за рік. Банки — юридичні особи складають консолідовану річну фінансову звітність. Порядок складання та надання звітності філіями, відділеннями визначається банком самостійно.
Річна фінансова звітність складається у тисячах гривень. Інформація у річних фінансових звітах подається порівняно з попереднім роком.
