Теорія політології (2001)
Вступна частина
Становлення національної системи вищої освіти в Україні у контексті загальної тенденції цивілізованого розвитку потребує кардинальних перетворень у системі гуманітарної підготовки студентів. Політологія — одна з провідних дисциплін, що, послуговуючись принципово новими методами, дає змогу розширити наші уявлення щодо можливостей наукового вивчення як суспільства, так і індивіда.
На десятому році незалежності України політологія довела своє право на існування як базова наука і навчальна дисципліна. Зростає її роль у вирішенні складних і подекуди неоднозначних проблем реформування суспільства. Нині політологія — це науковий орієнтир, за допомогою якого прогнозується й організується політичне життя держави і суспільства.
Необхідність побудови демократичного суспільства, гуманізації політичної культури висуває на передній план проблему переосмислення традиційних підходів до аналізу складних політичних явищ, процесів і проблем суспільного життя. Зросла потреба у теоретичному і методологічному обґрунтуванні поняттєвого апарату пізнання навколишнього світу з метою виявлення механізму практичної дії різних суб'єктів. Тільки неупереджений, виважений підхід до політичних явищ, у поєднанні із заново осмисленою методологією, дає змогу розглядати політологію як багатовимірну науку і навчальну дисципліну, головним предметом якої є політика як міждисциплінарна галузь знань.
В умовах відродження української національної державності, політичного та економічного розвитку народу України, його духовного оновлення, та з урахуванням досвіду функціонування політичних систем і політології в інших країнах світу, автори вважали за доцільне зосередити головну увагу на аналізі найважливіших проблем політичної та соціально-економічної реальності, створенні нового методологічного і концептуального базису політики на ґрунті національних традицій і особливостей історичного розвитку України.
Як переконливо свідчить вітчизняний і світовий досвід, сучасні соціокультурні процеси мають бути орієнтовані на відродження споконвічних функцій (соціальних ролей) інтелігенції, покликаної утверджувати свободу переконань людини, її прагнення до добра, наповнювати людську душу світлом культури. Духовно-інтелектуальний прогрес суспільства залежить також від його спроможності виробляти альтернативні ідеї, відстоювати їхнє право на існування, а найкращі з них втілювати у життя.
Складний і суперечливий процес трансформації сучасного українського суспільства на загальноцивілізаційних засадах пов'язаний з пошуком форм і засобів стимулювання політичної активності нації, духовного оновлення, формування інтелектуальної еліти, розробки системи ціннісних орієнтацій. Без об'єднуючої державницької ідеї, високих духовних і моральних принципів суспільство нездатне до проведення докорінних соціальних, економічних і політичних реформ.
Унікальний досвід розбудови незалежної держави Україна набуває ціною переборення глибокої економічної кризи, соціальної напруженості та політичної нестабільності. Чи є така ціна природною й неминучою платою за прагнення жити самостійно, чи йдеться про серйозні помилки у виборі соціально-політичної стратегії? Відповіді на ці, як і на багато інших запитань, чекають насамперед від політиків. Проте вони — особи зацікавлені, позаяк апріорно впевнені в успішній реалізації власних сценаріїв розвитку суспільства.
Неупередженої, об'єктивної оцінки стану суспільства та перспектив його розвитку, яка б зумовила вибір оптимальної політичної стратегії, слід очікувати лише від політології.
Відмовившись від старих уявлень і підходів, вузькопартійних позицій, політологи разом з філософами, соціологами, економістами, істориками, юристами, психологами вибудовують теоретичні моделі, перевіряють загальноісторичні схеми та гіпотези, проектують майбутнє, а не вигадують його. Виходячи на рівень широких теоретичних узагальнень, науковці Києва, Харкова, Донецька, Одеси та Львова підготували для вищої школи України понад два десятки різних за змістом і структурою навчальних посібників та підручників з політології. Однак вони ще не повною мірою задовольняють потреби українського студентства в навчальній літературі з цієї дисципліни. Зростання політичної свідомості населення передбачає формування нової політичної культури, а відтак — підвищення рівня політичних знань широкого загалу і особливо молоді, вдосконалення системи національної освіти, видання нових навчальних посібників і підручників, підготовлених на рівні сучасних наукових досягнень.
Саме це мали на меті автори, готуючи перевидання цієї книги. Перше видання побачило світ у видавництві "Вища школа" 1998 р. Узагальнюючи досвід викладання політології та створення підручників і навчальних посібників на регіональному рівні, автори пропонують майбутнім спеціалістам систему знань про політику, що охоплює практику політичного життя, об'єктивну політичну діяльність, спосіб політичного мислення та їх теоретичне тлумачення. У підручнику подано фундаментальний матеріал з курсу політології, забезпечено інформаційну повноту і наукову новизну питань, що вивчаються, узагальнено досягнення в осмисленні основних проблем з тієї чи іншої теми. Запропоновано нові підходи й концепції з урахуванням підготовленості та зацікавленості студентів.
Лейтмотивом курсу політології є ідея громадянської злагоди, пошук її загальноцивілізаційних засад як у контексті історії, так і в умовах суперечливого і конфліктного сьогодення. Громадянська злагода розглядається як одна із головних цінностей людської життєдіяльності. Це знайшло відображення у Конституції України. Основний Закон став базовим актом правового оформлення нових політичних, соціальних, економічних і духовних реалій в українському суспільстві, який цілком відповідає нормам сучасного міжнародного права, основам життєдіяльності провідних держав світу.
Незалежна Україна реально стала невід'ємною складовою єдиної системи міжнародного права. Віддзеркалення міжнародно-правових стандартів у статтях Конституції України забезпечує перспективу розвитку і взаємодії з Україною міжнародного співтовариства, є стимулом як внутрішньої, так і зовнішньої політики держави, сприяє входженню її до світового політичного процесу.
У підручнику широко використано соціологічний, історичний, загальнофілософський теоретичний матеріал, що стосується насамперед суперечливих реалій сучасного політичного розвитку України.
На десятому році незалежності України політологія довела своє право на існування як базова наука і навчальна дисципліна. Зростає її роль у вирішенні складних і подекуди неоднозначних проблем реформування суспільства. Нині політологія — це науковий орієнтир, за допомогою якого прогнозується й організується політичне життя держави і суспільства.
Необхідність побудови демократичного суспільства, гуманізації політичної культури висуває на передній план проблему переосмислення традиційних підходів до аналізу складних політичних явищ, процесів і проблем суспільного життя. Зросла потреба у теоретичному і методологічному обґрунтуванні поняттєвого апарату пізнання навколишнього світу з метою виявлення механізму практичної дії різних суб'єктів. Тільки неупереджений, виважений підхід до політичних явищ, у поєднанні із заново осмисленою методологією, дає змогу розглядати політологію як багатовимірну науку і навчальну дисципліну, головним предметом якої є політика як міждисциплінарна галузь знань.
В умовах відродження української національної державності, політичного та економічного розвитку народу України, його духовного оновлення, та з урахуванням досвіду функціонування політичних систем і політології в інших країнах світу, автори вважали за доцільне зосередити головну увагу на аналізі найважливіших проблем політичної та соціально-економічної реальності, створенні нового методологічного і концептуального базису політики на ґрунті національних традицій і особливостей історичного розвитку України.
Як переконливо свідчить вітчизняний і світовий досвід, сучасні соціокультурні процеси мають бути орієнтовані на відродження споконвічних функцій (соціальних ролей) інтелігенції, покликаної утверджувати свободу переконань людини, її прагнення до добра, наповнювати людську душу світлом культури. Духовно-інтелектуальний прогрес суспільства залежить також від його спроможності виробляти альтернативні ідеї, відстоювати їхнє право на існування, а найкращі з них втілювати у життя.
Складний і суперечливий процес трансформації сучасного українського суспільства на загальноцивілізаційних засадах пов'язаний з пошуком форм і засобів стимулювання політичної активності нації, духовного оновлення, формування інтелектуальної еліти, розробки системи ціннісних орієнтацій. Без об'єднуючої державницької ідеї, високих духовних і моральних принципів суспільство нездатне до проведення докорінних соціальних, економічних і політичних реформ.
Унікальний досвід розбудови незалежної держави Україна набуває ціною переборення глибокої економічної кризи, соціальної напруженості та політичної нестабільності. Чи є така ціна природною й неминучою платою за прагнення жити самостійно, чи йдеться про серйозні помилки у виборі соціально-політичної стратегії? Відповіді на ці, як і на багато інших запитань, чекають насамперед від політиків. Проте вони — особи зацікавлені, позаяк апріорно впевнені в успішній реалізації власних сценаріїв розвитку суспільства.
Неупередженої, об'єктивної оцінки стану суспільства та перспектив його розвитку, яка б зумовила вибір оптимальної політичної стратегії, слід очікувати лише від політології.
Відмовившись від старих уявлень і підходів, вузькопартійних позицій, політологи разом з філософами, соціологами, економістами, істориками, юристами, психологами вибудовують теоретичні моделі, перевіряють загальноісторичні схеми та гіпотези, проектують майбутнє, а не вигадують його. Виходячи на рівень широких теоретичних узагальнень, науковці Києва, Харкова, Донецька, Одеси та Львова підготували для вищої школи України понад два десятки різних за змістом і структурою навчальних посібників та підручників з політології. Однак вони ще не повною мірою задовольняють потреби українського студентства в навчальній літературі з цієї дисципліни. Зростання політичної свідомості населення передбачає формування нової політичної культури, а відтак — підвищення рівня політичних знань широкого загалу і особливо молоді, вдосконалення системи національної освіти, видання нових навчальних посібників і підручників, підготовлених на рівні сучасних наукових досягнень.
Саме це мали на меті автори, готуючи перевидання цієї книги. Перше видання побачило світ у видавництві "Вища школа" 1998 р. Узагальнюючи досвід викладання політології та створення підручників і навчальних посібників на регіональному рівні, автори пропонують майбутнім спеціалістам систему знань про політику, що охоплює практику політичного життя, об'єктивну політичну діяльність, спосіб політичного мислення та їх теоретичне тлумачення. У підручнику подано фундаментальний матеріал з курсу політології, забезпечено інформаційну повноту і наукову новизну питань, що вивчаються, узагальнено досягнення в осмисленні основних проблем з тієї чи іншої теми. Запропоновано нові підходи й концепції з урахуванням підготовленості та зацікавленості студентів.
Незалежна Україна реально стала невід'ємною складовою єдиної системи міжнародного права. Віддзеркалення міжнародно-правових стандартів у статтях Конституції України забезпечує перспективу розвитку і взаємодії з Україною міжнародного співтовариства, є стимулом як внутрішньої, так і зовнішньої політики держави, сприяє входженню її до світового політичного процесу.
У підручнику широко використано соціологічний, історичний, загальнофілософський теоретичний матеріал, що стосується насамперед суперечливих реалій сучасного політичного розвитку України.
