Облік та аналіз у зовнішньоекономічній діяльності підприємства (2002)

Аналіз зовнішньоторговельних операцій

Економічний аналіз у зовнішній торгівлі України направлений на вивчення результатів виробничо-комерційної та фінансово-господарської діяльності фірм і їх фінансового положення. Основними завданнями аналізу в зв’язку з цим являються:

1. Оцінка ступеню та якості виконання зобов'язань за експортними, реекспортними та імпортними операціями і характеристика досягнутих якісних та вартісних рівнів експорту, реекспорту та імпорту товарів.

2. Оцінка раціональності використання коштів у зовнішній торгівлі України.

3. Характеристика фінансових результатів комерційної діяльності підприємства і оцінка його фінансового положення.

4. Виявлення резервів і розробка заходів по поліпшенню фінансово-господарської діяльності підприємства і укріпленню його фінансового положення.



Аналіз господарської діяльності підприємства та його фірм здійснюється посередництвом різноманітних логічних, статистичних та математичних прийомів. До логічних прийомів економічного аналізу відносяться деталізація, порівняння, елімінування, узагальнення. Широко застосовуються в аналізі такі способи статистичної обробки цифрового матеріалу, як зведення, групування, середні величини, індекси, ряди динаміки. До математичних методів відносяться економічні, математичного програмування, математичного аналізу (інтегральний метод), математичної статистики та теорії ймовірності, економічної кібернетики, математичної теорії планування екстремальних експериментів, евристичні методи аналізу господарської ситуації, графічні методи.

Розглянемо сутність логічних методів, які використовуються у всіх видах економічного аналізу.

Деталізація представляє собою розподілення цілого на складові частини. Деталізація може проводитися за часом (наприклад, рік поділяється на квартали, а останні - на місяці і т.д.); за місцями виконання операцій (наприклад, товарні запаси розподіляються для зручності вивчення за місцем зберігання, а експорт - за країнами і т. д.); за складовими елементами (наприклад, витрати - за окремими елементами затрат і т. д.).

Порівняння полягає у співставленні показників звітного періоду з показниками минулого звітного періоду і т. д. Необхідною умовою використання цього методу є забезпечення співставленості показників, що досягається за рахунок використання однакових баз (порівняних) цін, перерахунку різних натуральних одиниць вимірювання кількості в умовні одноякісні одиниці вимірювання та інші.

Елімінування (факторний аналіз) використовується при визначенні ступеню впливу змін величини окремих факторів на відповідний економічний показник, який являється результатом взаємодії таких факторів. Необхідна умова використання цього методу - наявність функціонального (а не кореляційного) зв’язку між факторами, які вивчаються. Наприклад, взаємодія факторів “ціна” і ”кількість” визначає вартість товару.

Інший приклад. Величина витрат за зберігання товарів на складі залежить від трьох факторів: кількості товару; терміну його зберігання; ставки за зберігання. Зміна величини будь-якого з взаємодіючих факторів впливає на складські витрати. Елімінування - декілька прийомів, посередництвом будь-якого з яких послідовно виключається вплив фактора, що вивчається. До цих прийомів відносять метод ланцюгових підстановок, метод різниць, інтегральний метод і т. і. Наведемо приклад використання цих прийомів. Так, є дані про експорт товару в країну, наведені в наступній таблиці:

20002001
Кількість

т.
Ціна

за

т.
Вартість

грн.
Кількість

т.
Ціна

за

т.
Вартість

грн.
2 000250500 0002 400300720 000


Вартість експорту товару збільшилась на 220000 крб., що явилось слідством зміни величини двох факторів: кількості і ціни. Виявимо вплив кожного фактору двома способами, що дозволить виявити різницю між ними.

1. Розрахунок шляхом ланцюгових підстановок. З таблиці видно, що вартість товару в 1999 р. представляє собою похідну якості і ціни: 2 000 х 250=500 000 грн. Робимо першу підстановку - змінимо кількість при незмінній ціні:

2 400 х 250 = 600 000 грн.

Порівнюючи отриману суму з попередньою, визначимо вплив фактору якості:

600000 грн. - 500000 грн. = +100000 грн.

Проводимо іншу підстановку - міняємо ціну:

2400 х 300 = 720 000 грн.

Порівнюючи отриману суму з попередньою, знайдемо вплив фактору ціни: 720000 грн. - 600000 = +120000 грн. Таким чином, зростання кількості збільшило вартість експорту товару на 100000 грн., а зростання ціни - на 120000 грн.

2. Розрахунок способом різниць полягає в тому, що відхилення по першому фактору перемножується на незмінну величину іншого фактора. Отриманий результат показує обсяг впливу першого фактора. Аналогічно визначається вплив наступного фактора. А саме, перша підстановка: (+400) х 250 = +100 000 грн., друга підстановка: 2 400 х (+50) = +120 000 грн.

Таким чином, немає принципової відмінності одного способу від іншого, але при першому способі розрахунки дещо спрощуються. Крім цього, міра впливу взаємодіючих факторів буде різною при різній послідовності підстановок. Тому в першу чергу змінюється вплив кількісних факторів, а потім - якісних. Так, з двох вище розглянутих факторів (якість та ціна) перший відноситься до якісних факторів, а інший - до кількісних.

Інтегральний метод оснований на використанні положення розділу вищої математики - диференціального та інтегрального обчислення. Використання цього методу визначається тією обставиною, що економічні показники в ряді випадків можуть бути математично представлені як функції багатьох змінних. При цьому в якості змінних чи аргументів використовуються фактори, які визначають величину показника.

Для аналізу господарської діяльності підприємства використовуються дані бухгалтерського і оперативного обліку та інші джерела інформації.

Матеріали, які застосовуються при аналізі, повинні бути перевірені (точність арифметичних підрахунків, взаємна співставленість показників звітності і достовірність облікових даних). В ряді випадків цифрові дані, які притягуються для аналізу, округляються для представлення в таблицях (якщо це не нанесе збитку точності дослідження).

Далі йде безпосереднє вивчення матеріалів. На цьому етапі застосовують різні прийоми аналізу і методи статистичної обробки матеріалів. При цьому вираховують різні аналітичні показники у вигляді абсолютних і відносних величин (проценти, вага, індекси і т.д.), середніх величин; розраховують вплив взаємодіючих факторів; установлюють схеми взаємозв’язку, будують ряди динаміки, діаграми і графіки; конструюють аналітичні таблиці.

На закінчення формують висновки і порівнюють необхідні пропозиції за результатами аналізу.

Основна частина безпосередньої аналітичної роботи з вивчення зовнішньоторгової діяльності підприємства зосереджена в його спеціалізованих фірмах і функціональних відділах (планово-економічний, кон’юнктурний, валютно-фінансовий, транспортний, бухгалтерія та ін.)

Результати аналізу показників квартальної і особливо річної звітності додаються в пояснювальних записках до бухгалтерської звітності.

Аналіз комерційної і фінансово-господарської діяльності зовнішньоторго-вельного підприємства здійснюється у такому порядку:

1. Виконання зобов’язань за зовнішньоторговельними операціями та їх динаміка.

2. Раціональність використання коштів при проведенні зовнішньоторговельних операцій.

3. Фінансова діяльність, фінансовий стан.

Головним джерелом інформації для аналізу господарської діяльності у зовнішній торгівлі є фінансова звітність підприємств, які здійснюють зовнішньоторговельні операції.

Найважливішими вимогами до звітності є порівнянність, своєчасність та достовірність.

Під порівнянністю звітності розуміють порівняння показників діяльності підприємств, які в ній приводяться, за звітний період з плановими показниками або даними за попередній період. Таке порівняння можливе тільки при однаковому економічному змісті порівняних показників.

Своєчасність звітності заключається в наданні звітів у встановлені терміни.

Достовірність звітності означає відповідність її показників операціям, які відбуваються в обліковому періоді, і фактичному стану засобів об’єднання на дату складання звітів. Вона досягається за допомогою правильної організації поточного звіту, а також здійснення у встановлені терміни інвентаризації матеріально-майнових цінностей об’єднання та перевірки розрахунків по операціям.

Звітність зовнішньоторговельних підприємств надається у вигляді вільних таблиць, які завершують поточний звіт і містять систему узагальнених показників по всім розділам та ділянкам діяльності підприємства. За часом складання розрізняють квартальну та річну звітність. Більше всього показників міститься у річному звіті. До звітів додаються пояснювальні записки, які містять аналітичну обробку інформації.

Аналіз виконання зобов’язань за зовнішньоторговельними контрактами

Інформацію для аналізу можна отримати з оперативних звітів про рух товарів. Звіт дозволяє з’ясувати такі питання:

1. В якому обсязі реалізовано товарний контингент угоди.

2. На яку суму виконані зобов’язання за контрактами.

3. Які контракти та на яку суму виявилися простроченими виконанням.

Обставини неповної реалізації угод та порушень термінів поставок товарів ретельно вивчаються. Для більш повної характеристики роботи підприємства доцільно розрахувати показники прострочення поставок товарів за звітний та попередній роки. Показники розраховуються за формулою:

Кп

П= ------------- , де

Ки

П - процент прострочення;

Кп - сума контрактів, термін виконання яких минув на протязі звітного періоду;

Ки - сума контрактів, які підлягають виконанню за цей рік.

Поставки експортних товарів на умовах комерційного кредиту.

У зовнішній торгівлі значне поширення отримала практика продажу товарів (головним чином, машин та устаткування) з відстрочкою платежів, тобто на умовах комерційного кредиту.

Відомості про такого роду експортні операції можна отримати з оперативного звіту про виконання плану експорту товарів, з бухгалтерського обліку про стан іноземної дебіторської та кредиторської заборгованості, а також з самих контрактів.

При аналізі за звітний період цієї ділянки експортної роботи фірм необхідно встановити та порівняти з попереднім періодом обсяг комерційного кредиту і його питому вагу в загальному експорті фірм та середні терміни кредиту в цілому, по окремих товарах.

Середній термін кредиту визначається за формулою середньої арифметичної зваженої. Наведемо приклад визначення середнього терміну кредиту за контрактом. Так товар І, вартість якого становила 1 000 000 грн., було продано на таких умовах:

а) 40% вартості товару підлягало оплаті готівкою після його поставки;

б) 60% - у кредит на три роки з погашенням кредиту на таких умовах:

Таблиця №4.

Частки кредиту

(К),

тис. грн.
Терміни погашення

(t)
Кхt
200Через

один рік
200
200Через

два роки
400
200Через

два роки
600
6001200


E(K*T)

 t = ———-;

EK

звідси середній термін кредиту = ------------ = 2 роки

аналогічно визначаються середні терміни кредиту по країнам та товарам. Далі необхідно визначити стан заборгованості іноземних покупців по комерційним кредитам та перспективи її погашення.

Якість експортних та імпортних товарів

Якість товарів повинна відповідати технічним умовам контрактів. У противному разі іноземні покупці можуть пред’явити рекламації, що наносять збиток авторитету фірми, як експортеру товарів, і знижують розмір виручки за товари на суму задоволених рекламацій. Аналіз даної ділянки роботи фірми за звітний період доцільно проводити в порівнянні з даною роботою за попередні періоди. В якості критерію при оцінці роботи фірм з якості товарів можна розрахувати показник процентного відношення суми задоволених рекламацій до вартості поставлених товарів.

Окрім аналізу динаміки рекламацій вивчаються і окремі рекламації. При цьому з`ясовується, які міри приймались фірмами для підвищення якості товарів і наскільки ці міри виявились ефективними.

Конкурентоспроможність товарів.

Під конкурентоспроможністю товарів та послуг розуміється їх спроможність витримати порівняння з аналогічними товарами і послугами інших виробників і продаватись у зв`язку з цим за цінами не нижче середньоринкових. Рівень конкурентоспроможності товарів та послуг визначається сукупністю різноманітних техніко-економічних факторів: якість та собівартість, форми і методи торгівлі, ціни, умови і терміни поставки і транспортування, відповідність вимогам моди і умовам місцевого ринку, види і форми розрахунків і платежів з покупцями, престиж виробника і продавця (“ціна” фірми), престиж товару (товарний знак), ефективність реклами та інше.

Найбільш складним представляється встановлення конкурентоспроможності машин і устаткування. Основний фактор їх конкурентоспроможності - якість, яка визначається багатьма складовими, набір яких більш складний і різноманітний, ніж у товарів інших категорій. В поняття якості машин і устаткування входять продуктивність і універсальність, стандартизація і уніфікація моделей. При цьому продуктивність устаткування - не завжди головній фактор. Так, іноді віддається перевага низькопродуктивному устаткуванню, але більш дешевому та універсальному, простому, безпечному та зручному в користуванні (в побуті, в невеликих майстернях). Найважливішою характеристикою якості машин і устаткування являється їх технічна новизна і патентна частота - вимога, особливо необхідна в умовах науково-технічної революції. Велике значення мають надійність і довговічність роботи і термін служби до першого капітального ремонту, рівень технічного обслуговування і постачання запасними частинами. Рівень конкурентоспроможності машин і устаткування залежить від їх відповідності специфічним вимогам місцевого ринку (пристосованість для роботи в умовах тропічного і полярного клімату, на пісчаних, болотистих чи кам’янистих грунтах, для роботи на місцевій сировині; облік традицій, звичок та вподобань місцевого населення).