Золотько Податкова система (2000)
Державне мито
Державне мито - це плата за вчинення юридичних дій та за видачу документів уповноваженими на те органами.
Платниками державного мита виступають юридичні і фізичні особи, які звертаються у відповідні органи.
Державне мито справляється:
- із позовних заяв;
- за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами;
- за реєстрацію актів громадянського стану;
- за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн;
- за видачу нового зразка паспорта громадянина України ;
- за прописку громадян або реєстрацію місця проживання;
- за видачу дозволів на право полювання та рибальства;
- за операції з випуску (емісії) цінних паперів;
- за операції з об'єктами нерухомого майна, що здійснюються на товарних біржах;
- за видачу охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності тощо.
Ставки державного мита визначаються двома методами:
- в процентах до ціни позову, суми договору, вартості майна, тощо;
-у твердих розмірах, обчислених у відповідних частках неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Наприклад, із позовних заяв про розірвання шлюбу ставка мита становить 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. За посвідчення договорів відчуження житлових будинків, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження ставка становить 1% суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Перелік пільг щодо сплати державного мита є досить поширеним. Так, наприклад, від сплати державного мита звільняються: позивачі - за позовами про стягнення аліментів; громадяни - за видачу або засвідчення вірності копій документів, необхідних для призначення та одержання державних допомоги і пенсій, а також у справах опіки та усиновлення (удочеріння); Національний банк України та його установи; Генеральна прокуратура України та її органи - за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави тощо.
Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів готівкою, митними марками або шляхом перерахувань із рахунку платника в кредитній установі.
Державне мито, яке стягується в Україні, крім функції відшкодування витрат держави на вчинення юридичних дій, виконує й функцію додаткового оподаткування спадщини і дарувань.
Платниками державного мита виступають юридичні і фізичні особи, які звертаються у відповідні органи.
Державне мито справляється:
- із позовних заяв;
- за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами;
- за реєстрацію актів громадянського стану;
- за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн;
- за видачу нового зразка паспорта громадянина України ;
- за прописку громадян або реєстрацію місця проживання;
- за видачу дозволів на право полювання та рибальства;
- за операції з об'єктами нерухомого майна, що здійснюються на товарних біржах;
- за видачу охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності тощо.
Ставки державного мита визначаються двома методами:
- в процентах до ціни позову, суми договору, вартості майна, тощо;
-у твердих розмірах, обчислених у відповідних частках неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Наприклад, із позовних заяв про розірвання шлюбу ставка мита становить 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. За посвідчення договорів відчуження житлових будинків, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження ставка становить 1% суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Перелік пільг щодо сплати державного мита є досить поширеним. Так, наприклад, від сплати державного мита звільняються: позивачі - за позовами про стягнення аліментів; громадяни - за видачу або засвідчення вірності копій документів, необхідних для призначення та одержання державних допомоги і пенсій, а також у справах опіки та усиновлення (удочеріння); Національний банк України та його установи; Генеральна прокуратура України та її органи - за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави тощо.
Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів готівкою, митними марками або шляхом перерахувань із рахунку платника в кредитній установі.
Державне мито, яке стягується в Україні, крім функції відшкодування витрат держави на вчинення юридичних дій, виконує й функцію додаткового оподаткування спадщини і дарувань.
