Науменко В.П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні (2004)
1.2. Митна служба України та її складові
Митна служба України являє собою єдину загальнодержавну систему, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій.
Відповідно до Митного кодексу України в митній службі України можуть створюватися експлуатаційні, транспортні, інформаційно-аналітичні, кінологічні спеціалізовані установи та освітні організації. Зазначимо, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України, якими є Державна митна служба України, регіональні митниці, митниці, а спеціалізовані митні установи та організації створюються виключно для забезпечення виконання завдань, покладених на митні органи.
Розглянемо докладніше складові митної служби України.
Державна митна служба України (далі — Держмитслужба України) спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій з виконання законодавства України з питань митної справи, у межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх виконання. Держмитслужба України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Митного кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів.
Завдання структурних підрозділів Держмитслужби України визначаються з урахуванням завдань, покладених на митні органи Митним кодексом та іншими законодавчими актами України. Кожен з підрозділів Держмитслужби України, окрім покладених на нього завдань, координує та контролює діяльність підрозділів регіональних митниць і митниць з питань, що належать до його компетенції.
До структури центрального апарату Держмитслужби України на сьогодні входять:
• керівництво;
• Апарат Голови Держмитслужби;
• Департамент організаційного забезпечення;
• Департамент організації митного контролю;
• Департамент податків та тарифного регулювання;
• Департамент боротьби з митними правопорушеннями;
• Департамент правового забезпечення;
• Департамент кадрового забезпечення та роботи з персоналом;
• Департамент фінансового забезпечення.
Регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво діяльністю підпорядкованих йому митниць,
спеціалізованих митних установ і організацій, і координацію цієї діяльності. Регіональна митниця є юридичною особою й здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення про регіональну митницю.
Митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України. Митниця підпорядковується регіональній митниці та Держмитслужбі України або безпосередньо Держмитслужбі України й діє в межах території, що визначається Держмитслужбою України. Митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення про митницю.
Для забезпечення виконання регіональними митницями та митницями завдань можуть створюватися митні пости.
Митний пост є структурним підрозділом регіональної митниці або митниці й безпосередньо здійснює митний контроль та митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Митні пости створюються в міру потреби Держмитслужбою України в населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських і річкових портах та на інших об'єктах, розташованих у зоні діяльності регіональної митниці або митниці.
У багатьох виданнях, що стосуються митної справи, класифікація митних органів розглянута з різних позицій. На думку авторів цієї книги, найбільш удалою є класифікація, представлена російським автором А.Д. Єршовим у навчальному посібнику "Основы управления и организации в таможенном деле", у якому розглянуто такі організаційні ознаки митних органів:
• міжнародна кваліфікаційна;
• адміністративно-територіальна;
• просторово-організаційна;
• за характером транспортних засобів і вантажів;
• за специфікою митної діяльності;
• за рівнем підпорядкування;
• за обсягом виконуваних робіт.
Для отримання більш повної характеристики митних органів розглянемо цю класифікацію стосовно системи митних органів України.
Міжнародна кваліфікаційна ознака. Стосовно всіх митниць світу діюча у Всесвітній митній організації класифікація митних органів передбачає три категорії митниць.
Перша категорія ("митниця для митниці") охоплює митниці з початковим періодом організації та розвитку, тобто такі, що перебувають у стані формування. Істотне місце в роботі таких митниць займають проблеми опрацювання механізмів функціонування митних органів, напрацювання технологічних процесів тощо.
Друга категорія ("митниця для уряду") — митниці, провідне місце серед функцій яких займає фіскальна функція, здійснювана з метою забезпечення доходної частини державного бюджету.
Третя категорія ("митниця для учасників зовнішньоекономічної діяльності") — найвища категорія митниці, функціонування якої спрямовано, окрім виконання своїх основних зав дань, на сприяння провадженню зовнішньоекономічної діяльності її суб'єктами.
Аналізуючи діяльність митних органів України на сучасному етапі можна стверджувати, що українська митниця належить до другої категорії. З позицій сьогодення, ураховуючи вагомість фіскальної функції митних органів, а також впровадження сучасних технологічних процесів здійснення митної справи, що перехід до другої категорії був здійснений наприкінці 1996 р. — під час реорганізації Державного митного комітету України та створення принципово нової структури управління в митній справі — Держмитслужби України.
Адміністративно-територіальна ознака. Митниця діє в межах регіону, який визначається для неї Держмитслужбою України. На сучасному етапі для ефективного втілення в життя митної справи, забезпечення централізованого обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, установлення дійової системи контролю за результатами митного контролю територію України умовно поділено на регіони, у межах яких діють регіональні митниці та митниці.
Ця ознака є визначальною при виборі суб'єктом підприємницької діяльності митного органу, в якому цей суб'єкт стане на облік як учасник зовнішньоекономічної діяльності та який проводитиме митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуватимуться останнім.
Просторово-організаційна ознака. Підставою для класифікації митних органів за цією ознакою є місце розташування митного органу в межах України, а саме:
• на митному кордоні, який збігається з державним кордоном України;
• у пункті пропуску на державному кордоні, через який здійснюється транспортне сполучення, або в іншому місці митної території України;
• у пунктах, розташованому на митному кордоні України в місці, де він співпадає з межами спеціальної митної зони, або на території спеціальної митної зони.
Залежно від місця розташування митниці умовно розподіляються на митниці, які мають підрозділи на митному кордоні (так звані прикордонні митниці), та митниці, які не мають таких підрозділів (так звані внутрішні митниці). Прикордонні митниці, одним із завдань яких є здійснення контролю за фактичним переміщенням через митний кордон України товарів і транспортних засобів, розташовано безпосередньо на митному кордоні. Внутрішні митниці розташовуються в місцях концентрації учасників зовнішньоекономічної діяльності й здійснюють митний контроль та митне оформлення переміщуваних через митний кордон України товарів у відповідному митному режимі.
За характером транспортних засобів і вантажів. Митниці можна класифікувати за цією ознакою з урахуванням виду транспорту (морський, річковий, поромний, автомобільний, залізничний, повітряний тощо), яким переміщуються контрольовані товари. Так, у пунктах пропуску через державний кордон України функціонують підрозділи митниць з контролю за переміщенням товарів автомобільним, залізничним, морським, авіаційним та іншими видами транспорту. Так само у внутрішніх митницях можуть створюватися підрозділи, до компетенції яких входить митне оформлення товарів, що перевозяться конкретно визначеним видом транспорту (відділи оформлення транспортних засобів, відділи оформлення товарів, переміщуваних залізничним транспортом, річковим транспортом тощо).
За специфікою митної діяльності. Спеціалізація митних органів установлюється Держмитслужбою України з урахуванням таких особливостей, як місце розташування митного органу, вид транспорту, яким здійснюються перевезення в зоні його діяльності, характер контрольованих товарів, специфіка їх митного оформлення тощо. Як правило, метою встановлення спеціалізації митниць є удосконалення механізмів обліку окремих експортно-імпортних операцій, створення оптимального режиму діяльності окремих регіонів, в цілому удосконалення митної справи в Україні.
За рівнем підпорядкування. Митниці можна поділити над безпосередньо підпорядковані Держмитслужбі України (регіональні митниці, митниці прямого підпорядкування) та на підпорядковані регіональній митниці (митниці в регіоні). Перед митницями різного рівня підпорядкування висуваються й різні завдання.
За обсягом виконуваних робіт. Основою для класифікації митниць за цією ознакою є завантаженість митного органу під час здійснення ним митної справи. За основні показники беруться обсяги перерахованих до Державного бюджету податків і зборів, кількість оформлених митних та вантажних митних декларацій, вагові показники оформлених товарів, кількість пропущених через митний кордон України транспортних засобів тощо.
Результати аналізу таких даних дають змогу проводити оцінку ефективності діяльності митного органу, коригувати штатну чисельність або розглядати питання доцільності подальшого функціонування окремих підрозділів митниці. Крім того, постійний аналіз завантаженості митного органу дає можливість оцінювати ефективність технологічних процесів здійснення митної справи в зоні його діяльності та проводити їх коригування. Проте слід ураховувати, що на сьогодні оцінка роботи митниці за показниками виконання нею фіскальних функцій є хоч і основоположною, але не завжди дійовою формою оцінки. Багато в чому економічні показники роботи митних органів залежать від покладених на них завдань. Так, прикордонні митниці переважно стягують податки та збори під час переміщення товарів громадянами. На відміну від внутрішніх митниць, які стягують такі податки й збори в процесі митного оформлення товарів, переміщуваних суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, економічні показники роботи прикордонних митниць можуть бути значно меншими, але їх значна роль у пропуску товарів через митний кордон України не підлягає сумніву. Не завжди є важливими показниками й вагові характеристики проконтрольованих товарів, оскільки вони ні в якому разі не свідчать про фізичну завантаженість посадових осіб митного органу.
Відповідно до Митного кодексу України в митній службі України можуть створюватися експлуатаційні, транспортні, інформаційно-аналітичні, кінологічні спеціалізовані установи та освітні організації. Зазначимо, що безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України, якими є Державна митна служба України, регіональні митниці, митниці, а спеціалізовані митні установи та організації створюються виключно для забезпечення виконання завдань, покладених на митні органи.
Розглянемо докладніше складові митної служби України.
Державна митна служба України (далі — Держмитслужба України) спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів, спеціалізованих митних установ і організацій з виконання законодавства України з питань митної справи, у межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх виконання. Держмитслужба України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Митного кодексу, законів України та інших нормативно-правових актів.
Завдання структурних підрозділів Держмитслужби України визначаються з урахуванням завдань, покладених на митні органи Митним кодексом та іншими законодавчими актами України. Кожен з підрозділів Держмитслужби України, окрім покладених на нього завдань, координує та контролює діяльність підрозділів регіональних митниць і митниць з питань, що належать до його компетенції.
До структури центрального апарату Держмитслужби України на сьогодні входять:
• керівництво;
• Апарат Голови Держмитслужби;
• Департамент організаційного забезпечення;
• Департамент організації митного контролю;
• Департамент боротьби з митними правопорушеннями;
• Департамент правового забезпечення;
• Департамент кадрового забезпечення та роботи з персоналом;
• Департамент фінансового забезпечення.
Регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво діяльністю підпорядкованих йому митниць,
спеціалізованих митних установ і організацій, і координацію цієї діяльності. Регіональна митниця є юридичною особою й здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення про регіональну митницю.
Митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України. Митниця підпорядковується регіональній митниці та Держмитслужбі України або безпосередньо Держмитслужбі України й діє в межах території, що визначається Держмитслужбою України. Митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення про митницю.
Для забезпечення виконання регіональними митницями та митницями завдань можуть створюватися митні пости.
Митний пост є структурним підрозділом регіональної митниці або митниці й безпосередньо здійснює митний контроль та митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Митні пости створюються в міру потреби Держмитслужбою України в населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських і річкових портах та на інших об'єктах, розташованих у зоні діяльності регіональної митниці або митниці.
У багатьох виданнях, що стосуються митної справи, класифікація митних органів розглянута з різних позицій. На думку авторів цієї книги, найбільш удалою є класифікація, представлена російським автором А.Д. Єршовим у навчальному посібнику "Основы управления и организации в таможенном деле", у якому розглянуто такі організаційні ознаки митних органів:
• міжнародна кваліфікаційна;
• адміністративно-територіальна;
• просторово-організаційна;
• за характером транспортних засобів і вантажів;
• за рівнем підпорядкування;
• за обсягом виконуваних робіт.
Для отримання більш повної характеристики митних органів розглянемо цю класифікацію стосовно системи митних органів України.
Міжнародна кваліфікаційна ознака. Стосовно всіх митниць світу діюча у Всесвітній митній організації класифікація митних органів передбачає три категорії митниць.
Перша категорія ("митниця для митниці") охоплює митниці з початковим періодом організації та розвитку, тобто такі, що перебувають у стані формування. Істотне місце в роботі таких митниць займають проблеми опрацювання механізмів функціонування митних органів, напрацювання технологічних процесів тощо.
Друга категорія ("митниця для уряду") — митниці, провідне місце серед функцій яких займає фіскальна функція, здійснювана з метою забезпечення доходної частини державного бюджету.
Третя категорія ("митниця для учасників зовнішньоекономічної діяльності") — найвища категорія митниці, функціонування якої спрямовано, окрім виконання своїх основних зав дань, на сприяння провадженню зовнішньоекономічної діяльності її суб'єктами.
Аналізуючи діяльність митних органів України на сучасному етапі можна стверджувати, що українська митниця належить до другої категорії. З позицій сьогодення, ураховуючи вагомість фіскальної функції митних органів, а також впровадження сучасних технологічних процесів здійснення митної справи, що перехід до другої категорії був здійснений наприкінці 1996 р. — під час реорганізації Державного митного комітету України та створення принципово нової структури управління в митній справі — Держмитслужби України.
Адміністративно-територіальна ознака. Митниця діє в межах регіону, який визначається для неї Держмитслужбою України. На сучасному етапі для ефективного втілення в життя митної справи, забезпечення централізованого обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, установлення дійової системи контролю за результатами митного контролю територію України умовно поділено на регіони, у межах яких діють регіональні митниці та митниці.
Ця ознака є визначальною при виборі суб'єктом підприємницької діяльності митного органу, в якому цей суб'єкт стане на облік як учасник зовнішньоекономічної діяльності та який проводитиме митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуватимуться останнім.
Просторово-організаційна ознака. Підставою для класифікації митних органів за цією ознакою є місце розташування митного органу в межах України, а саме:
• на митному кордоні, який збігається з державним кордоном України;
• у пункті пропуску на державному кордоні, через який здійснюється транспортне сполучення, або в іншому місці митної території України;
• у пунктах, розташованому на митному кордоні України в місці, де він співпадає з межами спеціальної митної зони, або на території спеціальної митної зони.
Залежно від місця розташування митниці умовно розподіляються на митниці, які мають підрозділи на митному кордоні (так звані прикордонні митниці), та митниці, які не мають таких підрозділів (так звані внутрішні митниці). Прикордонні митниці, одним із завдань яких є здійснення контролю за фактичним переміщенням через митний кордон України товарів і транспортних засобів, розташовано безпосередньо на митному кордоні. Внутрішні митниці розташовуються в місцях концентрації учасників зовнішньоекономічної діяльності й здійснюють митний контроль та митне оформлення переміщуваних через митний кордон України товарів у відповідному митному режимі.
За характером транспортних засобів і вантажів. Митниці можна класифікувати за цією ознакою з урахуванням виду транспорту (морський, річковий, поромний, автомобільний, залізничний, повітряний тощо), яким переміщуються контрольовані товари. Так, у пунктах пропуску через державний кордон України функціонують підрозділи митниць з контролю за переміщенням товарів автомобільним, залізничним, морським, авіаційним та іншими видами транспорту. Так само у внутрішніх митницях можуть створюватися підрозділи, до компетенції яких входить митне оформлення товарів, що перевозяться конкретно визначеним видом транспорту (відділи оформлення транспортних засобів, відділи оформлення товарів, переміщуваних залізничним транспортом, річковим транспортом тощо).
За специфікою митної діяльності. Спеціалізація митних органів установлюється Держмитслужбою України з урахуванням таких особливостей, як місце розташування митного органу, вид транспорту, яким здійснюються перевезення в зоні його діяльності, характер контрольованих товарів, специфіка їх митного оформлення тощо. Як правило, метою встановлення спеціалізації митниць є удосконалення механізмів обліку окремих експортно-імпортних операцій, створення оптимального режиму діяльності окремих регіонів, в цілому удосконалення митної справи в Україні.
За рівнем підпорядкування. Митниці можна поділити над безпосередньо підпорядковані Держмитслужбі України (регіональні митниці, митниці прямого підпорядкування) та на підпорядковані регіональній митниці (митниці в регіоні). Перед митницями різного рівня підпорядкування висуваються й різні завдання.
За обсягом виконуваних робіт. Основою для класифікації митниць за цією ознакою є завантаженість митного органу під час здійснення ним митної справи. За основні показники беруться обсяги перерахованих до Державного бюджету податків і зборів, кількість оформлених митних та вантажних митних декларацій, вагові показники оформлених товарів, кількість пропущених через митний кордон України транспортних засобів тощо.
