Бухгалтерський облік господарських операцій в проведеннях (2001)

Із заробітної плати робітників і службовців можуть здійснюватись тільки дозволені законом утримання: прибутковий податок (з суми понад неоподатковуваний мінімум доходів громадян); утримання збору до Пенсійного фонду (в розмірі 1% заробітку, якщо сукупний оподатковуваний доход не перевищує 150 грн., і 2%, - якщо такий доход перевищує 150 грн.), до Фонду соціального страхування на випадок безробіття (в розмірі 0,5% заробітку), за виконавчими листками (аліменти тощо); за рішенням адміністрації (у відшкодування втрат від браку, нестачі матеріальних цінностей тощо).

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» загальна сума утримань не повинна перевищувати 20% (а в окремих випадках, передбачених законодавством, - 50%) суми заробітку, який залишається після вирахування прибуткового податку, збору до Пенсійного фонду і Фонду соціального страхування на випадок безробіття. Ці обмеження не

поширюються на утримання із заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді виправних робіт, а також при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей.

Прибутковий податок з доходів громадян утримується згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12. 92 № 13-22, Законом України від 13.12.98 № 129 «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 № 13-22», а також інструкцією про прибутковий податок з громадян від 21.04.93 № 12.

Об'єктом оподаткування громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (який складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з усіх джерел як на території України, так і за її межами. Об'єктом оподаткування громадян, які не мають постійного місця

проживання в Україні, є доход, одержаний із джерел України.



Відповідно до Закону України від 13.02.98 № 129 прибутковий податок з сукупного оподатковуваного доходу громадян за місцем основної роботи (служби, навчання) визначається за такими ставками:

При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані як в грошовій, так і в натуральній формі. При цьому доходи, одержані в натуральній формі, зараховуються до сукупного оподатковуваного доходу за календарний рік за вільними ринковими цінами, крім доходів, одержаних від сільськогосподарських підприємств, які визначаються за цінами продажу державі.

Забороняється оплата прибуткового податку з громадян за рахунок підприємств, установ і організацій, а також суб’єктів підприємницької діяльності, крім колективних сільськогосподарських підприємств. Колективні сільськогосподарські підприємства, включаючи риболовні колгоспи, суми прибуткового податку з громадян сплачують за рахунок прибутку (доходу), що залишається в розпорядженні підприємства, за ставками згідно з чинним законодавством.

Суми виплат, які не включаються до сукупного оподатковуваного доходу з громадян відповідно дол. 1. ст. 6 Декрету:

§ допомога за рахунок коштів державного соціального страхування (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності);

§ суми одержаних аліментів;

§ державні пенсії, а також додаткові пенсії, що виплачуються за умови добровільного страхування;

§ компенсаційні виплати в грошовій і натуральній формі в межах норм, передбачених чинним законодавством (за винятком компенсації за невикористану відпустку);

§ доходи громадян від продажу вирощеної в особистому підсобному господарстві, присадибній дачній і садовій ділянці продукції рослинництва і бджільництва;

§ виграші по облігаціях державних позик і державних лотерей, проценти і виграші по вкладах в установах банків, по ощадних сертифікатах і державних казначейських зобов'язаннях;

§ суми, одержані громадянами по обов'язковому і добровільному страхуванню;

§ суми, одержувані працівниками на відшкодування шкоди, заподіяної їм каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків, а також у зв'язку із втратою годувальника;

§ суми, що перераховуються за заявами громадян на благодійницькі цілі в межах 12 мінімальних заробітних плат;

§ вартість путівок на лікування, відпочинок і у дитячі оздоровчі табори (крім туристичних і міжнародних) та деякі інші доходи, передбачені Декретом.

Відповідно до ст. 6 Декрету сукупний оподатковуваний

доход зменшується:

1) на суму одного неоподатковуваного мінімуму:

§ одному з батьків (опікунів) на кожну дитину віком до 16 років, якщо місячний сукупний оподатковуваний до ход не перевищує розміру 10 мінімальних місячних заробітних плат

2) на суму 5 неоподатковуваних мінімумів:

q громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до 3-ї та 4-ї категорій;

q інвалідам з дитинства, Інвалідам 1-ї і 2-Ї груп;

q батькам і одному із подружжя військовослужбовців які загинули чи померли або пропали безвісти при виконанні службових обов'язків;

q одному з батьків, який виховує інваліда з дитинства і батькам, які виховують двох і більше інвалідів з дитинства, що проживають з ними і потребують постійного догляду

3) на суму 10 неоподатковуваних мінімумів:

§ громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1-Ї і 2-ї категорій;

4) на суму 15 неоподатковуваних мінімумів:

§ учасникам бойових дій; інвалідам війни; учасникам війни;

§ особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

§ особам, які мають заслуги перед Батьківщиною (Герої Соціалістичної Праці, повні кавалери ордена Трудове Слави, Герої Радянського Союзу, повні кавалери ордені Слави)

5) зменшення прибуткового податку на 50%:

- одному з батьків (опікунів), що мають на утриманні трьох або більше дітей віком до 16 років;

6)  пільга на прибутковий податок у вигляді зменшення податкової ставки на 50Уо для працівників атомної енергетики і промисловості;

7) оподаткування прибутковим податком за ставкою10% за основним місцем роботи доходів працівників, зайнятих на підземних роботах у вугільній і гірничодобувній промисловості.

Не оподатковуються прибутковим податком суми доходів, що направляються у джерела їх одержання на придбання акцій, та суми, які інвестовані на реконструкцію і розширення виробництва суб'єктів підприємницької діяльності.

З доходів, одержаних громадянами не за місцем основної роботи, у тому числі по сумісництву, за виконання разових та інших робіт на підставі договорів (угод) цивільно-правового характеру прибутковий податок визначається за ставкою 20% до суми заробітку (при цьому із

заробітку не виключається неоподатковуваний мінімум доходів громадян і не поширюються пільги, передбачені ст. 6 Декрету).

Доходи, одержані громадянами у вигляді дивідендів, прибутковим податком не оподатковуються.

Громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи (ремонт житла, пошиття одягу, торгівля на вулиці тощо), прибутковий податок утримується з чистого доходу (тобто різниці між валовим доходом (виручкою) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з одержаним доходом). Якщо такі витрати не можуть бути підтверджені, то вони визначаються податковою інспекцією при проведенні остаточних розрахунків за рік за встановленими нормами (згідно з додатками 5 І 6 до Інструкції про прибутковий податок з громадян).

З доходів громадян, прийнятих на роботу, прибутковий податок за перший місяць роботи утримується з виплат за першу половину наступного місяця. Якщо заробіток виплачується один раз на місяць, податок утримується при його виплаті за поточний місяць.

При  наданні працівнику чергової відпустки прибутковий податок утримується в такому порядку:

1) окремо утримується податок за попередній місяць;

2) окремо - із суми відпускних І заробітку за поточний місяць, якщо працівник буде перебувати у відпустці до кінця місяця;

3) із суми відпускних, які приходяться на неповний наступний місяць, при наданні відпустки податок не утримується. Податок з цих сум утримується після повернення працівника із відпустки разом з заробітком за весь даний місяць в загальному порядку.

При звільненні працівника з основного місця роботи бухгалтерія підприємства повинна скласти остаточний розрахунок за відпрацьований період і видати довідку ф. № 3 про суму сукупного доходу, нарахованого в поточному -році, і утримані суми прибуткового податку. Цю довідку працівник повинен подати в бухгалтерію за новим місцем роботи. Після закінчення року перевірка утриманого податку проводиться за новим місцем роботи з урахуванням одержаних доходів і утриманого податку за попереднім місцем роботи.

Нарахування, утримання і перерахування до бюджету прибуткового податку здійснюються підприємствами всіх форм власності і фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які проводять виплату доходів. Визначення податку протягом року здійснюється з сум місячного сукупного оподатковуваного доходу за затвердженими ставками (з урахуванням наданих пільг). Після закінчення року визначається сума сукупного річного доходу. Прибутковий податок з річного доходу визначається виходячи з середньомісячного доходу з урахуванням утриманого (сплаченого) протягом року податку з місячних доходів. Розрахунок здійснюється в такій послідовності:

1) визначається середньомісячний оподатковуваний податком доход (діленням сукупного річного доходу на 12):

2) визначається прибутковий податок з суми середньо місячного заробітку (доходу);

3) визначається сума прибуткового податку з розрахуй ком оподаткування середньомісячного доходу за рік;

4) зіставленням визначеної суми з сумою фактично утриманого за рік податку визначають різницю (якщо вона мала місце), яка підлягає поверненню платнику (-) або додатковому стягненню з нього (+) за річним розрахунком.

Стягнення (або повернення) відповідної суми податку допускається не більше ніж за три роки після виявлення факту неправильного оподаткування. Проте, якщо суми податку не утримані внаслідок ухилення платника від оподаткування, податок стягується за весь період ухилення від його сплати.

Визначення податку і перерахування здійснюються підприємствами й особами до 1 лютого наступного за звітним року, а до 15 лютого ці відомості за встановленою формою (ф. № 3) подаються до органів податкової служби. Платники податку, які протягом року мають доходи не за місцем основної роботи (по сумісництву, за договором підряду, авторські винагороди тощо), повинні до 1 березня наступного за звітним роком подати до органів податкової служби за місцем проживання декларацію про суму свого доходу за рік (ф. № 1). Особи, які не подали

декларацію в установлений строк або подали неправильні дані, а також у разі приховування (заниження) громадянами доходу, притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Наказом ДПА України від 06.01.99 № 10 затверджено

 Порядок заповнення та подання юридичними особами всіх форм власності і фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності довідки ф. № 8 ДР. Дія цього порядку поширюється на підприємства, установи, організації усіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи (далі - юридична особа), і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які виплачують доходи фізичним особам.

Довідки подаються до органів податкової служби щоквартально до 15 числа місяця наступного за звітним періодом на всіх працюючих з обов'язковим заповненням їхніх10-розрядних ідентифікаційних номерів. У графі" З Довідки «Сума виплаченого доходу» відображаються (за звітний квартал) доход працівника як за основним, так і за неосновним місцем роботи, матеріальна допомога, доходи у вигляді дивідендів та доходи внаслідок розподілу при поділу прибутку (доходу) цих підприємств та інших корпоративних прав, додаткові матеріальні блага у грошовій та натуральній формі за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інші доходи (без вирахування прибуткового податку, збору до Пенсійного фонду та Державного фонду сприяння зайнятості населення). У графі 4 «Сума утриманого прибуткового податку» відображається фактично утримана сума прибуткового податку у звітному періоді. Сума виплаченого доходу у графі 3 та сума прибуткового податку у графі 4 проставляються у грошовій формі незалежно від того, в якій формі проводилась виплата: в грошовій чи натуральній. У графі 8 Довідки «Ознака пільги щодо прибуткового податку» відображається ознака пільги згідно з довідником ознак пільг щодо прибуткового податку, наведеним у додатку до Порядку. Ця графа заповнюється тільки для фізичних осіб, які мали пільги щодо прибуткового податку у звітному періоді згідно з чинним законодавством, за винятком пільги у розмірі мінімальної місячної заробітної плати (неоподатковуваний мінімум) за місцем їхньої основної роботи.

В останньому рядку Довідки вказуються загальні суми: виплаченого доходу по графі 3 та утриманого прибуткового податку по графі 4. У кінці Довідки проставляються кількість заповнених рядків, кількість фізичних осіб, на яких подано інформацію, та кількість аркушів у довідці.

За наявності комп'ютерної техніки юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності формують і подають інформацію про доходи й утримані з них податки у вигляді файла даних, який передається в електронному вигляді (можливо на дискеті), та його друкованої копії (за формою Довідки). Довідка або друкована копія даних файла на своєму останньому аркуші завіряється: для юридичної особи - підписами керівника юридичної особи і головного бухгалтера (і засвідчується печаткою); для фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності - підписом особи, що подає довідку.

За неподання або несвоєчасне подання юридичними особами і фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або подання у перекрученому вигляді відомостей до органів податкової служби керівники та посадові особи юридичних осіб і фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності несуть відповідальність згідно з пунктом II статті II Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Оподаткування доходів суб'єктів малого підприємництва. Згідно з Законом України від 13.02.98 № 129 «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок громадян» значно спростився порядок оподаткування доходів підприємців без створення юридичної особи, якщо щодо нього виконуються такі умови: кількість осіб, що знаходяться з ним у трудових відносинах, не перевищує 5 чоловік; валовий доход за останні 12 місяців не перевищує 7000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; підприємець торгує на ринку і є платником ринкового збору, не торгує лікеро-горілчаними та тютюновими виробами. За бажанням такий підприємець може сплачувати фіксований податок. Розмір фіксованого податку встановлюється органами місцевої Ради і коливається від 20 до 100 гривень на місяць для самого підприємця, для кожного працюючого на нього - додатково 50% фіксованого податку. При - сплаті фіксованого податку платник звільняється від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, не платить нарахувань і зборів на фонд оплати праці (збір на обов'язкове соціальне страхування, збір до Фонду соціального захисту інвалідів), звільняється від придбання патенту згідно із Законом України «По патентування деяких видів підприємницької діяльності», а також ліцензії. Доходи громадян, одержані від здійснення підприємницької діяльності, що оподатковуються фіксованим податком, не включаються до сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року.

Спрощена система оподаткування. З метою реалізації державної політики розвитку і підтримання малого підприємництва Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» з 1 січня 1999 р. введено спрощену систему оподаткування, обліку і звітності для суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних і фізичних осіб) будь-якої організаційно-правової форми і форми власності, у яких кількість працюючих не перевищує 10 осіб і обсяг реалізації продукції (робіт, послуг) за рік становить не більше 500 тис. грн.

Ставка єдиного податку для фізичних осіб встановлюється місцевими Радами за місцем державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності залежно від місця її здійснення і не може бути менше  20 грн. І більше 200  грн. за кожен місяць. Сума єдиного податку зараховується на окремий рахунок відділень Державного казначейства України і підлягає перерахуванню: до місцевого бюджету  - 55%, до Пенсійного фонду України – 40%, на обов'язкове соціальне страхування – 5%. При цьому доходи, одержані платником єдиного податку, не включаються до складу його сукупного оподатковуваного податку за підсумками року.

Ставка єдиного податку для юридичних осіб встановлена в розмірі 6% обсягів- виручки від реалізації продукції (робіт, послуг). Зараховані на окремий рахунок Державного казначейства суми єдиного податку розподіляються: до Державного бюджету - 20^о, до місцевого бюджету – 35%, до Пенсійного фонду - 40%, на обов'язкове соціальне страхування - 5%.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які сплачують єдиний податок, звільняються від таких обов'язкових платежів: податку на прибуток підприємства; податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб підприємницької діяльності); податку на землю; збору на обов'язкове державне соціальне і пенсійне страхування; збору в Державний інноваційний фонд; збору на спеціальне використання природних ресурсів і збору на видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг.

Платники єдиного податку - юридичні особи до 5 числа місяця, наступного за звітним кварталом, подають до місцевого податкового органу Звіт суб'єкта малого підприємства, яке було платником єдиного податку, а також платіжні доручення про його сплату з відміткою

банку про зарахування коштів.

Утримання аліментів. Утримання аліментів із заробітної плати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.93 «Про види заробітку (доходу), які підтягають обліку при утриманні аліментів» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.95 № 769) здійснюються з усіх видів основної і додаткової заробітної плати (як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом), а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, нарахованій за звітний місяць, після утримання з них прибуткового податку, збору до Пенсійного фонду і збору до Фонду соціального страхування на випадок безробіття.

Проте треба мати на увазі, що аліменти не утримуються з таких виплат: вихідної допомоги при звільненні; одноразових премій; матеріальної допомоги при оздоровленні; грошової компенсації за путівку при самостійному санаторно-курортному лікуванні або відпочинку; компенсаційних виплат при службових відрядженнях і переведенні на іншу роботу; вартості безоплатно наданого обмундирування, комунальних послуг і деяких інших видів доходів, що не мають постійного характеру (передбачених в додатку постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.93 № 196).

Розмір аліментів, що утримуються з батьків на утримання неповнолітніх дітей, становить: на одну дитину – 25% заробітку (доходу), на двох дітей - 33%, на трьох і більше - 50%.

Підставою для утримання аліментів служать виконавчі листки або письмові заяви громадян про добровільну сплату аліментів) які бухгалтерією підприємства реєструються в окремому журналі або картці.