Масляк Географія (2000)
Машинобудівний комплекс
У сучасному житті практично немає жодної галузі діяльності людини, де б не використовувалися вироби машинобудування. Це — і телевізор, і магнітофон, і холодильник, і пральна машина, і радіоприймач, і міксер, і велосипед, і автомобіль. Всі вони також виготовлені машинами або із застосуванням машин.
Отже, без машин життя та виробнича діяльність сьогодні практично неможливі. На роботу люди дістаються машинами — автобусами, тролейбусами, поїздами, автомобілями, де вони знову мають справу з машинами — верстатами, прокатними станами, комбайнами, сівалками тощо. Навіть управлінська праця все більше устатковується машинами — комп'ютерами, автоматизованими робочими місцями.
Забезпечуючи машинами інші галузі господарства, машинобудування сприяє науково-технічному прогресу, полегшує працю робітників, поліпшує її умови.
Машинобудівний комплекс — це сукупність галузей промисловості, що виробляють машини й устаткування для всіх" ланок народного господарства.
У колишньому и^Оі* оула' проголошена лінія на всебічне обмеження нового будівництва в машинобудуванні України. Кошти переважно направлялися в Поволжя та східні і південно-східні райони СРСР. Україні відводилася роль виробника продукції металомісткого машинобудування.
Вкрай несприятливою для розвитку машинобудування в Україні була організаційна (управлінська) структура галузі. Планово-адміністративна система керівництва в СРСР призводила до нераціональних перевезень комплектуючих деталей і вузлів, а також готової продукції. Так, з Білої Церкви комплектуючі деталі могли потрапити в Омськ, а з Баку такі ж вироби везли в Білу Церкву. Реальна вартість таких виробів, враховуючи транспортні витрати, зростала в багато разів. Причини цього явища крилися в економічно не виправданому бажанні створити єдиний народногосподарський комплекс СРСР. З розпадом СРСР і впровадженням елементів ринкової економіки ця схема зв'язків була зруйнована. А за умови багаторазового підвищення цін на енергоносії, різкого зростання вартості транспортних та інших послуг машинобудування України опинилося у скрутному становищі. Нині необхідне формування нової мережі економічних зв'язків на засадах доцільності і насамперед у межах України. Зокрема, треба враховувати раціональні радіуси перевезень, що не перевищують 500—600 км.
Визначте за картою раціональні радіуси економічних зв'язків для Києва, Львова, Харкова, Одеси, Дніпропетровська, центру своєї області чи республіки.
Досвід таких розвинутих країн, як Японія, Німеччина, Республіка Корея, свідчить, що машинобудування набуває нині значення «галузі-організатора», здатної вдосконалювати розвиток економіки країни.
Машинобудування — надзвичайно складна галузь в Україні. Воно поділяється на кілька десятків галузей і виробництв. Підприємства машинобудування об'єднуються в одне ціле на основі спільності технології, сировини, а також призначення готової продукції. Великі галузі, наприклад сільськогосподарське, енергетичне, транспортне машинобудування, поділяються на менші. Так, транспортне машинобудування складається з авто, судно-, вагоно-, тепловозе-, літакобудування тощо. В свою чергу, наприклад, автомобілебудування — з виробництва легкових, вантажних автомобілів, автобусів.
Машинобудування є органічною складовою частиною майже кожного більш-менш значного промислового комплексу.
Розміщення окремих галузей машинобудування (мал. 76) залежить від характеру виробництва, його трудомісткості, потреб у кваліфікованій робочій силі, показників витрат сировини, енергії, устаткування у розрахунку на випуск одиниці продукції. Залежно від дії цих чинників галузі машинобудування об'єднуються за територіальним тяжінням в такі групи: ' 1. Радіотехніка, робототехніка, електроніка, конвейєре-, приладе-, верстатобудування, інструментальна промисловість та ін. Підприємства цих галузей об'єктивно тяжіють до промислових центрів, де є кваліфіковані кадри, науково-дослідні інститути відповідного профілю, виробнича і невиробнича інфраструктури.
2. Авто-, двигуне-, тракторо-, вагонобудування, виробництво устаткування для легкої і поліграфічної промисловості. Заводи
цих галузей тяжіють до центрів загального машинобудування, кваліфікованих кадрів, а також виробництва металу і енергії. (Поміркуйте, чому ці підприємства мають таке територіальне тяжіння. Які чинники зумовлюють його?)
3. Виробництва сільськогосподарських машин, хімічного устаткування, промислової арматури, будівельних і шляхових машин розміщуються ближче до районів споживання готової продукції. (Чому?)
4. Виробництва гірничошахтного, металургійного, підйомно-транспортного устаткування, металевих виробів тяжіють до джерел металопостачання і районів споживання готової продукції. (Що зумовлює таке подвійне тяжіння цих підприємств? Які чинники діють в даному випадку?)
5. Підприємства галузі металообробки (ремонт машин та обладнання, виробництво окремих нескладних металевих виробів і конструкцій) орієнтуються в розміщенні на споживача і можуть знаходитися майже повсюдно. (Пригадайте, які ремонтні підприємства є у вашому районі. Які машини і обладнання вони ремонтують?)
Найважливішими галузями машинобудування є: важке. транспортне, енергетичне, електротехнічне, верстатобудування, приладобудування, сільськогосподарське, виробництво устаткування для різних галузей народного господарства.
До галузей машинобудування, що дістали найбільший розвиток, належить важке машинобудування — виробництво машин і устаткування для гірничої, вугільної, металургійної, хімічної, нафтової та газової промисловості, транспорту тощо. Підприємства цих металомістких галузей розміщуються переважно в Донбасі, Придніпров'ї, а також у Харкові. (Чому це так?)
Найбільшим підприємством важкого машинобудування є Новокраматорський завод. Він виготовляє устаткування для металургійних підприємств, гірничодобувної промисловості, крокуючі екскаватори тощо. Горлівський машинобудівний завод виробляє машини переважно для вугільної промисловості: стругові установки, вугільні комбайни та ін. Підприємства важкого машинобудування є також у Дніпропетровську, Кривому розі, Донецьку.
Велике значення для України має транспортне машинобудування — складна і територіальне поширена галузь. На її підприємствах випускають тепловози, вагони, автомобілі, судна, літаки.
Тепловози виробляють в Луганську і Харкові, ремонтують у великих містах та залізничних вузлах.
Основними центрами вагонобудування є Дніпродзержинськ, Кременчук, Стаханов, Маріуполь, Київ. Вагоноремонтні підприємства здебільшого розміщені у великих залізничних вузлах.
Тролейбуси випускають у Києві і Дніпропетровську, ремонтують рухомий склад міського електротранспорту у великих містах.
Автомобілі збирають з багатьох комплектуючих вузлів і деталей на автомобільних заводах. Деякі суміжні підприємства, що випускають комплектуючі деталі, знаходяться за межами нашої держави. Так, Львівський автобусний завод дістає частину двигунів від французької фірми «Рено» (мал. 77). Великий автомобільний завод, що випускає великовантажні автомобілі, знаходиться в Кременчуці. В перспективі підприємство вироблятиме різні типи вантажних машин. В Одесі працює завод важкого кранобудування (мал. 78), в Луганську — автоскладальний. Легкові автомобілі випускає велике підприємство в Запоріжжі, яке інтенсивно розбудовується і освоює випуск нових машин. В Луцьку виробляють вантажно-пасажирські автомашини.
Моторний та тракторних двигунів заводи працюють в Мелітополі та Харкові. Окремі вузли і агрегати до автомобілів виробляють у Полтаві, Херсоні, Чернігові, Харкові, Вінниці тощо. Розширюється мережа авторемонтних підприємств, особливо з обслуговування автомобілів іноземного виробництва.
Суднобудування в Україні розміщується у кількох центрах. Найбільшим з них є Миколаїв. Тут випускають морські судна — танкери і сухогрузи. Другим за значенням центром суднобудування є Херсон. На його заводах виробляють морські і річкові судна, земснаряди, доки для морських портів, портальні крани тощо. Великий суднобудівний завод працює в' Києві. Він випускає морські траулери. Є суднобудівний завод і в Керчі. Ремонтують морські судна в Одесі, Іллічівську, Севастополі, Маріуполі, річкові — у Запоріжжі, Вилковому, Ізмаїлі, Рені.
Суднобудування України — важлива галузь, що здатна забезпечити потреби країни у великих нафтоналивних танкерах, лісовозах і рудовозах, суднах на підводних крилах і повітряній подушці, вантажних суднах типу «річка—море», військових суднах. Суднобудівні заводи України виконують замовлення для інших країн світу.
Розвинуте в Україні і літакобудування. Його центрами є Київ, Харків, Львів. В Київському авіаоб'єднанні будують надважкі транспортні літаки (Ан-124 «Руслан», Ан-225 «Мрія»), що за багатьма показниками перевершують літаки подібного типу за рубежем. Тут створили і літак-пожежник Ан-32п. У Харкові працює авіаційне об'єднання. Там випускають пасажирські літаки типу Ту-134. Іде робота над створенням літаків третього тисячоліття — транспортного Ан-70 і пасажирського Ту-334. Літакобудування — свідчення високого розвитку країни. (Пригадайте, які передумови є в Україні для розвитку суднобудування, літакобудування.)
Підйомно-транспортне, будівельне і шляхове машинобудування дуже металомістке. Тому здебільшого його підприємства тяжіють до металургійних баз або ж зосереджені неподалік від них. Виробництво важких кранів, крокуючих екскаваторів, підвісних канатних доріг розміщене в Дніпропетровську, Запоріжжі, Краматорську, Стаханові, Херсоні. Потужним підприємством є завод важкого кранобудування в Одесі. Баштові крани виготовляють у Харкові.
Будівельні і шляхові машини випускають у Києві, Одесі, Кременчуці, Бердянську, Харкові, Миколаєві, Коростені і Слов'янську. Устаткування для будівельної індустрії виробляють переважно в Харкові, Києві, Дніпропетровську, Лисичанську, Житомирі.
Енергетичне машинобудування має міждержавне значення. Найбільшим його центром є Харків. Тут виробляють потужні турбіни для теплових, атомних, гідравлічних, газо-
турбінних та інших електростанцій. Підприємства цієї галузі розміщені також у Полтаві, Стаханові (Луганська область), Монастирищі (Черкаська область). До енергетичного машинобудування належать дизелебудування, його центри знаходяться в Токмаку (Запорізька область), Бериславі (Херсонська область), Первомайську (Миколаївська область). Ці підприємства випускають дизелі для суден, тепловозів, бурових механізмів, електростанцій.
Заводи електротехнічного машинобудування виробляють електромотори, прилади, кабель та іншу продукцію. Найбільшими центрами галузі є Харків, Київ, Запоріжжя, Львів, Полтава, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса та ін.
Електронна та радіотехнічна промисловість забезпечує крашу телевізорами, магнітофонами, радіоприймачами, комп'ютерами, напівпровідниками тощо, її підприємства не потребують великих площ, не дуже забруднюють довкілля, не є матеріаломісткими, можуть розміщуватися як у великих, так і в малих містах, і навіть селах. Основними центрами галузі є Львів (заводи телевізорів і кінескопів), Київ («Маяк», «Радар», «Електронмаш» та ін.), Сімферополь (завод телевізорів), Дніпропетровськ (радіозавод), а також Черкаси, Запоріжжя, Одеса. Розширюється кооперація з підприємствами Японії, Тайваню, Китаю, Республіки Кореї.
Підприємства електротехнічного машинобудування виготовляють різноманітні машини і пристрої, що призначені для виробництва, передачі, перетворення і споживання електроенергії. Найбільшими центрами електротехнічного машинобудування є Харків, Запоріжжя, Київ, Дніпропетровськ, Львів, Полтава, Донецьк, Одеса, Бердянськ. Найпотужніші підприємства зосереджені в Харкові. Це заводи — «Електроважмаш», електромеханічний та «Електромашина». Виділяються також трансформаторний завод та завод електроапаратури у Запоріжжі, дослідний електромеханічний у Києві, електромеханічний у Полтаві, електротехнічних виробів у Львові тощо. Великі підприємства електротехнічного машинобудування є також у Новій Каховці (електромашинобудівний завод), Умані (завод «Мегомметр»), Слов'янську (арматурно-ізоляторний) тощо.
Кабельне виробництво зосереджене в Києві, Бердянську, Харкові, Кам'янці-Подільському, Одесі, Донецьку.
Кіноапаратуру випускають у Києві й Одесі, електронні прилади і мікроскопи — у Сумах, пральні машини — у Києві, холодильники — у Василькові і Донецьку. Ці підприємства також розширюють зв'язки із заводами Фінляндії, Росії та інших країн.
Верстатобудування значною мірою працює на задоволення потреб галузі в металообробному устаткуванні.
Найбільші підприємства верстатобудування: Київський і Житомирський заводи верстатів-автоматів, Львівський верстатів та інструментів, Харківський агрегатних верстатів, Краматорський важкого верстатобудування, Одеський верстатобудівний.
До великих міст тяжіють підприємства приладобудування. Для цього виробництва потрібні висококваліфіковані працівники. Основними центрами є великі міста: Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Запоріжжя, Львів.
Заводи сільськогосподарського машинобудування розміщені в усіх частинах країни. Найбільші підприємства знаходяться в Тернополі і Дніпропетровську (бурякозбиральні комбайни), Херсоні (кукурудзо- і зернозбиральні комбайни). Сівалки виробляють у Кіровограді, тракторні плуги — в Одесі, зрошувальні машини — в Первомайську Миколаївської області, кормороздавальні машини — в Білій Церкві, обладнання для ферм — в Умані. Підприємства сільськогосподарського машинобудування є в Києві, Миколаєві, Мелітополі, Бердянську, Львові, Донецьку, Луганську, Чернівцях та ін. Виробництво тракторів зосереджено головним чином у Харкові. Тут працює потужний Харківський тракторний завод (ХТЗ) (мал. 79). У місті знаходяться також заводи «Поршень», тракторних самохідних шасі, тракторних двигунів. ХТЗ кооперується із заводами Харківської області, Києва, Вінниці та інших міст.
Підприємства машинобудування для хімічної промисловості випускають хімічну апаратуру, машини для виробництва мінеральних добрив, синтетичного каучуку, штучного волокна, пластмас, компресорне і насосне обладнання, фільтри тощо. Найбільші заводи знаходяться у Києві, Сумах, Полтаві, Дніпропетровську, Одесі, Львові, Фастові, Дрогобичі.
Підприємства, що виробляють машини і устаткування для легкої і харчової промисловості, тяжіють до великих машинобудівних центрів і до центрів харчової промисловості. Виробництво устаткування для харчової промисловості розвинуте в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Запоріжжі, Полтаві, Маріуполі, Черкасах, Смілі, Львові, Мелітополі, Сімферополі, Ужгороді.
Заводи, що виробляють устаткування для легкої промисловості, розміщені в Харкові, Києві, Полтаві, Чернівцях, Херсоні, Мелітополі, Одесі, Івано-Франківську, Фастові, Бердичеві, Чернігові, Кам'янці-Подільському та ін.
Основними формами територіальної організації машинобудування є машинобудівні центри, вузли і райони.
У машинобудівному центрі зосереджено машинобудівні підприємства певної спеціалізації. Машинобудівний вузол охоплює кілька машинобудівних центрів, населення яких значною мірою зайнято у машинобудівному виробництві. Машинобудівний район — це територіально-виробничий комплекс з чіткою спеціалізацією щодо випуску машинобудівної продукції. Охоплює звичайно територію однієї або кількох сусідніх областей.
В Україні можна виділити понад 70 машинобудівних вузлів. Вони різні за величиною, спеціалізацією, рівнем сформованості.
Найбільшим машинобудівним вузлом України є Харківський. Переважний розвиток тут дістали тракторне і сільськогосподарське машинобудування, енергетичне, підйомно-транспортне, верстатобудування, електротехнічне машинобудування.
Другим за величиною є Київський машинобудівний вузол. Тут розвинуті приладобудування, а також машинобудування для харчової, хімічної промисловості, транспортне машинобудування. (Поміркуйте, чому ці два найбільші вузли країни дуже відрізняються один від одного за своєю галузевою структурою.)
Потужний машинобудівний вузол сформувався в Дніпропетровську. Тут переважає важке, сільськогосподарське машинобудування, електротехнічна промисловість.
Одеський машинобудівний вузол спеціалізується на верстатобудуванні, підйомно-транспортному, сільськогосподарському машинобудуванні.
У Львівському машинобудівному вузлі переважають електротехнічна, автомобільна промисловість, приладобудування, у Луганському — тепловозобудування і гірниче машинобудування, у Запорізькому — електротехнічна і автомобільна галузі.
Великим вузлом важкого машинобудування є Краматорськ, суднобудування — Миколаїв, суднобудування і сільськогосподарського машинобудування — Херсон. (Які особливості роз-
витку і розміщення машинобудування у вашому місті, області, республіці? Яка його галузева структура? Які центри і вузли сформувалися?)
Машинобудівні райони формуються навколо одного або кількох великих вузлів і охоплюють кілька областей.
Можна виділити Харківський машинобудівний район (Харківська, Полтавська і Сумська області), Донбаський (Донецька і Луганська області), Придніпровський (Дніпропетровська, Кіровоградська і Запорізька області), Центральний (Київська, Чернігівська, Житомирська і Черкаська області), Західний (Львівська, Івано-Франківська, Волинська, Рівненська, Закарпатська області), Подільський (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська і Чернівецька області), Південний райони (Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська області). (Визначте за картою найголовніші машинобудівні вузли кожного з районів.)
Підприємства машинобудування в Україні розміщені вкрай нерівномірно. Понад 50 % випуску товарної продукції, кількості працівників і вартості промислово-виробничих основних фондів зосереджено в трьох машинобудівних районах — Донбаському, Придніпровському і Харківському.
Найбільше машинобудівних підприємств в таких промислових центрах, як Харків, Київ, Львів, Одеса, Запоріжжя. Водночас дуже низький рівень розвитку машинобудування характерний для Західного і Подільського машинобудівних районів. (Назвіть області та промислові центри цих районів. Який рівень розвитку машинобудування у вашому місті чи області? Чи достатній він, на ваш погляд?)
В останні десятиліття в розміщенні підприємств машинобудування відбулися певні зрушення, однак недостатні. Уряд України визначив 50 малих міст, яким рекомендовано розвиток машинобудівних виробництв.
Дальший розвиток машинобудування країни потребує технічного переозброєння, реконструкції, переспеціалізації підприємств, що виробляють непотрібну суспільству продукцію. Нові напрями — це створення невеликих і середніх заводів, що випускатимуть прилади, продукцію загальномашино-будівного призначення, товари народного споживання. Це дасть змогу ефективніше використати можливості окремих районів.
Що виробляє відоме вам машинобудівне підприємство? Чи воно безпосередньо збирає машини і механізми, виплавляє метал, виготовляє заготовки, має транспортні цехи, поля, ферми? Пригадайте з історії, для якого часу характерна комплексність виробництва на окремих підприємствах.
Отже, без машин життя та виробнича діяльність сьогодні практично неможливі. На роботу люди дістаються машинами — автобусами, тролейбусами, поїздами, автомобілями, де вони знову мають справу з машинами — верстатами, прокатними станами, комбайнами, сівалками тощо. Навіть управлінська праця все більше устатковується машинами — комп'ютерами, автоматизованими робочими місцями.
Забезпечуючи машинами інші галузі господарства, машинобудування сприяє науково-технічному прогресу, полегшує працю робітників, поліпшує її умови.
Машинобудівний комплекс — це сукупність галузей промисловості, що виробляють машини й устаткування для всіх" ланок народного господарства.
У колишньому и^Оі* оула' проголошена лінія на всебічне обмеження нового будівництва в машинобудуванні України. Кошти переважно направлялися в Поволжя та східні і південно-східні райони СРСР. Україні відводилася роль виробника продукції металомісткого машинобудування.
Вкрай несприятливою для розвитку машинобудування в Україні була організаційна (управлінська) структура галузі. Планово-адміністративна система керівництва в СРСР призводила до нераціональних перевезень комплектуючих деталей і вузлів, а також готової продукції. Так, з Білої Церкви комплектуючі деталі могли потрапити в Омськ, а з Баку такі ж вироби везли в Білу Церкву. Реальна вартість таких виробів, враховуючи транспортні витрати, зростала в багато разів. Причини цього явища крилися в економічно не виправданому бажанні створити єдиний народногосподарський комплекс СРСР. З розпадом СРСР і впровадженням елементів ринкової економіки ця схема зв'язків була зруйнована. А за умови багаторазового підвищення цін на енергоносії, різкого зростання вартості транспортних та інших послуг машинобудування України опинилося у скрутному становищі. Нині необхідне формування нової мережі економічних зв'язків на засадах доцільності і насамперед у межах України. Зокрема, треба враховувати раціональні радіуси перевезень, що не перевищують 500—600 км.
Визначте за картою раціональні радіуси економічних зв'язків для Києва, Львова, Харкова, Одеси, Дніпропетровська, центру своєї області чи республіки.
Досвід таких розвинутих країн, як Японія, Німеччина, Республіка Корея, свідчить, що машинобудування набуває нині значення «галузі-організатора», здатної вдосконалювати розвиток економіки країни.
Машинобудування — надзвичайно складна галузь в Україні. Воно поділяється на кілька десятків галузей і виробництв. Підприємства машинобудування об'єднуються в одне ціле на основі спільності технології, сировини, а також призначення готової продукції. Великі галузі, наприклад сільськогосподарське, енергетичне, транспортне машинобудування, поділяються на менші. Так, транспортне машинобудування складається з авто, судно-, вагоно-, тепловозе-, літакобудування тощо. В свою чергу, наприклад, автомобілебудування — з виробництва легкових, вантажних автомобілів, автобусів.
Розміщення окремих галузей машинобудування (мал. 76) залежить від характеру виробництва, його трудомісткості, потреб у кваліфікованій робочій силі, показників витрат сировини, енергії, устаткування у розрахунку на випуск одиниці продукції. Залежно від дії цих чинників галузі машинобудування об'єднуються за територіальним тяжінням в такі групи: ' 1. Радіотехніка, робототехніка, електроніка, конвейєре-, приладе-, верстатобудування, інструментальна промисловість та ін. Підприємства цих галузей об'єктивно тяжіють до промислових центрів, де є кваліфіковані кадри, науково-дослідні інститути відповідного профілю, виробнича і невиробнича інфраструктури.
2. Авто-, двигуне-, тракторо-, вагонобудування, виробництво устаткування для легкої і поліграфічної промисловості. Заводи
цих галузей тяжіють до центрів загального машинобудування, кваліфікованих кадрів, а також виробництва металу і енергії. (Поміркуйте, чому ці підприємства мають таке територіальне тяжіння. Які чинники зумовлюють його?)
3. Виробництва сільськогосподарських машин, хімічного устаткування, промислової арматури, будівельних і шляхових машин розміщуються ближче до районів споживання готової продукції. (Чому?)
4. Виробництва гірничошахтного, металургійного, підйомно-транспортного устаткування, металевих виробів тяжіють до джерел металопостачання і районів споживання готової продукції. (Що зумовлює таке подвійне тяжіння цих підприємств? Які чинники діють в даному випадку?)
5. Підприємства галузі металообробки (ремонт машин та обладнання, виробництво окремих нескладних металевих виробів і конструкцій) орієнтуються в розміщенні на споживача і можуть знаходитися майже повсюдно. (Пригадайте, які ремонтні підприємства є у вашому районі. Які машини і обладнання вони ремонтують?)
Найважливішими галузями машинобудування є: важке. транспортне, енергетичне, електротехнічне, верстатобудування, приладобудування, сільськогосподарське, виробництво устаткування для різних галузей народного господарства.
До галузей машинобудування, що дістали найбільший розвиток, належить важке машинобудування — виробництво машин і устаткування для гірничої, вугільної, металургійної, хімічної, нафтової та газової промисловості, транспорту тощо. Підприємства цих металомістких галузей розміщуються переважно в Донбасі, Придніпров'ї, а також у Харкові. (Чому це так?)
Найбільшим підприємством важкого машинобудування є Новокраматорський завод. Він виготовляє устаткування для металургійних підприємств, гірничодобувної промисловості, крокуючі екскаватори тощо. Горлівський машинобудівний завод виробляє машини переважно для вугільної промисловості: стругові установки, вугільні комбайни та ін. Підприємства важкого машинобудування є також у Дніпропетровську, Кривому розі, Донецьку.
Велике значення для України має транспортне машинобудування — складна і територіальне поширена галузь. На її підприємствах випускають тепловози, вагони, автомобілі, судна, літаки.
Тепловози виробляють в Луганську і Харкові, ремонтують у великих містах та залізничних вузлах.
Основними центрами вагонобудування є Дніпродзержинськ, Кременчук, Стаханов, Маріуполь, Київ. Вагоноремонтні підприємства здебільшого розміщені у великих залізничних вузлах.
Тролейбуси випускають у Києві і Дніпропетровську, ремонтують рухомий склад міського електротранспорту у великих містах.
Автомобілі збирають з багатьох комплектуючих вузлів і деталей на автомобільних заводах. Деякі суміжні підприємства, що випускають комплектуючі деталі, знаходяться за межами нашої держави. Так, Львівський автобусний завод дістає частину двигунів від французької фірми «Рено» (мал. 77). Великий автомобільний завод, що випускає великовантажні автомобілі, знаходиться в Кременчуці. В перспективі підприємство вироблятиме різні типи вантажних машин. В Одесі працює завод важкого кранобудування (мал. 78), в Луганську — автоскладальний. Легкові автомобілі випускає велике підприємство в Запоріжжі, яке інтенсивно розбудовується і освоює випуск нових машин. В Луцьку виробляють вантажно-пасажирські автомашини.
Суднобудування в Україні розміщується у кількох центрах. Найбільшим з них є Миколаїв. Тут випускають морські судна — танкери і сухогрузи. Другим за значенням центром суднобудування є Херсон. На його заводах виробляють морські і річкові судна, земснаряди, доки для морських портів, портальні крани тощо. Великий суднобудівний завод працює в' Києві. Він випускає морські траулери. Є суднобудівний завод і в Керчі. Ремонтують морські судна в Одесі, Іллічівську, Севастополі, Маріуполі, річкові — у Запоріжжі, Вилковому, Ізмаїлі, Рені.
Суднобудування України — важлива галузь, що здатна забезпечити потреби країни у великих нафтоналивних танкерах, лісовозах і рудовозах, суднах на підводних крилах і повітряній подушці, вантажних суднах типу «річка—море», військових суднах. Суднобудівні заводи України виконують замовлення для інших країн світу.
Розвинуте в Україні і літакобудування. Його центрами є Київ, Харків, Львів. В Київському авіаоб'єднанні будують надважкі транспортні літаки (Ан-124 «Руслан», Ан-225 «Мрія»), що за багатьма показниками перевершують літаки подібного типу за рубежем. Тут створили і літак-пожежник Ан-32п. У Харкові працює авіаційне об'єднання. Там випускають пасажирські літаки типу Ту-134. Іде робота над створенням літаків третього тисячоліття — транспортного Ан-70 і пасажирського Ту-334. Літакобудування — свідчення високого розвитку країни. (Пригадайте, які передумови є в Україні для розвитку суднобудування, літакобудування.)
Підйомно-транспортне, будівельне і шляхове машинобудування дуже металомістке. Тому здебільшого його підприємства тяжіють до металургійних баз або ж зосереджені неподалік від них. Виробництво важких кранів, крокуючих екскаваторів, підвісних канатних доріг розміщене в Дніпропетровську, Запоріжжі, Краматорську, Стаханові, Херсоні. Потужним підприємством є завод важкого кранобудування в Одесі. Баштові крани виготовляють у Харкові.
Будівельні і шляхові машини випускають у Києві, Одесі, Кременчуці, Бердянську, Харкові, Миколаєві, Коростені і Слов'янську. Устаткування для будівельної індустрії виробляють переважно в Харкові, Києві, Дніпропетровську, Лисичанську, Житомирі.
Енергетичне машинобудування має міждержавне значення. Найбільшим його центром є Харків. Тут виробляють потужні турбіни для теплових, атомних, гідравлічних, газо-
турбінних та інших електростанцій. Підприємства цієї галузі розміщені також у Полтаві, Стаханові (Луганська область), Монастирищі (Черкаська область). До енергетичного машинобудування належать дизелебудування, його центри знаходяться в Токмаку (Запорізька область), Бериславі (Херсонська область), Первомайську (Миколаївська область). Ці підприємства випускають дизелі для суден, тепловозів, бурових механізмів, електростанцій.
Заводи електротехнічного машинобудування виробляють електромотори, прилади, кабель та іншу продукцію. Найбільшими центрами галузі є Харків, Київ, Запоріжжя, Львів, Полтава, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса та ін.
Електронна та радіотехнічна промисловість забезпечує крашу телевізорами, магнітофонами, радіоприймачами, комп'ютерами, напівпровідниками тощо, її підприємства не потребують великих площ, не дуже забруднюють довкілля, не є матеріаломісткими, можуть розміщуватися як у великих, так і в малих містах, і навіть селах. Основними центрами галузі є Львів (заводи телевізорів і кінескопів), Київ («Маяк», «Радар», «Електронмаш» та ін.), Сімферополь (завод телевізорів), Дніпропетровськ (радіозавод), а також Черкаси, Запоріжжя, Одеса. Розширюється кооперація з підприємствами Японії, Тайваню, Китаю, Республіки Кореї.
Підприємства електротехнічного машинобудування виготовляють різноманітні машини і пристрої, що призначені для виробництва, передачі, перетворення і споживання електроенергії. Найбільшими центрами електротехнічного машинобудування є Харків, Запоріжжя, Київ, Дніпропетровськ, Львів, Полтава, Донецьк, Одеса, Бердянськ. Найпотужніші підприємства зосереджені в Харкові. Це заводи — «Електроважмаш», електромеханічний та «Електромашина». Виділяються також трансформаторний завод та завод електроапаратури у Запоріжжі, дослідний електромеханічний у Києві, електромеханічний у Полтаві, електротехнічних виробів у Львові тощо. Великі підприємства електротехнічного машинобудування є також у Новій Каховці (електромашинобудівний завод), Умані (завод «Мегомметр»), Слов'янську (арматурно-ізоляторний) тощо.
Кабельне виробництво зосереджене в Києві, Бердянську, Харкові, Кам'янці-Подільському, Одесі, Донецьку.
Кіноапаратуру випускають у Києві й Одесі, електронні прилади і мікроскопи — у Сумах, пральні машини — у Києві, холодильники — у Василькові і Донецьку. Ці підприємства також розширюють зв'язки із заводами Фінляндії, Росії та інших країн.
Верстатобудування значною мірою працює на задоволення потреб галузі в металообробному устаткуванні.
Найбільші підприємства верстатобудування: Київський і Житомирський заводи верстатів-автоматів, Львівський верстатів та інструментів, Харківський агрегатних верстатів, Краматорський важкого верстатобудування, Одеський верстатобудівний.
До великих міст тяжіють підприємства приладобудування. Для цього виробництва потрібні висококваліфіковані працівники. Основними центрами є великі міста: Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Запоріжжя, Львів.
Заводи сільськогосподарського машинобудування розміщені в усіх частинах країни. Найбільші підприємства знаходяться в Тернополі і Дніпропетровську (бурякозбиральні комбайни), Херсоні (кукурудзо- і зернозбиральні комбайни). Сівалки виробляють у Кіровограді, тракторні плуги — в Одесі, зрошувальні машини — в Первомайську Миколаївської області, кормороздавальні машини — в Білій Церкві, обладнання для ферм — в Умані. Підприємства сільськогосподарського машинобудування є в Києві, Миколаєві, Мелітополі, Бердянську, Львові, Донецьку, Луганську, Чернівцях та ін. Виробництво тракторів зосереджено головним чином у Харкові. Тут працює потужний Харківський тракторний завод (ХТЗ) (мал. 79). У місті знаходяться також заводи «Поршень», тракторних самохідних шасі, тракторних двигунів. ХТЗ кооперується із заводами Харківської області, Києва, Вінниці та інших міст.
Підприємства машинобудування для хімічної промисловості випускають хімічну апаратуру, машини для виробництва мінеральних добрив, синтетичного каучуку, штучного волокна, пластмас, компресорне і насосне обладнання, фільтри тощо. Найбільші заводи знаходяться у Києві, Сумах, Полтаві, Дніпропетровську, Одесі, Львові, Фастові, Дрогобичі.
Підприємства, що виробляють машини і устаткування для легкої і харчової промисловості, тяжіють до великих машинобудівних центрів і до центрів харчової промисловості. Виробництво устаткування для харчової промисловості розвинуте в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Запоріжжі, Полтаві, Маріуполі, Черкасах, Смілі, Львові, Мелітополі, Сімферополі, Ужгороді.
Заводи, що виробляють устаткування для легкої промисловості, розміщені в Харкові, Києві, Полтаві, Чернівцях, Херсоні, Мелітополі, Одесі, Івано-Франківську, Фастові, Бердичеві, Чернігові, Кам'янці-Подільському та ін.
У машинобудівному центрі зосереджено машинобудівні підприємства певної спеціалізації. Машинобудівний вузол охоплює кілька машинобудівних центрів, населення яких значною мірою зайнято у машинобудівному виробництві. Машинобудівний район — це територіально-виробничий комплекс з чіткою спеціалізацією щодо випуску машинобудівної продукції. Охоплює звичайно територію однієї або кількох сусідніх областей.
В Україні можна виділити понад 70 машинобудівних вузлів. Вони різні за величиною, спеціалізацією, рівнем сформованості.
Найбільшим машинобудівним вузлом України є Харківський. Переважний розвиток тут дістали тракторне і сільськогосподарське машинобудування, енергетичне, підйомно-транспортне, верстатобудування, електротехнічне машинобудування.
Другим за величиною є Київський машинобудівний вузол. Тут розвинуті приладобудування, а також машинобудування для харчової, хімічної промисловості, транспортне машинобудування. (Поміркуйте, чому ці два найбільші вузли країни дуже відрізняються один від одного за своєю галузевою структурою.)
Потужний машинобудівний вузол сформувався в Дніпропетровську. Тут переважає важке, сільськогосподарське машинобудування, електротехнічна промисловість.
Одеський машинобудівний вузол спеціалізується на верстатобудуванні, підйомно-транспортному, сільськогосподарському машинобудуванні.
У Львівському машинобудівному вузлі переважають електротехнічна, автомобільна промисловість, приладобудування, у Луганському — тепловозобудування і гірниче машинобудування, у Запорізькому — електротехнічна і автомобільна галузі.
Великим вузлом важкого машинобудування є Краматорськ, суднобудування — Миколаїв, суднобудування і сільськогосподарського машинобудування — Херсон. (Які особливості роз-
витку і розміщення машинобудування у вашому місті, області, республіці? Яка його галузева структура? Які центри і вузли сформувалися?)
Машинобудівні райони формуються навколо одного або кількох великих вузлів і охоплюють кілька областей.
Можна виділити Харківський машинобудівний район (Харківська, Полтавська і Сумська області), Донбаський (Донецька і Луганська області), Придніпровський (Дніпропетровська, Кіровоградська і Запорізька області), Центральний (Київська, Чернігівська, Житомирська і Черкаська області), Західний (Львівська, Івано-Франківська, Волинська, Рівненська, Закарпатська області), Подільський (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська і Чернівецька області), Південний райони (Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська області). (Визначте за картою найголовніші машинобудівні вузли кожного з районів.)
Підприємства машинобудування в Україні розміщені вкрай нерівномірно. Понад 50 % випуску товарної продукції, кількості працівників і вартості промислово-виробничих основних фондів зосереджено в трьох машинобудівних районах — Донбаському, Придніпровському і Харківському.
Найбільше машинобудівних підприємств в таких промислових центрах, як Харків, Київ, Львів, Одеса, Запоріжжя. Водночас дуже низький рівень розвитку машинобудування характерний для Західного і Подільського машинобудівних районів. (Назвіть області та промислові центри цих районів. Який рівень розвитку машинобудування у вашому місті чи області? Чи достатній він, на ваш погляд?)
В останні десятиліття в розміщенні підприємств машинобудування відбулися певні зрушення, однак недостатні. Уряд України визначив 50 малих міст, яким рекомендовано розвиток машинобудівних виробництв.
Дальший розвиток машинобудування країни потребує технічного переозброєння, реконструкції, переспеціалізації підприємств, що виробляють непотрібну суспільству продукцію. Нові напрями — це створення невеликих і середніх заводів, що випускатимуть прилади, продукцію загальномашино-будівного призначення, товари народного споживання. Це дасть змогу ефективніше використати можливості окремих районів.
Що виробляє відоме вам машинобудівне підприємство? Чи воно безпосередньо збирає машини і механізми, виплавляє метал, виготовляє заготовки, має транспортні цехи, поля, ферми? Пригадайте з історії, для якого часу характерна комплексність виробництва на окремих підприємствах.
