Гончаров А.Б. Інвестування (2003)

Процес бюджетування є складовою частиною. Процес бюджетування, або процесу визначення майбутніх дій з формування і використання фінансових ресурсів. Фінансові плани забезпечують взаємозвязок прибутків і витрат на основі взаємоувязки показників розвитку підприємства з його фінансовими ресурсами.

Мета фінансового планування - забезпечення процесу виробництва відповідними як за обсягом, так і за структурою фінансовими ресурсами. У ході досягнення цієї мети виділяють наступні основні задачі фінансового планування:

визначення об’єкта планування;

- розробка системи фінансових планів з виділенням оперативних, адміністративних і стратегічних планів;

- розрахунок необхідних фінансових ресурсів;

- розрахунок обсягів і структури внутрішнього і зовнішнього фінансування, виявлення резервів і визначення обсягів додаткового фінансування;

- прогноз прибутків і витрат підприємства. Звичайно складають плани стратегічні, поточні

і оперативні.



Стратегічні плани - це штани генерального розвитку бізнесу і довгострокової структури організації.

У фінансовому аспекті стратегічні плани

Бюджетний період, як правило, охоплює короткостроковий аспект планування (рік, квартал), однак бюджети, пов’язані з капітальними вкладеннями, складаються і на більш тривалий період -

п'ять, десять і більше років.

Роль і місце бюджетування в загальній системі фінансового планування досить повно характеризуються функціями бюджету:

планування операцій, що забезпечують досягнення цілей організації. Складання бюджету за

сноване на уточненні і деталізуванні планів на заданий бюджетом період;

- комунікація і координація різних підрозділів підприємства і видів діяльності, що передбачає узгодження інтересів окремих працівників загалом по підприємству для досягнення намічених цілей. Бюджет сприяє виявленню слабких ланцюгів в організаційній структурі, розв'язанню проблем комунікації і розподілу відповідальності виконавцями;

- орієнтація керівників усіх рангів на досягнення задач, поставлених перед центрами відповідальності;

- контроль поточної діяльності, забезпечення планової дисципліни. Як основу для оцінки виконання плану центрами відповідальності краще використати саме бюджетні дані, а не звітні дані минулих років. Це пов’язано з тим, що поточна діяльність може відрізнятися від минулої змінами в технології, складі персоналу, асортименті продукції або новими загальноекономічними умовами;

- підвищення професіоналізму менеджерів. Складання бюджетів сприяє детальному вивченню діяльності своїх підрозділів і взаємовідносин між центрами відповідальності на підприємстві.

Робота зі складання бюджету передбачає декілька етапів;

1) підготовка прогнозу і бюджету продаж;

2) визначення очікуваного обсягу виробництва;

3) розрахунок витрат, пов’язаних з виробництвом і реалізацією продукції;

Оперативний) бюджет - це система бюджетів, які характеризують прибутки і витрати за операціями, що плануються на майбутній період для сегмента або окремої функції організації. Складання загального бюджету починається саме з операційного бюджету, першим кроком у якому є бюджет продаж. Метою

і заключним етапом процесу складання операційного бюджету виступає бюджетний звіт про прибутки і збитки. У ході складання операційного бюджету формуються бюджети різних витрат (на закупівлю сировини і матеріалів, комерційних і адміністративних витрат і т. ін.).

Бюджет продаж об’єднує інформацію про обсяги реалізації, ціни і відповідно про виручку від реалізації. Він є відправною точкою всього процесу бюджетування. Термін «планування продаж» необхідно відрізняти від терміну прогнозування

На базі бюджету продаж формуються бюджети, що характеризують витрати на виробництво і реалізацію продукції або на впровадження нового технологічного процесу (бюджет закупівлі сировини і матеріалів, бюджети комерційних і адміністративних витрат, бюджет по груду і т. ін.). Для складання цих бюджетів необхідно:

- визначити обсяг витрат;

- згрупувати витрати з урахуванням специфіки процесу виробництва і змін обсягу реалізації продукції;

- обчислити нормативи (стандарти) загально-виробничих, комерційних і адміністративних витрат на майбутній період.

Бюджет капітальних вкладень на основі вибраного критерію рентабельності інвестицій визначає,

які довгострокові активи необхідно придбати або побудувати, Інформація, що міститься в цьому бюджеті, впливає на бюджет руху грошових коштів (торкаючись питання виплати відсотків), на бюджетний звіт про прибутки і збитки, на бюджетний бухгалтерський баланс (змінюючи величину основних коштів і інших довгострокових активів).

Завершальним кроком у процесі підготовки загального бюджету служить розробка бюджетного бухгалтерського балансу, який характеризує змінами в фінансовому і майновому положенні підприємства при умові виконання запланованих господарських і фінансових операцій.

У рамках же управління оборотним капіталом основна увага приділяється аналізу планування

руху грошових коштів.

Використана література: Гончаров, А.Б. Інвестування: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - Х.: Видавничий Дім ’ІНЖЕК’, 2003. - 336 с. Укр.мова. / А Б Гончаров. — 2003. — іл.