Кунєв Ю.Д. Управління в митній службі (2006)
Поняття і сутність планування й плану
Питанням планування присвячували увагу багато вчених, особливо у сфері управління. Але стосовно змісту й сутності планування ще немає усталеної системи поглядів і визначень, а існує певна сукупність теоретичних та практичних рекомендацій і розробок.
Зараз теорія і практика планування знаходяться на стадії уточнення і вдосконалення. Деякі з вчених розглядають планування як узагальнюючу пізнавально-програмуючу функцію управління, тобто до функції планування зараховують такі види діяльності: аналітичну, оцінну, прогнозування і планування, що не зовсім відповідає сутності функції планування і нашому підходу до змісту управлінського циклу.
Перш ніж виконати яку-небудь дію, будь-яка людина спочатку думкою складає її проект (модель) дій. Коли дії нескладні та звичні й не передбачається складна узгоджена спільна діяльність людей, цей процес не вимагає документального оформлення.
План для того і складається, щоб виконавці діяли у певному порядку, тобто узгоджено і послідовно. Усякий план має охоплювати чотири основні питання: що робити? кому робити? коли робити? як робити?
Управління соціально-економічною системою (до якої цілком належить і система митної служби) - це комплексна, конкретна, практична діяльність зі свідомої організації професійної діяльності, на всіх етапах і стадіях, у просторі й часі.
Об'єктом управлінської діяльності в митній системі є оперативно-службова діяльність митної служби.
Планування, будучи однією з основних функцій управління, визначає шляхи і способи досягнення цілей системи, тобто планування можна розглядати як функцію, котра визначає необхідний стан об'єкта управління відповідно до поставлених цілей та формує програму дій з їх досягнення.
У цьому аспекті функція планування базується на визначених цілях. Стосовно до митної служби основні цілі нижчої системи задаються системою більш високого рівня, частиною якої вона є. Тому планові показники, у яких знаходять більш повне відображення головні цілі функціонування митної служби, задаються, затверджуються системою більш високого рангу. У цьому виявляється директивний характер державного планування, його системність на відміну від ринкової хаотичності.
Планування - це процес розробки та конкретизації заходів визначення етапів, термінів, методів і способів їх здійснення для досягнення мети.
План - це результат планування уповноважених управлінських ланок або осіб, оформлений у вигляді соціального акта, змістом якого є система взаємопов'язаних, поєднаних загальною метою конкретно визначених завдань та заходів, котрі потрібно здійснити певним виконавцям у встановлені строки.
Планування, як функція управління є найбільш активним організаційним засобом впливу на систему, що вирішує завдання програмування процесу руху системи, тобто регламентування поведінки всіх елементів системи при переведенні її в новий стан (алгоритмізація цього переведення).
Нерідко планам надається правовий характер. Вони самі приймаються як нормативний акт або додаються до якого-небудь нормативного акта.
Аналіз поглядів сучасних фахівців з теорії управління дає можливість зробити певні висновки щодо змісту планування.
Зміст планування полягає:
1)у визначенні основних завдань системи (органу) або структурного підрозділу на планований період;
2) у визначенні комплексу заходів (з урахуванням доцільного використання сил та засобів), здійснення яких забезпечить виконання завдань, що стоять перед системою;
3) у встановленні строків виконання запланованих заходів та виконавців.
Роль планування полягає в тому, що воно забезпечує:
- цілеспрямованість діяльності системи (органу), структурного підрозділу, виконавця;
- зосередження зусиль управлінського персоналу на найважливіших завданнях, котрі стоять перед конкретним державною або іншою організацією;
- ритмічність діяльності;
- підвищення ефективності діяльності виконавців;
- зменшення стихійності й випадковості в управлінській діяльності;
- сприяє:
- ефективному використанню сил та засобів;
- взаємодії органів, служб, підрозділів та виконавців;
- створенню сприятливого психологічного клімату.
Звичайно, план не може, та й не повинен містити всі деталі виконання управлінського рішення. Багато питань будуть уточнюватися в процесі реалізації прийнятого управлінського рішення.
Підготовка до реалізації накреслених планів передбачає відповіді на такі питання:
- хто буде виконувати план;
- що конкретно він буде робити;
- як і за допомогою чого він буде виконувати цю роботу;
- коли має бути виконана робота;
- де повинна здійснюватися робота з реалізації плану;
- у взаємодії з ким, з якими організаціями має виконуватися робота.
Отже, планування - це певний етап роботи державних та інших службовців з управлінським рішенням. На цій стадії проробляються всі необхідні умови для успішного виконання прийнятого рішення або нормативного акта, для практичної реалізації всіх тих ідей, що у ньому містяться. Але планування не можна абсолютизувати, робити самодостатнім в управлінській сфері, підкоряти йому всі інші елементи управлінської технології.
Використана література: Кунєв, Ю.Д. Управління в митній службі: Підручник: За заг. ред. Ю.Д. Кунєва / Ю Д Кунєв. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.
Зараз теорія і практика планування знаходяться на стадії уточнення і вдосконалення. Деякі з вчених розглядають планування як узагальнюючу пізнавально-програмуючу функцію управління, тобто до функції планування зараховують такі види діяльності: аналітичну, оцінну, прогнозування і планування, що не зовсім відповідає сутності функції планування і нашому підходу до змісту управлінського циклу.
Перш ніж виконати яку-небудь дію, будь-яка людина спочатку думкою складає її проект (модель) дій. Коли дії нескладні та звичні й не передбачається складна узгоджена спільна діяльність людей, цей процес не вимагає документального оформлення.
План для того і складається, щоб виконавці діяли у певному порядку, тобто узгоджено і послідовно. Усякий план має охоплювати чотири основні питання: що робити? кому робити? коли робити? як робити?
Управління соціально-економічною системою (до якої цілком належить і система митної служби) - це комплексна, конкретна, практична діяльність зі свідомої організації професійної діяльності, на всіх етапах і стадіях, у просторі й часі.
Об'єктом управлінської діяльності в митній системі є оперативно-службова діяльність митної служби.
Планування, будучи однією з основних функцій управління, визначає шляхи і способи досягнення цілей системи, тобто планування можна розглядати як функцію, котра визначає необхідний стан об'єкта управління відповідно до поставлених цілей та формує програму дій з їх досягнення.
У цьому аспекті функція планування базується на визначених цілях. Стосовно до митної служби основні цілі нижчої системи задаються системою більш високого рівня, частиною якої вона є. Тому планові показники, у яких знаходять більш повне відображення головні цілі функціонування митної служби, задаються, затверджуються системою більш високого рангу. У цьому виявляється директивний характер державного планування, його системність на відміну від ринкової хаотичності.
Планування - це процес розробки та конкретизації заходів визначення етапів, термінів, методів і способів їх здійснення для досягнення мети.
План - це результат планування уповноважених управлінських ланок або осіб, оформлений у вигляді соціального акта, змістом якого є система взаємопов'язаних, поєднаних загальною метою конкретно визначених завдань та заходів, котрі потрібно здійснити певним виконавцям у встановлені строки.
Нерідко планам надається правовий характер. Вони самі приймаються як нормативний акт або додаються до якого-небудь нормативного акта.
Аналіз поглядів сучасних фахівців з теорії управління дає можливість зробити певні висновки щодо змісту планування.
Зміст планування полягає:
1)у визначенні основних завдань системи (органу) або структурного підрозділу на планований період;
2) у визначенні комплексу заходів (з урахуванням доцільного використання сил та засобів), здійснення яких забезпечить виконання завдань, що стоять перед системою;
3) у встановленні строків виконання запланованих заходів та виконавців.
Роль планування полягає в тому, що воно забезпечує:
- цілеспрямованість діяльності системи (органу), структурного підрозділу, виконавця;
- зосередження зусиль управлінського персоналу на найважливіших завданнях, котрі стоять перед конкретним державною або іншою організацією;
- ритмічність діяльності;
- підвищення ефективності діяльності виконавців;
- зменшення стихійності й випадковості в управлінській діяльності;
- сприяє:
- ефективному використанню сил та засобів;
- створенню сприятливого психологічного клімату.
Звичайно, план не може, та й не повинен містити всі деталі виконання управлінського рішення. Багато питань будуть уточнюватися в процесі реалізації прийнятого управлінського рішення.
Підготовка до реалізації накреслених планів передбачає відповіді на такі питання:
- хто буде виконувати план;
- що конкретно він буде робити;
- як і за допомогою чого він буде виконувати цю роботу;
- коли має бути виконана робота;
- де повинна здійснюватися робота з реалізації плану;
- у взаємодії з ким, з якими організаціями має виконуватися робота.
Отже, планування - це певний етап роботи державних та інших службовців з управлінським рішенням. На цій стадії проробляються всі необхідні умови для успішного виконання прийнятого рішення або нормативного акта, для практичної реалізації всіх тих ідей, що у ньому містяться. Але планування не можна абсолютизувати, робити самодостатнім в управлінській сфері, підкоряти йому всі інші елементи управлінської технології.
Використана література: Кунєв, Ю.Д. Управління в митній службі: Підручник: За заг. ред. Ю.Д. Кунєва / Ю Д Кунєв. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.
