Шелехов Страхування
Основні принципи здійснення розрахунків страхових тарифів
Тарифна ставка – це ціна страхового ризику й інших витрат, адекватна обсягу зобов’язань страховика за укладеним договором страхування. Тарифні ставки визначаються за допомогою актуарних розрахунків [18] у відповідності з вимогами чинного законодавства [36]. Системне викладення тарифних ставок і поправочних ризикових коефіцієнтів із правилами їхнього застосування складає тарифний довідник страховика.
Тарифна ставка (інакше – брутто-ставка) являє собою страхову премію з одиниці страхової суми за певний період часу страхування.
Базовий страховий тариф – базова тарифна брутто-ставка, що розраховується актуарієм для правил страхування за відомою статистикою і пропонується страхувальнику в складі цих правил. Входить до складу тарифного довідника страховика. Брутто-ставка складається з двох частин: нетто-ставки і навантаження. Нетто-ставка виражає ціну страхового ризику: пожежі, повені, вибуху і т.д. Навантаження показує витрати страховика з організації і проведення страхування, включає відрахування до запасних фондів, містить елементи прибутку. В основі побудови нетто-ставки лежить ймовірність прояву ризику.
Реальний страховий тариф – тарифна ставка, визначена за базовим тарифом для реального об’єкта страхування з урахуванням системи поправочних коефіцієнтів ризику, що включені до тарифного довідника страховика.
Конкретний страховий тариф – тарифна ставка, за якою укладається договір страхування. Він визначається у договорі страхування.
Імовірністю події А – позначається Р(А) – називається відношення числа М сприятливих для нього випадків (станів) події A до загального числа N усіх рівноможливих випадків (станів) цієї події. Оскільки імовірність події виражається правильним дробом ( М?N ), то очевидно, що 0 < Р(A) < 1. Якщо Р(A) = 0, то подія А вважається неможливою. Якщо ж Р(A) = 1, то подія А достовірна.
Імовірність будь-якого стану випадкової події завжди перебуває у межах від 0 до 1. Якщо вона досягла своєї крайньої меж (тобто 0 або 1), то страхування ризику настання цієї події здійснюватися не може. Страхові відносини складаються лише тоді, коли заздалегідь невідомо, відбудеться у певний період часу ця подія, або ні.
Нетто-ставка призначена для створення страхового фонду. Тому вона повинна забезпечити еквівалентність взаємовідносин між страховиком і страхувальником – страховик повинен зібрати стільки страхових премій, скільки він має виплатити страхувальникам у майбутньому, тобто при формуванні страхового фонду необхідно дотримуватися принципу рівності платежів, що надійшли до страхового фонду, і страхових відшкодувань, що виплачуються з цього фонду, за встановлений період страхування.
Ця умова записується у вигляді такої рівності, що характеризує замкнуту розкладку шкоди між всіма страхувальниками:
формули
Відношення кількості виплат (кількості постраждалих об’єктів) – Nв до кількості укладених договорів (застрахованих об’єктів) – Nd визначає частоту страхових випадків. Середня тяжкисть ризику може бути розрахована як за окремими об’єктами або видами страхування, так і за окремими страховими ризиками. Формули для розрахунків частоти страхових випадків і тяжкості ризику наведені нижче, у підрозділі 4.3. Після розрахунку цих параметрів визначається розмір тарифної нетто-ставки. Для обчислення сукупної брутто- ставки до нетто-ставки додають навантаження.
Завдяки зробленому аналізу можна стверджувати, що сума фактично виплачуваного страхового відшкодування за постраждалими об’єктами, зазвичай, відхиляється від значення страхової суми, що встановлена для них, особливо в залежності від кількості укладених договорів страхування того виду, за яким здійснюється розрахунок тарифу. Розрахована ставка повинна коригуватися на коефіцієнт, обумовлений кількістю укладених договорів страхування (страховим портфелем однотипних об’єктів страхування). Внаслідок цього одержуємо формулу для розрахунку нетто-ставки:
Tn = P(A) • K • ? •100% (4.5)
Ця формула має додатковий поправочний коефіцієнт ?, розмір якого визначається відповідно кількості укладених (або тих, що плануються для укладання) договорів страхування.
Формула (4.5) може бути застосована як при розрахунку тарифних ставок за діючими видами страхування, так і при розрахунку тарифних ставок за новими видами страхування.
Розмір сукупної брутто-ставки розраховується за кінцевою формулою:
Tb = Tn /(1-? /100), (4.6)
де Tb – брутто-ставка;
Тn – нетто-ставка;
? – навантаження (витрати на ведення справи). Витрати на проведення справи звичайно розраховуються у відсотках щодо розміру брутто-ставки.
Тарифна ставка (інакше – брутто-ставка) являє собою страхову премію з одиниці страхової суми за певний період часу страхування.
Базовий страховий тариф – базова тарифна брутто-ставка, що розраховується актуарієм для правил страхування за відомою статистикою і пропонується страхувальнику в складі цих правил. Входить до складу тарифного довідника страховика. Брутто-ставка складається з двох частин: нетто-ставки і навантаження. Нетто-ставка виражає ціну страхового ризику: пожежі, повені, вибуху і т.д. Навантаження показує витрати страховика з організації і проведення страхування, включає відрахування до запасних фондів, містить елементи прибутку. В основі побудови нетто-ставки лежить ймовірність прояву ризику.
Реальний страховий тариф – тарифна ставка, визначена за базовим тарифом для реального об’єкта страхування з урахуванням системи поправочних коефіцієнтів ризику, що включені до тарифного довідника страховика.
Конкретний страховий тариф – тарифна ставка, за якою укладається договір страхування. Він визначається у договорі страхування.
Імовірністю події А – позначається Р(А) – називається відношення числа М сприятливих для нього випадків (станів) події A до загального числа N усіх рівноможливих випадків (станів) цієї події. Оскільки імовірність події виражається правильним дробом ( М?N ), то очевидно, що 0 < Р(A) < 1. Якщо Р(A) = 0, то подія А вважається неможливою. Якщо ж Р(A) = 1, то подія А достовірна.
Імовірність будь-якого стану випадкової події завжди перебуває у межах від 0 до 1. Якщо вона досягла своєї крайньої меж (тобто 0 або 1), то страхування ризику настання цієї події здійснюватися не може. Страхові відносини складаються лише тоді, коли заздалегідь невідомо, відбудеться у певний період часу ця подія, або ні.
Нетто-ставка призначена для створення страхового фонду. Тому вона повинна забезпечити еквівалентність взаємовідносин між страховиком і страхувальником – страховик повинен зібрати стільки страхових премій, скільки він має виплатити страхувальникам у майбутньому, тобто при формуванні страхового фонду необхідно дотримуватися принципу рівності платежів, що надійшли до страхового фонду, і страхових відшкодувань, що виплачуються з цього фонду, за встановлений період страхування.
Ця умова записується у вигляді такої рівності, що характеризує замкнуту розкладку шкоди між всіма страхувальниками:
Відношення кількості виплат (кількості постраждалих об’єктів) – Nв до кількості укладених договорів (застрахованих об’єктів) – Nd визначає частоту страхових випадків. Середня тяжкисть ризику може бути розрахована як за окремими об’єктами або видами страхування, так і за окремими страховими ризиками. Формули для розрахунків частоти страхових випадків і тяжкості ризику наведені нижче, у підрозділі 4.3. Після розрахунку цих параметрів визначається розмір тарифної нетто-ставки. Для обчислення сукупної брутто- ставки до нетто-ставки додають навантаження.
Завдяки зробленому аналізу можна стверджувати, що сума фактично виплачуваного страхового відшкодування за постраждалими об’єктами, зазвичай, відхиляється від значення страхової суми, що встановлена для них, особливо в залежності від кількості укладених договорів страхування того виду, за яким здійснюється розрахунок тарифу. Розрахована ставка повинна коригуватися на коефіцієнт, обумовлений кількістю укладених договорів страхування (страховим портфелем однотипних об’єктів страхування). Внаслідок цього одержуємо формулу для розрахунку нетто-ставки:
Tn = P(A) • K • ? •100% (4.5)
Ця формула має додатковий поправочний коефіцієнт ?, розмір якого визначається відповідно кількості укладених (або тих, що плануються для укладання) договорів страхування.
Формула (4.5) може бути застосована як при розрахунку тарифних ставок за діючими видами страхування, так і при розрахунку тарифних ставок за новими видами страхування.
Розмір сукупної брутто-ставки розраховується за кінцевою формулою:
Tb = Tn /(1-? /100), (4.6)
де Tb – брутто-ставка;
Тn – нетто-ставка;
? – навантаження (витрати на ведення справи). Витрати на проведення справи звичайно розраховуються у відсотках щодо розміру брутто-ставки.
