Булгакова С.О. Історія казначейства (2002)

Бюджетний процес - це регламентований законодавством порядок складання, розгляду, затвердження бюджетів, їх виконання і контроль за виконанням, затвердження звітів про виконання бюджетів, що входять до бюджетної системи України.

Бюджетний процес складається з декількох стадій:

1. Підготовка та подання органами виконавчої влади відповідно Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним, районним та місцевим радам документів, необхідних для складання бюджетної

резолюції та бюджетних пропозицій органів місцевого самоврядування.

Бюджетна резолюція Верховної Ради України на відповідний бюджетний рік визначає засади бюджетної політики та основні параметри і нормативи Державного бюджету, розподіл виконання державних повноважень між бюджетами різних рівнів та інші положення, необхідні для складання бюджетів на наступний бюджетний період.

Бюджетна резолюція та бюджетні пропозиції є обов’язковими до врахування при складанні проектів Державного бюджету України та бюджетів самоврядування.

Бюджетні пропозиції Верховної Ради Автономної Республіки Крим обласних, районних та місцевих рад на наступний бюджетний

період відповідно затверджуються постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями органів місцевого самоврядування, які визначають обсяги доходів та видатків на виконання делегованих державних повноважень і оформлюються у вигляді проекту відповідного бюджету на наступний бюджетний період згідно з єдиною бюджетною класифікацією.



2. Підготовка і прийняття Бюджетної резолюції та бюджетних пропозицій органів місцевого самоврядування.

3. Складання проектів місцевих бюджетів та проекту Державного бюджету України.

4. Розгляд та прийняття Закону про Державний бюджет України, постанови або рішення про бюджет органів місцевого самоврядування.

5. Внесення, за необхідності, змін та доповнень до бюджетів різних рівнів.

6. Виконання бюджету.

7. Підготовка, розгляд та затвердження звіту про виконання бюджету.

Складання проекту Державного бюджету є одним з головних етапів бюджетного процесу. Бюджетне планування - це централізований розподіл та перерозподіл валового внутрішнього продукту і національного доходу по всіх ланках бюджетної системи та видах фінансових планів на підставі Державної програми економічного і соціального розвитку України.

Бюджетне планування складається з:

1. Зведеного бюджетного планування — здійснюється на рівні держави, Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

2. Адресного бюджетного планування, мета якого - встановлення конкретних зв’язків усіх фінансових планів галузей економіки з бюджетом.

Складанню проекту Державного бюджету передує розробка Основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на плановий рік із виділенням показників:

• обсягу валового внутрішнього продукту;

• національного доходу;

• зведеного балансу фінансових ресурсів;

• балансу доходів і витрат населення;

• платіжного балансу;

• валютного плану.

Ці показники розробляються до 1 червня року, що передує плановому Міністерством економіки України за участю Міністерства фінансів України, Національного банку України, інших міністерств і відомств.

1. Зведене бюджетне планування відбувається за такими

етапами:

1 1 Верховна Рада України не пізніше 15 червня поточного року розробляє і надсилає Президентові України спеціальну постанову - Бюджетну резолюцію.

Правила оформлення проекту закону про Державний бюджет України затверджуються Верховною Радою України.

1.2. Кабінет Міністрів України організує складання проекту Державного бюджету України відповідно до засад Державного регулювання економічного і соціального розвитку України, міждержавних відносин, визначених Верховною Радою України в бюджетній резолюції. Відхилення від вимог бюджетної резолюції повинні бути вмотивовані і зазначені окремо.

1.3. Міністерство фінансів України на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на плановий рік та фінансових можливостей держави складає попередній проект зведеного бюджету України і доводить відповідні прогнозні показники до міністерств, відомств, інших органів державної виконавчої влади.

1.4. Міністерства, відомства, інші органи державної влади у двотижневий термін розглядають доведені до них показники проекту зведеного бюджету та подають Міністерству фінансів України свої пропозиції з відповідними розрахунками та обгрунтуваннями.

1.5. Міністерство фінансів України розглядає пропозиції за участю представників відповідних міністерств і відомств, інших органів державної виконавчої влади, готує проекти зведеного та Державного бюджетів України і до 15 серпня подає їх на розгляд Кабінету Міністрів України, а щодо питань, не узгоджених з міністерствами, відомствами та іншими органами державної виконавчої

, влади доповідає Кабінету Міністрів України.

1.6. Кабінет Міністрів України на своєму засіданні розглядає проект закону про Державний бюджет України, приймає остаточне рішення щодо закону і подає його Президентові України.

1.7. Президент України розглядає проект закону про Державний бюджет України і, за відсутності зауважень, вносить його Верховній Раді України до 15 вересня поточного року. Якщо Президент України не подасть до 15 вересня проект закону про Державний бюджет України, Верховна Рада України може розглянути питання щодо причин порушення терміну подання проекту і відповідальності посадових осіб.

До проекту закону додаються:

• основні прогнозні макропоказники економічного і соціального роз-

витку України на плановий рік;

• зведений баланс фінансових ресурсів України;

• основні напрями бюджетної і податкової політики, пропозиції щодо І взаємовідносин Державного бюджету України з бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

• обсяги централізованих державних капітальних вкладень з розрахунками і обгрунтуваннями по окремих позиціях;

• загальні показники зведеного бюджету України.

До всіх показників доходів і видатків Державного бюджету, зазначених у проекті закону про Державний бюджет України, окремо додаються розрахунки і обгрунтування. Персональну відповідальність за дотримання цього правила несе міністр фінансів України.

До проекту закону про Державний бюджет України також додаються інформаційні матеріали, а саме:

I. Прогноз доходів і видатків Державного бюджету України на три наступні роки, виходячи з Основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на цей період.

II. Перелік законів, окремих статей законів та інших нормативних актів, які суперечать проекту закону про Державний бюджет України, із зазначенням причини розбіжностей. Якщо причиною є недостатність коштів, вказується обсяг фінансування у відсотках до визначеного актом законодавства.

III. Перелік податків, зборів, інших обов’язкових платежів із визначенням ставок і пільг.

IV. Перелік загальнодержавних, міжгалузевих та інших програм, що фінансуються з бюджету, в разі, коли розпорядниками коштів є два і більше суб’єкти, подаються дані щодо фінансових повноважень кожного суб’єкта і загальні витрати на програму.

2. Адресне бюджетне планування полягає в такому:

1 Для забезпечення бюджетів різних рівнів відповідними даними для складання проектів бюджетів Кабінет Міністрів України доводить до місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих органів інструктивні листи про особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний рік.

2 Органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя в установлений їх Радами строк, виходячи з необхідності затвердження бюджетів до початку нового бюджетного року, доводять до місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих органів нижчого рівня відповідні вказівки щодо розробки проектів бюджетів.

3. У разі незбалансованості доходів і мінімально необхідних видатків бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя виконавчі органи місцевих Рад народних депутатів подають до Кабінету Міністрів України необхідні розрахунки щодо обгрунтування нормативів відрахувань від регулюючих доходів, розмірів дотацій, дані про зміни складу об’єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню.

4. Для повного врахування всіх фінансових ресурсів, а також визначення середньої фінансової забезпеченості Автономної Республіки Крим, адміністративно-територіальних одиниць відповідний виконавчий орган влади складає територіальний зведений баланс фінансових ресурсів, дані якого можуть бути враховані при визначенні розмірів субвенцій.

5. Кабінет Міністрів України організовує доведення до виконавчих органів влади Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя таких показників:

• проектні нормативи відрахувань (відсотки) від регулюючих доходів та сум контингентів цих доходів;

• розміри дотацій і субвенцій, які передбачається надати з Державного бюджету України, та їх цільове призначення;

перелік видатків, які передбачається передати з Державного бюджету України на фінансування бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Верховна Рада України затверджує:

*граничний розмір дефіциту Державного бюджету України та джерел його покриття;

• суми доходів Державного бюджету України відповідно до бюджетної класифікації;

• суми видатків Державного бюджету України щодо кожного розпорядника коштів відповідно до бюджетної класифікації;

• суми дотацій, субвенцій та розміри відрахувань від регулюючих доходів до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

• розмір оборотної касової готівки Державного бюджету України.

Доходи цільових загальнодержавних фондів, включених до складу Державного бюджету України, затверджуються з кожного фонду окремо.

Закон про Державний бюджет України не може встановлювати нові, змінювати чи скасовувати існуючі податки, збори, інші обов’язкові платежі, вносити зміни до чинного законодавства. У разі необхідності, зміни чи доповнення вносяться спочатку до відповідних законів.

Верховна Рада України приймає постанову про порядок введення в дію закону про Державний бюджет України. Проект зазначеної постанови розробляє і подає Кабінет Міністрів України до другого читання проекту закону про Державний бюджет України.

Закон про Державний бюджет України оприлюднюється шляхом опублікування.

Наступним кроком після складання і затвердження Державного бюджету є виконання бюджету та контроль за його перебігом.

На кожній стадії бюджетного процесу задіяні органи та посадові особи - учасники бюджетного процесу, яких згідно з чинним законодавством наділено бюджетними повноваженнями, визначаються права, обов’язки та відповідальність учасників бюджетних правовідносин. Це:

1. Президент України.

2. Верховна Рада України.

3. Комітети Верховної Ради України.

4. Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

5. Рада органів місцевого самоврядування.

6. Національний банк України.

7. Кабінет Міністрів України.

8. Міністерство фінансів України.

9. Державне казначейство України.

10 Рада Міністрів Автономної Республіки Крим.

11 Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим.

12. Місцеві державні органи.

13 Органи Державного фінансового контролю.

14. Головні розпорядники бюджетних коштів.

Кожен учасник бюджетного процесу діє тільки в межах своїх повноважень і несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

2.2. Бюджетні повноваження Державного казначейства України

До бюджетних повноважень Державного казначейства України належать:

1. Касове виконання Державного бюджету України за доходами та видатками.

2. Казначейське обслуговування позабюджетних коштів бюджетних установ.

3. Ведення обліку доходів та видатків Державного бюджету України.

4. Складання звітів про виконання Державного бюджету України.

5. Складання зведеного звіту про виконання Державного бюджету України та зведених бюджетів самоврядування.

6. Управління бюджетними асигнуваннями розпорядників бюджетних коштів відповідно до бюджетного розпису.

7. Затвердження Єдиних правил бухгалтерського обліку та звітності про виконання всіх бюджетів, кошторисів доходів та видатків бюджетних установ та їх позабюджетних коштів.

Касове виконання Державного бюджету України здійснюється органами Державного казначейства в межах бюджетних асигнувань та надходжень на відповідний реєстраційний рахунок у системі Єдиного казначейського рахунку. Касове виконання здійснюється шляхом проведення платежів Державним казначейством безпосередньо на користь тих підприємств, організацій, що надали послуги, виконали роботи розпорядників бюджетних коштів або на користь отримувачів бюджетних коштів.

Органи Державного казначейства в місячний термін після прийняття відповідного бюджету отримують від Міністерства фінансів

України, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, територіальних фінансових органів розпис доходів та видатків.

Бюджетний розпис містить помісячну розбивку та деталізацію показників надходжень до бюджету і видатків затвердженого бюджету відповідно до бюджетної класифікації.

Облік доходів та здійснення видатків здійснюється на окремих відкритих на ім’я органів Державного казначейства рахунках. Органи Державного казначейства щоденно готують інформацію про рух коштів на Єдиному казначейському рахунку відповідного бюджету.

Керівники відповідних виконавчих органів, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, відповідних територіальних фінансових органів подають органам Державного казначейства розпорядження про розподіл коштів для здійснення видатків розпорядниками коштів відповідних бюджетів.

До функцій Державного казначейства з виконання бюджетів належить здійснення попереднього контролю за використанням бюджетних коштів за цільовим призначенням на підставі підтверджуючих документів розпорядників коштів.

Органи Державного казначейства здійснюють перерахування коштів та проведення платежів у межах наявних грошових коштів та затверджених документів розпорядників коштів.

Виконання бюджетів за видатками здійснюється через реєстраційні рахунки, які відкриваються в окремих органах Державного казначейства України за кодами функціональної класифікації видатків бюджетів кожному розпоряднику бюджетних коштів та утримувачу бюджетних коштів.

Розпорядниками коштів є керівники міністерств, відомств та установ, яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями, виділеними на відповідні заходи.



Органи Державного казначейства здійснюють оплату рахунків бюджетних установ та організацій після здійснення попереднього

контролю.

Попередній контроль включає перевірку.

. відповідності платіжних документів бюджетному розпису та затвердженому кошторису доходів та видатків. Кошториси доходів та видатків бюджетних установ затверджують вищестоящі розпорядники бюджетних коштів;

• наявності підтверджуючих документів, що є підставою для здійснення платежів. Оплата рахунків при обслуговуванні позабюджетних коштів бюджетних установ здійснюються також після проведення попереднього контролю шляхом перевірки відповідності до затверджених кошторисів доходів та видатків, на підставі платіжних доручень.

Після підтвердження відповідності поданих документів органи

Державного казначейства здійснюють погашення бюджетних зобов’язань.

Бюджетне зобов'язання - це розміщення замовлення, укладення контракту (угоди), придбання товару, послуга чи інші операції протягом бюджетного періоду, що потребують здійснення платежів впродовж цього ж бюджетного періоду в межах кошторисних призначень.

Органи Державного казначейства мають право відмовити в погашенні бюджетного зобов’язання у разі, коли:

1) бюджетні зобов’язання не відповідають затвердженому кошторису доходів та видатків бюджетної установи;

2) бюджетні зобов’язання не відповідають обсягу доведених

бюджетних асигнувань.

Погашення бюджетних зобов’язань здійснюється шляхом оплати платіжних документів з Єдиного бюджетного рахунку в розмірі підтвердженого бюджетного зобов’язання та надання дозволу на отримання готівкових грошових коштів бюджетів в установах банків на цілі, передбачені кошторисами доходів та видатків розпорядників бюджетних коштів. До повноважень органів Державного казначейства належать ведення бухгалтерського обліку виконання Державного бюджету України та бюджетів самоврядування. Всі розпорядники бюджетних коштів повинні вести бухгалтерський облік та звітність відповідно до правил, що встановлені Державним казначейством України.

До повноважень Державного казначейства України належить контроль за дотриманням бюджетного законодавства. Бюджетне законодавство України складається із Закону “Про бюджетну систему України ; Закону про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період; інших законів, пов’язаних з бюджетним процесом, Отже, Державне казначейство України здійснює:

а) попередній контроль виконання видатків Державного бюджету України;

б) контроль за дотриманням Єдиних правил обліку та звітності

по бюджетах самоврядування;

в) попередній контроль за спрямуванням коштів за цільовим призначенням на підставі документів розпорядників коштів, що подані до оплати.

У разі виявлення бюджетних правопорушень Державне казначейство України у межах своєї компетенції може вчинити дії до розпорядників бюджетних коштів, яким вони видали відповідні бюджетні асигнування, а саме:

1) обмежити бюджетні асигнування;

2) вилучити бюджетні кошти з рахунку до відповідного бюджету;

3) зупинити операції з бюджетних коштів;

4) блокувати витрати бюджетних коштів.

Обмеження бюджетних асигнувань полягає у зменшенні встановленого відповідно до бюджетного призначення розміру бюджетного асигнування розпоряднику чи утримувачу бюджетних коштів.

Вилучення бюджетних коштів з рахунку - це безповоротне списання бюджетних коштів з бюджетного рахунку розпорядника чи утримувача бюджетних коштів.

Зупинення операцій з бюджетних коштів виключає будь-які операції щодо надходження чи списання коштів з бюджетного рахунку порушника бюджетного законодавства. Зупинення операцій з бюджетних коштів можливе на строк від десяти до тридцяти днів.

Блокування витрат бюджетних коштів полягає у забороні списання бюджетних коштів з бюджетного рахунку розпорядника бюджетних коштів чи їх утримувача. Блокування витрат бюджетних коштів можливе на строк від десяти до тридцяти днів.

Державне казначейство України впроваджує єдину методику звітності про виконання бюджетів, яка базується на єдності структури, форм показників, строків її формування та надання.

Більш детально про бухгалтерську звітність виконання бюджету див. у розд. 7.

Голова Державного казначейства несе персональну відповідальність за виконання покладених на Державне казначейство завдань і здійснення ним своїх функцій, встановлює ступінь відповідальності заступників голови, керівників територіальних органів Державного казначейства.

Крім зазначених нормативно-правових актів певні види порушень бюджетного законодавства та відповідальність за них передбачені ст. 39 Закону України “Про бюджетну систему України” в редакції Закону України № 253/95 Верховної Ради від 29.06.1995 року

, а саме:

• використання коштів Державного бюджету на цілі, не передбачені

Законом про Державний бюджет України, або в обсягах, що перевищують межу видатків, ним затверджену;

* використання коштів республіканського бюджету Автономної Республіки

Крим (АРК), місцевих бюджетів на цілі, не передбачені рішеннями про затвердження республіканського бюджету АРК та місцевих бюджетів, або в обсягах, що перевищують межі видатків, затверджених зазначеними нормативними актами;

• невиконання умов пропорційного скорочення видатків щодо незахищених статей бюджету, якщо Верховною Радою України щодо нього прийнято відповідне рішення;

• невиконання умов пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів, як це встановлено зазначеним законом;

• видання органами державної виконавчої влади та їх посадовими особами (у тому числі Державного казначейства) нормативних та розпорядчих актів, які змінюють доходи та видатки бюджету всупереч виключній компетенції Верховної Ради України;

• недотримання термінів щодо бюджетного процесу, встановлених зазначеним законом;

• порушення правил та процедур, встановлених законодавством України щодо порядку витрачання коштів бюджетів, які призводять до незаконних видатків;

• невжиття заходів до підпорядкованих органів і підлеглих осіб, що вчинили такі порушення.

Законом визначено, що за вчинення викладених порушень посадові особи органів державної виконавчої влади (у тому числі органів

Державного казначейства) несуть дисциплінарну та кримінальну відповідальність.