3. 7. Аналіз виконання договорів про поставку і реалізацію продукції
В умовах ринкової економіки вся виробнича діяльність будується на системі укладених договорів про поставку продукції, виконання яких є не лише гарантією фінансової стабільності підприємства, а й формою його високого авторитету (іміджу). Як відомо, зобов'язання щодо договорів про поставку продукції виконують підприємства України за державними замовленнями, державними контрактами і прямими договорами.
Державні замовлення виражають потреби держави у поставках продукції для задоволення суспільних потреб на пришвидшення науково-технічного прогресу. Міністерства і відомства визначають обсяг і склад держзамовлень, несуть відповідальність за надання підприємствами важливих матеріально-технічних ресурсів і вирішення питань збуту виготовленої за держзамовленням продукції.
На відміну від держзамовлення держконтракт виражає потребу в поставках продукції державі, але випуск її підприємством фінансується державним бюджетом.
Прямі договори поставки - це найпрогресивніша форма поставки споживачам підприємствами-виробниками і підприємствами гуртової торгівлі. Сюди належать договори між виробничими об'єднаннями, підприємствами, організаціями, виробниками та споживачами.
За умов, коли зменшується частка держзамовлень і зростає рівень самостійності підприємств у формуванні портфеля замовлень, суттєво підвищується відповідальність трудових колективів за чітке виконання своїх зобов'язань. Нині значно зріс ризик підприємств не знайти сфери збуту для своєї продукції, імідж який не став гарантом високої якості та конкурентоздатності.
Головна мета економічного аналізу обгрунтованості та виконання договорів про поставку полягає у забезпеченні повного і своєчасного виконання договорів на найвигідніших економічних умовах.
За умов ринку формується комплекс завдань аналізу виконання договорів про поставку, серед яких:
а) аналіз обгрунтованості й ефективності формування портфеля замовлень;
б) аналіз виконання замовлень відповідно до асортименту вироблюваної продукції;
в) аналіз виконання замовлень згідно з якістю вироблюваної продукції;
г) аналіз виконання замовлень щодо поставок продукції у визначений час;
д)аналіз наслідків виконання замовлень щодо поставок продукції. Розглянемо у табл. 11 конкретну господарську ситуацію.
Таблиця 11 Виробництво і реалізація продукції на підприємстві (тис. грн.)
Варто враховувати те, що виконання зобов'язань щодо поставок продукції перебуває у тісному зв'язку з виробництвом і реалізацією продукції, що і визначає фінансово-економічний стан підприємства.
Виконання договірних зобов'язань і його фінансово-економічна результативність залежать від багатьох чинників. Головними з них є:
— чітка узгодженість щодо термінів обсягу, якості, асортименту продукції, стану матеріально-технічного забезпечення виробництва, його організації і можливостей транспортування продукції;
— відсутність коригування завдань щодо випуску і реалізації продукції;
— узгоджена робота внутрішньовиробничих підрозділів;
— чіткий облік, контроль і аналіз;
— система економічного стимулювання і санкціонування.
Початковим етапом аналізу є оцінювання обгрунтованості і напруженості договірних зобов'язань. Цей аналіз проводять у двох площинах. По-перше. слід оцінити сформований портфель замовлень враховуючи те, що на ринку не були укладені договори щодо найвигідніших для підприємства замовлень через конкуренцію.
При оцінюванні напруженості поставок зважають на фактичне виконання договірних зобов'язань. Коефіцієнт напруженості поставок продукції розраховують за допомогою співвідношення обсягу необхідних поставок продукції за укладеними договорами чи фактично представленої за аналізований період до величини виробничої потужності підприємства.
У нашому прикладі:
Пп∂ і Пф∂ - кількість виробленої продукції для укладання договорів і фактичні поставки продукції за договорами, тис. грн.; М - потужність підприємства, тис. грн.
Для аналізу втрат при ринковій конкуренції необхідно порівняти фактичний і бажаний портфелі замовлень стосовно використання виробничої потужності і фінансово-економічної результативності.
Дані свідчать, що сформований портфель замовлень не був узгоджений з виробничими можливостями підприємства (перевищення можливостей становить 0,028 пункту).
Разом з цим, не лише абсолютні порівняння величини портфеля замовлень і виробничої потужності є підтвердженням обгрунтованості договорів про поставку. Часто їх невиконання зумовлене нерівномірністю розміщення договорів відповідно до можливостей використання виробничої потужності підприємства. Підприємства, що формують пропорційність виробництва і поставок продукції у часі, мають кращі фінансові результати у результаті пришвидшення обороту капіталу.
Такий аналіз можна проводити з використанням аналітичної табл. 12.
Таблиця 12 Аналіз рівномірності розміщення договорів про поставку продукції підприємства
Нерівномірність завантаження підприємства договорами призвела до того, що у ІІІ кварталі договірні зобов'язання виконані лише на 95,0%. Швидко виконали план у І і II кварталах, а в цілому за рік - не виконали.
Аналіз виконання договірних зобов'язань проводять у кілька етапів:
- на першому етапі дають загальну оцінку виконанню зобов'язань загалом і з наростаючим підсумком від початку року;
- на другому етапі виділяють аналіз виконання за окремими групами продукції (у тому числі за товарами народного споживання) і відповідно до державного замовлення та за прямими договорами;
- на третьому етапі аналізують виконання договірних зобов'язань щодо асортименту, якості та термінів поставок продукції.
Особливу увагу слід звернути на рівень виконання договірних зобов'язань щодо асортименту, якості і термінів поставки, адже договір вважають виконаним лише тоді, коли дотримані всі умови поставки. Такий аналіз можна зробити з використанням коефіцієнтів оцінювання ступеня виконання зобов'язань щодо поставок згідно з передбаченим асортиментом Кас, зумовленою якістю Кяк і терміновим Ктерм. Суть цих коефіцієнтів полягає у тому, що ступінь виконання договірних зобов'язань визначають за допомогою співвідношення обсягу фактичної поставки не більшої, ніж передбачено умовами договору, до величини договірних зобов'язань. Так, ступінь виконання договірних зобов'язань щодо асортименту продукції, яку поставляють, можна визначити з використанням аналітичної табл. 13.
Таблиця 1З
Аналіз виконання зобов'язань щодо асортименту продукції, яку поставляє
підприємство, тис. грн.
Середній відсоток 164 виконання договірних зобов'язань щодо асортименту становить 97,5%.
Аналогічну методику використовують при аналізі якості і термін поставки. Для оцінювання договірних зобов'язань щодо поставок продукції можна застосовувати комплексний показник, який визначають як добуток виконання окремих показників договірних зобов'язань щодо асортименту, якості і термінів. При цьому необхідно ці показники узгодити між собою. Це означає, що при аналізі виконання зобов'язань щодо асортименту слід враховувати лише ту частину продукції, яка поставлена вчасно, а частку продукції, що відповідає якості, визначити лише за продукцією, зарахованою до виконання зобов'язань щодо асортименту.
Комплексний показник виконання договірних зобов'язань щодо поставок продукції дорівнює:
Ктмп=(І-Ктерм)КасКяк
Аналіз причин невиконання договірних зобов'язань щодо поставок враховує також виявлення винуватців у внутрішньовиробничих підрозділах та впливу зовнішніх факторів.
На завершальному етапі слід провести аналіз причин перевиконання договірних зобов'язань.
У нашому прикладі таке перевиконання договірних зобов'язань становить 400 тис. грн.
