Шульженко Ф. П., Гайдулін О. О., Кундрик Р. С. Транспортне право (2005)
9.2. Договори річкового перевезення
Основною юридичною підставою здійснення перевезень річковим транспортом є акти планування та договори. Річковий транспорт має значну частку державної форми власності, відповідно планування має велике значення для злагодженої роботи цієї галузі.
Планування перевезень експортних та імпортних вантажів річковим транспортом здійснюється у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 357 «Тимчасове положення про місячне планування та організацію перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів залізничним, морським та річковим транспортом».
Вантажовласники за умови згоди портів на перевантаження та зберігання вантажів не пізніш як за 25 днів до початку планового місяця подають українським судновласникам або фрахтовим організаціям місячні заявки на перевезення вантажів із зазначенням умов перевозу, згідно з Положенням. Судновласники або фрахтові організації не пізніш як за 16 днів до початку планового місяця разом з портами складають проект місячного графіка розміщення зафрахтованого флоту, а до 17 числа передпланового місяця погоджують його з вантажовласниками. Для вивезення експортних вантажів на умовах ФОБ і завезення імпортних вантажів на умовах СІФ вантажовласники до 15 числа передпланового місяця погоджують із судновласниками, морськими і річковими портами місячний графік подачі суден.
Перевезення вантажів здійснюється на договірних засадах, враховуючи акти планування. Правове регулювання договору перевезення вантажів річковим транспортом здійснюється Статутом внутрішнього водного транспорту, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Кодексом торговельного мореплавства та підзаконними актами, які визначають правила надання транспортних послуг на річковому транспорті.
Договір перевезення вантажів річковим транспортом укладається у письмовій формі, зокрема, може оформлюватись у вигляді накладної.
Договір перевезення на річковому транспорті при систематичному перевезенні визначається як навігаційний на річковому транспорті (внутрішньому флоті) згідно зі ст. 308 Господарського кодексу України.
Відправник вантажу зобов’язаний одночасно з вантажем представити перевізнику накладну, яка видається вантажоодержувачу в пункті призначення разом із вантажем. На підставі накладної порт чи пристань відправлення складає дорожню відомість, яка після видачі вантажу в пункті призначення залишається у перевізника. Для засвідчення приймання вантажу до перевезення відправнику вантажу видається квитанція. Накладні і квитанції складаються на ім’я визначених вантажоодержувачів.
Відправник вантажу повинен одночасно з накладною надати пароплавству всі документи, необхідні за санітарними, митними, карантинними й іншими правилами. Завантажені суднові трюми підлягають опломбуванню.
Вантажі приймаються до перевезення вантажною швидкістю чи великою швидкістю з оплатою останньої за підвищеним тарифом. Швидкість зазначається у накладній.
Перевізники здійснюють транспортно-експедиційне обслуговування підприємств, організацій і окремих осіб.
Перевізники зобов’язані подавати судна під навантаження у належному стані, придатному для перевезення даного вантажу, а по закінченні розвантаження, здійсненого засобами вантажоодержувача, на останнього покладається обов’язок очищення судна від залишків вантажу та вантажних матеріалів або на підставі договору очищення здійснює перевізник. Зачищення суден після вивантаження вантажів дрібними партіями на причалах портів і пристаней здійснюється засобами перевізника і за його рахунок.
Навантаження в судна повинне здійснюватися з дотриманням технічних умов і правил навантаження, розміщення і кріплення вантажів. Спостереження за правильністю навантаження і вивантаження є обов’язком адміністрації порту (пристані) відправлення. У випадку невиконання вказівок адміністрації порту (пристані), що стосується вантажних робіт, складається акт і роботи припиняються зі стягненням із відправника вантажу чи вантажоодержувача штрафу за простій судна з цієї причини. Необхідні для навантаження, кріплення і перевезення вантажів матеріали і пристосування надаються (по нормах, установлених Правилами), встановлюються і знімаються засобами відправників вантажу і вантажоодержувачів.
Засобами перевізника здійснюється навантаження і вивантаження на причалах, що знаходяться у віданні перевізників.
Засобами відправників вантажу і вантажоодержувачів навантаження і вивантаження здійснюється:
а) на причалах незагального користування, на пристанських ділянках загального користування, а також на пристанях, де немає вантажних причалів загального користування і на зупинних пунктах;
б) при частковому вивантаженні з одного судна в інше чи на берег, якщо ця робота спричиняється неможливістю підходу до причалів незагального користування через недостатні глибини чи з інших причин, що залежать від відправника вантажу чи вантажоодержувача.
Терміни навантаження і розвантаження суден обчислюються з моменту подачі судна до причалу (швартовки). При неможливості подачі судна до причалу з вини відправника вантажу чи вантажоодержувача час чекання судном подачі до причалу включається в терміни навантаження або вивантаження. Неможливість подачі судна до причалу встановлюється актом, що підписується обома сторонами. Про час майбутнього прибуття судна в пункт навантаження чи вивантаження перевізник сповіщає відправника вантажу чи відповідно вантажоодержувача не пізніше ніж за 24години до прибуття судна, а про час подачі судна під навантаження чи розвантаження — не пізніше ніж за 6 годин до подачі судна. Відправник вантажу чи вантажоодержувач, що одержав повідомлення про майбутнє прибуття судна, зобов’язаний завчасно вказати місце (причал), до якого повинне бути подане судно для навантаження чи розвантаження.
Перевізник виплачує відправнику вантажу чи вантажоодержувачу премії за дострокове навантаження чи розвантаження суден у розмірі, установлюваному тарифом.
Перевізник зобов’язаний доставити вантаж у пункт призначення в установлений термін.
Перевізник зобов’язаний повідомити вантажоодержувача про прибуття на його адресу вантажу, вивантаженого на причалах загального користування, у день прибуття вантажу чи не пізніше 12години наступного дня. Порядок і спосіб повідомлення встановлюються начальником порту (пристані) по узгодженню з вантажоодержувачем. При неможливості повідомити вантажоодержувача безпосередньо порт (пристань) вивішує в місці, доступному для клієнтури, оголошення про прибулі вантажі.
Вантаж видається вантажоодержувачу в пункті призначення, зазначеному в накладній. Вантажоодержувач розписується в дорожній відомості в одержанні вантажу з указівкою сум внесених ним платежів. Відправник вантажу має право вимагати видачі вантажу не тому вантажоодержувачу, який зазначений у накладній. Заяви про таку зміну подаються начальнику порту (пристані) відправлення з додатком квитанції.
Перевізник вправі не видавати вантаж до внесення вантажоодержувачем усіх платежів.
Вантажоодержувач зобов’язаний прийняти і вивезти з порту (пристані) вантаж, що прибув на його адресу. У разі прибуття вантажу, постачання якого вантажоодержувачу не передбачено планом постачання (договором, замовленням), вантажоодержувач зобов’язаний прийняти такий вантаж на відповідальне збереження.
Вантажоодержувач може відмовитися від прийняття вантажу лише в тих випадках, коли якість вантажу внаслідок ушкодження чи псування його змінилася настільки, що виключається можливість повного чи часткового використання його за початковим призначенням, якщо це підтверджено відповідною експертизою.
Прибулий вантаж зберігається в порту (пристані) призначення безкоштовно протягом доби, не враховуючи дня прибуття вантажу.
Перевізник і вантажоодержувач зобов’язані спільно перевірити в пункті призначення вагу вантажу, що прибув у тарі і з пломбами, цілість яких порушена, а також вагу вантажу, прибулого з ознаками втрати, псування чи ушкодження при перевезенні його на палубі судна чи в безпалубному судні. При непошкодженій тарі вантаж видається вантажоодержувачу по кількості місць без перевірки ваги.
Перевезення пасажирів, багажу та пошти здійснюється у відповідності до положень Статуту та правил, встановлених підзаконними актами.
Договір перевезення пасажирів на річковому транспорті має свої особливості і специфіку в залежності від способу перевезень. Зокрема, перевізники організовують попередній продаж квитків у портах, на пристанях, міських станціях, а у великих населених пунктах — доставку квитків і багажу додому за особливу плату.
Порту надається право стягувати перонний збір за вхід на пасажирські причали і дебаркадери.
Пасажир має право:
а) одержати місце на судні відповідно до придбаного квитка;
б) провозити разом із собою безкоштовно одну дитину у віці не доросліше 5 років, якщо вона не займає окремого місця;
в) провозити із собою безкоштовно ручну поклажу на водомістських суднах не більше 36 кг і на швидкісних суднах — не більше 20 кг.
Перевізник зобов’язаний подовжувати термін придатності квитка:
а) при ненаданні пасажиру з вини перевізника місця на пасажирському судні (крім приміських, внутрішньоміських і екскурсійно-туристських) — на час, рівний інтервалу між відправленням даного судна і відправленням наступного судна;
б) у пунктах пересадки, при несвоєчасному прибутті чи відправленні пасажирських суден — на увесь час затримки транзитного пасажира до надання йому можливості продовжувати поїздку;
в) при хворобі пасажира — на увесь час хвороби (по пред’явленні довідки лікувальної установи);
г) при поїздці на відстань, не меншу ніж 500 км — на одну зупинку в дорозі терміном не більше ніж на 10 діб.
Пасажир зобов’язаний до відходу судна, але не пізніше ніж через годину після прибуття судна заявити про зупинку начальнику порту, пристані чи вокзалу, яким повинна бути зроблена на квитку відповідна помітка. При зупинці на шляху прямування плацкарта утрачає силу і вартість її пасажиру не повертається.
Якщо пасажир порушує громадський порядок, правила внутрішнього розпорядку і не припиняє порушення після попередження адміністрацією судна, капітан може видалити пасажира із судна.
Договір перевезення багажу супроводжує договір перевезення пасажира. Договір оформлюється багажною квитанцією. Багаж видається пасажиру в пункті призначення по пред’явленні багажної квитанції. У пункті призначення багаж зберігається безкоштовно протягом 24 годин, після чого за збереження багажу стягується плата в розмірі, установленому тарифом. Багаж, не затребуваний власником протягом 30 днів, підлягає реалізації. Пред’явник багажної квитанції протягом шестимісячного терміну має право одержати суму, виручену перевізником за реалізований багаж, за винятком сум, що відшкодовуються пароплавству (перевізнику).
Договір перевезення пошти річковим транспортом має загальні властивості стосовно перевезення пошти. Органам Міністерства зв’язку України надається право перевозити пошту на суднах, що здійснюють регулярні пасажирські, вантажопасажирські і вантажні рейси по транзитних, місцевих і приміських лініях.
Перевезення пошти може здійснюватися як у супроводі працівників зв’язку, так і без такого із здачею пошти в багаж під відповідальність перевізника.
Органам Міністерства зв’язку України надається право вибору ділянок маршрутів і суден, на яких повинне здійснюватися перевезення пошти.
У портах (пристанях) перевізники виділяють органам Міністерства зв’язку України, з оплатою у встановленому порядку, приміщення для обслуговування пасажирів поштово-телеграфним і телефонним зв’язком, для продажу газет і журналів, обробки і збереження пошти. На суднах, що перевозять пошту в супроводі поштових агентів, органам зв’язку надаються приміщення для операцій і збереження пошти, а також каюти для відпочинку поштових агентів з оплатою у встановленому порядку.
Перевезення вантажів і буксирування плотів і судів по внутрішніх водяних шляхах здійснюються за планами, затвердженими в установленому порядку і договорами.
Буксирування забезпечує ефективне маневрування суден при підготовці чи здійсненні перевезень.
Згідно договору буксирування плоту чи судна перевізник зобов’язаний за установлену плату буксирувати пліт чи судно до встановленого пункту протягом визначеного часу або для виконання визначеного маневру.
Власник плоту чи судна, що буксирується, зобов’язаний до подачі тяги привести пліт чи судно, запропоновані до буксирування, у стан, придатний для безпечного плавання і буксирування, і внести плату за буксирування.
Судна і плоти повинні мати екіпаж, що призначається організаціями, яким належить пліт чи судно. У тих випадках, коли спеціальними правилами передбачено буксирування судів і плотів без екіпажа, призначається провідник.
При пред’явленні плоту чи судна до буксирування його власник зобов’язаний представити пароплавству (перевізнику) накладну, а перевізник зобов’язаний видати квитанцію. До накладної на буксирування плоту повинна бути прикладена специфікація із вказівкою в ній кількості, характеру з’єднувальних одиниць, інших відомостей згідно з положеннями Статуту внутрішнього водного транспорту.
Власники плотів зобов’язані здійснити: а) формування плотів і пред’явлення їх до буксирування у заздалегідь погоджених з перевізником пунктах і в терміни згідно з календарним графіком й умовами договору; б) виведення плотів до погоджених пунктів пред’явлення на буксирування; в) устаткування причальних пристроїв на лісостоянках у пунктах відправлення і переформування плотів згідно з планом.
Перевізники зобов’язані: а) приймати плоти до буксирування в терміни, зазначені в погодженому календарному графіку; б) доставляти плоти в пункти призначення у встановлені терміни; в) мати у великих пунктах формування (відправлення) плотів своїх представників для огляду плотів і перевірки підготовленості їх до буксирування, а в пунктах призначення — для оформлення документів про закінчення буксирування і про здачу плотів; г) уживати заходів до запобігання аварій плотів і до ліквідації аварій.
Перевізник зобов’язаний до прийому плоту чи судна до буксирування зробити огляд судна чи плоту на предмет придатності до буксирування.
При відсутності дефектів представник перевізника і власник плоту складають технічний акт про готовність плоту до буксирування. При виявленні дефектів вони складають технічний акт із докладним переліком дефектів і вказівкою щодо часу їх усунення.
Екіпаж плоту чи судна, що буксирується, підпорядковується в оперативному відношенні капітану судна, що буксирує.
Перевізник зобов’язаний завчасно повідомити одержувача про прибуття плоту в пункт призначення з указівкою часу прибуття транзитних плотів — не пізніше ніж за добу і місцевих — за 6годин до прибуття. Одержувач зобов’язаний указати капітану судна, що буксирує, місце постановки плоту і направити до моменту прибуття плоту робітників для його закріплення.
Одержувачі плотів зобов’язані мати в пунктах їхньої постановки причальні пристрої для закріплення й утримання плотів.
Після постановки плоту на рейд за вказівкою одержувача капітан судна, що буксирує, і одержувач складають акт про закінчення буксирування. Одержувач після оформлення акта про закінчення буксирування зобов’язаний підтвердити одержання плоту розпискою в дорожній відомості.
Внутрішній водний транспорт зобов’язаний здійснювати перевезення вантажів, пасажирів і багажу в тісній взаємодії з іншими видами транспорту — морським, залізничним, автомобільним і повітряним, організувати систему прямих змішаних залізнично-водних, залізнично-водно-автомобільних, водно-автомобільних, а в необхідних випадках і водно-повітряних перевезень і прямого водного сполучення (за участю річкових і морських пароплавств).
Договір перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні має особливості, пов’язані з участю в перевезенні різних транспортних засобів, наявністю перевалки (перевантаження) без участі відправників і одержувачів. Тара вантажів, запропонованих до перевезення в прямому змішаному й у прямому водному сполученнях, повинна забезпечувати збереження вантажу при перевалці і при прямуванні в рухомому складі залізниць, автомобілів і в суднах.
Вантажі, що слідують у прямому водному й у прямому змішаному залізнично-водному сполученні, зважуються в пунктах перевалки при передачі їх із залізничного на водний транспорт і назад чи з морського на внутрішній водний транспорт і назад за вимогою сторони, що приймає вантаж. Тарні і штучні вантажі, прийняті до перевезення по стандартній вазі чи по вазі, зазначеній відправником вантажу на кожному вантажному місці, і прибулі в пункт перевалки в непошкодженій тарі, передаються з одного виду транспорту на іншій без зважування, по кількості місць і в такому ж порядку здаються вантажоодержувачу в пунктах призначення.
Терміни початку прийому вантажів портами і пристанями від залізниць і морських пароплавств, а морськими пароплавствами від річкових пароплавств у пунктах перевалки при відкритті навігації і терміни закінчення прийому вантажів перед закриттям навігації повідомляються річковими перевізниками керівництву залізниць і морських пароплавств перевалки, а морськими перевізниками — річковим перевізникам перевалки і публікуються в Збірниках правил перевезень і тарифів річкового і морського транспорту.
Відповідальність за збереження і цілість вантажу до його фактичної передачі лежить на стороні, що здає, а після фактичної передачі — на приймаючій стороні.
Пломбування суден здійснюється морськими чи річковими перевізниками за належністю суден.
Терміни доставки вантажів визначаються по сукупності перевезень їх залізничним, морським, внутрішнім водним і автомобільним транспортом і обчислюються на підставі Правил, діючих на залізничному, морському, внутрішньому водному і автомобільному транспорті.
При відправленні вантажів із портів чи пристаней, крім провізної плати, стягуються також збори за перевалку.
Належні автогосподарствам провізні платежі й інші збори у перевізні документи не включаються і стягуються з відправника вантажу чи вантажоодержувача безпосередньо по рахунках автогосподарств.
Збори за перевезення перевалочних вантажів автотранспортом з порту (пристані) на залізничну станцію чи назад включаються станцією в суму платежів, що відходять залізниці, а розрахунки з автотранспортною організацією за ці перевезення здійснюються залізницею.
Планування перевезень експортних та імпортних вантажів річковим транспортом здійснюється у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 357 «Тимчасове положення про місячне планування та організацію перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів залізничним, морським та річковим транспортом».
Вантажовласники за умови згоди портів на перевантаження та зберігання вантажів не пізніш як за 25 днів до початку планового місяця подають українським судновласникам або фрахтовим організаціям місячні заявки на перевезення вантажів із зазначенням умов перевозу, згідно з Положенням. Судновласники або фрахтові організації не пізніш як за 16 днів до початку планового місяця разом з портами складають проект місячного графіка розміщення зафрахтованого флоту, а до 17 числа передпланового місяця погоджують його з вантажовласниками. Для вивезення експортних вантажів на умовах ФОБ і завезення імпортних вантажів на умовах СІФ вантажовласники до 15 числа передпланового місяця погоджують із судновласниками, морськими і річковими портами місячний графік подачі суден.
Перевезення вантажів здійснюється на договірних засадах, враховуючи акти планування. Правове регулювання договору перевезення вантажів річковим транспортом здійснюється Статутом внутрішнього водного транспорту, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Кодексом торговельного мореплавства та підзаконними актами, які визначають правила надання транспортних послуг на річковому транспорті.
Договір перевезення вантажів річковим транспортом укладається у письмовій формі, зокрема, може оформлюватись у вигляді накладної.
Договір перевезення на річковому транспорті при систематичному перевезенні визначається як навігаційний на річковому транспорті (внутрішньому флоті) згідно зі ст. 308 Господарського кодексу України.
Відправник вантажу зобов’язаний одночасно з вантажем представити перевізнику накладну, яка видається вантажоодержувачу в пункті призначення разом із вантажем. На підставі накладної порт чи пристань відправлення складає дорожню відомість, яка після видачі вантажу в пункті призначення залишається у перевізника. Для засвідчення приймання вантажу до перевезення відправнику вантажу видається квитанція. Накладні і квитанції складаються на ім’я визначених вантажоодержувачів.
Відправник вантажу повинен одночасно з накладною надати пароплавству всі документи, необхідні за санітарними, митними, карантинними й іншими правилами. Завантажені суднові трюми підлягають опломбуванню.
Вантажі приймаються до перевезення вантажною швидкістю чи великою швидкістю з оплатою останньої за підвищеним тарифом. Швидкість зазначається у накладній.
Перевізники здійснюють транспортно-експедиційне обслуговування підприємств, організацій і окремих осіб.
Навантаження в судна повинне здійснюватися з дотриманням технічних умов і правил навантаження, розміщення і кріплення вантажів. Спостереження за правильністю навантаження і вивантаження є обов’язком адміністрації порту (пристані) відправлення. У випадку невиконання вказівок адміністрації порту (пристані), що стосується вантажних робіт, складається акт і роботи припиняються зі стягненням із відправника вантажу чи вантажоодержувача штрафу за простій судна з цієї причини. Необхідні для навантаження, кріплення і перевезення вантажів матеріали і пристосування надаються (по нормах, установлених Правилами), встановлюються і знімаються засобами відправників вантажу і вантажоодержувачів.
Засобами перевізника здійснюється навантаження і вивантаження на причалах, що знаходяться у віданні перевізників.
Засобами відправників вантажу і вантажоодержувачів навантаження і вивантаження здійснюється:
а) на причалах незагального користування, на пристанських ділянках загального користування, а також на пристанях, де немає вантажних причалів загального користування і на зупинних пунктах;
б) при частковому вивантаженні з одного судна в інше чи на берег, якщо ця робота спричиняється неможливістю підходу до причалів незагального користування через недостатні глибини чи з інших причин, що залежать від відправника вантажу чи вантажоодержувача.
Терміни навантаження і розвантаження суден обчислюються з моменту подачі судна до причалу (швартовки). При неможливості подачі судна до причалу з вини відправника вантажу чи вантажоодержувача час чекання судном подачі до причалу включається в терміни навантаження або вивантаження. Неможливість подачі судна до причалу встановлюється актом, що підписується обома сторонами. Про час майбутнього прибуття судна в пункт навантаження чи вивантаження перевізник сповіщає відправника вантажу чи відповідно вантажоодержувача не пізніше ніж за 24години до прибуття судна, а про час подачі судна під навантаження чи розвантаження — не пізніше ніж за 6 годин до подачі судна. Відправник вантажу чи вантажоодержувач, що одержав повідомлення про майбутнє прибуття судна, зобов’язаний завчасно вказати місце (причал), до якого повинне бути подане судно для навантаження чи розвантаження.
Перевізник виплачує відправнику вантажу чи вантажоодержувачу премії за дострокове навантаження чи розвантаження суден у розмірі, установлюваному тарифом.
Перевізник зобов’язаний доставити вантаж у пункт призначення в установлений термін.
Перевізник зобов’язаний повідомити вантажоодержувача про прибуття на його адресу вантажу, вивантаженого на причалах загального користування, у день прибуття вантажу чи не пізніше 12години наступного дня. Порядок і спосіб повідомлення встановлюються начальником порту (пристані) по узгодженню з вантажоодержувачем. При неможливості повідомити вантажоодержувача безпосередньо порт (пристань) вивішує в місці, доступному для клієнтури, оголошення про прибулі вантажі.
Вантаж видається вантажоодержувачу в пункті призначення, зазначеному в накладній. Вантажоодержувач розписується в дорожній відомості в одержанні вантажу з указівкою сум внесених ним платежів. Відправник вантажу має право вимагати видачі вантажу не тому вантажоодержувачу, який зазначений у накладній. Заяви про таку зміну подаються начальнику порту (пристані) відправлення з додатком квитанції.
Перевізник вправі не видавати вантаж до внесення вантажоодержувачем усіх платежів.
Вантажоодержувач зобов’язаний прийняти і вивезти з порту (пристані) вантаж, що прибув на його адресу. У разі прибуття вантажу, постачання якого вантажоодержувачу не передбачено планом постачання (договором, замовленням), вантажоодержувач зобов’язаний прийняти такий вантаж на відповідальне збереження.
Вантажоодержувач може відмовитися від прийняття вантажу лише в тих випадках, коли якість вантажу внаслідок ушкодження чи псування його змінилася настільки, що виключається можливість повного чи часткового використання його за початковим призначенням, якщо це підтверджено відповідною експертизою.
Прибулий вантаж зберігається в порту (пристані) призначення безкоштовно протягом доби, не враховуючи дня прибуття вантажу.
Перевезення пасажирів, багажу та пошти здійснюється у відповідності до положень Статуту та правил, встановлених підзаконними актами.
Договір перевезення пасажирів на річковому транспорті має свої особливості і специфіку в залежності від способу перевезень. Зокрема, перевізники організовують попередній продаж квитків у портах, на пристанях, міських станціях, а у великих населених пунктах — доставку квитків і багажу додому за особливу плату.
Порту надається право стягувати перонний збір за вхід на пасажирські причали і дебаркадери.
Пасажир має право:
а) одержати місце на судні відповідно до придбаного квитка;
б) провозити разом із собою безкоштовно одну дитину у віці не доросліше 5 років, якщо вона не займає окремого місця;
в) провозити із собою безкоштовно ручну поклажу на водомістських суднах не більше 36 кг і на швидкісних суднах — не більше 20 кг.
Перевізник зобов’язаний подовжувати термін придатності квитка:
а) при ненаданні пасажиру з вини перевізника місця на пасажирському судні (крім приміських, внутрішньоміських і екскурсійно-туристських) — на час, рівний інтервалу між відправленням даного судна і відправленням наступного судна;
б) у пунктах пересадки, при несвоєчасному прибутті чи відправленні пасажирських суден — на увесь час затримки транзитного пасажира до надання йому можливості продовжувати поїздку;
в) при хворобі пасажира — на увесь час хвороби (по пред’явленні довідки лікувальної установи);
г) при поїздці на відстань, не меншу ніж 500 км — на одну зупинку в дорозі терміном не більше ніж на 10 діб.
Пасажир зобов’язаний до відходу судна, але не пізніше ніж через годину після прибуття судна заявити про зупинку начальнику порту, пристані чи вокзалу, яким повинна бути зроблена на квитку відповідна помітка. При зупинці на шляху прямування плацкарта утрачає силу і вартість її пасажиру не повертається.
Якщо пасажир порушує громадський порядок, правила внутрішнього розпорядку і не припиняє порушення після попередження адміністрацією судна, капітан може видалити пасажира із судна.
Договір перевезення багажу супроводжує договір перевезення пасажира. Договір оформлюється багажною квитанцією. Багаж видається пасажиру в пункті призначення по пред’явленні багажної квитанції. У пункті призначення багаж зберігається безкоштовно протягом 24 годин, після чого за збереження багажу стягується плата в розмірі, установленому тарифом. Багаж, не затребуваний власником протягом 30 днів, підлягає реалізації. Пред’явник багажної квитанції протягом шестимісячного терміну має право одержати суму, виручену перевізником за реалізований багаж, за винятком сум, що відшкодовуються пароплавству (перевізнику).
Договір перевезення пошти річковим транспортом має загальні властивості стосовно перевезення пошти. Органам Міністерства зв’язку України надається право перевозити пошту на суднах, що здійснюють регулярні пасажирські, вантажопасажирські і вантажні рейси по транзитних, місцевих і приміських лініях.
Перевезення пошти може здійснюватися як у супроводі працівників зв’язку, так і без такого із здачею пошти в багаж під відповідальність перевізника.
Органам Міністерства зв’язку України надається право вибору ділянок маршрутів і суден, на яких повинне здійснюватися перевезення пошти.
У портах (пристанях) перевізники виділяють органам Міністерства зв’язку України, з оплатою у встановленому порядку, приміщення для обслуговування пасажирів поштово-телеграфним і телефонним зв’язком, для продажу газет і журналів, обробки і збереження пошти. На суднах, що перевозять пошту в супроводі поштових агентів, органам зв’язку надаються приміщення для операцій і збереження пошти, а також каюти для відпочинку поштових агентів з оплатою у встановленому порядку.
Буксирування забезпечує ефективне маневрування суден при підготовці чи здійсненні перевезень.
Згідно договору буксирування плоту чи судна перевізник зобов’язаний за установлену плату буксирувати пліт чи судно до встановленого пункту протягом визначеного часу або для виконання визначеного маневру.
Власник плоту чи судна, що буксирується, зобов’язаний до подачі тяги привести пліт чи судно, запропоновані до буксирування, у стан, придатний для безпечного плавання і буксирування, і внести плату за буксирування.
Судна і плоти повинні мати екіпаж, що призначається організаціями, яким належить пліт чи судно. У тих випадках, коли спеціальними правилами передбачено буксирування судів і плотів без екіпажа, призначається провідник.
При пред’явленні плоту чи судна до буксирування його власник зобов’язаний представити пароплавству (перевізнику) накладну, а перевізник зобов’язаний видати квитанцію. До накладної на буксирування плоту повинна бути прикладена специфікація із вказівкою в ній кількості, характеру з’єднувальних одиниць, інших відомостей згідно з положеннями Статуту внутрішнього водного транспорту.
Власники плотів зобов’язані здійснити: а) формування плотів і пред’явлення їх до буксирування у заздалегідь погоджених з перевізником пунктах і в терміни згідно з календарним графіком й умовами договору; б) виведення плотів до погоджених пунктів пред’явлення на буксирування; в) устаткування причальних пристроїв на лісостоянках у пунктах відправлення і переформування плотів згідно з планом.
Перевізники зобов’язані: а) приймати плоти до буксирування в терміни, зазначені в погодженому календарному графіку; б) доставляти плоти в пункти призначення у встановлені терміни; в) мати у великих пунктах формування (відправлення) плотів своїх представників для огляду плотів і перевірки підготовленості їх до буксирування, а в пунктах призначення — для оформлення документів про закінчення буксирування і про здачу плотів; г) уживати заходів до запобігання аварій плотів і до ліквідації аварій.
Перевізник зобов’язаний до прийому плоту чи судна до буксирування зробити огляд судна чи плоту на предмет придатності до буксирування.
При відсутності дефектів представник перевізника і власник плоту складають технічний акт про готовність плоту до буксирування. При виявленні дефектів вони складають технічний акт із докладним переліком дефектів і вказівкою щодо часу їх усунення.
Екіпаж плоту чи судна, що буксирується, підпорядковується в оперативному відношенні капітану судна, що буксирує.
Перевізник зобов’язаний завчасно повідомити одержувача про прибуття плоту в пункт призначення з указівкою часу прибуття транзитних плотів — не пізніше ніж за добу і місцевих — за 6годин до прибуття. Одержувач зобов’язаний указати капітану судна, що буксирує, місце постановки плоту і направити до моменту прибуття плоту робітників для його закріплення.
Одержувачі плотів зобов’язані мати в пунктах їхньої постановки причальні пристрої для закріплення й утримання плотів.
Після постановки плоту на рейд за вказівкою одержувача капітан судна, що буксирує, і одержувач складають акт про закінчення буксирування. Одержувач після оформлення акта про закінчення буксирування зобов’язаний підтвердити одержання плоту розпискою в дорожній відомості.
Внутрішній водний транспорт зобов’язаний здійснювати перевезення вантажів, пасажирів і багажу в тісній взаємодії з іншими видами транспорту — морським, залізничним, автомобільним і повітряним, організувати систему прямих змішаних залізнично-водних, залізнично-водно-автомобільних, водно-автомобільних, а в необхідних випадках і водно-повітряних перевезень і прямого водного сполучення (за участю річкових і морських пароплавств).
Договір перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні має особливості, пов’язані з участю в перевезенні різних транспортних засобів, наявністю перевалки (перевантаження) без участі відправників і одержувачів. Тара вантажів, запропонованих до перевезення в прямому змішаному й у прямому водному сполученнях, повинна забезпечувати збереження вантажу при перевалці і при прямуванні в рухомому складі залізниць, автомобілів і в суднах.
Вантажі, що слідують у прямому водному й у прямому змішаному залізнично-водному сполученні, зважуються в пунктах перевалки при передачі їх із залізничного на водний транспорт і назад чи з морського на внутрішній водний транспорт і назад за вимогою сторони, що приймає вантаж. Тарні і штучні вантажі, прийняті до перевезення по стандартній вазі чи по вазі, зазначеній відправником вантажу на кожному вантажному місці, і прибулі в пункт перевалки в непошкодженій тарі, передаються з одного виду транспорту на іншій без зважування, по кількості місць і в такому ж порядку здаються вантажоодержувачу в пунктах призначення.
Терміни початку прийому вантажів портами і пристанями від залізниць і морських пароплавств, а морськими пароплавствами від річкових пароплавств у пунктах перевалки при відкритті навігації і терміни закінчення прийому вантажів перед закриттям навігації повідомляються річковими перевізниками керівництву залізниць і морських пароплавств перевалки, а морськими перевізниками — річковим перевізникам перевалки і публікуються в Збірниках правил перевезень і тарифів річкового і морського транспорту.
Відповідальність за збереження і цілість вантажу до його фактичної передачі лежить на стороні, що здає, а після фактичної передачі — на приймаючій стороні.
Пломбування суден здійснюється морськими чи річковими перевізниками за належністю суден.
Терміни доставки вантажів визначаються по сукупності перевезень їх залізничним, морським, внутрішнім водним і автомобільним транспортом і обчислюються на підставі Правил, діючих на залізничному, морському, внутрішньому водному і автомобільному транспорті.
При відправленні вантажів із портів чи пристаней, крім провізної плати, стягуються також збори за перевалку.
Належні автогосподарствам провізні платежі й інші збори у перевізні документи не включаються і стягуються з відправника вантажу чи вантажоодержувача безпосередньо по рахунках автогосподарств.
Збори за перевезення перевалочних вантажів автотранспортом з порту (пристані) на залізничну станцію чи назад включаються станцією в суму платежів, що відходять залізниці, а розрахунки з автотранспортною організацією за ці перевезення здійснюються залізницею.
