Облік та аналіз у зовнішньоекономічній діяльності підприємства (2002)
ПДВ при імпорті товарів
При ввезенні (пересиланні) товарів платниками податків на митну територію України базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів (п.4.3 ст.4 Закону про ПДВ). Необхідно зазначити, що вказана вартість повинна бути не меншою, ніж митна вартість, визначена у ввізній митній декларації з урахуванням:
витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження і страхування до пункту перетину митного кордону України;
сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів;
плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, які належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, які включаються до 'ціни товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.
Відповідно до Закону про ПДВ Державною митною службою України була розроблена і затверджена наказом від 09.06.99 р. № 346 Інструкція про порядок контролю митними органами за справлянням під час митного оформлення товарів, увезених (пересланих) на митну територію України, та перерахуванням до бюджету податку на додану вартість.
Для робіт (послуг), що виконуються (надаються) нерезидентами на митній території України, базою обкладення податком на додану вартість також є договірна (контрактна) вартість робіт (послуг) з урахуванням податків, зборів (обов'язкових платежів), крім ПДВ, передбачених Законом України "Про систему оподаткування" від 25.06.91 р. № 1251-ХІІ.
Як правило, вартість товарів, що ввозяться (отриманих результатів робіт, послуг), зазначена у документах постачальника-нерезидента в іноземній валюті. Тому виникає необхідність перерахунку вартості товарів (робіт, послуг), що імпортуються, у національну грошову одиницю - гривню. Такий перерахунок вартості повинен здійснюватися виходячи з валютного (обмінного) курсу Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань.
При ввезенні (імпортуванні) товарів датою виникнення податкових зобов'язань є дата оформлення вантажної митної декларації (пп.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону про ПДВ).
Звертаємо увагу, що згідно з пп.7.3.8 п.7.3 ст.73акону про ПДВ передоплата (авансування) товарів, які у подальшому згідно з укладеними договорами підлягають ввезенню (пересиланню) на митну територію України, не є підставою для виникнення податкових зобов'язань.
Дещо інша ситуація складається при здійсненні операцій, пов'язаних з імпортом робіт (послуг). Так, згідно з пп.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону про ПДВ датою виникнення податкових зобов'язань з імпорту робіт (послуг) є:
або дата складання документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом;
або дата списання грошових коштів з рахунка платника податків в оплату таких робіт (послуг).
Зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України виникають у день оформлення ввізної митної декларації, однак сплату даного податку можна відстрочити шляхом видачі податкового векселя (дане положення не застосовується при імпорті робіт, послуг!). Видача податкового векселя здійснюється на власний розсуд підприємства. Векселедержателем є державна податкова адміністрація (інспекція за місцем реєстрації векселедавця як платника ПДВ.
Слід пам'ятати, що податковий вексель може бути виданий лише тією особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість відповідно до статті 9 Закону про ПДВ.
Крім того, такі податкові векселі в обов'язковому порядку підлягають забезпеченню (підтвердженню) комерційними банками шляхом авалю (п.11.5 ст.11 Закону про ПДВ). Виняток становлять податкові векселі, видані платниками податків, які мали протягом останніх 12 місяців обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) більше 5 млн. грн. і проти яких не порушено справу про банкрутство. Такий "пільговий" статус імпортера повинен бути підтверджений довідкою, виданою державною податковою адміністрацією (інспекцією), оформленою відповідно до розділу IV Порядку випуску, обігу і погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, затвердженого постановою КМУ від 01.10.97 р. № 1104.
Виданий податковий вексель не підлягає передачі шляхом індосаменту. За користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.
Зобов'язання з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем.
Пунктом 11.5 статті 11 Закону про ПДВ передбачені деякі обмеження сфери застосування податкового векселя.
Дати виникнення податкових зобов'язань і податкового кредиту при видачі податкового векселя на суму імпортного ПДВ суттєво відрізняються від загальноприйнятого порядку. Так, сума, зазначена у податковому векселі, включається до складу податкових зобов'язань платника податків у тому звітному (податковому) періоді, в якому вексель підлягає погашенню. При цьому податковий вексель вважається погашеним.
При імпортуванні товарів, робіт (послуг) у платника податків виникають не тільки податкові зобов'язання з податку на додану вартість, але й податковий кредит.
Датою виникнення податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні операцій з ввезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями, що виникли (див. вище).
У випадках, коли платник податків отримав відстрочення платежу з ПДВ до бюджету шляхом видачі податкового векселя, сума, зазначена у податковому векселі, включається до складу податкового кредиту у наступному звітному (податковому) періоді після включення суми такого ПДВ до складу податкових зобов'язань.
При достроковій оплаті векселя платник податків має право включити до складу податкового кредиту суму у тому ж звітному періоді, в якому проведена і сплата за векселем (з одночасним включенням такої суми до складу податкових зобов'язань).
витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження і страхування до пункту перетину митного кордону України;
сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів;
плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, які належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, які включаються до 'ціни товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.
Відповідно до Закону про ПДВ Державною митною службою України була розроблена і затверджена наказом від 09.06.99 р. № 346 Інструкція про порядок контролю митними органами за справлянням під час митного оформлення товарів, увезених (пересланих) на митну територію України, та перерахуванням до бюджету податку на додану вартість.
Для робіт (послуг), що виконуються (надаються) нерезидентами на митній території України, базою обкладення податком на додану вартість також є договірна (контрактна) вартість робіт (послуг) з урахуванням податків, зборів (обов'язкових платежів), крім ПДВ, передбачених Законом України "Про систему оподаткування" від 25.06.91 р. № 1251-ХІІ.
Як правило, вартість товарів, що ввозяться (отриманих результатів робіт, послуг), зазначена у документах постачальника-нерезидента в іноземній валюті. Тому виникає необхідність перерахунку вартості товарів (робіт, послуг), що імпортуються, у національну грошову одиницю - гривню. Такий перерахунок вартості повинен здійснюватися виходячи з валютного (обмінного) курсу Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов'язань.
При ввезенні (імпортуванні) товарів датою виникнення податкових зобов'язань є дата оформлення вантажної митної декларації (пп.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону про ПДВ).
Звертаємо увагу, що згідно з пп.7.3.8 п.7.3 ст.73акону про ПДВ передоплата (авансування) товарів, які у подальшому згідно з укладеними договорами підлягають ввезенню (пересиланню) на митну територію України, не є підставою для виникнення податкових зобов'язань.
або дата складання документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом;
або дата списання грошових коштів з рахунка платника податків в оплату таких робіт (послуг).
Зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України виникають у день оформлення ввізної митної декларації, однак сплату даного податку можна відстрочити шляхом видачі податкового векселя (дане положення не застосовується при імпорті робіт, послуг!). Видача податкового векселя здійснюється на власний розсуд підприємства. Векселедержателем є державна податкова адміністрація (інспекція за місцем реєстрації векселедавця як платника ПДВ.
Слід пам'ятати, що податковий вексель може бути виданий лише тією особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість відповідно до статті 9 Закону про ПДВ.
Крім того, такі податкові векселі в обов'язковому порядку підлягають забезпеченню (підтвердженню) комерційними банками шляхом авалю (п.11.5 ст.11 Закону про ПДВ). Виняток становлять податкові векселі, видані платниками податків, які мали протягом останніх 12 місяців обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) більше 5 млн. грн. і проти яких не порушено справу про банкрутство. Такий "пільговий" статус імпортера повинен бути підтверджений довідкою, виданою державною податковою адміністрацією (інспекцією), оформленою відповідно до розділу IV Порядку випуску, обігу і погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, затвердженого постановою КМУ від 01.10.97 р. № 1104.
Виданий податковий вексель не підлягає передачі шляхом індосаменту. За користування податковим векселем не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.
Зобов'язання з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам незалежно від їх взаємовідносин з векселедавцем.
Пунктом 11.5 статті 11 Закону про ПДВ передбачені деякі обмеження сфери застосування податкового векселя.
Дати виникнення податкових зобов'язань і податкового кредиту при видачі податкового векселя на суму імпортного ПДВ суттєво відрізняються від загальноприйнятого порядку. Так, сума, зазначена у податковому векселі, включається до складу податкових зобов'язань платника податків у тому звітному (податковому) періоді, в якому вексель підлягає погашенню. При цьому податковий вексель вважається погашеним.
При імпортуванні товарів, робіт (послуг) у платника податків виникають не тільки податкові зобов'язання з податку на додану вартість, але й податковий кредит.
Датою виникнення податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні операцій з ввезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями, що виникли (див. вище).
У випадках, коли платник податків отримав відстрочення платежу з ПДВ до бюджету шляхом видачі податкового векселя, сума, зазначена у податковому векселі, включається до складу податкового кредиту у наступному звітному (податковому) періоді після включення суми такого ПДВ до складу податкових зобов'язань.
При достроковій оплаті векселя платник податків має право включити до складу податкового кредиту суму у тому ж звітному періоді, в якому проведена і сплата за векселем (з одночасним включенням такої суми до складу податкових зобов'язань).
