Шелехов Страхування

Види і форми страхових гарантій та їхня класифікація

Відомо, що страхування здійснюється в двох формах – у формі добровільного й обов’язкового страхування. Більш докладно зміст цих форм буде наведено нижче. А тут відзначимо, що страхову діяльність у формі добровільного страхування, котра підлягає ліцензуванню на українському страховому ринку, можна класифікувати в залежності від об’єктів страхування таким чином [1, ст.6]:

1. Особисте страхування:

• страхування життя;

• страхування від нещасних випадків;

• медичне страхування (безперервне страхування здоров’я);

• страхування медичних витрат;

• страхування здоров’я на випадок хвороби.

2. Майнове страхування:

• страхування окремих видів транспорту (повітряного, наземного крім залізничного, водного, залізничного);

• страхування вантажів і багажу;

• страхування від вогневих ризиків і ризиків стихійних явищ;

• страхування фінансових ризиків;

• страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);

• страхування інвестицій;

• страхування судових витрат;

• страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій;

• страхування інших видів майна від інших ризиків.

3. Страхування відповідальності:

• страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

• страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

• страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

• страхування інших видів відповідальності перед третіми особами.



Крім того, в залежності від принципу розподілу відповідальності між страховиками (особливо, коли обсяг страхової відповідальності великий) застосовуються особливі засоби страхування:

1. Співстрахування – страхування одного об’єкту за одним договором страхування декількома страховиками одночасно, причому для кожного з них визначені його права й обов’язки перед страхувальником. Кожний страховик відповідає перед страхувальником тільки в частині, яка зазначена для нього договором співстрахування. Взаємної відповідальності страховиків перед страхувальником немає.

2. Перестраховування – страхування одним страховиком (який називається цедентом, або перестраховиком) ризику виконання усіх або частини його зобов’язань перед страхувальником в іншого страховика (який називається перестрахувальником) згідно з укладеним між цедентом і перестрахувальником договором перестрахування. Перший страховик – цедент відповідає перед страхувальником в обсязі укладеного між ним і страхувальником договору страхування, незалежно від наявності наступних перестрахувальників. Звичайно перестраховування – це роздрібнення значних ризиків для скорочення частки збитку страховика при можливому настанні страхового випадку. Операція перестраховування здійснюється між страховиками після укладання основного договору страхування між страхувальником і цедентом. При цьому декілька перестрахувальників беруть на себе частину ризиків за основним страховим договором і плату за ці ризики від цедента (перестраховика). Процедура здійснення перестраховування, його обсяг і основні вимоги щодо перестраховування страховиком – цедентом значних ризиків, прийнятих ним на страхування, регулюються чинним законодавством України [4].