Обсяги і терміни проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт залежать від ступенів руйнування будинків, споруд, а також об'єктів. При визначенні ступеня руйнування враховується кілька чинників, зокрема, характер руйнування, збитки та можливість подальшого використання конкретного будинку чи споруди.
Ступені руйнування поділяються на кілька видів: повні, сильні, середні та слабкі. Кожному ступеню руйнування відповідає своє значення збитку, обсяг рятувальних та аварійних робіт, а також обсяги і терміни проведення віднов-лювальних робіт.
Повне руйнування — руйнування всіх елементів будинків, включаючи підвальні приміщення, ураження людей, що знаходяться в них. Збитки складають більше 70% вартості основних виробничих фондів (більше 70% балансової вартості будинків, споруд, комунікацій), подальше їх використання неможливе. Відновлення можливе тільки за умови нового будівництва.
Сильне руйнування — руйнування частини стін і перекриття верхніх поверхів, виникнення тріщин в стінах, деформація перекриття нижніх поверхів, ураження значної частини людей, що знаходилися в них. Збитки складають від 30 до 70% вартості основних виробничих фондів (балансової вартості будинків, споруд і комунікацій), можливе обмежене використання потужностей, що збереглися. Відновлення можливе в порядку капітального ремонту.
Середнє руйнування — руйнування, головним чином, другорядних елементів будинків та споруд (покрівлі перегородок, віконних і дверних заповнень), виникнення тріщин в стінах. Перекриття, як правило, не повалені, підвальні приміщення збереглися, ураження людей — здебільшого уламками конструкцій. Збитки складають від 10 до 30% вартості основних виробничих фондів (балансової вартості будинків, споруд і комунікацій). Промислове обладнання, техніка, засоби транспорту відновлюються в порядку середнього ремонту, а будинки і споруди після капітального ремонту,;
Слабке руйнування — руйнування віконних і дверних заповнень та перегородок. Можливе ураження людей уламками конструкцій. Підвали і нижні поверхи повністю збереглися і придатні для тимчасового використання після поточного ремонту будинків, споруд, обладнання і комунікацій. Збитки складають до 10% вартості основних виробничих фондів (будинків і споруд). Відновлення можливе в порядку середнього або поточного ремонту.
Оцінка стану ураження міст та населених пунктів
При оцінці матеріальних збитків і величини витрат населення в містах (населених пунктах) після виникнення надзвичайних ситуацій, що викликані вибухами і утворенням повітряної хвилі надлишкового тиску, узагальненим критерієм слугує ступінь ураження міста (населеного пункту).
Загальноприйняті ступені ураження міст (населених пунктів) та об'єктів господарської діяльності залежно від величини розрахункового відношення наведені в табл. 4.11 та 4.12:
Таблиця 4.11 Ступені ураження міст, населених пунктів, %
Ступінь руйнування об'єктів господарської діяльності залежно від ступеня ураження міста (населеного пункту)
Розрахунок втрат незахищеного населення в місті (населеному пункті) від дії ударної повітряної хвилі (вибухової хвилі) виконується з урахуванням ступеня ураження міста (населеного пункту) за табл. 4.13:
Таблиця 4.13
Визначення втрат населення залежно від ступеня ураження міста (населеного пункту)
Примітки: 1. Буде необхідність в евакуації транспортом потерпілих: сидячих — 30%, лежачих — 70%.
Сили і засоби медичної служби визначаються, виходячи з кількості санітарних втрат населення (табл. 4.14).
Таблиця 4.14 Кількість особового складу медичних формувань ЦО, які повинні залучатися для надання медичної допомоги потерпілому населенню (на 100 тис. осіб)
Кількість особового складу сил ЦО та техніки, яка необхідна для проведення аварійно-рятувальних робіт (на 100 тис. осіб)
Оцінка стану інженерних мереж і комунікацій міста (населеного пункту), в залежності від площі забудови та довжини комунікацій в метрах на квадратний кілометр площі наведені в
Таблиця 4.16 Кількість аварій на інженерних мережах та комунікаціях залежно від ступеня ураження міста (населеного пункту)
Примітки: 1. У чисельнику при протяжності комунікацій 5000 м/км2, а в знаменнику — 10 000м/км2.
Оцінка інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності
Під час проведення оцінки інженерної обстановки на об'єктах господарської діяльності (ОГД) максимально повинні використовуватися розрахункові дані та результати паспортизації будинків, споруд та інженерно-технічних систем забезпечення.
Ступінь руйнування конкретного об'єкта може бути орієнтовно визначений за ступенем руйнування основних будинків, споруд, а також комунікацій при надлишковому тиску ударної хвилі для руйнувань слабкого, середнього, сильного і повного типу.
Для промислових підприємств об'єктів слабкі, середні, сильні і повніхтупені руйнування можуть бути визначені залежно від кількості вибухових речовин (тротилу) або від тиску в фронті ударної хвилі від вибуху газоповітряної суміші згідно з даними, які наведені в табл. 4.17.
Стан інженерних мереж і комунікацій визначається залежно від ступеня руйнування об'єкта господарської діяльності і довжини комунікацій на квадратний кілометр площі об'єкта за табл. 4.18.
Таблиця 4.17 Визначення ступеня руйнування об'єктів господарської діяльності залежно від характеру дії на нього
Таблиця 4.18 Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від ступеня ураження об'єкта господарської діяльності
Залежно від ступенів ураження об'єкта визначається склад сил і засобів для проведення інженерних робіт. Тривалість виконання робіт одного виду в годинах (Т) визначається за формулою:
Т = в1-в2-Ж/П, (4.30)
де gj — коефіцієнт, що враховує погіршеня умов роботи на задимленій, загазованій території та при дії інших факторів, який становить 1,4—2,0;
в2— коефіцієнт, що враховує роботу в нічний час і який дорівнює 1,3—1,4;
W — вірогідний обсяг виду роботи;
П — продуктивність формування при виконанні роботи.
де / — тривалість роботи за зміну (орієнтовно 10 годин).
Ступені руйнування різних об'єктів господарської діяльності, будинків, споруд і комунікацій від величини надлишкового тиску у фронті ударної хвилі повітря, які характеризують в результаті вибухів наведені в додатку 21.
При визначенні інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності до уваги необхідно брати копмлексний підхід, який враховує'всі елементи можливої дії на об'єкт як первинних, так і вторинних факторів ураження.
Одним із видів аварії на вибухонебезпечних об'єктах є вибух газоповітряної суміші. При такому вибухові визначають три зони у вигляді кола.
Зона І (зона детонаційної хвилі) знаходиться в межах хмари вибуху. Радіус цієї зони (R,) приблизно визначається згідно з формулою
R, =S,5yJQ-Kn, (4.32)
де Q — кількість скрапленого вуглеводневого газу, т.
Кп — коефіцієнт переходу скрапленого повітря у газоповітряну суміш, який дорівнює 0,6 або визначаємо за табл. 4.19.
Таблиця 4.19 Визначення початкового радіуса R0хмари газоповітряної суміші, м
Зона II (зона дії прдуктів вибуху) охоплює всю площу розлітання продуктів вибуху внаслідок
Зона НІ (зона дії повітряної ударної хвилі), що розповсюджується вздовж поверхні землі. Надлишковий тиск в цій зоні можна визначити за рис. 4.2. або розрахувати за формулами.
Ступінь руйнування внаслідок вибуху газоповітряної суміші визначаємо за додатком 22, а характер руйнувань — за додатком 21 (при умові, що Q ь 100 т).
Оцінка інженерного захисту робітників і службовців об'єктів господарської діяльності
Оцінка інженерного захисту робітників і службовців полягає у визначенні показників, які характеризують захист працюючого персоналу і проводиться для | найбільш несприятливих умов роботи об'єкта.
Розглянемо варіант оцінки інженерного захисту робітників і службовців які працюють на об'єкті господарської діяльності.
Вихідні дані.
1. На об'єкті є в наявності одне сховище, яке включає наступні приміщення
приміщення для захищених S, = 302 м2
приміщення для пункту управління S2 = 10 м2
тамбур шлюз S3= 10 м2
коридори S4 = 10 м2
санітарні вузли S6 = 70,5 м2
приміщення для зберігання продуктів S7= 13,5 м2
висота приміщення h = 2,4 м
Найбільша зміна, що працює N = 750 осіб
Перекриття сховища — залізобетон А6 = 0,4 м.
ґрунтова підсипка Кр.~ 0,25 м.
Максимальний рівень радіації, що очікується на території заводу через 1 год. після ядерного вибуху (аварії) Ртах - 1900 Р\год.
Час початку опромінення робітників і службовців t = 1 год.
6. Фільтровентиляційне обладнання ФВК-1—3 компл.
ЕРВ-72—2—1 компл.
7. Середня температура зовнішнього повітря t° = 25 - 30° С
(II кліматна зона).
8. Розрахунок ПУ N = 5 осіб
Необхідно: оцінити інженерний захист робітників і службовців об'єкту
згідно з наступними показниками:
за місткістю;
за захисними властивостями від радіоактивного ураження;
за системами життєзабезпечення (вентиляція, каналізація, електропостачання та інші);
за своєчасним схованням людей.
Оцінка достатності захисної споруди за місткістю
Довідкові дані.
Норми об'ємно-планових рішень:
1. Площа підлоги:
0,5 м2 на одну людину при двоярусному розміщенні ліжок;
0,4 м2 на людину при триярусному розміщенні ліжок;
Внутрішній об'єм приміщень не менше — 1,5 м3/людину;
Висота приміщень не більше —3,5 м (при висоті від 2,15 до 2,9 м встановлюються двоярусні ліжка; при висоті 2,9 м і більше — триярусні ліжка).
Кількість місць для лежання:
20% — при двоярусному розміщенні; 30% — при триярусному розміщенні.
Місткість повинна забезпечувати укриття найбільшої зміни працівників і визначається сумою місць для сидіння і лежання. Послідовність оцінки. 1. Визначається загальна площа основних та допоміжних приміщень.
1. Визначається максимальний рівень радіації на 1 годину після вибуху (аварії):
Р]тахможе визначатися за таблицями. У нашому прикладі Ріпах- 1900 Р/год.
(дано за вхідними даними) t
2. Визначається ступінь захисту виробничого персоналу, тобто коефіцієнт послаб
лення дози радіації сховища (Кпосд). Він залежить від матеріалу перекриття, товщини
та умов розташування сховища (вбудоване чи те, що стоїть окремо). Коефіцієнт
визначається за формулою:
де Кр—коефіцієнт розміщення визначається з табл. 4.20.
Таблиця 4.20 Коефіцієнт, який залежить від умов розміщення захисних споруд (К )
h — товщина захисного шару сховища, (м) (дається в умові задачі); d — товщина шару половинного послаблення матеріалу перекриття захисного шару (м) за додатком 17.
0 рентген.
5. Коефіцієнт послаблення розрахунковий порівнюється з коефіцієнтом послаблення, що вимагається.
До систем життєзабезпечення належать: повітропостачання, водопостачання, теплопостачання, каналізація, електропостачання та зв'язок. Підчас оцінки сховищ за системами життєзабезпеченння визначається можливість усіх систем забезпечити неперервне перебування людей у сховищах не менше двох діб.
Оцінка системи повітропостачання.
Довідкові дані.
1. Норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду за 1 годину.
За «Режимом І»:
8 м3/людину (перша кліматична зона, температура повітря до 20 °С);
10 м3/людину (друга кліматична зона , температура повітря — 20-25 °С);
11 м3/людину (третя кліматична зона, температура повітря — 25-30 °С);
13 м3/людину (четверта кліматична зона, температура повітря більше 30 °С). За «Режимом II»:
2 м3/людину;
5 м3/людину, що працюють на пункті управління.
2. Фільтровентиляційні агрегати ФВК-І, ФВК-ІІ, які застосовуються:
у І—II кліматичних зонах місткістю до 600 осіб;
у III—IV кліматичних зонах місткістю до 450 і 300 осіб.
У сховищі великої місткості, крім ФВК-І, ФВК-ІІ встановлюються електро-ручні вентилятори типу ЕРВ-72-2, ЕРВ-72-3 із фільтрами ФП-100 і ПФП-1000.
За «Режимом III» регенерація повітря забезпечується регенеративною установкою типу РУ-150/6 із фільтрами ФГ-70.
3. Продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК-І та ФВК-П в «Режимі І» — 1200 м3/год., в «Режимі II» — 300 м3/год., а ЕРВ-72-2 та ЕРВ-72-3 працюють лише в «Режимі II» — 900—1300 та 1300—1800 м3/год. відповідно.
