Владимиров К.Н. Митне регулювання (2002)

Зона митного контролю

Межі зони митного контролю встановлюються для кожного окремого пункту пропуску в місцях контролю за пасажирами, транспортними засобами, вантажами та іншим предметами. Так, стосовно транспорту існують наступні загальні межі зони:

а) в автомобільних пунктах пропуску - на смугах руху легкового і вантажного автотранспорту, в залах митного огляду і приміщеннях митних органів;

б) в залізничних пунктах пропуску:

- пасажирських: в залах митного огляду, на перонах та в пасажирських потягах закордонного проходження під час здійснення митного контролю;

- вантажних: на оглядових площадках, контейнерних терміналах і місцях, визначених на території залізничних станцій для оформлення вантажів;

в) в авіаційних пунктах пропуску - в залах митного огляду, на стоянках і в літаках (з початком митного оформлення до відправлення), у місцях, передбачених в аеропортах для оформлення вантажів і багажу;

г) в морських та річкових пунктах пропуску - в залах митного огляду, на судах під час їх контролю, на контейнерних терміналах у місцях, визначених в портах для оформлення вантажів і пасажирів.

В зонах митного контролю можуть розміщуватися тільки споруди та об'єкти прикордонних та митних органів, необхідних для забезпечення технологічного процесу. Об'єкти інших державних

контрольних органів розміщуються за межами зон митного контролю. Щодо тимчасових зон митного контролю на конкретних об'єктах, то вони встановлюються на термін, необхідний для проведення такого контролю в повному обсязі. Режим тимчасової зони митного контролю встановлюється для осіб, які безпосередньо присутні під час проведення цього контролю.

У випадку організації спільного митного контролю з митними органами сусідніх держав, зони такого контролю можуть бути розташовані в пунктах пропуску на території суміжних держав тільки згідно укладених угод щодо такого контролю.

Використана література: Владимиров К.Н. Митне регулювання: Навчальний посібник. - 2-ге видання - Херсон: Олді-плюс. / К.Н. Владимиров, В.Ю. Бардачова. — 2002. — 336 с.: іл.