Коваленко Банківські операції (2006)
Банки в ролі андеррайтерів
Одна з функцій банків, які займаються інвестиційною діяльністю, є участь у надписуванні цінних паперів. Специфіка цього виду діяльності полягає в тому, що її можна віднести як до посередницьких, так і до інвестиційних послуг.
Апдеррайтинг (передплата) - діяльність, що пов'язана з розміщенням цінних паперів нового випуску серед інвесторів. Банки можуть виступати як у ролі консультанта, так і гаранта (андеррайтера).
Функція консультанта передбачає розробку з клієнтом бізнесплану, в якому визначається необхідна для проекту сума інвестицій, види, строки розміщення та вартість цінних паперів, які необхідно випустити; розраховується термін емісії (оптимальний Для ринку); вибирається ринковий сегмент для розміщення цінних паперів; відбувається підготовка документів та здійснюється процедура державної реєстрації нового випуску.
Сутність функції андеррайтера. Банк виступає як принципал, тобто особа, якій надаються повноваження, або як агент. Банк дає емітенту зобов'язання викупити весь випуск цінних паперів за зниженою ціною. Потім він розміщує цінні папери та отримує дохід на різниці. Якщо банк не розмістив цінні папери, то він несе збитки.
Банк-агент не гарантує розміщення цінних паперів, а лише зобов'язується докласти всіх зусиль для їх продажу в межах певного терміну. Також він не дає жодних гарантій. У разі неспроможності розмістити цінні папери угода анулюється або ж встановлюється сума комісії за кожен реалізований цінний папір. Розмір комісії визначається пропорційно зниженню рейтингу та зменшенню суми угоди. Також ризик може зростати і в міру збільшення суми угоди. Тоді банки розподіляють зобов'язання між кількома фінансово-кредитними інститутами.
Якщо сума емісії перевищуватиме 5 % капіталу андеррайтера, то утворюється емісійний синдикат. Для комерційних банків є дуже небезпечним ризик втрати репутації. Особливо це стосується спеціалізованих банків, оскільки невдача в розміщенні може відвернути від банку потенційних клієнтів.
Апдеррайтинг (передплата) - діяльність, що пов'язана з розміщенням цінних паперів нового випуску серед інвесторів. Банки можуть виступати як у ролі консультанта, так і гаранта (андеррайтера).
Функція консультанта передбачає розробку з клієнтом бізнесплану, в якому визначається необхідна для проекту сума інвестицій, види, строки розміщення та вартість цінних паперів, які необхідно випустити; розраховується термін емісії (оптимальний Для ринку); вибирається ринковий сегмент для розміщення цінних паперів; відбувається підготовка документів та здійснюється процедура державної реєстрації нового випуску.
Сутність функції андеррайтера. Банк виступає як принципал, тобто особа, якій надаються повноваження, або як агент. Банк дає емітенту зобов'язання викупити весь випуск цінних паперів за зниженою ціною. Потім він розміщує цінні папери та отримує дохід на різниці. Якщо банк не розмістив цінні папери, то він несе збитки.
Банк-агент не гарантує розміщення цінних паперів, а лише зобов'язується докласти всіх зусиль для їх продажу в межах певного терміну. Також він не дає жодних гарантій. У разі неспроможності розмістити цінні папери угода анулюється або ж встановлюється сума комісії за кожен реалізований цінний папір. Розмір комісії визначається пропорційно зниженню рейтингу та зменшенню суми угоди. Також ризик може зростати і в міру збільшення суми угоди. Тоді банки розподіляють зобов'язання між кількома фінансово-кредитними інститутами.
Якщо сума емісії перевищуватиме 5 % капіталу андеррайтера, то утворюється емісійний синдикат. Для комерційних банків є дуже небезпечним ризик втрати репутації. Особливо це стосується спеціалізованих банків, оскільки невдача в розміщенні може відвернути від банку потенційних клієнтів.
