Бухгалтерська звітність підприємств (2003)

1.1 Місце та роль звітності в діяльності підприємств

Документи, які характеризують результат діяльності підприємства, виробничі витрати, склад та використання капіталу відносять до звітності.

Звітність це облікові записи, які дають можливість прослідкувати господарську діяльність. Обліковий процес на кожному підприємстві закінчується складанням звітності на підставі об’єднання поточних даних для розрахунку економічних показників, необхідних для управління. Крім того, звітність – джерело інформації для аналізу підсумків діяльності підприємства, оцінки використання ресурсів, фінансового положення, виявлення резервів зниження витрат виробництва та росту рентабельності.

В умовах ринкових відносин, коли на економічному просторі одночасно працюють різноманітні господарські суб’єкти – юридичні та фізичні особи, звітність стає основним джерелом інформації. Кожний суб’єкт господарювання намагається знати все про своїх замовників та постачальників. Склад та структура звітності може бути розроблена в залежності від потреб підприємства. Така звітність буде індивідуальна і її будуть використовувати тільки працівники конкретного підприємства. Документи звітності можливо розробляти і затверджувати на рівні держави. Така звітність буде загальною та універсальною, всі підприємства повинні організовувати її складання та представлення до державних органів.

Кожний з цих варіантів діє на сучасному підприємстві. Індивідуальна та загальна звітність дозволяє представити процес виробництва та реалізації як єдиний механізм, котрим можливо керувати.



Розробкою документів звітності займаються фахівці, котрі володіють питаннями обліку, аналізу та знають інформаційні потреби держави, регіонів, підприємств.

В розвинутих країнах діють різноманітні спеціалізовані організації, як господарські, так і суспільні (асоціації, центри, комітети, союзи бухгалтерів). Ці організації систематично проводять дослідження серед керівництва фірм та інших користувачів звітності з метою вивчення потреби в економічних показниках, які дозволяють децентралізовано приймати економічні рішення в умовах ринкової економіки. Результати таких досліджень законодавчо закріпляють в нормативних документах, наприклад, Великобританія – в Законі про компанії; Німеччина – Торговельний кодекс; Фінляндія – Закон про бухгалтерський облік. Європейський парламент за останні роки прийняв цілий ряд законодавчих актів (директив), які направлені на уніфікацію звітності в європейських країнах. В Україні склалась система звітності, яку можна поділити за різними напрямками:

За видами обліку :

- оперативна

- податкова

- фінансова

- статистична

За терміном складання:

-Денна

-недільна

-декадна

-місячна

-квартальна

-річна

За формою створення підприємств:

-державна

-приватна

-колективна

На видами діяльності підприємства

-прибуткова

-неприбуткова

за обсягом наведеної інформації:

- консолідована

-індивідуальна

за обсягом наданих послуг (робіт) та чисельністю

-загальна

-суб'єктів малого підприємництва.

Оперативна звітність – це є документи, які отримують на заключному етапі оперативного обліку. Розробляється та затверджуються така звітність на конкретному підприємстві, вона характеризує окремі господарські операції, може бути індивідуальна, диференційована та інша. З такою звітністю працюють керівники середнього рівня. Основною задачею такої звітності є надання інформації для прийняття рішень на поточний період.

Фінансова (бухгалтерська) звітність – документи, що містять інформацію про фінансовий стан, результати діяльності, про рух грошових коштів підприємства за звітний період та іншу. Слід звернути увагу на те, що в Україні фінансова звітність – система взаємозв’язаних узагальнених показників, що характеризує фінансовий стан підприємства на визначену дату і результати його діяльності за звітний період і базуються на бухгалтерському обліку підприємства (Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»). Така звітність єдина для всіх суб’єктів господарювання і з нею працюють керівники, замовники, постачальники, банки і інші.

Податкова звітність – звітність, в якій наведено показники: валовий доход, валові витрати, амортизація та прибуток (збиток) діяльності підприємства. Податкова звітність представлена в вигляді документа «Декларації на прибуток», яка надається до податкової служби.

Статистична звітність – документи, які вміщують сукупність статистичних даних о роботі підприємства та здаються в затверджені терміни до статистичних організацій. Документи складаються за спеціальними формами, які розробляє та затверджує Державний комітет з статистики.

За терміном представлення звітність поділяють в залежності від цілі та напрямків використання звітності. Наприклад, річна звітність дозволяє в цілому охарактеризувати фінансовий стан та напрямки господарської діяльності підприємств, а денна необхідна для контролю за поточною діяльністю. Термін складання оперативної звітності розроблює та затверджує підприємство самостійно. Термін за іншими видами звітності затверджує держава.

В залежності від форми утворення підприємства перелік та повнота заповнення звітності відрізняються. Наприклад, на залізниці (державне підприємство) не всі структурні підрозділи залізниці складають баланс та звіт про фінансовий стан підприємства. Тільки акціонерні товариства заповнюють ІІІ розділ звіту про фінансовий результат підприємства «Розрахунок показників прибутковості акцій».

За видами діяльності підприємства можуть бути прибутковими (збитковими) та неприбутковими. Ціллю діяльності неприбуткових організацій не є отримання прибутку. До таких організацій належать кооперативи, громадські, політичні організації та інші. Звітність неприбуткових організацій відрізняється від звітності виробничих підприємств.

Індивідуальна звітність характеризує діяльність конкретного підприємства. Консолідована звітність характеризує стан і результати діяльності підприємства в сукупності з дочірніми підприємствами; така звітність характерна для залізниці.

За обсягом наданих послуг (робіт) та чисельності звітність можливо поділити на загальну та звітність суб’єктів малого підприємництва, яка є значно скороченою в співставленні з загально.

На підприємствах одночасно ведуться та заповнюються різні види звітності. Важливим завданням керівництва підприємства є організація та розподіл обов’язків між співробітниками за своєчасним складанням звітності.

Звітність підприємства дозволяє ефективно управляти виробництвом, прогнозувати напрямки розвитку бізнесу, оцінити стосунки з покупцями та постачальниками. Крім того, звітність дозволяє державі планувати розвиток країни в цілому та кожної галузі або регіону. Роль держави в складанні та використанні звітності є складною. З одного боку держава затверджує види, форми звітності, терміни представлення. З другого, звітність це основне джерело надходження економічної інформації держави.