Перун Програмно-цільовий метод формування бюджету (2002)

1. Два найбільш уживаних типи результативних показників - це показники затрат і

продукту. Показники затрат забезпечують кількісну інформацію про результати діяльності

бюджетної програми, вони є важливими, оскільки показують структуру ресурсів, затрачених

на виконання програми. Показники затрат є найбільш вживаною формою показників, а оскільки

вони безпосередньо впливають на результат діяльності бюджетної програми, то вони є

найлегшими для розуміння.

2. Показники продукту забезпечують інформацію про реальний продукт, отриманий

в результаті виконання програми. Вони є важливими, оскільки відповідають на питання "Що

саме зроблено?" Збирання інформації про показники продукту може виявитися нелегкою

справою, однак часто ці показники стають найбільш корисною формою оцінки, оскільки

показують кінцевий результат діяльності бюджетної програми, який, у свою чергу, ставить

питання про місію організації або програми.



3. До інших типів показників належать показники ефективності та показники якості.

Ці типи показників, хоча і є важливими, однак часто дають менше інформації про призначення

програми, ніж показники продукту та затрат. Показники ефективності є прийнятними для

певних напрямів діяльності, і якщо ефективність є кінцевою метою програми, то ці показники

є цілком прийнятними. Проте ефективність не завжди збігається з продуктивністю. Часто

ефективність свідчить лише про зв'язок між кінцевим продуктом і використаними ресурсами,

не забезпечуючи при цьому інформації про якість продукту. Показники якості дозволяють

оцінити кінцевий ефект від здійснення програми, показують користь, яку отримує суспільство

від виконання програми.

4. Всі результативні показники потрібно вибирати для кожної програми за трьома

критеріями.

• По-перше, вони повинні бути переконливими і стосуватися головних зав-

дань бюджетної програми на рік; бути значимими для керівників у про¬цесі розробки рішень і управління програмою; ефективно показувати вплив різних напрямів діяльності на виконання завдань і пріоритетів програми; сприяти у визначенні впливу різних рівнів витрат на продуктивність програми та її пріоритети. Показники повинні бути вимірними, щоб їх можна було використовувати протягом року.

• По-друге, результативні показники мають бути чіткими і не повинні залишати

сумнівів у тому, що дана інформація означає.

• По-третє, вони повинні бути послідовними і стосуватися безпосередньо питання,

яке характеризують; їх слід використовувати в однаковий спосіб кожного разу,

коли вони з'являються.

5. Деякі програми є доволі простими та використовуються для оцінки відокремленого

напрямку діяльності, який не має прямого зв'язку з головною метою. До таких програм можна

застосовувати спрощені показники результативності. Наприклад, програми "Забезпечення

виготовлення документів, що засвідчують особу та їх видача ", "Виготовлення випускних

документів про освіту ".

6. Деякі програми можна оцінити лише на основі певної схеми, тобто для досягнення

певної мети програма потребує ряду послідовних заходів за певний період часу. Припускаючи,

що такі заходи запроваджені за схемою, слід зазначити, що прийнятними показниками

виконання в цьому випадку стане запровадження поетапних заходів згідно зі схемою.

Наприклад, програми "Створення інформаційно-аналітичної системи", "Створення Єдиної

державної автоматизованої паспортної системи ".

7. Деякі програми неможливо визначити в кількісних термінах, а лише в описових

термінах або термінах якості. Наприклад, для успіху тривалої екологічної програми або

тривалого наукового дослідження доцільно використовувати щорічно послуги експертів-

фахівців з окремих галузей для оцінки:

• початкових умов дослідження;

• визначених цілей;

• визначених напрямів діяльності;

• визначених рівнів ресурсів;

а також:

• для порівняльного аналізу із успішно завершеними програмами такого типу;

• для використання цієї інформації для запровадження оцінки кращих результатів,

тобто висновку про те, що на основі даної інформації дослідження провадиться за правильною методикою і може мати позитивні результати.

Наприклад, програми "Керівництво та управління діяльністю органів внутрішніх страв", "Наукова та організаційна діяльність президії Академії педагогічних наук".

8. Деякі програми призначені для запобігання певним явищам (можна сказати, що

оборонні програми призначені для запобігання війнам), а деякі призначені для реагування на

події, які можуть статися, а можуть і не статися (наприклад, програми ліквідації наслідків

стихійного лиха). У таких випадках використовуються замінні оцінки для показу ефективності,

такі як оцінка оборонної готовності або оцінка можливостей реагування на стихійне лихо.

Наприклад, програми "Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та

сільськогосподарських угідь ", "Розробки найважливіших новітніх технологій у сфері

попередження надзвичайних ситуацій кліматичного та технічного походження ".