Золотько Податкова система (2000)

Методи ухилення

В залежності від методів ухилення від оподаткування можна класифікувати їх за слідуючими ознаками:

- нелегальна діяльність з виробництва товарів та надання послуг ( тобто тіньова економіка);

- приховування об”єктів оподаткування в межах легальної діяльності;

- фальсифікація обліку;

- маскування дійсних ситуацій іншими фіктивними юридичними ситуаціями;

- неумисні правопорушення і помилки.

Нелегальна діяльність з виробництва товарів та надання послуг передбачає повну несплату всіх податків і зборів, на відміну від несплати податків у легальній діяльності, коли від всіх податків ухилитись неможливо. Нелегальна діяльність може провадитись у таких формах: заняття підприємницькою діяльністю без відповідної державної реєстрації; імітація зупинення діяльності підприємства; здійснення діяльності, що підлягає ліцензуванню, без відповідної ліцензії; нелегальне виробництво товарів і надання послуг у межах легальної діяльності, тощо.

Приховування об”єктів оподаткування в межах легальної діяльності передбачає: неподання податкових декларацій, або подання їх з перекручуванням; приховування виручки; заниження сум фактично виплаченої заробітної плати; завищення валових витрат, тощо.



Фальсифікація обліку передбачає ведення податкового обліку з порушенням чинного законодавства, наприклад, відображення підприємцем своїх особистих витрат як загальних витрат підприємства; “безфактурний продаж” – невідображення у податковому обліку деяких операцій ( товари продаються фактично, але продовжують обліковуватись на складах продавця); “фактура без продажу” – зворотній процес до вказаного вище, коли продаж відбувається лише в обліку, а фактично товар залишається на складі продавця, тощо.

Маскування дійсних ситуацій іншими фіктивними юридичними ситуаціями може здійснюватись таким чином: створення фіктивних фірм, коли дійсний власник підприємства ховається за підставним чи фіктивним, з метою уникнути відповідальності за ухилення від оподаткування; оформлення операцій з продажу як дарунок; оформлення оплати праці як участь у прибутках або відносин позики, тощо.

Неумисні правопорушення і помилки відносять до ухилення лише з тієї причини, що податкові органи не можуть з точністю встановити умисно чи неумисно платник порушив чинне законодавство. Збільшенню неумисних випадків заниження податків сприяють такі чинникі, як складність діючого законодавства, часта зміна податкових норм, необізнаність платників з причини недостатнього інформування та роз”яснення податковими органами, тощо.