Губський Цивільна оборона (1995)

Організація дослідження і оцінка інженерного захисту робітників і службовців

Основою для проведення заходів по підвищенню стійкості роботи промислових підприємств В надзвичайних ситуаціях є вимоги норм інжеиерно-технічннх заходів цивільної оборони.

З метою підвищення стійкості роботи підприємств в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу проводяться дослідження по оцінці стійкості. Внаслідок досліджень повинні бути вивчені наступні питання:

- захист виробничого персоналу,

- захист засобів виробництва,

- стійкість виробничої діяльності при стихійному лихові, аваріях, катастрофах, а також при застосуванні противником сучасної зброї,

- готовність до відновлення порушеного виробництва.

Головна мета дослідження в тому, щоб на основі вивчення всіх умов, які визначають виробничу діяльність підприємства в надзвичайних ситуаціях, виробити заходи, які сприяли б підвищенню стійкості його роботи.

Оцінка стійкості підприємства має на меті:

- визначення стійкості його роботи до уражаючих дій сучасної зброї, стихійного лиха, аварій, катастроф,

- визначення можливості виникнення вторинних уражаючих факторів і оцінка характеру ураження від цих факторів,

- аналіз надійності систем управління, постачання і промислових

зв'язків.

Дослідження стійкості роботи промислового підприємства (об'єкту)

Дослідження стійкості роботи об'єкту в надзвичайних ситуаціях здійснюється штабом цивільної оборони підприємства і розрахунково-дослідними групами, які створюються з інженерно-технічного персоналу підприємства. ДІЙ роботи в цих групах можуть залучатись працівники науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій.

На промисловому підприємстві можна утворювати такі розрахунково-дослідні групи:

- головного технолога,

- го ло в но го м еха н і ка,

- головного енергетика,

- відділу капітаїьного будівництва,

- заступника директора з постачання і збуту і інші.

Кожна група проводить дослідження підвідомчого їй господарства (елементів об'єкту), оцінює їх стійкість і планує іиженерно-технічні заходи в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу.

Для загального керівництва і координації роботи розрахунково-дослідних груп утворюється група керівництва на чолі з головним інженером.

Робота по дослідженню стійкості планується за трьома етапами:

підготовчий - 10-15 днів;

період досліджень - 1-2 місяці;

заключний - 7-Ю днів.

За висновками досліджень і пропозиціями керівництво цивільної оборони підприємства складає звіт з висновками, рекомендаціями і планами заходів по підвищенню стійкості роботи в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу, пересилає в штаб цивільної оборони для узгодження і затвердження.

Оцінка стійкості до дії ударної хвилі вибуху

Для визначення стійкості будівель, споруд, обладнання, комунікацій до дії ударної хвилі вибуху в групах спеціалістів (начальника капітального будівництва, головного механіка, головного технолога і головного енергетика та інших) вивчається опір будівель, споруд, обладнання, комунікацій до дії ударної хвилі при вибусі. В якості показника оцінки стійкості промислового підприємства до дії ударної хвилі береться величина надлишкового тиску.

Приймаючи різні величини надлишкового тиску у фронті ударної хвилі (наприклад, 0,05; 0,1; 0,2; 0,4; 0,5 кгс/см2) за таблицями цивільної оборони або розрахунками визначають стійкість будівель, споруд, технологічного і іншого обладнання та ступінь їх зруйнувань.

Дані досліджень заносять у відомості, аналізують характеристику стійкості і визначають стійкість окремих елементів підприємства. Це дозволяє визначити заходи по підвищенню стійкості як окремих елементів, так і підприємства в цілому. Стійкість підприємства визначається за найбільш вразливими, найбільш слабкими елементами.

При оцінці стійкості технологічного обладнання слід враховувати, що воно найчастіше виходить з ладу не від безпосередньої дії ударної хвилі, а від вторинних уражаючих факторів - обвалення конструкцій будівель і зруйнування комунально-енергетичнпх мереж.

Оцінка інженерного захисту робітників і службовців

Забезпечення надійного захисту робітників і службовців об'єкту в надзвичайних ситуаціях - один із основних шляхів підвищення стійкості роботи. В комплексі заходів по реалізації цього шляху важливе місце займають заходи по інженерному захисту робітників і службовців.

Інженерний захист робітників і службовців - це захист з використанням інженерних споруд: сховищ, ПРУ, простіших укрить. Він досягається шляхом завчасного проведення інженерних заходів по будівництву і обладнанню захисних споруд з врахуванням умов розташування об'єкту і вимог будівельних норм і правил.

Успішне виконання завдань інженерного захисту можливе при дотриманні таких умов:

- загальна місткість захисних споруд дозволяє сховати найбільшу працюючу зміну,

- захисні властивості споруд відповідають потребам (забезпечують захист людей від надлишкового тиску ударної хвилі і радіоактивного випромінювання, які очікуються),

- фільтровентиляційне обладнання захисних споруд забезпечує життєдіяльність людей протягом встановленого терміну безперервного перебування їх в захисних спорудах,

- розміщення захисних споруд відносно місць роботи.

З перерахованого випливає, що оцінка інженерного захисту робітників і службовців підприємства полягає у визначенні показників, які характеризують можливість інженерних споруд забезпечити ці умови.

Па основі висновків оцінки інженерного захисту робітників і службовців підприємства визначають заходи по підвищенню надійності захисту, а відповідно, і по підвищенню стійкості роботи підприємства в надзвичайних ситуаціях.

Вихідні дані

Для проведення оцінки інженерного захисту необхідно вивчити всі захисні споруди промислового підприємства, їх характеристики, розташування і зібрати наступні дані:

відстань до місця можливого ядерного вибуху - L, км;

потужність ядерного вибуху, КТ.;

дані про середній вітер: ,

- швидкість середнього вітру, який переважає в районі розташування підприємства, км/год.

- напрямок середнього вітру.

загальна кількість робітників і службовців в найбільшій зміні, розподіл робітників і службовців по ділянках робіт і їх відстань від захисних споруд.

Характеристика захисних споруд:

- розташування їх на території підприємства;

- типи захисних споруд (сховища ПРУ);

- надлишковий тиск, який витримують конструкції захисних споруд, ДРф;

- К радіації захисними спорудами або матеріал і товщину кожного захисного шару перекрить;

- основні і допоміжні приміщення і їх розміри (площа, висота);

- тип і склад елементів иовітропостачання;

Кліматичні умови району розташування промислового підприємства: кліматична зона (І, II, III, IV) або середня літня температура повітря.

Об'єм резервних місткостей систем водопостачання і каналізації і елементи санітарно-гехнічних пристроїв;

Послідовність оцінки інженерного захисту робітників і службовців промислового підприємства (об'єкту):

Оцінка захисних споруд по захисних властивостях

Оцінка захисних споруд по місткості

Місткість захисних споруд визначається згідно з нормами. .За кількістю місць оцінюють можливість укриття найбільшої зміни.

Послідовність виконання завдання:

вимірюється площа основних і допоміжних приміщень (м2) і перевіряється їх відповідність нормам будівництва. Вимірюється площа приміщень для укриття людей і розраховується кількість місць з врахуванням норм на одну людину - SJH),5M2 при установці двоярусних нар.

Оцінка системи життєзабезпечення захисних споруд

Для забезпечення жіптєдіяльності людей захисні споруди обладнуються системами повітропостачапня, водопостачання, санітарно-технічними, електропостачання і зв'язку.

Оцінка системи повітропостачання

Розрахунок системи повітропостачання починається з розрахунку для режиму II (фільтровентиляції), який є основним режимом.

В режимі II норма очищеного повітря на одну людину, яка знаходиться в сховищі - 2 м'/год. Для працівників сховища - 5 м'/год.

В першу чергу необхідно визначити, скільки потрібно фільтровентиляційних комплектів на кожне сховище. Найбільш розповсюджений -це ФВК-1 (2), який в режимі II очищає 300 м3/год повітря. Відомо, що на людину норма в цьому режимі 2 мУгод, один комплектФВК-1 забезпечить повітрям 150 чоловік.

Якщо сховище розраховане, наприклад, на 900 чоловік, то в ньому необхідно встановити 6 комплектів ФВК-1 (2).

Встановлені норми для санвузлів такі:

один унітаз і один пісуар на 150 чоловіків, один унітаз - на 75 жінок. Умивальник - один на 200 людей, які знаходяться в сховищі. В приміщенні санвузла повинен бути аварійний резервуар для збору стоків із розрахунку 2л стічних вод в добу на одну людину.

Якщо нормально функціонує зовнішня водопровідна і каналізаційна системи, то вони використовуються у захисних спорудах.

Оцінка захисних споруд по своєчасному заповненню

При визначенні часу укриття людей в сховищах вираховують відстань від місця роботи до сховища (ПРУ). Для сховищ радіус збору залежить від часу початку радіоактивного зараження:

Для визначення необхідного часу, потрібного, щоб дійти до сховища, враховується, що 100 м людина проходить за 2 хв.ІЦоб зайти в сховище і зайняти в ньому місце, потрібно ще 2 хв.

Визначається коефіцієнт своєчасного укриття людей:

К -N /N,

де N - кількість людей, які своєчасно прибули до сховища;

N - чисельність найбільшої зміни.

Електропостачання сховищ здійснюється від електромережі підприємства і захищених дизельних електростанцій

В кожному сховищі повинен бути телефон для зв'язку з пунктом управління ЦО підприємства і гучномовець, включений в міську радіотрансляційну мережу.

Після проведення оцінки інженерного захисту робляться висновки і пропозиції, а також намічаються роботи по усуненню недоліків.