Бухгалтерський облік господарських операцій в проведеннях (2001)

Комерційні банки надають кредити як юридичним, так і фізичним особам на умовах суворого дотримання принципів поворотності, терміновості, платності та під забезпечення, передбачені чинним законодавством і узгоджені сторонами.

Відповідно до Положення «Про кредитування», затвердженого постановою НБУ від 28.09.95 № 246 (із змінами, внесеними постановами Правління НБУ від 22.06.96 № 97, від 17.02.97 № 35 та від 04.04.97 № 80), всі питання, пов'язані з видачею і погашенням кредитів, регламентуються правилами банків і кредитною угодою між позичальником і банком.

Для одержання кредиту позичальник надає банку:

— клопотання про надання кредиту - стандартний документ, у якому зазначені основні параметри кредиту (сума, строк використання, об'єкт кредитування);

— копії документів, які обґрунтовують необхідність отримання кредиту (договір, контракт, рахунки-фактури тощо);

— бізнес-план, техніко-економічне обгрунтування, довідку-розрахунок повернення кредиту і нарахованих відсотків;

— фінансову звітність за останні 2 — 3 квартали. За необхідності - розшифровки дебіторської і кредиторської заборгованості на останню звітну дату, а також розшифровки номенклатури готової продукції на складі або товарів до реалізації;



— документи, що гарантують повернення кредиту в разі нерентабельності проекту, що кредитується (нотарі ально оформлений договір застави майна або майнових прав позичальника; гарантійне зобов'язання Іншого банку; нотаріально оформлену поруку третьої сторони або поліс страхової компанії тощо).

Після оформлення у кредитну справу всіх документів банк на засіданні Кредитної ради розглядає клопотання про надання кредиту позичальнику. Якщо рішення буде позитивним, то оформляють кредитну угоду.

Кредитна угода - це договір, який визначає права й обов'язки обох сторін у зв'язку з видачею кредиту. У кредитній угоді банк бере на себе зобов'язання надати в розпорядження позичальника на погоджений період часу певну суму грошей, а позичальник, у свою чергу, бере на себе такі зобов'язання: використати гроші на умовах, визначених угодою; сплатити всі збори у зв'язку з виданим кредитом; повернути основну суму боргу і відсотки в погоджений період часу; надавати банку інформацію про своє фінансове становище.

Відповідно до п. 16 положення «Про кредитування» розмір відсоткових ставок і порядок їх сплати встановлюються банком і визначаються кредитною угодою залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, що склалася на кредитному ринку, строку користування кредиту, облікової ставки та інших факторів.

У разі зміни облікової ставки умови договору можуть переглядатися тільки на підставі взаємної згоди банку і позичальника.

У разі, якщо своєчасне погашення кредиту ставиться під загрозу через погіршення фінансового стану позичальника, банк може частково або повністю скасувати кредитну угоду.

За строками використання грошових коштів кредити поділяються на короткострокові (видаються до одного року) і довгострокові (видаються на строк понад один рік).

Короткострокові кредити надаються банком для кредитування поточної діяльності (придбання сировини, матеріалів для виробництва, на оплату праці тощо), внутрішніх торгових операцій, експортно-імпортних операцій. Довгострокові кредити надаються для кредитування Інвестиційної діяльності (на будівництво, придбання основних засобів, землі, освоєння земельних угідь, фінансовий лізинг).

Кредити можуть надаватись шляхом зарахування коштів на рахунок позичальника або шляхом прямого перерахування коштів за призначенням. У готівковій формі може надаватися кредит суб'єктам господарювання тільки для розрахунків із здавальниками сільськогосподарської продукції (постанова Правління НБУ від 22.05.98 № 297).

В умовах накопичення у вітчизняних виробників значної кількості готової продукції і відсутності у підприємств оптової і роздрібної торгівлі коштів для попередньої оплати рахунків постачальників Указом Президента України «Про порядок надання державної кредитної підтримки підприємствам» від 09.03.95 № 194 передбачено надання кредитів підприємствам оптової і роздрібної торгівлі всіх форм власності для закупівлі товарів вітчизняного виробництва з подальшою їх реалізацією споживачам. Державна підтримка торговельних підприємств здійснюється шляхом відкриття кредитних ліній із застосуванням спеціального позикового рахунка в банку.

Для відкриття спецпозикового рахунка підприємства подають установі банку заяву-зобов'язання, бухгалтерський баланс і довідку-розрахунок, в якій вказують: нормативи товарних запасів, наявність тари по балансу і на початок кварталу, наявність власних оборотних коштів і

розмір кредиту, що планується. Розмір кредиту, що планується, визначається як різниця між сумою нормативу товарних запасів, залишками тари, що підлягає поверненню постачальникам, і нормативами власних оборотних коштів у товарах. Загальна сума кредиту по товарообігу встановлюється щоквартально.

З метою прискорення розрахунків з вітчизняними виробниками продукції Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 17.07.98 № 1162 «Про відкриття підприємствам і організаціям торгівлі та громадського харчування спеціальних рахунків для прискорення розрахунків з вітчизняними постачальниками товарів». На спеціальні рахунки комерційними банками зараховується торговельна виручка та безготівкові надходження за реалізовані товари, а також позички банків, які надаються на закупівлю товарів, для здійснення розрахунків з їх постачальниками.

Із спеціального рахунка банк оплачує розрахунковоплатіжні документи постачальників за продовольчі і непродовольчі товари в міру Їх надходження; здійснює попередню оплату товарів вітчизняного виробництва, а також погашає одержані позички банків, які надаються на закупівлю товарів. Водночас всю виручку від реалізації товарів банк зараховує не на поточний рахунок торговельного підприємства, а на спеціальний рахунок. У день, що настає після зарахування торговельної виручки та безготівкових надходжень за реалізовані товари, підприємства торгівлі перераховують платіжними дорученнями із спеціального рахунка на свої основні поточні рахунки реалізовану надбавку (націнку) та суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, виходячи з їх фактичного середнього відсотка, що склався від загального обсягу

торговельної виручки за попередній місяць.

Синтетичний облік розрахунків по банківських кредитах здійснюється на пасивних рахунках 60 «Короткострокові позики», 50 «Довгострокові позики». По кредиту зазначених рахунків відображається збільшення заборгованості банкам, по дебету - часткове або повне їх

погашення. Записи в облікових регістрах по руху кредитів на рахунках проводяться за даними виписок банків з цих рахунків з доданими до них виправдними документами. На рахунку 60 «Короткострокові позики» ведеться облік розрахунків у національній і іноземній валюті по кредитах банків, строк повернення яких не перевищує 12 місяців з дати балансу, та за позиками, строк погашення яких минув.

По кредиту рахунка 60 «Короткострокові позики» відображаються суми одержаних кредитів (позик), по дебету — сума їх погашення та переведення до довгострокових зобов'язань у разі відстрочення кредитів. Облік операцій на рахунку 60 «Короткострокові позики» ведеться за субрахунками:

601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті»,

602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті»,

603 «Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті»,

604 «Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті»,

605 «Прострочені позики в національній валюті»,

606 «Прострочені позики в іноземній валюті».

На рахунку 50 «Довгострокові позики» ведеться облік розрахунків по довгострокових позиках банків та інших залучених позикових коштах у інших осіб, які не є поточними зобов'язаннями.

По кредиту рахунка 50 «Довгострокові позики» відображають суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових (відстрочених), а по дебету — погашення заборгованості по них, а також переведення до поточної заборгованості довгострокових зобов'язань.

Рахунок 50 «Довгострокові позики» ведеться в розрізі субрахунків:

501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті»,

502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті»,

503 «Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті»,

504 «Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті»,

505 «Інші довгострокові позики в національній валюті»,

506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті».

Аналітичний облік банківських кредитів ведеться за видами кредитів банками, що надали їх, та строками погашення. Окремо ведеться облік пролонгованих і прострочених кредитів.

Погашення основної суми банківського кредиту, так само як і відсотки, може проводитись щомісячно, частинами за обумовленими в кредитній угоді періодами або по закінченні строку кредитування. У разі виникнення фінансових труднощів банк за клопотанням позичальника може відстрочити (пролонгувати) погашення кредиту. Ставка за пролонгований кредит вища, ніж ставка стандартна (п. 26 Положення про кредитування, затверджене постановою Правління НБУ від 28.09.95 № 246). Різниця між ставкою за пролонгований кредит і стандартною ставкою розглядається як штрафна санкція і відображається на дебеті рахунка 94 «Інші витрати операційної діяльності». На зазначеному рахунку відображають також відсотки по прострочених кредитах і кредитах, використаних не за цільовим призначенням.

Порядок реалізації застави обумовлюється договором про заставу між банком і позичальником, який складається відповідно до Закону України «Про заставу» та інструкції НБУ «Про методичні рекомендації по використанню банками Закону України "Про заставу"» від 08.10.93

№ 23015/11.

Згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» операції з видачі і погашення кредитів звільняються від податку на додану вартість, за винятком двох операцій, які є об'єктом оподаткування: 1) операції по передачі права власності на об'єкти застави позичальникові

(кредиторові) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця (п. 3.1.1 Закону) і 2) операції по ввезенню (пересиланню) майна за договорами застави, іпотеки (п. 3.1.2 Закону). Заставне майно відображається у позичальника на забалансовому рахунку 05 «Гарантії та забезпечення надані». Підставою для відображення операцій в обліку є відповідний запис у Книзі запису застави, форма і порядок ведення якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.93 №14.

Оплата відсотків за надані кредити провадиться в строки, визначені кредитною угодою, шляхом перерахування позичальником банку кредитору коштів платіжними дорученнями. Відсотки за кредит у бухгалтерському обліку відображаються записом по дебету рахунка 951 «Відсотки за кредит» і кредиту рахунка 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками».

Несвоєчасна оплата відсотків за кредит може спричинити нарахування і стягнення пені з позичальника. Розмір пені розраховується виходячи Із суми простроченого платежу, кількості днів прострочення і ставки, яка, однак, не може бути більшою, ніж подвоєна облікова ставка НБУ, що діяла у період нарахування пені (ст. З Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»). Сплата пені в бухгалтерському обліку відображається по дебету рахунка 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» в кореспонденції з кредитом рахунка ЗІ

«Рахунки в банках».