Фінансовий облік на підприємствах України (2001)
Облік і порядок визначення розміру збитків від нестачі, розкрадання, знищення (псування) матеріальних цінностей
Розбіжності фактичної наявності матеріальних цінностей та коштів з даними бухгалтерського обліку, встановлені при інвентаризації та інших перевірках, регулюються підприємством, установою у такому порядку:
— основні засоби, матеріальні цінності, цінні папери, кошти та інше майно, що виявилося в надлишку, підлягають оприбуткуванню відповідно на результати фінансово-господарської Ц діяльності або збільшення фінансування з наступним встановленням причин виникнення надлишку і винних у цьому осіб;
— убуток цінностей у межах затверджених норм списування за рішенням керівника підприємства, установи відповідно до витрат виробництва, обігу або на зменшення
фінансування. Норми природного убутку можуть застосовуватися лише в разі виявлення фактичних нестач. За відсутності норм убуток розглядається як понаднормова нестача;
— понаднормові нестачі цінностей, а також втрати від псування цінностей відносяться на винних осіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від розкрадання, нестач, знищення та псування матеріальних цінностей;
— понаднормові втрати і нестачі матеріальних цінностей, включаючи готову продукцію, в тих випадках, коли винуватців не встановлено або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки або зменшення фінансування.
У документах, якими оформлюються списання втрат і понаднормові нестачі цінностей, мають бути зазначені заходи, вжиті до запобігання таких нестач і втрат.
Розмір збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей (крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і валютних цінностей) визначений Порядком № 116, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. з доповненнями № 1402 від 15.12.97 р. Цей Порядок встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей.
Розмір збитків визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50% балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Державний комітет зі статистики, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:
РЗ = [(Бв – А) х І інф + А зб +ПДВ] х 2
де РЗ - розмір збитків, грн.;
Бв - балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, грн.;
А - амортизаційні відрахування, грн.;
Іінф - загальний індекс інфляції, що розраховується на підставі щомісячно визначених Державним комітетом зі статистики індексів інфляції;
ПДВ - розмір податку на додану вартість, грн.;
А3б - розмір акцизного збору, грн.
Довідка. На дату затвердження Порядку № 116 балансовою вартістю (Бв) вважалася первісна вартість.
Із сум, стягнених відповідно до Порядку № 116, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету.
Якщо винні в нестачі не були встановлені, або у
відшкодуванні відмовлено судом, або інвентаризацією встановлені надлишки матеріальних цінностей, їхні суми в бухгалтерському обліку відносяться на результати фінансово-господарської діяльності підприємства.
Вартість готової продукції, напівфабрикатів та іншої продукції, що випускається підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.
Вартість спирту «тилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртових, зброджено-спиртових та спиртових настоїв, визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на додану вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.
Вартість плодово-ягідних соків, законсервованих з використанням сірчаного ангідриду або бензокислого натрію, визначається, виходячи з оптових цін підприємства-виробника і податку на додану вартість із застосуванням коефіцієнта 2.
У разі розкрадання та загибелі тварин сума збитків визначається за закупівельними цінами, які склалися на момент відшкодування збитків, із застосуванням коефіцієнта 1,5.
Продовольчі товари, роздрібні ціни на які дотуються, оцінюються з додаванням до роздрібних цін суми дотацій.
У податковому обліку нестачі основних засобів регулюються пунктом 8, підпунктами 8.4.8 і 8.4.9 Закону України:
_ «8.4.8. У випадку вимушеної заміни основних засобів, якщо за незалежних від платника податку обставин вони (або їх частина) зруйновані, вкрадені або підлягають знесенню, або платник податку вимушений відмовитися від використання таких основних засобів за обставин загрози або неминучої заміни, розрухи або знесення (за умови підтвердження наявності такої загрози або неминучості у порядку, визначеному законодавством), платник податку у звітному періоді, на який припадає така заміна:
а) збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта основних засобів групи 1, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля;
б) не змінює балансову вартість груп 2 і 3 для таких обставин стосовно основних засобів цих груп.
8.4.9. У випадку, якщо страхова організація або інша юридична чи фізична особа, визнана винною у скоєнні збитку, компенсує платникові податку збитки, пов'язані із вимушеною заміною основних засобів, платник податку у податковий період, на який припадає дана компенсація:
а) збільшує валовий дохід на суму компенсації за основні засоби групи 1;
б) зменшує баланс відповідної групи основних засобів на суму компенсації за основні засоби груп 2 і З».
Підприємство має право продавати, передавати іншим підприємствам, надавати безкоштовно у тимчасове користування основні засоби або списувати їх з балансу чи здавати в оренду.
Вибуття основних засобів у всіх випадках оформлюється Актом ліквідації основних засобів. У ньому зазначаються причина вибуття, технічний стан, первісна вартість, сума зносу, вартість капітальних ремонтів за період експлуатації, витрати на ліквідацію, найменування і вартість придатних для використання залишків від ліквідації, результати ліквідації.
При списанні основних засобів з балансу до повного перенесення їх балансової вартості на витрати виробництва та обігу амортизація до величини балансової вартості не донараховується.
Інвентарна картка обліку основних засобів, шр реалізовані або ліквідовані, додається до документів (актів, накладних), якими оформлено реалізацію або ліквідацію цих основних засобів.
Рішення про ліквідацію, безкоштовну передачу основних засобів має бути прийняте постійно діючою комісією на підприємстві.
Операції з передачі основних засобів як внески до Статутних капіталів юридичних осіб для формування їх цілісного майнового комплексу в обмін на їхні корпоративні права, продаж за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платникові податку не є об'єктами оподаткування податком на додану вартість.
— основні засоби, матеріальні цінності, цінні папери, кошти та інше майно, що виявилося в надлишку, підлягають оприбуткуванню відповідно на результати фінансово-господарської Ц діяльності або збільшення фінансування з наступним встановленням причин виникнення надлишку і винних у цьому осіб;
— убуток цінностей у межах затверджених норм списування за рішенням керівника підприємства, установи відповідно до витрат виробництва, обігу або на зменшення
фінансування. Норми природного убутку можуть застосовуватися лише в разі виявлення фактичних нестач. За відсутності норм убуток розглядається як понаднормова нестача;
— понаднормові нестачі цінностей, а також втрати від псування цінностей відносяться на винних осіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від розкрадання, нестач, знищення та псування матеріальних цінностей;
— понаднормові втрати і нестачі матеріальних цінностей, включаючи готову продукцію, в тих випадках, коли винуватців не встановлено або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки або зменшення фінансування.
У документах, якими оформлюються списання втрат і понаднормові нестачі цінностей, мають бути зазначені заходи, вжиті до запобігання таких нестач і втрат.
Розмір збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей (крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і валютних цінностей) визначений Порядком № 116, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. з доповненнями № 1402 від 15.12.97 р. Цей Порядок встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей.
Розмір збитків визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50% балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Державний комітет зі статистики, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:
де РЗ - розмір збитків, грн.;
Бв - балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, грн.;
А - амортизаційні відрахування, грн.;
Іінф - загальний індекс інфляції, що розраховується на підставі щомісячно визначених Державним комітетом зі статистики індексів інфляції;
ПДВ - розмір податку на додану вартість, грн.;
А3б - розмір акцизного збору, грн.
Довідка. На дату затвердження Порядку № 116 балансовою вартістю (Бв) вважалася первісна вартість.
Із сум, стягнених відповідно до Порядку № 116, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету.
Якщо винні в нестачі не були встановлені, або у
відшкодуванні відмовлено судом, або інвентаризацією встановлені надлишки матеріальних цінностей, їхні суми в бухгалтерському обліку відносяться на результати фінансово-господарської діяльності підприємства.
Вартість готової продукції, напівфабрикатів та іншої продукції, що випускається підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.
Вартість спирту «тилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртових, зброджено-спиртових та спиртових настоїв, визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору (за встановленими ставками) та податку на додану вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.
Вартість плодово-ягідних соків, законсервованих з використанням сірчаного ангідриду або бензокислого натрію, визначається, виходячи з оптових цін підприємства-виробника і податку на додану вартість із застосуванням коефіцієнта 2.
У разі розкрадання та загибелі тварин сума збитків визначається за закупівельними цінами, які склалися на момент відшкодування збитків, із застосуванням коефіцієнта 1,5.
У податковому обліку нестачі основних засобів регулюються пунктом 8, підпунктами 8.4.8 і 8.4.9 Закону України:
_ «8.4.8. У випадку вимушеної заміни основних засобів, якщо за незалежних від платника податку обставин вони (або їх частина) зруйновані, вкрадені або підлягають знесенню, або платник податку вимушений відмовитися від використання таких основних засобів за обставин загрози або неминучої заміни, розрухи або знесення (за умови підтвердження наявності такої загрози або неминучості у порядку, визначеному законодавством), платник податку у звітному періоді, на який припадає така заміна:
а) збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта основних засобів групи 1, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля;
б) не змінює балансову вартість груп 2 і 3 для таких обставин стосовно основних засобів цих груп.
8.4.9. У випадку, якщо страхова організація або інша юридична чи фізична особа, визнана винною у скоєнні збитку, компенсує платникові податку збитки, пов'язані із вимушеною заміною основних засобів, платник податку у податковий період, на який припадає дана компенсація:
а) збільшує валовий дохід на суму компенсації за основні засоби групи 1;
б) зменшує баланс відповідної групи основних засобів на суму компенсації за основні засоби груп 2 і З».
Підприємство має право продавати, передавати іншим підприємствам, надавати безкоштовно у тимчасове користування основні засоби або списувати їх з балансу чи здавати в оренду.
Вибуття основних засобів у всіх випадках оформлюється Актом ліквідації основних засобів. У ньому зазначаються причина вибуття, технічний стан, первісна вартість, сума зносу, вартість капітальних ремонтів за період експлуатації, витрати на ліквідацію, найменування і вартість придатних для використання залишків від ліквідації, результати ліквідації.
При списанні основних засобів з балансу до повного перенесення їх балансової вартості на витрати виробництва та обігу амортизація до величини балансової вартості не донараховується.
Інвентарна картка обліку основних засобів, шр реалізовані або ліквідовані, додається до документів (актів, накладних), якими оформлено реалізацію або ліквідацію цих основних засобів.
Рішення про ліквідацію, безкоштовну передачу основних засобів має бути прийняте постійно діючою комісією на підприємстві.
Операції з передачі основних засобів як внески до Статутних капіталів юридичних осіб для формування їх цілісного майнового комплексу в обмін на їхні корпоративні права, продаж за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платникові податку не є об'єктами оподаткування податком на додану вартість.
