Макогон Ю.В. Митна справа (2005)

За методом 5 розглядаються витрати на виробництво завезених товарів і на цій основі розраховується їхня вартість. Для визначення митної вартості за даним методом необхідна інформація про витрати виробництва оцінюваних товарів, яку можна одержати тільки за межами України. Як правило, виробник оцінюваних товарів знаходиться поза юрисдикцією України, у зв'язку з чим використання цього методу на практиці обмежено тими випадками, в яких учасники угоди є взаємозалежними особами і виробник готовий представити митному органові України необхідні дані про витрати виробництва. Ці дані повинні ґрунтуватися на інформації, що відноситься до виробництва оцінюваних товарів, і представлятися або виробником, або від його імені. Інформація повинна базуватися на його комерційних звітах за умови, що вони відповідають загальноприйнятим нормам і принципам обліку, застосовуваним у країні виробника.

У митну вартість товару підлягають включенню такі компоненти:

А. Вартість матеріалів і витрат, понесених виготовлювачем при виробництві оцінюваного товару.

Під матеріалами в даному випадку розуміються:

— сировина і матеріали;

— комплектуючі вироби і деталі;

— напівфабрикати;

— витрати на доставку вищевказаних компонентів від місця одержання до місця виробництва.

У вартість матеріалів не включаються внутрішні податки країни виробництва, якщо вони підлягають поверненню при експорті готової продукції.

Виробничі витрати повинні включати:

— усі витрати, пов'язані з прямими витратами праці на виробництво ввезеного товару (у тому числі витрати на утримання допоміжного персоналу);

— усі витрати на складальні операції (при їх використанні замість процесу обробки);

— витрати на машинну обробку (верстатні операції тощо), пов'язані з процесом виробництва ввезеного товару;

— непрямі витрати, такі, як ремонт і технічне обслуговування устаткування, експлуатація будинків і споруджень та ін.

У складі матеріалів і витрат також повинні враховуватися елементи, які підлягають включенню в митну вартість:

— витрати по упакуванню, включаючи вартість тари, упакування, а також робіт з упакування;

— вартість товарів і послуг, наданих безкоштовно або за зниженою ціною українським учасником угоди іноземному виробникові у зв'язку з експортом оцінюваних товарів в Україну;

— інженерно-конструкторська опрацювання та інші подібні види робіт, якщо вони зроблені поза територією Росії.

Б. Сума прибутку і сума загальних витрат, характерних для продажу на вивіз в Україні товарів того самого виду їхніми виробниками, у тому числі витрат на транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи, страхування й інші витрати до місця ввозу на митну територію України. Загальні витрати в даному випадку представляють прямі і непрямі витрати виробництва і продажу товарів в Україні, що не були перелічені в складі витрат, зазначених вище (п. А).

Сума прибутку і загальних витрат також повинна визначатися на базі інформації, наданої виробником і бути визначеною відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку.

В. Прибуток, зазвичай одержуваний експортером у результаті постачання в Україну таких товарів.

Як підтвердження митної вартості, заявленої декларантом а методом 5, необхідна наявність відповідного документального підтвердження всіх перерахованих елементів. Якщо інформація надана виробником, вона може бути підтверджена тільки в тій країні, в якій він згодний на таке підтвердження. Це накладає жорстке обмеження на використання методу додавання вартості. Якщо митному органу подаються непідтверджені дані, це повинно розглядатися як бездоказові дані, що не обов'язково відбивають фактичне положення справ.

Усі ці складнощі призводять до того, що метод 5 застосується на практиці надзвичайно рідко.

Використана література: Макогон, Ю.В. Митна справа: Навчальний посібник. / Ю.В. Макогон, А.Б. Яценко. — К.: Центр навчальної літератури, 2005.