Кунєв Ю.Д. Управління в митній службі (2006)

Аналіз стану митної справи в Україні показує, що її подальший розвиток неможливий без поліпшення управління в митній службі.

Це диктується, насамперед, необхідністю завершення процесу становлення митної служби України, її модернізації та інтенсифікації діяльності відповідно до потреб розвитку національної економіки, зміцнення світогосподарських зв'язків, адаптації стандартів національної митної діяльності до міжнародних стандартів

тощо.

У зв'язку з цим реалізація митної справи виходить за рамки вузьковідомчих інтересів і стає найважливішою організаційною основою забезпечення національного розвитку і безпеки та потребує з'єднання зусиль багатьох державних відомств і організацій.

Таким чином, вирішення завдання оптимального сполучення стратегічних інтересів держави і безпосередніх учасників зовнішньоекономічної діяльності вимагає значного підвищення якості й ефективності управління в митній службі.

Наявність теоретичної бази дослідження соціальних систем дає можливість описати особливості системи митної служби.

Завдання опису системи полягає насамперед у виділенні об'єкта із середовища за допомогою встановлення меж середовища й системи з подальшим відображенням (тією або іншою мірою деталізованих і формалізованих) функціональних особливостей системи. Необхідність опису системи диктується потребою її дослідження й більш ефективного управління.

При цьому визначаються межі системи як об'єкта дослідження, тобто зазначається, які елементи й зв'язки належать до системи, а які до середовища.

Необхідно розуміти, що митна служба - це багатовимірне явище, яке у свідомості й житті людей, суспільства відбивається різними гранями (аспектами) залежно від тієї сторони, що пов'язана з конкретними відносинами, процесами, поведінкою, дією тощо. Кожен прояв митної діяльності має сенс, оскільки вона несе в собі щось від її сутності.

Митна служба для людини є насамперед формою регулятора певних суспільних відносин.

Уся специфіка діяльності митної служби полягає в тому, що вона особливим, юридичним способом поєднує й розділяє організації, людей, економіки, формою чого виступає інститут митної служби. На жаль, він дотепер не одержав у нашій країні тієї уваги, якої заслуговує. Адже інститут митної служби в юридичному (правовому) змісті робить людей і організації у зовнішньоекономічній діяльності рівними між собою, а стосовно держави ще й рівноправними. Ефективне функціонування інституту митної служби формує передумови для вільного розвитку економіки й самореалізації людини.

Митна служба - нейтральна стосовно національних, релігійних і соціальних ознак різних людей. Оскільки держава поєднує людей, які проживають на її території, у тому числі осіб без громадянства, а також громадян інших держав, то митна служба повинна об'єктивно виражати загальні для всіх, інтегровані потреби, інтереси і цілі життєдіяльності, у першу чергу своїх громадян.

Проблема в тому, щоб на кожному етапі розвитку знаходити пропорцію між забезпеченням прав і свобод людини, простір для її активності й творчості, а з іншого боку - забезпеченням певної організованої рівноваги в державі, упорядкуванням діяльності індивідуумів.

Держава створює та підтримує організаційні й правові умови для вирішення проблем, на які спрямовуються зусилля всього суспільства, людей, зайнятих виробництвом матеріальних, духовних і соціальних продуктів. Для держави важливо, у першу чергу, бачити, у чому полягають національні інтереси власного народу, який їх взаємозв'язок з інтересами народів світового співтовариства, у чому залежність від них, та робити все необхідне для їх практичного здійснення.

Історичною формою організації життєдіяльності суспільства є система інститутів. Державно-правові інститути створюються суспільством для вирішення суспільних проблем, і люди, які займають будь-які посади в державі, виховуються суспільством і висуваються теж ним. Держава "йде" від суспільства і покликана обслуговувати його потреби, інтереси, цілі й волю. Отже, державно-правові інститути, принаймні в демократичній державі, є інститутами самого суспільства і підпорядковуються йому. Держава повинна мати тільки необхідні суспільству інститути й організовувати їх таким чином, щоб при цьому якомога більша кількість громадян утягувалася в їх формування та функціонування. З цього погляду відкритість держави суспільству і ступінь залучення громадян у процеси її діяльності характеризують розвиненість держави як демократичного й правового суспільного інституту.

Держава являє собою об'єднане суспільство людей як цілісність ("закритої" структури) на світовій арені у взаєминах з іншими країнами й народами. Держава встановлює і підтримує дипломатичні відносини, укладає і виконує міжнародні договори й угоди, створює регіональні й світові організації та союзи, уніфікує і захищає права й свободи людей. Формування відкритих суспільств посилює інтеграційні зв'язки між народами, що підвищує роль держав (її органів) у налагодженні міжнародного співробітництва й зміцненні світового правопорядку.

Інститут митної служби є засобом правового зв'язку людини з конкретною державою, який фіксує певні двосторонні відносини, служить важливою основою для розгляду будь-яких питань державного управління.

Митна служба (у широкому розумінні) — частина глобальної й державної інфраструктури, глобальний елемент міжнародної координації і міжрегіонального регулювання, рівноправний член міжнародних економічних інституцій.

У більш вузькому значенні митна служба - соціально-економічний і регулятивний інститут держави для контролю за транскордонними потоками товарів, транспортних засобів, фізичних осіб, забезпечення взаємодії національної економіки зі світовим господарством, світовим ринком.

Особливий статус державної митної служби в суспільстві полягає в тому, що саме (і тільки) через її структури та механізми формується і закріплюється загальна воля, що надає державним настановам в організації зовнішньоекономічної діяльності (митній політиці) обов'язкового характеру. Держава за допомогою митної служби забезпечує проведення в життя митної політики методами, які знаходяться в її розпорядженні, у тому числі адміністративними та кримінально-правовими.

Сутність митної служби визначається також тим, що для забезпечення реалізації її цілей і функцій створюється та підтримується у певному обсязі й стані апарат управління - сукупність людей, які покликані професійно підвищувати покликані професійно підвищувати ефективність діяльності митної служби. Цей апарат має складну організаційну структуру.

Становище митної служби, її зв'язок із суспільством або відчуженість від нього, її обсяг та ієрархічна побудова, якість персоналу і багато інших параметрів мають вирішальне значення для самої держави, суспільства і державного управління у сфері ЗЕД.

Митна служба як соціальний інститут держави упорядковує економічні, політичні, правові, енергетичні, інформаційні й інші відносини та комунікації у сфері зовнішньоекономічних відносин усередині країни і зі світовим торговим співтовариством, забезпечуючи стійкість і передбачуваність взаємодій між торговими партнерами.

Митна служба як один із соціальних інститутів відстежує проблеми необхідності модернізації митних органів, установ та організацій: аналізує інформацію про існуючі й перспективні ситуації, здійснює, за необхідності, зміни цілепокладання, висуває нові (модернізовані) цілі й норми у сферах своєї діяльності. Митна служба як спеціалізований соціальний комплексний інститут у даний період розвитку людства необхідний і достатній для всіх держав світу. У світі існують митні служби різного інституціонального соціального рівня. При досягненні рівня самодостатності кожної з певної групи держав цей соціальний інститут теж досягає вищого рівня взаємодії. Настають умови повної (абсолютної) довіри - політичної, економічної, соціальної. Так, у центрі Європи організований єдиний митний міждержавний соціальний інститут на основі Шенгенської угоди.

Діяльність державної митної служби України розглядається як необхідна умова для нормального, стійкого функціонування суспільства. Вона працює в режимі фільтра, що пропускає людей і товари, дозволені до переміщення, й затримує товари, заборонені до ввезення чи вивезення.

Митна служба України ще недостатньо забезпечує рівність людей і організації у зовнішньоекономічній діяльності. Її діяльність в основному спрямована тільки на захист інтересів держави. Вона в цілому показала свою ефективність, особливо у виконанні фіскальної функції.

Діяльність митної служби України тісно пов'язана зі стабільністю державної митної політики, інструментом проведення якої у життя вона і є. Тому розвиток митної системи України визначається ініціативами Уряду, що формує державну митну політику.

Узагальнюючи характерні особливості митної служби як соціального інституту держави, можна виділити такі її основні ознаки:

1. Це елемент інституціональної системи держави і світового митного співтовариства, головною метою якого є захист і охорона потреб та інтересів громадян держави. Митна служба за специфікою своїх соціальних функцій, цілей, ролей і статусу є підсистемою соціальної системи в масштабах держави.

2. Об'єктом впливу постає певний комплекс специфічних суспільних відносин. Властивості ж об'єкта визначають характеристики системи управління, її завдання, форми й методи діяльності.

3. Наявність системи соціально значущих цілей існування, функціонування й розвитку митної служби, її організаційної структури, а також ресурсів, необхідних для її ефективної діяльності.

4. Системі митної служби притаманна організаційна єдність.

5. Наявність системи комунікаційних зв'язків між елементами системи митної служби та із зовнішнім середовищем.

6. Централізованість управління системою митної служби. Усі частини митної служби управляються командами з центру. У системі чітко виділяються керівна і керована підсистеми за кожним рівнем управління, відносини між якими визначаються дією механізмів і засобів організації, регулювання й контролю.

7. Ієрархічність організаційної структури митної служби. її ієрархічна структура визначається департаменталізацією, відносинами керівництва й підпорядкування, системою соціальних позицій, ролей соціальних груп та індивідів. Наявні чіткі статусно-рольові структури органів, установ, підрозділів, персоналу, а також механізми, що забезпечують організованість, керованість і ефективність спільної діяльності.

Хоча останнім часом керівництво ДМСУ провело т. зв. "реформу" структури митної служби, ліквідувавши всупереч законодавству (Митний кодекс України) другий - проміжний рівень управління (регіональні митниці) в системі.

8. Наявність сукупності територіально розподілених органів митної служби, що функціонують на основі єдиних інституціональ них норм, які регулюють зв'язки і відносини за ієрархією митної служби, між підрозділами й працівниками.

9. Наявність відповідних норм і правил, що визначають статус, структуру і діяльність митної служби, тобто організація й діяльність митних органів, установ та організацій є підзаконними, ґрунтуються на чинному законодавстві. Діяльність митної служби здійснюється в правовому полі чинного законодавства, а отже, у випадку порушення останнього настає юридична відповідальність.

10. Митна служба - суб'єкт реалізації певного виду діяльності й суспільних відносин, що поєднує на професійній основі в соціальну спільність службовців - митників, які мають соціальний статус державних службовців, та інших працівників митної служби.

11. Мілітаризованість системи. До осіб, що зараховуються в кадри митної служби, пред'являються спеціальні вимоги. Є свій порядок проходження служби, присвоєння працівникам спеціальних звань та Дисциплінарний статут.

12. Наявність механізмів, що забезпечують власний соціально-правовий захист, а також соціально-економічних підсистем суспільства.

13. Наявність механізмів, що забезпечують можливість і здатність системи митної служби до відтворення й удосконалення організаційної структури та діяльності.

14. Наявність специфічних для митної служби норм і цінностей, закріплених законодавчо й обумовлених організаційною культурою, що регулюють внутрішні відносини й зв'язки, забезпечують певний ступінь її відкритості й проникнення для впливів зовнішнього оточення.

15. "Продукція" митної служби має особливий характер, що зумовлює складність визначення продуктивності та ефективності її діяльності. Якщо для приватного сектора прибуток є основним мірилом успіху, то орган митної служби, за відсутністю мотиву прибутку, не має вичерпного мірила або стандарту, за яким можна судити про результати його діяльності, а існуючі показники завжди піддаються критиці та триває постійний пошук нових критеріїв визначення ефективності діяльності.

16. Виконання широкого кола обов'язків щодо здійснення контролю за виконанням посадовими особами і громадянами законодавчих та інших нормативних актів з питань здійснення митної справи. Певним категоріям працівників митної служби надано право застосовувати до правопорушників заходи адміністративного примусу та спеціальні засоби впливу.

Таким чином, митна служба - це орган державної виконавчої влади, наділений визначеними законодавством повноваженнями щодо організації зовнішньоекономічної діяльності, головною метою якого є захист інтересів громадян і держави.

Використана література: Кунєв, Ю.Д. Управління в митній службі: Підручник: За заг. ред. Ю.Д. Кунєва / Ю Д Кунєв. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.