Геополітика: Україна в міжнародних відносинах
Україна - Великобританія
Великобританія визнала Україну 31 грудня 1991 p., а дипломатичні відносини було встановлено 10 січня 1992 р. Для сучасної України Великобританія - важливий стратегічний партнер. Як член "великої сімки", Ради Безпеки ООН, вона є авторитетною державою, що має великий досвід міжнародного спілкування, професійну армію, кваліфікований дипломатичний персонал. Англія - визнаний лідер у банківських, фінансових, страхових сферах, світовій торгівлі, в неї унікальний досвід приватизації в промисловості, модернізації важкого машинобудування.
Налагодження тісніших зв'язків між двома країнами - важливий пріоритет британської політики. її інтерес до України виявився після приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Під час саміту Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) Великобританія підписала Меморандум про надання Україні гарантій безпеки.
Взаємовідносинам двох країн у першій половині 90-х років XX ст. була притаманна певна пасивність, хоч Великобританія і визнала Україну як незалежну державу однією з перших.
Водночас у цей період активним став розвиток українсько-британських офіційних контактів, практика обміну візитами на різних рівнях, хоча практичних результатів вони не дали.
У вересні 1992 р. відбувся перший офіційний візит міністра закордонних справ України до Великобританії, під час якого проводились переговори з представниками британських міністерств, ділових кіл країни, підписано перші двосторонні документи.
У 1993 р. Президент України Л. Кравчук відвідав Великобританію. Було підписано Міждержавний договір про принципи відносин і співробітництва, ратифікований у серпні того ж року. Згідно з договором, між двома країнами передбачалася співпраця у різних сферах економічної діяльності, розвиток контактів між збройними силами та міністерствами оборони, сприяння інтеграції України до ЄС, міжнародних фінансово-економічних та військових організацій.
Роком двосторонніх візитів став 1995 рік. Важливе значення для України мав травневий візит міністра фінансів Великобританії К. Кларка, оскільки він рідко відвідував держави, які не є членами ЄС. Тоді порушувалося питання стосовно фінансової підтримки України. ЄС виділив 85 млн екю, а пізніше - і додаткову позику (200 млн екю). Через два місяці після призначення, у вересні 1995 р., до Києва прибув міністр закордонних справ Великобританії М. Рифкінд. У його плани входив і візит до Росії. Але спочатку він побував у Києві, де виголосив доповідь на тему "Україна в європейському контексті". На думку М. Рифкінда, Україна є "ключовою державою європейської безпеки". Цієї позиції дотримувалась і керівник відділу політики безпеки Міністерства закордоних справ Великобританії Елісон Бейла, яка теж у 1995 р. відвідала Київ. Йшлося про активну двосторонню співпрацю військових. Великобританія запропонувала поділитися досвідом реструктуризації та демократизації Збройних сил.
Президент України Л. Кучма 12-13 грудня 1995 р. перебував з офіційним візитом у Лондоні. Відбулися його зустрічі та переговори з прем'єр-міністром Дж. Мейджором, за підсумками яких було прийнято Спільну декларацію. Г. Удовенко та заступник державного секретаря підписали двосторонню угоду про міжнародні автотранспортні перевезення, що стимулюватиме торговельно-економічне співробітництво. Міністр закордонних справ України та міністр внутрішніх справ Великобританії Т.Кіркхоуп підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо конфіскації доходів, одержаних злочинним шляхом. Меморандум відкрив нові перспективи для зміцнення співпраці між правоохоронними органами обох країн у боротьбі з наркотиками, відмиванням грошей, одержаних злочинним шляхом, іншими тяжкими злочинами. Цей візит набув особливо важливого значення у світі тому, що з 1 січня 1996 р. Великобританія головувала в ЄС.
На запрошення Л. Кучми 18 квітня 1996 р. в Україні з одноденним офіційним візитом перебував прем'єр-міністр Великобританії Дж. Мейджор. Порушувалося питання закриття Чорнобильської АЕС.
Великобританія надає великого значення поширенню ЄС на Схід. Для одних це означатиме членство, але Великобританія орієнтується не лише на тих, хто чекає цього членства. Україна була першою державою пострадянського простору, що підписала з ЄС Угоду про партнерство та співробітництво. Великобританія стала другою після Іспанії країною, що ратифікувала цей договір.
У 1998 р. 23-25 червня відбувся візит в Україну заступника Державного секретаря закордонних справ та у справах Співдружності Великої Британії Д. Хендерсона, якого прийняв міністр закордонних справ України Б. Тарасюк. Було обговорено широке коло питань двосторонніх відносин і проблем, пов'язаних з інтеграцією України до європейських політичних та економічних структур. Йшлося, зокрема, про шляхи поглиблення українсько-британського політичного діалогу, розширення економічного співробітництва, збільшення торгового обороту й обсягів британських інвестицій в народне господарство України.
Важливе значення мали переговори, які відбулися 1 лютого 1999 р. між міністром закордонних справ України Б. Тарасюком і Державним секретарем закордонних справ та у справах Співдружності Великої Британії Р. Куком. Обидві сторони констатували поступ у розвитку українсько-британських відносин у політичній, економічній, культурній сферах.
Учасники переговорів дійшли спільної думки про існування значних потенціалів для подальшого поглиблення економічно-інвестиційного партнерства, зокрема в енергетичному секторі. Особливу увагу було приділено проблематиці розширення договірно-правової основи відносин, торговельно-економічної співпраці, заохочення британських інвестицій у пріоритетні галузі економіки України. Окремо обговорено питання підтримки Великобританією прагнення України до набуття статусу асоційованого члена ЄС, запрошення її до участі в роботі Європейської конференції, врахування української позиції у виробленні спільної стратегії ЄС щодо України.
Члени офіційної делегації України, очоленої Б. Тарасюком, відвідали британську компанію ІКХ OIL E GAS, яка спеціалізується на закордонних операціях у галузі розвідки та видобування нафти і газу, є найбільшим британським інвестором в Україні. У штаб-квартирі компанії British Petroleum Amoco, що спеціалізується на видобутку та виробництві енергоносіїв з операціями з більше, ніж у 70 країнах світу, було обговорено можливості двостороннього інвестування в нафтогазовий комплекс України.
На зустрічі з Державним секретарем з питань міжнародного розвитку К. Шортом обговорювалися питання про надання технічної допомоги Україні, яка здійснюється урядом Великобританії через британський фонд ноу-хау. Лише за 1996 - 1999 pp. фонд профінансував 150 проектів на загальну суму понад 30 млн фунтів стерлінгів у галузях енергетики, сільського господарства, переробної промисловості, державного управління, охорони довкілля, соціального захисту населення тощо. Сторони погодились об'єднувати зусилля з метою пошуку оптимального використання коштів, виділених Україні згідно з новою стратегічною програмою державного департаменту міжнародного розвитку.
Відбулися переговори Б. Тарасюка з міністром оборони Великобританії Дж. Робертсом. Було дано високу оцінку співпраці України та Великобританії у військовій сфері. Свідченням добрих відносин стало створення у грудні 1998 р. українсько-британської двосторонньої Комісії з питань військового співробітництва.
Члени делегації та представники ділових кіл України, які брали участь в офіційному візиті, провели переговори з керівництвом низки британських компаній, зокрема енергетичного сектора, зустрілися з представниками Міністерства торгівлі та промисловості, членами Британсько-української торговельної палати і Конфедерації британської промисловості. Отже, під час цього візиту було визначено шляхи зміцнення політичних контактів між двома країнами, окреслено напрями розвитку торговельно-економічних відносин, співпраці у військовій і військово-технічній галузях, перспективи удосконалення договірно-правової основи.
Великобританія експортує в Україну енергетичні генератори, виробниче обладнання, електронні пристрої, косметику, хімічні матеріали, продукти. В експорті з України переважають метали, текстиль, олійні культури, телекомунікаційне обладнання, цукор, кондитерські вироби, деякі види обладнання. Обсяг прямих інвестицій в Україну з Великобританії станом на 2001 р. становив 299,64 млн доларів США (друге місце після Нідерландів) порівняно з 33,8 млн доларів США у 1995 р.
Англійських промисловців цікавлять досягнення українських фахівців у галузях матеріалознавства, синтезу штучних алмазів, електрозварювання, електроніки. Деякі британські фірми підтримують тісні контакти з тими підприємствами, де застосовують високі технології, наприклад, з київським заводом "Прогрес", запорізьким підприємством "Мотор-Січ". Британська фірма "Джек Ер" працює в Полтавській області над реабілітацією нафтових свердловин.
На зустрічі А. Кінаха з послом Великої Британії в Україні Р.Смітом 21 червня 2001 р. останній заявив, що глава британського уряду Т. Блер висловлює "величезну зацікавленість" у розвитку українсько-британського співробітництва. Повідомивши про цей факт на зустрічі з промисловцями і підприємцями в Луганську наступного дня, А. Кінах зазначив: проведення зустрічей і переговорів українського керівництва з керівництвом західних країн засвідчує, зокрема, розуміння у світі того, що Україна здатна на демократичних засадах розв'язувати існуючі проблеми і просуватися вперед.
В Україні відкрито представництво Британської Ради, бібліотеку англійської літератури. Ведеться широка робота з навчання англійської мови українських громадян. Розвиваються зв'язки міст-побратимів.
Отже, українсько-англійські відносини, хоч і повільніше, ніж хотілося б, поступово проходять період свого становлення і набувають подальшого розвитку.
Налагодження тісніших зв'язків між двома країнами - важливий пріоритет британської політики. її інтерес до України виявився після приєднання до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Під час саміту Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) Великобританія підписала Меморандум про надання Україні гарантій безпеки.
Взаємовідносинам двох країн у першій половині 90-х років XX ст. була притаманна певна пасивність, хоч Великобританія і визнала Україну як незалежну державу однією з перших.
Водночас у цей період активним став розвиток українсько-британських офіційних контактів, практика обміну візитами на різних рівнях, хоча практичних результатів вони не дали.
У вересні 1992 р. відбувся перший офіційний візит міністра закордонних справ України до Великобританії, під час якого проводились переговори з представниками британських міністерств, ділових кіл країни, підписано перші двосторонні документи.
У 1993 р. Президент України Л. Кравчук відвідав Великобританію. Було підписано Міждержавний договір про принципи відносин і співробітництва, ратифікований у серпні того ж року. Згідно з договором, між двома країнами передбачалася співпраця у різних сферах економічної діяльності, розвиток контактів між збройними силами та міністерствами оборони, сприяння інтеграції України до ЄС, міжнародних фінансово-економічних та військових організацій.
Роком двосторонніх візитів став 1995 рік. Важливе значення для України мав травневий візит міністра фінансів Великобританії К. Кларка, оскільки він рідко відвідував держави, які не є членами ЄС. Тоді порушувалося питання стосовно фінансової підтримки України. ЄС виділив 85 млн екю, а пізніше - і додаткову позику (200 млн екю). Через два місяці після призначення, у вересні 1995 р., до Києва прибув міністр закордонних справ Великобританії М. Рифкінд. У його плани входив і візит до Росії. Але спочатку він побував у Києві, де виголосив доповідь на тему "Україна в європейському контексті". На думку М. Рифкінда, Україна є "ключовою державою європейської безпеки". Цієї позиції дотримувалась і керівник відділу політики безпеки Міністерства закордоних справ Великобританії Елісон Бейла, яка теж у 1995 р. відвідала Київ. Йшлося про активну двосторонню співпрацю військових. Великобританія запропонувала поділитися досвідом реструктуризації та демократизації Збройних сил.
Президент України Л. Кучма 12-13 грудня 1995 р. перебував з офіційним візитом у Лондоні. Відбулися його зустрічі та переговори з прем'єр-міністром Дж. Мейджором, за підсумками яких було прийнято Спільну декларацію. Г. Удовенко та заступник державного секретаря підписали двосторонню угоду про міжнародні автотранспортні перевезення, що стимулюватиме торговельно-економічне співробітництво. Міністр закордонних справ України та міністр внутрішніх справ Великобританії Т.Кіркхоуп підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо конфіскації доходів, одержаних злочинним шляхом. Меморандум відкрив нові перспективи для зміцнення співпраці між правоохоронними органами обох країн у боротьбі з наркотиками, відмиванням грошей, одержаних злочинним шляхом, іншими тяжкими злочинами. Цей візит набув особливо важливого значення у світі тому, що з 1 січня 1996 р. Великобританія головувала в ЄС.
На запрошення Л. Кучми 18 квітня 1996 р. в Україні з одноденним офіційним візитом перебував прем'єр-міністр Великобританії Дж. Мейджор. Порушувалося питання закриття Чорнобильської АЕС.
У 1998 р. 23-25 червня відбувся візит в Україну заступника Державного секретаря закордонних справ та у справах Співдружності Великої Британії Д. Хендерсона, якого прийняв міністр закордонних справ України Б. Тарасюк. Було обговорено широке коло питань двосторонніх відносин і проблем, пов'язаних з інтеграцією України до європейських політичних та економічних структур. Йшлося, зокрема, про шляхи поглиблення українсько-британського політичного діалогу, розширення економічного співробітництва, збільшення торгового обороту й обсягів британських інвестицій в народне господарство України.
Важливе значення мали переговори, які відбулися 1 лютого 1999 р. між міністром закордонних справ України Б. Тарасюком і Державним секретарем закордонних справ та у справах Співдружності Великої Британії Р. Куком. Обидві сторони констатували поступ у розвитку українсько-британських відносин у політичній, економічній, культурній сферах.
Учасники переговорів дійшли спільної думки про існування значних потенціалів для подальшого поглиблення економічно-інвестиційного партнерства, зокрема в енергетичному секторі. Особливу увагу було приділено проблематиці розширення договірно-правової основи відносин, торговельно-економічної співпраці, заохочення британських інвестицій у пріоритетні галузі економіки України. Окремо обговорено питання підтримки Великобританією прагнення України до набуття статусу асоційованого члена ЄС, запрошення її до участі в роботі Європейської конференції, врахування української позиції у виробленні спільної стратегії ЄС щодо України.
Члени офіційної делегації України, очоленої Б. Тарасюком, відвідали британську компанію ІКХ OIL E GAS, яка спеціалізується на закордонних операціях у галузі розвідки та видобування нафти і газу, є найбільшим британським інвестором в Україні. У штаб-квартирі компанії British Petroleum Amoco, що спеціалізується на видобутку та виробництві енергоносіїв з операціями з більше, ніж у 70 країнах світу, було обговорено можливості двостороннього інвестування в нафтогазовий комплекс України.
На зустрічі з Державним секретарем з питань міжнародного розвитку К. Шортом обговорювалися питання про надання технічної допомоги Україні, яка здійснюється урядом Великобританії через британський фонд ноу-хау. Лише за 1996 - 1999 pp. фонд профінансував 150 проектів на загальну суму понад 30 млн фунтів стерлінгів у галузях енергетики, сільського господарства, переробної промисловості, державного управління, охорони довкілля, соціального захисту населення тощо. Сторони погодились об'єднувати зусилля з метою пошуку оптимального використання коштів, виділених Україні згідно з новою стратегічною програмою державного департаменту міжнародного розвитку.
Відбулися переговори Б. Тарасюка з міністром оборони Великобританії Дж. Робертсом. Було дано високу оцінку співпраці України та Великобританії у військовій сфері. Свідченням добрих відносин стало створення у грудні 1998 р. українсько-британської двосторонньої Комісії з питань військового співробітництва.
Члени делегації та представники ділових кіл України, які брали участь в офіційному візиті, провели переговори з керівництвом низки британських компаній, зокрема енергетичного сектора, зустрілися з представниками Міністерства торгівлі та промисловості, членами Британсько-української торговельної палати і Конфедерації британської промисловості. Отже, під час цього візиту було визначено шляхи зміцнення політичних контактів між двома країнами, окреслено напрями розвитку торговельно-економічних відносин, співпраці у військовій і військово-технічній галузях, перспективи удосконалення договірно-правової основи.
Великобританія експортує в Україну енергетичні генератори, виробниче обладнання, електронні пристрої, косметику, хімічні матеріали, продукти. В експорті з України переважають метали, текстиль, олійні культури, телекомунікаційне обладнання, цукор, кондитерські вироби, деякі види обладнання. Обсяг прямих інвестицій в Україну з Великобританії станом на 2001 р. становив 299,64 млн доларів США (друге місце після Нідерландів) порівняно з 33,8 млн доларів США у 1995 р.
Англійських промисловців цікавлять досягнення українських фахівців у галузях матеріалознавства, синтезу штучних алмазів, електрозварювання, електроніки. Деякі британські фірми підтримують тісні контакти з тими підприємствами, де застосовують високі технології, наприклад, з київським заводом "Прогрес", запорізьким підприємством "Мотор-Січ". Британська фірма "Джек Ер" працює в Полтавській області над реабілітацією нафтових свердловин.
На зустрічі А. Кінаха з послом Великої Британії в Україні Р.Смітом 21 червня 2001 р. останній заявив, що глава британського уряду Т. Блер висловлює "величезну зацікавленість" у розвитку українсько-британського співробітництва. Повідомивши про цей факт на зустрічі з промисловцями і підприємцями в Луганську наступного дня, А. Кінах зазначив: проведення зустрічей і переговорів українського керівництва з керівництвом західних країн засвідчує, зокрема, розуміння у світі того, що Україна здатна на демократичних засадах розв'язувати існуючі проблеми і просуватися вперед.
В Україні відкрито представництво Британської Ради, бібліотеку англійської літератури. Ведеться широка робота з навчання англійської мови українських громадян. Розвиваються зв'язки міст-побратимів.
Отже, українсько-англійські відносини, хоч і повільніше, ніж хотілося б, поступово проходять період свого становлення і набувають подальшого розвитку.
