Курило Т.В. Митне право України (2007)

Боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил була і є найважливішою та найскладнішою ділянкою роботи працівників митних органів.

На митні органи покладені завдання з боротьби з порушеннями митних правил, які вирішуються з допомогою митних розслідувань.

Основні завдання митних розслідувань:

=> виявлення та припинення правопорушень;

=> своєчасне всебічне повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, її вирішення відповідно до чинного законодавства;

=> забезпечення виконання постанов у справах;

=> виявлення причин та умов, які сприяли скоєнню митних правопорушень, вживання заходів щодо їх усунення, запобігання правопорушень і зміцнення правопорядку та законності.

Митні розслідування складаються з таких стадій:

=> виявлення та припинення правопорушень, перевірка первинних повідомлень, матеріалів правопорушень;

=> розгляд матеріалів перевірки та прийняття рішення про порушення адміністративного провадження або відмову в порушенні такого провадження;

=> провадження митно-процесуальних дій щодо виявлення факту та обставин правопорушення, особи правопорушника, збирання та перевірки доказів;

=> розгляд справи про порушення митних правил;

=> виконання постанов у справах про порушення митних правил;

=> направлення матеріалів про інші правопорушення у відповідні правоохоронні органи; внесення пропозицій про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, які сприяли скоєнню правопорушення.

Приводами і підставами для порушення справи про порушення митних правил є (ст. 360 МКУ):

1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил;

2) повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від інших органів (у тому числі митних);

3) повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій [1].

За результатами розгляду матеріалів перевірки приймається одне з таких рішень: про порушення справи про порушення митних правил; про направлення матеріалів у інші органи, уповноважені

на провадження в справах про адміністративні правопорушення; про порушення кримінальної справи та проведення дізнання в справах про контрабанду; про відмову в порушення справи про порушення митних правил; про направлення повідомлення про злочин прокурору, органу попереднього слідства чи дізнання.

Провадження в справі про порушення митних правил не може бути порушене, а порушене підлягає закриттю за таких обставин:

=> відсутність події та складу порушення митних правил;

=> недосягнення особою на момент вчинення порушення митних правил 16-річного віку;

=> неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

=> вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

=> видання акту амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

=> скасування акту, який встановлю адміністративну відповідальність;

=> закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення термінів, передбачених Митним кодексом України;

=> наявність з того самого факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови службової особи про накладення адміністративного стягнення або не скасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також: порушення за даним фактом кримінальної справи;

=> смерть особи, щодо якої було розпочате провадження в справі.

Згідно зі ст.359 Митного кодексу України протокол про порушення митних правил мають право складати:

1) посадові особи, які згідно із штатним розписом митного органу уповноважені здійснювати митний контроль, митне оформлення і пропуск через митний кордон України товарів і транспортних засобів і які безпосередньо виявили порушення митних правил;

2) посадові особи підрозділу по організації боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, підрозділів по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил регіональних митниць і митниць, які згідно з посадовими обов'язками мають таке право;

3) інші посадові особи, уповноважені керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи або керівником регіональної митниці.

Протокол про порушення митних правил складається за формою, встановленою ДМСУ. У ньому зазначаються:

=> дата і місце його складання;

=> посада, прізвище, ім'я та по батькові службової особи, що склала протокол;

=> необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка порушила митні правила, якщо її встановлено;

=> місце, час вчинення та суть правопорушення митних правил; стаття Митного кодексу, що передбачає відповідальність за таке порушення митних правил.

Крім цього, в протоколі необхідно вказати такі дані:

=> найменування та індивідуальні ознаки затриманих предметів, що є безпосередніми об'єктами порушення митних правил, їх кількість або вага, індивідуальна та загальна вартість, а також кількість однорідних із затриманими предметів, які пропущені, прийняті на зберігання або повернені;

=> найменування затриманих предметів зі спеціально виготовленими схованками, їх індивідуальні ознаки, кількість вартість;

=> найменування затриманих документів, необхідних для розгляду справи;

=> предмети, вилучені з метою забезпечення стягнення штрафу, їхні індивідуальні ознаки, кількість вага вартість.

Також у протоколі робляться такі записи:

=> якою мовою велася бесіда з особою, відносно якої складено протокол, якщо ця особа не володіє українською мовою; ким був перекладений зміст протоколу на зрозумілу правопорушнику мову; якщо перекладачем - то його прізвище, ім'я та по батькові, адреса і місце роботи;

=> про те, що особі, відносно якої складено протокол, відомо про час та місце розгляду справи, а також;, що вона одержала копію протоколу.

При складанні протоколу особі, яка вчинила порушення митних правил, роз'ясняються її права, про що робиться відмітка в протоколі.

При складанні протоколу про порушення митних правил можливо проведення таких дій: опитування осіб про порушення митних правил, адміністративне затримання, витребування документів, проведення митних обстежень, вилучення предметів та документів, оцінка вилучених предметів, пред'явлення предметів та документів для впізнання, призначення експертизи, проведення перевірки окремих сторін діяльності підприємств.

Протоколи про порушення митних правил та протоколи процесуальних дій, складені й оформлені в порядку, передбаченому Митним кодексом України, є джерелом доказів, оскільки в них підтверджуються обставини і факти, що мають значення для вирішення справи [2].

Використана література: Курило, Т.В. Митне право України: Навчальний посібник. / Т В Курило. — Львів: Новий світ-2000, 2007. — 240 с