Кримінальне право України: особлива частина
§ 3. Інші злочини у сфері безпеки виробництва.
Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273) може призвести до вибухів, пожеж, ушкодження або знищення підприємств, загибелі багатьох людей. Тому такого роду діяння розглядаються як одне з найнебезпечніших посягань на безпеку виробництва.
Згідно з ч. 1 ст. 273 відповідальність наступає за порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.
Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є безпека вибухонебезпечних виробництв (включаючи безпеку праці).
Потерпілими від злочину можуть бути як працівники вибухонебезпечного підприємства (цеху), так і сторонні особи, які не мають до нього ніякого відношення.
Діяння має бути вчинене в певному місці — на вибухонебезпечному підприємстві або у вибухонебезпечному цеху.
До вибухонебезпечних відносяться підприємства або окремі цехи, які використовують, наприклад, аміак, ацетон, бензин, бутан, доменний газ, силон, метан, спирт, толуол, коксовий газ, ефір, сірководень, сірковуглець, уайтспирт як сировину або основний продукт, або ці речовини виділяються при виробництві. Вибухонебезпечними вважаються підприємства і цехи, які виробляють вибухонебезпечні речовини, порох і боєприпаси. До вибухонебезпечних відносяться деякі цехи збагачувальних і брикетних фабрик (наприклад, цех термічної сушки, дробильний і пресувальний цехи). Це може бути і хімічна лабораторія, де в результаті різного роду дослідів отримують вибухонебезпечні речовини. До вибухонебезпечних підприємств відносяться також шахти, небезпечні через виділення газу метану або через вибух вугільного, сіркового або сульфідного пилу, шахти по розкриттю і розробці вугільних пластів, схильних до раптових викидів вугілля і газу або ж до самозаймання копалин.
Належність підприємства (цеху) до вибухонебезпечних визначається категорією та класом виробництва за вибухонебезпечністю, встановлених технологічним регламентом. Ці категорії, класи та їм подібні характеристики встановлюються проектними організаціями, міністерствами, виробничими об'єднаннями, органами Держгіртехнагляду та деякими іншими організаціями як для підприємства загалом, так і для окремого його пускового комплексу, а також для різних основних (цех, дільниця, відділення) і допоміжних (склади, лабораторії) виробничих підрозділів, зовнішніх установок, вугільних пластів та інших об'єктів промисловості, сільськогосподарських та інших підприємств.
Порушення правил, що забезпечують безпеку виробництва на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах, може полягати в курінні в приміщенні вибухонебезпечного цеху, користуванні відкритим вогнем в газовій (метановій) шахті, веденні робіт при відсутності належної вентиляції тощо. За ч. 1 ст. 273 наслідками злочину, що розглядається є: створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків; або заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого. Між порушеннями правил безпеки і вказаними наслідками необхідно встановлювати причинний зв'язок.
З суб'єктивної сторони злочин, що розглядається, може мати змішану .або необережну форму вини.
Суб'єкт — особа, яка зобов'язана дотримуватися правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах. Ними можуть бути: громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності; службові особи (керівники підприємств, головні інженери, начальники цехів, їх заступники, механіки, завідуючі вентиляцією, начальники дільниць, майстри та інші), робітники і службовці вибухонебезпечних цехів і підприємств. Сторонні для цих виробництв особи (екскурсанти і працівники інших установ та організацій тощо) через реальну можливість усвідомлювати особливу небезпеку таких виробництв також можуть нести відповідальність за ст. 273, якщо до їх відома у встановленому порядку були доведені правила безпеки на вибухонебезпечних підприємствах.
Частина 2 ст. 273 встановлює відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 273 — виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого; за ч. 2 ст. 273 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк від двох до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки
(ст. 274). В частині 1 цієї статті передбачена відповідальність за порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки особою, яка зобов'язана їх дотримуватися, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого. Такі порушення можуть заподіяти виключно тяжкі наслідки: людські жертви, вибухи, знищення або пошкодження атомних реакторів та інших експлуатаційних установок, радіоактивне зараження місцевості.
Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є ядерна або радіаційна безпека виробництва (включаючи безпеку праці).
Потерпілим від злочину можуть бути як працівники виробництва, на якому використовуються ядерні або радіоактивні матеріали, так і особи, які не мають до такого виробництва ніякого відношення.
Порушення має місце на виробництвах, де використовуються ядерні або радіоактивні матеріали. Ядерними матеріалами є: уран, плутоній, торій у вигляді металу, сплаву, хімічного концентрату, будь-який інший матеріал, що містить вказані речовини в певній концентрації. Радіоактивними є джерела іонізуючого випромінювання, природного або штучного походження, що знаходяться в будь-якому стані. До виробництв, де використовуються ядерні матеріали, відносяться атомні станції, споруди і комплекси з промисловими, експериментальними і дослідницькими ядерними реакторами і ядерними стендами тощо. До виробництв, що містять радіоактивні матеріали, відносяться, зокрема, сховища радіоактивних відходів.
Основним нормативним актом, що регулює безпеку використання ядерних і радіоактивних матеріалів, у тому числі на виробництві, є Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995 р.1
Порушеннями правил безпеки є, зокрема, допуск до роботи осіб, які не мають права працювати на об'єктах атомної енергетики, порушення фізичного захисту атомних реакторів або установок, в яких використовуються радіоактивні матеріали.
Наслідками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 274, є: створення загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків, або заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого. Між порушеннями правил і вказаними наслідками необхідно встановлювати причинний зв'язок.
З суб'єктивної сторони злочин, що розглядається, може мати змішану або необережну форми вини.
Суб'єктом злочину можуть бути: громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності, службові особи, робітники та службовці, сторонні виробництву особи, які зобов'язані дотримуватися на виробництві правил ядерної чи радіаційної безпеки.
Частина 2 ст. 274 встановлює відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 274 — обмеження волі на строк до чотирьох років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 274 — позбавлення волі на строк від трьох до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд (ст. 275). У частині 1 цієї статті злочин описаний
як порушення під час розроблення, конструювання, виготовлення чи зберігання промислової продукції правил, що стосуються безпечного її використання, а також порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов'язана дотримуватися таких правил, якщо це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.
Небезпека таких порушень полягає в тому, що вони можуть спричинити небезпечні для споживача продукції наслідки: загоряння, вибух, техногенну аварію, зруйнування будівель і споруд, що супроводжується нещасними випадками, знищенням майна.
Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека використання промислової продукції і безпека експлуатації будівель і споруд.
Потерпілими від злочину є споживачі промислової продукції: які працюють на інших виробництвах, що користуються нею в побуті, а також особи, які працюють, проживають або іншим чином використовують будівлі та споруди.
З об'єктивної сторони злочин може мати місце при порушенні правил, що забезпечують безпечне використання промислової продукції, при розробці або конструюванні такої продукції (наприклад, серйозні прорахунки при розробці ракет-носіїв, авіаційних двигунів, турбін тощо) або в процесі її виготовлення чи зберігання. Так, при виготовленні продукції можуть бути використані недоброякісні матеріали, а при її зберіганні — порушені, наприклад, вимоги температурних режимів. Крім того, з об'єктивної сторони злочин може бути виражений в порушенні правил безпеки при проектуванні або будівництві будівель і споруд (наприклад помилки, допущені при проектуванні будинків, відступу від встановлених технологій будівництва мостів, висотних споруд, складних перекриттів, виступаючих елементів будівель тощо).
Наслідками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 275, є: створення загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків; або заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого. Між порушеннями правил і вказаними наслідками потрібно встановлювати причинний зв'язок.
З суб'єктивної сторони злочин, що розглядається може мати змішану або необережну форми вини.
Суб'єктом злочину можуть бути: громадяни—суб'єкти підприємницької діяльності; службові особи, конструктори, проектувальники, робочі промислового або будівельного виробництва, зобов'язані дотримувати правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд.
Частина 2 ст. 275 КК встановлює відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 275 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого; за ч. 2 ст. 275 — виправні роботи на строк до двох років або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Згідно з ч. 1 ст. 273 відповідальність наступає за порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.
Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є безпека вибухонебезпечних виробництв (включаючи безпеку праці).
Потерпілими від злочину можуть бути як працівники вибухонебезпечного підприємства (цеху), так і сторонні особи, які не мають до нього ніякого відношення.
Діяння має бути вчинене в певному місці — на вибухонебезпечному підприємстві або у вибухонебезпечному цеху.
До вибухонебезпечних відносяться підприємства або окремі цехи, які використовують, наприклад, аміак, ацетон, бензин, бутан, доменний газ, силон, метан, спирт, толуол, коксовий газ, ефір, сірководень, сірковуглець, уайтспирт як сировину або основний продукт, або ці речовини виділяються при виробництві. Вибухонебезпечними вважаються підприємства і цехи, які виробляють вибухонебезпечні речовини, порох і боєприпаси. До вибухонебезпечних відносяться деякі цехи збагачувальних і брикетних фабрик (наприклад, цех термічної сушки, дробильний і пресувальний цехи). Це може бути і хімічна лабораторія, де в результаті різного роду дослідів отримують вибухонебезпечні речовини. До вибухонебезпечних підприємств відносяться також шахти, небезпечні через виділення газу метану або через вибух вугільного, сіркового або сульфідного пилу, шахти по розкриттю і розробці вугільних пластів, схильних до раптових викидів вугілля і газу або ж до самозаймання копалин.
Належність підприємства (цеху) до вибухонебезпечних визначається категорією та класом виробництва за вибухонебезпечністю, встановлених технологічним регламентом. Ці категорії, класи та їм подібні характеристики встановлюються проектними організаціями, міністерствами, виробничими об'єднаннями, органами Держгіртехнагляду та деякими іншими організаціями як для підприємства загалом, так і для окремого його пускового комплексу, а також для різних основних (цех, дільниця, відділення) і допоміжних (склади, лабораторії) виробничих підрозділів, зовнішніх установок, вугільних пластів та інших об'єктів промисловості, сільськогосподарських та інших підприємств.
Порушення правил, що забезпечують безпеку виробництва на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах, може полягати в курінні в приміщенні вибухонебезпечного цеху, користуванні відкритим вогнем в газовій (метановій) шахті, веденні робіт при відсутності належної вентиляції тощо. За ч. 1 ст. 273 наслідками злочину, що розглядається є: створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків; або заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого. Між порушеннями правил безпеки і вказаними наслідками необхідно встановлювати причинний зв'язок.
З суб'єктивної сторони злочин, що розглядається, може мати змішану .або необережну форму вини.
Суб'єкт — особа, яка зобов'язана дотримуватися правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах. Ними можуть бути: громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності; службові особи (керівники підприємств, головні інженери, начальники цехів, їх заступники, механіки, завідуючі вентиляцією, начальники дільниць, майстри та інші), робітники і службовці вибухонебезпечних цехів і підприємств. Сторонні для цих виробництв особи (екскурсанти і працівники інших установ та організацій тощо) через реальну можливість усвідомлювати особливу небезпеку таких виробництв також можуть нести відповідальність за ст. 273, якщо до їх відома у встановленому порядку були доведені правила безпеки на вибухонебезпечних підприємствах.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 273 — виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого; за ч. 2 ст. 273 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк від двох до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки
(ст. 274). В частині 1 цієї статті передбачена відповідальність за порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки особою, яка зобов'язана їх дотримуватися, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого. Такі порушення можуть заподіяти виключно тяжкі наслідки: людські жертви, вибухи, знищення або пошкодження атомних реакторів та інших експлуатаційних установок, радіоактивне зараження місцевості.
Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є ядерна або радіаційна безпека виробництва (включаючи безпеку праці).
Потерпілим від злочину можуть бути як працівники виробництва, на якому використовуються ядерні або радіоактивні матеріали, так і особи, які не мають до такого виробництва ніякого відношення.
Порушення має місце на виробництвах, де використовуються ядерні або радіоактивні матеріали. Ядерними матеріалами є: уран, плутоній, торій у вигляді металу, сплаву, хімічного концентрату, будь-який інший матеріал, що містить вказані речовини в певній концентрації. Радіоактивними є джерела іонізуючого випромінювання, природного або штучного походження, що знаходяться в будь-якому стані. До виробництв, де використовуються ядерні матеріали, відносяться атомні станції, споруди і комплекси з промисловими, експериментальними і дослідницькими ядерними реакторами і ядерними стендами тощо. До виробництв, що містять радіоактивні матеріали, відносяться, зокрема, сховища радіоактивних відходів.
Основним нормативним актом, що регулює безпеку використання ядерних і радіоактивних матеріалів, у тому числі на виробництві, є Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995 р.1
Порушеннями правил безпеки є, зокрема, допуск до роботи осіб, які не мають права працювати на об'єктах атомної енергетики, порушення фізичного захисту атомних реакторів або установок, в яких використовуються радіоактивні матеріали.
Наслідками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 274, є: створення загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків, або заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого. Між порушеннями правил і вказаними наслідками необхідно встановлювати причинний зв'язок.
З суб'єктивної сторони злочин, що розглядається, може мати змішану або необережну форми вини.
Суб'єктом злочину можуть бути: громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності, службові особи, робітники та службовці, сторонні виробництву особи, які зобов'язані дотримуватися на виробництві правил ядерної чи радіаційної безпеки.
Частина 2 ст. 274 встановлює відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 274 — обмеження волі на строк до чотирьох років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 274 — позбавлення волі на строк від трьох до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд (ст. 275). У частині 1 цієї статті злочин описаний
Небезпека таких порушень полягає в тому, що вони можуть спричинити небезпечні для споживача продукції наслідки: загоряння, вибух, техногенну аварію, зруйнування будівель і споруд, що супроводжується нещасними випадками, знищенням майна.
Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека використання промислової продукції і безпека експлуатації будівель і споруд.
Потерпілими від злочину є споживачі промислової продукції: які працюють на інших виробництвах, що користуються нею в побуті, а також особи, які працюють, проживають або іншим чином використовують будівлі та споруди.
З об'єктивної сторони злочин може мати місце при порушенні правил, що забезпечують безпечне використання промислової продукції, при розробці або конструюванні такої продукції (наприклад, серйозні прорахунки при розробці ракет-носіїв, авіаційних двигунів, турбін тощо) або в процесі її виготовлення чи зберігання. Так, при виготовленні продукції можуть бути використані недоброякісні матеріали, а при її зберіганні — порушені, наприклад, вимоги температурних режимів. Крім того, з об'єктивної сторони злочин може бути виражений в порушенні правил безпеки при проектуванні або будівництві будівель і споруд (наприклад помилки, допущені при проектуванні будинків, відступу від встановлених технологій будівництва мостів, висотних споруд, складних перекриттів, виступаючих елементів будівель тощо).
Наслідками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 275, є: створення загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків; або заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого. Між порушеннями правил і вказаними наслідками потрібно встановлювати причинний зв'язок.
З суб'єктивної сторони злочин, що розглядається може мати змішану або необережну форми вини.
Суб'єктом злочину можуть бути: громадяни—суб'єкти підприємницької діяльності; службові особи, конструктори, проектувальники, робочі промислового або будівельного виробництва, зобов'язані дотримувати правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд.
Частина 2 ст. 275 КК встановлює відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 275 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого; за ч. 2 ст. 275 — виправні роботи на строк до двох років або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
