Курило Т.В. Митне право України (2007)

Особливості організації митної справи і митних процесів

Митні служби в зарубіжних країнах мають різний статус, структуру і повноваження. В переважній більшості країн митна служба є складовою фінансових департаментів, що забезпечує ефективний контроль за фіскальними Завданнями митних органів, хоча частка надходжень до державного бюджету від митних платежів є значною в небагатьох країнах. Державні митні органи, що знаходяться в прикордонних контрольних пунктах, не підпорядковуються адміністративним місцевим органам. У Великобританії, наприклад, діє акцизне та митне управління, в Аргентині митна служба входить до складу центральної податкової адміністрації. Митна служба може також входити до складу Міністерства іноземних справ (як у Катарі).

Як уже зазначалося, для усунення так званих технічних та адміністративних бар'єрів здійснюються спроби уніфікації цих складових митної справи, яке виявляється найбільш успішним у рамках інтеграційних угруповань і блоків [13].

Мабуть, найстаріша державна митна служба створена у 1203: р. у Великобританії. У 1973 р. вона приєдналася до ЄС - тарифи були гармонізовані, ДДВ замінив митний податок. У країні функціонує система здійснення перевірки для гарантування достовірності декларацій, визначення партій товарів для подальшої експертизи, розрахунку необхідних надходжень, забезпечення бухгалтерської та статистичної інформації - СНІЕР (Митне управління імпортом та експортом грузів). СНІЕР складається з трьох підсистем. Перша -М88 (Система підтримки управління) - інформаційна система управління, що зберігає та забезпечує доступ до архівів даних про імпорт та експорт для управлінських і дослідних цілей (впроваджена в 1990 p.). CHIEF-Експорт, яка почала діяти в 1992 p., дозволяє експортерам використовувати електронні засоби для заповнення декларацій: Повної експортної декларації, спрощених процедур для нестатистичних декларацій і декларацій з малою вартістю, відвантажувальні декларації відповідно до спрощеної митної процедури, Скороченої декларації. Третя підсистема -CHIEF-Імпорт - введена в 1994 р. Податки з імпортованої продукції, що надходять поза меж ЄС, спрямовуються не в національне казначейство, а в казначейство Європейського Співтовариства. Крім Об'єднаної товарної номенклатури, ЄС застосовується для обчислення митних платежів "Інтегрований тариф Європейського Співтовариства" (ТАКІС). Усі товари, а також транспортні засоби, Що прибувають з-за меж ЄС, підлягають декларуванню на митниці. Скасовані всі митні процедури прикордонного контролю в межах ЄС, контролюються перевезення окремих видів товарів, наприклад медикаментів, що містять наркотичні речовини. У Великобританії імпортеру дозволяється провести декларування товарів з третьої країни на її власній території, що прискорює товаропотік. Це стосується також експорту. Товари переміщуються до/від порта третьої країни під митним контролем.

У Кореї митниця - юридично самостійна установа в складі Міністерства економіки та фінансів. Митна очистка здійснюється без розміщення товарів на склади тимчасового зберігання (СТЗ).

У Сінгапурі декларування відбувається протягом 24 годин через систему електронного декларування.

В Індії питаннями митного законодавства займається спеціальний департамент. Місцеві експортери об'єднані в асоціації за товарною ознакою, які, в свою чергу, - в Федерацію індійських експортних організацій. За умов загальної лібералізації зовнішньоекономічної діяльності це дає змогу дрібним експортерам координувати зовнішню політику, уникати додаткових витрат тощо [12].

В Еквадорі процедура митного оформлення може займати до 25 днів, а в Уругваї, Перу - до 30.

Митне оформлення в більшості країн здійснюється через митного брокера - особу, що має повноваження (акредитацію) на декларування експортних/імпортних товарів, засвідчену державними органами. А в Ірані взагалі вся зовнішньоторговельна діяльність здійснюється через державну організацію — Центр закупок і розподілу.

У США митна служба перебуває під юрисдикцією Міністерства фінансів. Діє національний режим стандартизації. Президент може вводити додаткові митні збори до 15 %, вживати заходів економічної політики. Існують спеціальні правові органи - Податковий суд і Суд міжнародної торгівлі. Цікавим інструментом стимулювання зовнішньої торгівлі є Зони зовнішньої торгівлі - ВЕЗ. Якщо компоненти, з яких провадиться збірка чи виробництво кінцевого продукту, ввозяться в зону зовнішньої торгівлі в не привілейованому

режимі, то під час ввезення кінцевого продукту на митну територію використовується більш низька ставка імпортного мита, ніж на готові вироби (за ставкою на комплектуючі). Не застосовується

імпортне квотування для товарів із ЗВТ [11].

Митні органи Японії перебувають у складі Міністерства фінансів. Фінансування митниці з держбюджету, частина надходжень до держбюджету від митних платежів становить 2 %. Діють такі способи митної очистки:

1) дозвіл на імпорт видає комп'ютер в момент подачі декларації;

2) на основі результатів перевірки документів, що подаються для митного оформлення (якщо необхідний дозвіл відповідних відомств);

3) на підставі результатів інспекції вантажів (близько 2-3 % вантажів, якщо недостатньо перевірки документів).

Експортне декларування є можливим тільки у разі розміщення вантажу на митний склад. Декларувати експорт може лише ліцензований митний брокер. При оформленні імпорту копію декларації також заповнює ліцензований митний брокер.

Використана література: Курило, Т.В. Митне право України: Навчальний посібник. / Т В Курило. — Львів: Новий світ-2000, 2007. — 240 с