Анцелевич Міжнародне право (2003)
Правове регулювання руху товарів
В основі питання про правове регулювання руху товарів лежить принцип забезпечення свободи руху. Без визнання і правового регулювання цієї свободи "Спільний ринок", як він розуміється в сучасній інтеграції, неможливий.
Таке положення обумовлене тим, що в питаннях організації та розвитку міжнародної торгівлі при загальній зацікавленості і виробників, і споживачів, і навіть держави мимоволі виникають певні бар'єри на шляху товарів, що перетинають державні кордони. Високі мита, тверді правила пропускного прикордонного режиму, інші особливості національних режимів значно гальмують рух товарів і тим самим перешкоджають розвитку торговельних відносин.
Як вирішуються ці питання в Європейському праві?
У ст. 30 Римського договору 1957 р. забороняються будь-які обмеження кількості імпортованих товарів. Такій же забороні підлягають будь-які дії країн-учасниць, спрямовані на кількісне обмеження імпорту. Те ж саме стосується й експорту, про що свідчить ст. 34 Договору.
Разом із тим у ст. 36 Договору застерігається, що заборона кількісних обмежень імпорту й експорту не повинна перешкоджати (чи забороняти) обмеженням, заснованим на міркуваннях суспільної моралі, державної політики чи державної безпеки, а також охорони здоров'я і життя людей, охорони національних надбань, охорони екології та інших цінностей.
Однак у цілому можна констатувати, що викладені положення Римського договору формують принципи свободи руху товарів і визначають правові умови дотримання цього принципу.
Таке положення обумовлене тим, що в питаннях організації та розвитку міжнародної торгівлі при загальній зацікавленості і виробників, і споживачів, і навіть держави мимоволі виникають певні бар'єри на шляху товарів, що перетинають державні кордони. Високі мита, тверді правила пропускного прикордонного режиму, інші особливості національних режимів значно гальмують рух товарів і тим самим перешкоджають розвитку торговельних відносин.
Як вирішуються ці питання в Європейському праві?
У ст. 30 Римського договору 1957 р. забороняються будь-які обмеження кількості імпортованих товарів. Такій же забороні підлягають будь-які дії країн-учасниць, спрямовані на кількісне обмеження імпорту. Те ж саме стосується й експорту, про що свідчить ст. 34 Договору.
Разом із тим у ст. 36 Договору застерігається, що заборона кількісних обмежень імпорту й експорту не повинна перешкоджати (чи забороняти) обмеженням, заснованим на міркуваннях суспільної моралі, державної політики чи державної безпеки, а також охорони здоров'я і життя людей, охорони національних надбань, охорони екології та інших цінностей.
Однак у цілому можна констатувати, що викладені положення Римського договору формують принципи свободи руху товарів і визначають правові умови дотримання цього принципу.
