Митне право України
§6. Удосконалення митного права.
Удосконалення митного права — це процес перманентний.
Із прийняттям нового МК митне законодавство України здобуло більш стабільну основу. Якщо не буде мінятися економічна основа суспільства, то у своєму стратегічному спрямуванні воно визначено на довгий час. Але не виключено, що у тактичному плані виникне необхідність коригувати засоби зовнішньоекономічної політики. Це можливо зі вступом України у митні союзи, запровадження євро-режимів, захисту свого внутрішнього ринку тощо.
Роль митного механізму у залученні іноземних інвестицій та інтенсифікації міжнародних контактів визначальна. Труднощі митного оформлення іноземних інвестицій та вивезення отриманого від них прибутку здатні перекреслити інвестиційну політику щодо іноземних інвестицій. Міжнародні договори в галузі митної справи і національних законів повинні взаємо кореспондуватися. Митне право як система норм повинно сприяти міжнародному економічному й гуманітарному співробітництву і по можливості бути уніфікованим. У той же час повинні захищатися громадяни своєї країни як споживачі проти ввезення низькоякісних товарів, і власний товаровиробник зокрема.
Перш за все удосконалення вимагає система митного права. Питання про систему митного права є суперечливим, оскільки воно «складено» з норм різної галузевої приналежності.
Сукупність правових норм, які опосередковують формування й здійснення митної політики, а також набір форм і методів її здійснення, порядок використання митними органами інструментів митного регулювання й утворять систему митного права.
Взаємозалежні і взаємозумовлені сукупності митно-правових норм, що регулюють визначені однорідні групи суспільних відносин, які виникають між митними органами й особами з приводу переміщення останніми товарів й транспортних засобів через митний
кордон, є інститутами митного права. Порядок розташування цих інститутів усередині митного права як комплексної галузі визначається їхнім положенням у МК України, тобто його внутрішньою структурою.
Митний кодекс визначає як загальний напрям розвитку митного права, так і його цілісність, внутрішню погодженість і систематичність суворо відповідно до митної політики й засобів її реалізації (митні процедури). Завдання розвитку митної політики можуть зажадати внесення в систему митного права нових інститутів, зміни змісту існуючих у міру рішення конкретних завдань митної справи в даний період. Наприклад, у митних кодексах багатьох країн немає багатьох нині існуючих інститутів митного права — сукупності норм про митні режими та їх види, про ТН ЗЕД, про валютний контроль, про митну статистику, про інформування, консультування і попередні рішення і т.д.
Але ще раз підкреслюємо, у найближчий час революційних змін митного законодавства України не передбачається.
Із прийняттям нового МК митне законодавство України здобуло більш стабільну основу. Якщо не буде мінятися економічна основа суспільства, то у своєму стратегічному спрямуванні воно визначено на довгий час. Але не виключено, що у тактичному плані виникне необхідність коригувати засоби зовнішньоекономічної політики. Це можливо зі вступом України у митні союзи, запровадження євро-режимів, захисту свого внутрішнього ринку тощо.
Роль митного механізму у залученні іноземних інвестицій та інтенсифікації міжнародних контактів визначальна. Труднощі митного оформлення іноземних інвестицій та вивезення отриманого від них прибутку здатні перекреслити інвестиційну політику щодо іноземних інвестицій. Міжнародні договори в галузі митної справи і національних законів повинні взаємо кореспондуватися. Митне право як система норм повинно сприяти міжнародному економічному й гуманітарному співробітництву і по можливості бути уніфікованим. У той же час повинні захищатися громадяни своєї країни як споживачі проти ввезення низькоякісних товарів, і власний товаровиробник зокрема.
Перш за все удосконалення вимагає система митного права. Питання про систему митного права є суперечливим, оскільки воно «складено» з норм різної галузевої приналежності.
Сукупність правових норм, які опосередковують формування й здійснення митної політики, а також набір форм і методів її здійснення, порядок використання митними органами інструментів митного регулювання й утворять систему митного права.
Взаємозалежні і взаємозумовлені сукупності митно-правових норм, що регулюють визначені однорідні групи суспільних відносин, які виникають між митними органами й особами з приводу переміщення останніми товарів й транспортних засобів через митний
кордон, є інститутами митного права. Порядок розташування цих інститутів усередині митного права як комплексної галузі визначається їхнім положенням у МК України, тобто його внутрішньою структурою.
Митний кодекс визначає як загальний напрям розвитку митного права, так і його цілісність, внутрішню погодженість і систематичність суворо відповідно до митної політики й засобів її реалізації (митні процедури). Завдання розвитку митної політики можуть зажадати внесення в систему митного права нових інститутів, зміни змісту існуючих у міру рішення конкретних завдань митної справи в даний період. Наприклад, у митних кодексах багатьох країн немає багатьох нині існуючих інститутів митного права — сукупності норм про митні режими та їх види, про ТН ЗЕД, про валютний контроль, про митну статистику, про інформування, консультування і попередні рішення і т.д.
Але ще раз підкреслюємо, у найближчий час революційних змін митного законодавства України не передбачається.
