Гончаров А.Б. Інвестування (2003)
Техніко-економічне Обгрунтування інвестиційних програм і проектів
Державні інвестиційні програми обгрунтовуються в системах розвитку і розміщення галузей економіки регіонів. Указані схеми донедавна розроблялися не менш ніж на 15 років (за п’ятирічками). Через кожні 5 років до цих схем повинні вноситися необхідні уточнення.
у схемах визначаються задачі і основні показники розвитку галузей і регіонів, які передбачають комплексне використання природних ресурсів і найбільш раціональне поєднання галузевого і територіального розвитку. У цих схемах повинні розроблятися техніко-економічні обгрунтування доцільності проектування, будівництва, розширення або реконструкції виробництв, підприємств і їх комплексів, розраховуватися терміни і орієнтовні розміри інвестицій на ці цілі. За цими даними формуються конкретні інвестиційні програми, визначається коло інвесторів та інших учасників інвестиційних процесів, визначаються заходи і пільги по залученню іноземних і приватних інвесторів як безпосередньо, так і через створення інвестиційних компаній і випуск цінних паперів.
З використанням балансового методу встановлюються перспективні пропорції розвитку галузей
економіки, які, в свою чергу, стають основою для розробки довгострокових цільових комплексних програм спрямування інвестицій.
Довгострокові програми служать основою для розробки середньострокових програм і проектів що конкретизують задачі інвестування джерела їх надходження, очікувані результати реалізації намічених програм, визначають етапи досягнення мети. Середньострокові програми служать базою для розробки п’яти- і дворічних, а також річних індикативних планів. У державних індикативних планах встановлюються державні замовлення по введенні в дію основних фондів, виробничих потужностей
визначаються джерела фінансування програм, проектів.
За ступенем розробки інвестиційні проекти розрізнюються таким чином:
- ідея в «зародку» - тільки задум, без підприємства і керівництва;
- нове підприємство підприємство, яке готове почати роботу, оскільки зорієнтована група мене» менту і вивчений ринок збуту);
- функціонуюче підприємство - підприємство! проробленою ідеєю, яка ще не забезпечує прибутку,
- розширення функціонуючого прибуткової! підприємства;
- реорганізація підприємства без заміни мене
джерів;
- реорганізація підприємства з частковою та повною заміною менеджерів
- попереднє техніко-економічне дослідження ? (оцінка можливості і доцільність реалізації проекту), залучення додаткових фактичних даних;
- техніко-економічне обгрунтування проекту - обгрунтування здійснення проекту і його ефективності з залученням усіх доступних даних і з урахуванням усіх чинників;
- висновок за оцінкою проекту і прийняття рішення про інвестування.
Експрес-оцінка проекту здійснюється з метою попереднього виявлення умов і передумов реалізації і визначення його рентабельності на основі укрупнених оцінок. Оцінки витрат звичайно приймаються на основі проектів-аналогів, рідше - на основі фактичних матеріалів. Дослідження спрямоване на виявлення передумов, на вивчення можливостей реалізації конкретного проекту, або ці ж питання вивчаються одночасно в рамках єдиного комплексного дослідження.
Дослідження загальних можливостей - це зальні відомості про район реалізації проекту: його
географічно положення, економічна характеристика, оцінка зайнятості і рівня прибутків з розрахунку на душу населення, освоєних і потенційних чинників виробництва, природних ресурсів чи можливостей їх використання і витрат на освоєння наявності інфраструктури, експорту і імпорту даного району, можливостей будівельних організації матеріальної бази будівництва.
Дослідження можливостей здійснення окремих проектів проводяться на основі виявлення передумов інвестування і ретельного аналізу загал умов інвестиційного проекту, з урахуванням попиту на конкретну продукцію на внутршньому і зовнішньому ринках, наявності сировинних джерел, характеру технологічних процесів, потреби в кваліфікованих кадрах, термінів реалізації проекту, рівня виробничих витрат.
За результатами виявлення можливостей інвестування складається підсумковий висновок, але остаточне рішення про доцільність інвестування і більшості випадків приймається лише після поглибленого техніко-економічного обгрунтування проекту На етапі попереднього техніко-економічного грунтування досліджуються різні економічні чи чинники: ринки і потужності підприємства, попи, маркетинг і збут, виробнича програма, матеріальні витрати технологічної частіш проекту, економічної частини, включаючи розрахунки комерції ної ефективності.
За підсумками попереднього техніко-економічного дослідження роблять наступні висновки:
результати свідчать про недостатню ефекктивність проекту, доцільно здійснити подальше коригування окремих параметрів, особливо в частині виробничої програми, а також матеріальних чинників виробництва, внести зміни в проект з метою підвищення ефективності. Якщо при повторному аналізі проект лишається нерентабельним, робиться остаточний висновок про недоцільність його реалізації.
У підсумковому висновку звичайно освітлюються наступні параметри проекту:
- загальна характеристика підприємства, його активи і основний капітал, період освоєння інвестицій, міра економічної і юридичної самостійності, наявність філій і дочірніх підрозділів, номенклатура і асортимент продукції;
- виробнича потужність підприємства, характеристика технологічних процесів і обладнання;
- характеристика допоміжних і обслуговуючих виробництв, складського господарства, інженерних комунікацій;
сировинна база, постачальники основних і допоміжних матеріалів, передбачувані формами матеріально-технічного забезпечення.
- екологічна характеристика, дані про техніку безпеки, сейсмічність, вітрове навантаження і т. п.
- організація управління, кадровий склад підприємства, накладні витрати;
- фінансове забезпечення оцінки результ
діяльності, в тому числі зовнішньоекономічної минулі періоди (для проектів реконструкції нічного переозброєння);
Економічна частина проекту:
- обсяг інвестицій за роками реалізації проекту і по джерелах фінансування, витрати по відведенню земельної дільниці під будівельно-монтажні роботи, придбання технологічного обладнання, інші витрати; етапи реалізації проекту, прибуток передбачувані інвестори і учасники проекту;
- оцінка ринку збуту продукції, наміченої до випуску, її основні споживачі, конкуренти, ціновій прогноз;
- можливість фінансування проекту за рахунок випуску акцій;
- загальні висновки про переваги і недоліки проекту порівняно з аналогами вітчизняної і зарубіжної практики.
Передінвестиційні дослідження проектів здійснюються різними проектно-дослідницькими, инжирінговими, консалтинговими фірмами (державними і приватними). Тривалість дослідження- від декількох місяців до 1-2-х років в залежносіі від складності, вартості і новизни проекту.
Як правило, обгрунтування реального інвестиційного проекту будівництва нового підприємства Здійснюється в п’ять етапів:
)) розробка структури джерел фінансування;
2) визначення можливих учасників проекту;
3) визначення початкового обсягу інвестицій;
4) визначення життєвого циклу інвестицій;
5) оцінка економічної ефективності варіанта інвестиційного проекту.
Для поєднання дослідницьких робіт на кожному етапі можливе застосування сітьового планування і управління процесом техніко-економічного обгрунтування.
Спочатку розраховують тривалість час обороту капіталу (інвестиційний лаг). Це у середньому
показник, що не дає уявлення про матеріал
інвестицій. Лагові моделі дають загальний вигляд процесу розподілу інвестицій за роками інвестування.
В останні роки все більш широке застосування для обгрунтування рішень відносно великих інвестиційних програм і проектів знаходить демонстраційний метод. Цей метод застосовується в західних країнах для випробування національних програм розміщення об’єктів енергетики, транспорту, екології і т. ін. шляхом широкого поширення відомостей про проект через засоби масової інформації. Демонстраційний метод дозволяє, з одного боку, сформувати позитивну думку про проект населення району розміщення, а з іншого - можливість залучити до участі в проекті зацікавлені фірми і інвестиційний капітал. Цей метод дозволяє також через широку дискусію визначити вузькі місця при реалізації проекту, групи і верстви населення, які можуть перешкоджати здійсненню проекту, передбачити відповідні рішення що» підвищення інвестиційної привабливості проект, залученню незайнятого працездатного населення району в здійснення проекту.
Фінансовий інвестиційний проект вимагає також значних економічних обгрунтувань. Для обгрунтування купівлі цінних паперів використовується бухгалтерська, фінансова і статистична звітність підприємства-емітента.
Основним передпроектним документом є завдання на проектування.
Завдання на проектування складає інвестор (замовник). У його розробці безпосередню приймає шеть генеральний проектувальник, а в необхідний випадках - субпідрядні спеціалізовані проектні організації.
У завданні на проектування передбачається реалізація досягнень науково-технічного прогресу, високий рівень архітектурних містобудівних рішень, раціональне використання земель, охорона навколишнього середовища, сейсмостійкість, вибухо-пожежна безпека об’єктів, кооперування і централізація об'єктів виробничої і соціальної інфраструктури (при розміщенні підприємства в складі про-
мислового вузла) раціональне використання радних, паливно-енергетичних і сировинних ресурсів, високий рівень автоматизації управління підприємством і технологічними процесами. У завданні на проектування промислом, приємства інвестор викладає всі ОСНОВНІ вимоги щодо номенклатури, якості, асортименту продукції, які повинні бути відображені в процесі. Він встановлює порядок здійснення будівництва введення в експлуатацію потужностей за пусковими комплексами, термінами будівництва. Якщо інвестору виділяється майданчик на території, що підлягає комплексній забудові,
виникає доцільність і необхідність кооперування
кількох інвесторів для проектування і будівництва
об’єктів, загальних для групи підприємств, будівель. Звичайно це об’єкти виробничої або соціальної інфраструктури.
У цих випадках завдання на розробку схеми генерального плану групи підприємств із загальними об’єктами складає територіальна проектна організація «Промстройпроект».
У цьому завданні визначається Головний забудовник загальновузлових об’єктів, відбиваються вимоги з раціонального розміщення підприємств на території промвузла, обліку архітектурно-планувальиих рішень в ув’язці з генеральним планом міста, визначаються розміри пайової участі кожного інвестора у фінансуванні цих об’єктів. Загалом же витрати на проектування і будівництво загальногрупових об’єктів визначаються для кожного.
Використана література: Гончаров, А.Б. Інвестування: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - Х.: Видавничий Дім ’ІНЖЕК’, 2003. - 336 с. Укр.мова. / А Б Гончаров. — 2003. — іл.
у схемах визначаються задачі і основні показники розвитку галузей і регіонів, які передбачають комплексне використання природних ресурсів і найбільш раціональне поєднання галузевого і територіального розвитку. У цих схемах повинні розроблятися техніко-економічні обгрунтування доцільності проектування, будівництва, розширення або реконструкції виробництв, підприємств і їх комплексів, розраховуватися терміни і орієнтовні розміри інвестицій на ці цілі. За цими даними формуються конкретні інвестиційні програми, визначається коло інвесторів та інших учасників інвестиційних процесів, визначаються заходи і пільги по залученню іноземних і приватних інвесторів як безпосередньо, так і через створення інвестиційних компаній і випуск цінних паперів.
З використанням балансового методу встановлюються перспективні пропорції розвитку галузей
економіки, які, в свою чергу, стають основою для розробки довгострокових цільових комплексних програм спрямування інвестицій.
Довгострокові програми служать основою для розробки середньострокових програм і проектів що конкретизують задачі інвестування джерела їх надходження, очікувані результати реалізації намічених програм, визначають етапи досягнення мети. Середньострокові програми служать базою для розробки п’яти- і дворічних, а також річних індикативних планів. У державних індикативних планах встановлюються державні замовлення по введенні в дію основних фондів, виробничих потужностей
визначаються джерела фінансування програм, проектів.
За ступенем розробки інвестиційні проекти розрізнюються таким чином:
- ідея в «зародку» - тільки задум, без підприємства і керівництва;
- нове підприємство підприємство, яке готове почати роботу, оскільки зорієнтована група мене» менту і вивчений ринок збуту);
- розширення функціонуючого прибуткової! підприємства;
- реорганізація підприємства без заміни мене
джерів;
- реорганізація підприємства з частковою та повною заміною менеджерів
- попереднє техніко-економічне дослідження ? (оцінка можливості і доцільність реалізації проекту), залучення додаткових фактичних даних;
- техніко-економічне обгрунтування проекту - обгрунтування здійснення проекту і його ефективності з залученням усіх доступних даних і з урахуванням усіх чинників;
- висновок за оцінкою проекту і прийняття рішення про інвестування.
Експрес-оцінка проекту здійснюється з метою попереднього виявлення умов і передумов реалізації і визначення його рентабельності на основі укрупнених оцінок. Оцінки витрат звичайно приймаються на основі проектів-аналогів, рідше - на основі фактичних матеріалів. Дослідження спрямоване на виявлення передумов, на вивчення можливостей реалізації конкретного проекту, або ці ж питання вивчаються одночасно в рамках єдиного комплексного дослідження.
Дослідження загальних можливостей - це зальні відомості про район реалізації проекту: його
географічно положення, економічна характеристика, оцінка зайнятості і рівня прибутків з розрахунку на душу населення, освоєних і потенційних чинників виробництва, природних ресурсів чи можливостей їх використання і витрат на освоєння наявності інфраструктури, експорту і імпорту даного району, можливостей будівельних організації матеріальної бази будівництва.
Дослідження можливостей здійснення окремих проектів проводяться на основі виявлення передумов інвестування і ретельного аналізу загал умов інвестиційного проекту, з урахуванням попиту на конкретну продукцію на внутршньому і зовнішньому ринках, наявності сировинних джерел, характеру технологічних процесів, потреби в кваліфікованих кадрах, термінів реалізації проекту, рівня виробничих витрат.
За результатами виявлення можливостей інвестування складається підсумковий висновок, але остаточне рішення про доцільність інвестування і більшості випадків приймається лише після поглибленого техніко-економічного обгрунтування проекту На етапі попереднього техніко-економічного грунтування досліджуються різні економічні чи чинники: ринки і потужності підприємства, попи, маркетинг і збут, виробнича програма, матеріальні витрати технологічної частіш проекту, економічної частини, включаючи розрахунки комерції ної ефективності.
За підсумками попереднього техніко-економічного дослідження роблять наступні висновки:
результати свідчать про недостатню ефекктивність проекту, доцільно здійснити подальше коригування окремих параметрів, особливо в частині виробничої програми, а також матеріальних чинників виробництва, внести зміни в проект з метою підвищення ефективності. Якщо при повторному аналізі проект лишається нерентабельним, робиться остаточний висновок про недоцільність його реалізації.
- загальна характеристика підприємства, його активи і основний капітал, період освоєння інвестицій, міра економічної і юридичної самостійності, наявність філій і дочірніх підрозділів, номенклатура і асортимент продукції;
- виробнича потужність підприємства, характеристика технологічних процесів і обладнання;
- характеристика допоміжних і обслуговуючих виробництв, складського господарства, інженерних комунікацій;
сировинна база, постачальники основних і допоміжних матеріалів, передбачувані формами матеріально-технічного забезпечення.
- екологічна характеристика, дані про техніку безпеки, сейсмічність, вітрове навантаження і т. п.
- організація управління, кадровий склад підприємства, накладні витрати;
- фінансове забезпечення оцінки результ
діяльності, в тому числі зовнішньоекономічної минулі періоди (для проектів реконструкції нічного переозброєння);
Економічна частина проекту:
- обсяг інвестицій за роками реалізації проекту і по джерелах фінансування, витрати по відведенню земельної дільниці під будівельно-монтажні роботи, придбання технологічного обладнання, інші витрати; етапи реалізації проекту, прибуток передбачувані інвестори і учасники проекту;
- оцінка ринку збуту продукції, наміченої до випуску, її основні споживачі, конкуренти, ціновій прогноз;
- можливість фінансування проекту за рахунок випуску акцій;
- загальні висновки про переваги і недоліки проекту порівняно з аналогами вітчизняної і зарубіжної практики.
Передінвестиційні дослідження проектів здійснюються різними проектно-дослідницькими, инжирінговими, консалтинговими фірмами (державними і приватними). Тривалість дослідження- від декількох місяців до 1-2-х років в залежносіі від складності, вартості і новизни проекту.
Як правило, обгрунтування реального інвестиційного проекту будівництва нового підприємства Здійснюється в п’ять етапів:
)) розробка структури джерел фінансування;
2) визначення можливих учасників проекту;
3) визначення початкового обсягу інвестицій;
4) визначення життєвого циклу інвестицій;
Для поєднання дослідницьких робіт на кожному етапі можливе застосування сітьового планування і управління процесом техніко-економічного обгрунтування.
Спочатку розраховують тривалість час обороту капіталу (інвестиційний лаг). Це у середньому
показник, що не дає уявлення про матеріал
інвестицій. Лагові моделі дають загальний вигляд процесу розподілу інвестицій за роками інвестування.
В останні роки все більш широке застосування для обгрунтування рішень відносно великих інвестиційних програм і проектів знаходить демонстраційний метод. Цей метод застосовується в західних країнах для випробування національних програм розміщення об’єктів енергетики, транспорту, екології і т. ін. шляхом широкого поширення відомостей про проект через засоби масової інформації. Демонстраційний метод дозволяє, з одного боку, сформувати позитивну думку про проект населення району розміщення, а з іншого - можливість залучити до участі в проекті зацікавлені фірми і інвестиційний капітал. Цей метод дозволяє також через широку дискусію визначити вузькі місця при реалізації проекту, групи і верстви населення, які можуть перешкоджати здійсненню проекту, передбачити відповідні рішення що» підвищення інвестиційної привабливості проект, залученню незайнятого працездатного населення району в здійснення проекту.
Фінансовий інвестиційний проект вимагає також значних економічних обгрунтувань. Для обгрунтування купівлі цінних паперів використовується бухгалтерська, фінансова і статистична звітність підприємства-емітента.
Основним передпроектним документом є завдання на проектування.
Завдання на проектування складає інвестор (замовник). У його розробці безпосередню приймає шеть генеральний проектувальник, а в необхідний випадках - субпідрядні спеціалізовані проектні організації.
У завданні на проектування передбачається реалізація досягнень науково-технічного прогресу, високий рівень архітектурних містобудівних рішень, раціональне використання земель, охорона навколишнього середовища, сейсмостійкість, вибухо-пожежна безпека об’єктів, кооперування і централізація об'єктів виробничої і соціальної інфраструктури (при розміщенні підприємства в складі про-
мислового вузла) раціональне використання радних, паливно-енергетичних і сировинних ресурсів, високий рівень автоматизації управління підприємством і технологічними процесами. У завданні на проектування промислом, приємства інвестор викладає всі ОСНОВНІ вимоги щодо номенклатури, якості, асортименту продукції, які повинні бути відображені в процесі. Він встановлює порядок здійснення будівництва введення в експлуатацію потужностей за пусковими комплексами, термінами будівництва. Якщо інвестору виділяється майданчик на території, що підлягає комплексній забудові,
виникає доцільність і необхідність кооперування
кількох інвесторів для проектування і будівництва
об’єктів, загальних для групи підприємств, будівель. Звичайно це об’єкти виробничої або соціальної інфраструктури.
У цих випадках завдання на розробку схеми генерального плану групи підприємств із загальними об’єктами складає територіальна проектна організація «Промстройпроект».
У цьому завданні визначається Головний забудовник загальновузлових об’єктів, відбиваються вимоги з раціонального розміщення підприємств на території промвузла, обліку архітектурно-планувальиих рішень в ув’язці з генеральним планом міста, визначаються розміри пайової участі кожного інвестора у фінансуванні цих об’єктів. Загалом же витрати на проектування і будівництво загальногрупових об’єктів визначаються для кожного.
Використана література: Гончаров, А.Б. Інвестування: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - Х.: Видавничий Дім ’ІНЖЕК’, 2003. - 336 с. Укр.мова. / А Б Гончаров. — 2003. — іл.
