Курило Т.В. Митне право України (2007)
Поняття та зміст митного режиму
* Митний режим - це сукупність положень, які визначають статус товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон для митних цілей [4]. Товари і транспортні засоби переміщуються через митний кордон відповідно до їх митних режимів.
Декларант самостійно обирає митний режим, у який розміщуються товари, відповідно до мети їх переміщення через митний кордон України, і на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю й митного оформлення (стаття 186 Митного кодексу України). Зміна митного режиму допускається за умови виконання всіх належних процедур щодо заявленого режиму, дотримання вимог законодавства щодо тарифних і нетарифних заходів регулювання та подання митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів відповідних документів, що підтверджують заявлений режим [5]. Митним кодексом України передбачено застосування таких митних режимів:
1) імпорту;
2) експорту;
3) транзиту;
4) тимчасового ввезення (вивезення):
5) митного складу;
6) реімпорту:
7) реекспорту;
8) спеціальної митної зони;
9) магазину безмитної торгівлі;
10) переробки па митній території України;
11) переробки за межами митної території України;
12) знищення або руйнування;
13) відмови па користь держави [11].
Митні режими можна поділити на дві основні групи. До першої групи належать режими при розміщенні в які товари переходять у повне розпорядження особи, що переміщує їх, тобто режими даної групи мають завершений характер. Це - випуск у вільний обіг, експорт, реімпорт, реекспорт.
Митні режими, що відносяться до другої групи, припускають використання товарів тільки для суворо визначених цілей і при дотриманні встановлених митними органами умов. До цієї групи належать режими: митний склад, магазин безмитної торгівлі, транзит, тимчасове ввезення (вивезення), вільна митна зона, вільний склад, переробка поза митною територією, відмова на користь держави, знищення товарів.
Більшість з перелічених режимів другої групи мають своєю метою вирішення різноманітних економічних завдань:
1) складування товарів – мета режиму "митний склад";
2) переробка товарів - мета всіх трьох режимів переробки;
3) використання товарів при виконанні визначених умов — мета режимів "тимчасове ввезення (вивезення)", "вільна митна - зона";
4) перевезення товарів - мета режиму "транзит" [8].
Отже, існують митні режими, орієнтовані на розвиток торгівлі, промисловості і міжнародних перевезень.
Роль і значення митних режимів дуже великі. Митні режими виконують такі функції:
1) встановлюють порядок переміщення товару через митний кордон залежно від призначення товару;
2) визначають умови перебування його на/поза митною територією;
3) встановлюють рамки, в яких може використовуватися товар;
4) регламентують права та обов'язки особи, що переміщує товари;
5) визначають вимоги до товару, що розміщується у даний конкретний режим [12];
Використана література: Курило, Т.В. Митне право України: Навчальний посібник. / Т В Курило. — Львів: Новий світ-2000, 2007. — 240 с
Декларант самостійно обирає митний режим, у який розміщуються товари, відповідно до мети їх переміщення через митний кордон України, і на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю й митного оформлення (стаття 186 Митного кодексу України). Зміна митного режиму допускається за умови виконання всіх належних процедур щодо заявленого режиму, дотримання вимог законодавства щодо тарифних і нетарифних заходів регулювання та подання митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів відповідних документів, що підтверджують заявлений режим [5]. Митним кодексом України передбачено застосування таких митних режимів:
1) імпорту;
2) експорту;
3) транзиту;
4) тимчасового ввезення (вивезення):
5) митного складу;
6) реімпорту:
7) реекспорту;
8) спеціальної митної зони;
10) переробки па митній території України;
11) переробки за межами митної території України;
12) знищення або руйнування;
13) відмови па користь держави [11].
Митні режими можна поділити на дві основні групи. До першої групи належать режими при розміщенні в які товари переходять у повне розпорядження особи, що переміщує їх, тобто режими даної групи мають завершений характер. Це - випуск у вільний обіг, експорт, реімпорт, реекспорт.
Митні режими, що відносяться до другої групи, припускають використання товарів тільки для суворо визначених цілей і при дотриманні встановлених митними органами умов. До цієї групи належать режими: митний склад, магазин безмитної торгівлі, транзит, тимчасове ввезення (вивезення), вільна митна зона, вільний склад, переробка поза митною територією, відмова на користь держави, знищення товарів.
Більшість з перелічених режимів другої групи мають своєю метою вирішення різноманітних економічних завдань:
1) складування товарів – мета режиму "митний склад";
2) переробка товарів - мета всіх трьох режимів переробки;
3) використання товарів при виконанні визначених умов — мета режимів "тимчасове ввезення (вивезення)", "вільна митна - зона";
4) перевезення товарів - мета режиму "транзит" [8].
Отже, існують митні режими, орієнтовані на розвиток торгівлі, промисловості і міжнародних перевезень.
Роль і значення митних режимів дуже великі. Митні режими виконують такі функції:
1) встановлюють порядок переміщення товару через митний кордон залежно від призначення товару;
3) встановлюють рамки, в яких може використовуватися товар;
4) регламентують права та обов'язки особи, що переміщує товари;
5) визначають вимоги до товару, що розміщується у даний конкретний режим [12];
Використана література: Курило, Т.В. Митне право України: Навчальний посібник. / Т В Курило. — Львів: Новий світ-2000, 2007. — 240 с
