Іщенко Політологія (2004)
Передмова
В умовах, коли знання і інформація стають стратегічними ресурсами розвитку цивілізації, особливо зростає роль освіти. Надвисокі темпи розвитку сучасних інформаційних технологій кардинально змінюють всі сторони життя людства. Прискорюється процес коеволюції держав і народів, глобалізації науки, культури, освіти, здійснюються глибокі реформи систем освіти, орієнтовані на поточні і перспективні потреби гуманізації життя, підвищення людинознавчої компетентності особистості, на ефективне використання власних ресурсів і соціальних технологій.
На основі нових об'єктивних реалій Ліссабонська конвенція 1997 року започаткувала активний процес інтеграції існуючих в європейських країнах систем освіти. Закономірним результатом робочих нарад в 1998-1999 роках міністрів освіти і представників провідних університетів країн Європи стала розробка важливих документів - Сор-бонської і Болонської декларацій. Була проголошена ідея гармонізації європейської вищої освіти і сформульовані конкретні завдання, які вирішуються з метою створення єдиного європейського освітнього простору. Використання сучасних високих інформаційних технологій прискорює процес формування єдиного світового освітнього простору. В контексті найвищих освітніх і культурних досягнень європейської та світової цивілізацій здійснюється модерні-заційно-трансформаційна програма в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького.
У відповідності з зазначеними вимогами відбувається оновлення, модернізація і трансформація процесу вивчення політичних наук. Суттєвий вплив на прискорення суспільного прогресу в наш час, як і завжди в історії людства, на різних етапах її розвитку справляла політологія. Вона була однією із тих наук, які пройшли через тисячоліття, і сьогодні покликана оберігати святе право людини на волю і щастя. Вона внесла вагомий внесок у розвиток суспільно-державного устрою, вдосконалення матеріального і духовного буття згідно з законами стрімко прискорюваного плину епох і поколінь. Як і в минулому, політологія ще довго має вчити людей мистецтву жити цивілізовано, демократичними, гуманними шляхами і засобами реалізовувати свої інтереси і потреби. Адже в усі історичні часи вона була життєвою та ефективною наукою, необхідною людям різних народів і цивілізацій. В інноваційних трансформаційних процесах політологія покликана зіграти вирішальну роль в демократизації і деполітизації сучасного людства, його гуманізації, в наданні превентивності і пріоритетності позитивним, загальнопланетарним тенденціям єдиної світової макроетносоціосистеми.
Ще в 1948 році, враховуючи особливе суспільно-політичне значення політології, Організація Об'єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) рекомендувала її для вивчення у вищих навчальних закладах країн світу. Успішне виконання навчальних програм і навчально-методичних рекомендацій з курсу "Політологія" є невід'ємною умовою формування у молоді системи логічно завершених базових знань про політику, адекватних їм умінь і навичок, а також надає можливості:
1) пізнати об'єкт і метод політичної науки, компетентно оперувати і володіти п законами і категоріями;
2) кваліфіковано розбиратись в основних світових і вітчизняних політичних школах, концепціях і напрямках, знати і вміти давати характеристики і оцінки вченням про політику; 3) одержати знання про сутність політичного життя, політичних відносин і процесів, про суб'єкти і об'єкти політики, конституційні права людини і громадянина, місце і значення політичних систем і режимів у житті держави і громадянського суспільства;
4) виділяти теоретичні, духовні, прикладні та інструментальні компоненти політичного знання, усвідомлювати їхню роль і функції в підготовці політичних рішень, у забезпеченні особистого внеску в суспільно-політичне життя;
5) розуміти сенс і основні напрямки світового політичного процесу, геополітичну обстановку, місце, роль і статус різних країн у сучасній світовій макроетносоціосистемі;
6) набути знання і навички політичної культури, людинознавчої компетентності та вміння застосувати політичні знання у професійній і громадській діяльності.
Звичайно, основним напрямком модернізації освіти є оптимізація системи управління навчальною роботою студентів, а також процесами формування самостійності, відповідальності та розвитку творчих здібностей майбутніх спеціалістів. З утвердженням кредитно-трансферної системи організації навчання студентам надається можливість навчатись в індивідуально оптимальному режимі, за індивідуальним графіком роботи. Обов'язковими елементами такої структури навчального процесу є:
а) електронна і друкована версії навчально-методичного забезпечення навчального процесу;
б) пунктуально, педантично організована система щотижневого контролю якості виконаної самостійної роботи, в процесі якого здійснюється перевірка домашніх завдань і проводяться дві-три міні-контрольні роботи;
в) здійснення постійних робочих зустрічей кожного студента з керівником - професором, доцентом чи асистентом щодо організації та узгодженості самостійної навчальної та науково-дослідницької роботи.
Даний навчальний посібник є самодостатнім навчально-методичним комплексом для студентів денної, заочної, екстернатної та дистанційної форм навчання. Він включає програми базового курсу політології. На їх основі розроблені і читаються курси, спецкурси з історії розвитку соціально-політичної думки в світовій цивілізації та в Україні, з філософії політики, теорії політичних систем суспільства, з політичної філософії, соціальної політики України, філософської антропології (людинознавча компетентність спеціаліста, менеджера, керівника) та інші. Викладачі кафедри, використовуючи специфіку факультетів, профіль підготовки спеціалістів, фахові, регіональні особливості, запити студентів, конкретизують додаткові навчально-методичні матеріали й відповідно організовують вивчення політології на факультетах, де працюють. З метою максимального забезпечення вивчення політології студентами денної, заочної, екстернатної та дистанційної форм навчання в цьому навчальному посібнику подані навчальні робочі програми, методичні, навчально-наукові, навчально-довідкові матеріали, перелік рекомендованої літератури до кожної окремої теми академічного курсу.
На основі нових об'єктивних реалій Ліссабонська конвенція 1997 року започаткувала активний процес інтеграції існуючих в європейських країнах систем освіти. Закономірним результатом робочих нарад в 1998-1999 роках міністрів освіти і представників провідних університетів країн Європи стала розробка важливих документів - Сор-бонської і Болонської декларацій. Була проголошена ідея гармонізації європейської вищої освіти і сформульовані конкретні завдання, які вирішуються з метою створення єдиного європейського освітнього простору. Використання сучасних високих інформаційних технологій прискорює процес формування єдиного світового освітнього простору. В контексті найвищих освітніх і культурних досягнень європейської та світової цивілізацій здійснюється модерні-заційно-трансформаційна програма в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького.
У відповідності з зазначеними вимогами відбувається оновлення, модернізація і трансформація процесу вивчення політичних наук. Суттєвий вплив на прискорення суспільного прогресу в наш час, як і завжди в історії людства, на різних етапах її розвитку справляла політологія. Вона була однією із тих наук, які пройшли через тисячоліття, і сьогодні покликана оберігати святе право людини на волю і щастя. Вона внесла вагомий внесок у розвиток суспільно-державного устрою, вдосконалення матеріального і духовного буття згідно з законами стрімко прискорюваного плину епох і поколінь. Як і в минулому, політологія ще довго має вчити людей мистецтву жити цивілізовано, демократичними, гуманними шляхами і засобами реалізовувати свої інтереси і потреби. Адже в усі історичні часи вона була життєвою та ефективною наукою, необхідною людям різних народів і цивілізацій. В інноваційних трансформаційних процесах політологія покликана зіграти вирішальну роль в демократизації і деполітизації сучасного людства, його гуманізації, в наданні превентивності і пріоритетності позитивним, загальнопланетарним тенденціям єдиної світової макроетносоціосистеми.
Ще в 1948 році, враховуючи особливе суспільно-політичне значення політології, Організація Об'єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) рекомендувала її для вивчення у вищих навчальних закладах країн світу. Успішне виконання навчальних програм і навчально-методичних рекомендацій з курсу "Політологія" є невід'ємною умовою формування у молоді системи логічно завершених базових знань про політику, адекватних їм умінь і навичок, а також надає можливості:
1) пізнати об'єкт і метод політичної науки, компетентно оперувати і володіти п законами і категоріями;
2) кваліфіковано розбиратись в основних світових і вітчизняних політичних школах, концепціях і напрямках, знати і вміти давати характеристики і оцінки вченням про політику; 3) одержати знання про сутність політичного життя, політичних відносин і процесів, про суб'єкти і об'єкти політики, конституційні права людини і громадянина, місце і значення політичних систем і режимів у житті держави і громадянського суспільства;
4) виділяти теоретичні, духовні, прикладні та інструментальні компоненти політичного знання, усвідомлювати їхню роль і функції в підготовці політичних рішень, у забезпеченні особистого внеску в суспільно-політичне життя;
5) розуміти сенс і основні напрямки світового політичного процесу, геополітичну обстановку, місце, роль і статус різних країн у сучасній світовій макроетносоціосистемі;
6) набути знання і навички політичної культури, людинознавчої компетентності та вміння застосувати політичні знання у професійній і громадській діяльності.
Звичайно, основним напрямком модернізації освіти є оптимізація системи управління навчальною роботою студентів, а також процесами формування самостійності, відповідальності та розвитку творчих здібностей майбутніх спеціалістів. З утвердженням кредитно-трансферної системи організації навчання студентам надається можливість навчатись в індивідуально оптимальному режимі, за індивідуальним графіком роботи. Обов'язковими елементами такої структури навчального процесу є:
б) пунктуально, педантично організована система щотижневого контролю якості виконаної самостійної роботи, в процесі якого здійснюється перевірка домашніх завдань і проводяться дві-три міні-контрольні роботи;
в) здійснення постійних робочих зустрічей кожного студента з керівником - професором, доцентом чи асистентом щодо організації та узгодженості самостійної навчальної та науково-дослідницької роботи.
Даний навчальний посібник є самодостатнім навчально-методичним комплексом для студентів денної, заочної, екстернатної та дистанційної форм навчання. Він включає програми базового курсу політології. На їх основі розроблені і читаються курси, спецкурси з історії розвитку соціально-політичної думки в світовій цивілізації та в Україні, з філософії політики, теорії політичних систем суспільства, з політичної філософії, соціальної політики України, філософської антропології (людинознавча компетентність спеціаліста, менеджера, керівника) та інші. Викладачі кафедри, використовуючи специфіку факультетів, профіль підготовки спеціалістів, фахові, регіональні особливості, запити студентів, конкретизують додаткові навчально-методичні матеріали й відповідно організовують вивчення політології на факультетах, де працюють. З метою максимального забезпечення вивчення політології студентами денної, заочної, екстернатної та дистанційної форм навчання в цьому навчальному посібнику подані навчальні робочі програми, методичні, навчально-наукові, навчально-довідкові матеріали, перелік рекомендованої літератури до кожної окремої теми академічного курсу.
