Удалих О.О. Управління інвестиційною діяльністю промислового підприємства (2006)

Оцінка ефективності фінансових інвестицій підприємства здійснюється на підставі зіставлення обсягу інвестиційних витрат і сум зворотного грошового потоку по них.

До складу зворотного грошового потоку входять суми періодично виплачуваних відсотків або дивідендів за цінними паперами і вартістю реалізації даних цінних паперів за строком закінчення їхнього використання.

За фінансовими інвестиціями інвестор сам вибирає очікувану норму прибутку з урахуванням рівня ризику вкладень у різні цінні папери. Так, консервативний інвестор віддасть перевагу вибору цінних паперів з невисоким рівнем ризику (відповідно й з невисокою нормою інвестиційного прибутку), а агресивний інвестор — вибір цінних паперів з високою нормою інвестиційного прибутку (незважаючи на високий рівень ризику по них).

Показник норми очікуваного інвестиційного прибутку формує й суму інвестиційних витрат у цінні папери, що повинна забезпечити інвесторові очікувану суму прибутку. Ця розрахункова сума являє собою реальну вартість цінного папера. Якщо фактична сума інвестиційних витрат буде перевищувати реальну вартість цінного папера, то ефективність фінансового інвестування знизиться, тобто інвестор не одержить очікувану суму інвестиційного прибутку. І навпаки, якщо фактична сума інвестиційних витрат буде нижча від реальної вартості цінного папера, то ефективність фінансового інвестування зросте, тобто інвестор дістане інвестиційний прибуток у сумі більшій, ніж очікує.

Норма очікуваного інвестиційного прибутку, або необхідна ставка доходу, визначається інвестором виходячи зі сформованих умов фінансового ринку. Існує кілька способів визначення необхідної ставки доходу. За першим способом ставка доходу приймається рівній річній ставці відсотка за банківськими депозитами (Rj):

ydaluh031.PNG



Банківський депозит звичайно є більш надійним варіантом вкладення коштів, ніж вкладення в корпоративні цінні па-

пери, тому інвестор, як правило, вимагає вищої прибутковості по облігаціях.

Другий спосіб припускає, що значення необхідної ставки доходу визначається як сума ставки по банківському депозиту й премії за ризик:

ydaluh032.PNG

де RP — премія за ризик, коеф.

Третій спосіб визначення необхідної ставки прибутковості допускає порівняння даної ставки зі ставкою по безризикових вкладеннях (наприклад, у державні короткострокові цінні папери), тоді

ydaluh033.PNG

У цей час ставка доходу за казначейськими векселями США становить 8% річних.

Таким чином, оцінка ефективності фінансових інвестицій — це оцінка реальної вартості цінних паперів, що забезпечує одержання очікуваної норми інвестиційного прибутку.

Оцінка ефективності фінансових інвестицій має свої особливості у відношенні боргових і часткових цінних паперів.

Оцінка ефективності операцій з акціями

Акція має номінальну, балансову, ліквідаційну й ринкову ціну.

Номінальна ціна акції надрукована на бланку акції або встановлена при випуску акції. Номінальна ціна показує, яка частка статутного капіталу доводиться на одну акцію на момент створення акціонерного товариства. Балансова ціна акції — це вартість чистих активів акціонерного товариства, що доводиться на одну акцію по балансі. Ліквідаційна ціна акції — це

цінність реалізованого майна акціонерного товариства у фактичних цінах, що доводиться на одну акцію. Ринкова (курсова) ціна акції — це ціна, по якій акція продається або купується на

ринку.

Курс акції — це відношення ринкової ціни до номінального, виражене у відсотках.

Розрахувати ринкову ціну акції значно складніше, ніж облігації, тому що акції — це цінні папери із плаваючим (змінним) доходом, на відміну від облігацій, де доход або фіксований, або змінюється за певною закономірністю.

Для розрахунку курсу акції використовуються різні моделі. Найпоширенішої з них є модель М.Гордона, що припускає три варіанти розрахунку поточної ринкової ціни акції.

1. Якщо темп приросту дивідендів дорівнює нулю (g = 0), то поточна ринкова ціна акції (Р0) визначається за формулою

ydaluh034.PNG

де D0 — поточний дивіденд, грн;

г — ставка доходу, необхідна інвесторам, коеф.

2. Якщо темп приросту постійний (g = const), то поточна ринкова ціна акції (Р0) визначається за формулою

ydaluh035.PNG

де D1 — величина дивіденду на найближчий прогнозований період, грн.

3. Якщо темп приросту дивідендів зміняються (g =/const), то поточна ринкова ціна акції (Р0) визначається за формулою:

ydaluh036.PNG

де dі — величина дивіденду на найближчий прогнозований період, грн;

і — період нарахування дивідендів.

Відповідно до формули (5.6), поточна ринкова ціна акції являє собою суму прогнозованих дивідендів, наведених на даний момент часу.

Аналіз ефективності вкладень в акції припускає використання таких показників:

— ставка дивіденду;

— поточна прибутковість акції для інвестора;

— поточна ринкова прибутковість;

— кінцева прибутковість;

— сукупна прибутковість.

Ставка дивіденду (dc) визначається за формулою

ydaluh037.PNG

де D — величина виплачуваних річних дивідендів, грн;

N — номінальна ціна акції, грн.

Поточна прибутковість акції для інвестора — рендит (dr) — визначається за формулою

ydaluh038.PNG

де Рпр — ціна придбання акції, грн.

Поточна ринкова прибутковість (dr) визначається відношенням величини виплачуваних дивідендів до поточної ринкової ціни акції:

ydaluh039.PNG

де Р0 — поточна ринкова ціна акції, грн.

Кінцева прибутковість (dK) визначається за формулою

ydaluh040.PNG

де D _ величина дивідендів, виплачена в середньому за рік,

р - приріст або збиток капіталу інвестора, дорівнює різниці між ціною продажу й ціною придбання акції, грн;

п — кількість років, протягом яких інвестор володів акцією.

Узагальнюючим показником ефективності вкладень інвестора в покупку акцій є сукупна прибутковість (dc). Цей показник розраховується за формулою:

ydaluh041.PNG

де Д —величина дивідендів в і-тому році.

Кінцева й сукупна прибутковості можуть бути розраховані тільки у випадку, якщо інвестор продав акцію або має намір це зробити за відомою йому ціною.

Прибутковість (у річному вирахуванні) спекулятивної операції з акціями, тобто операції «покупка заради продажу», коли інвестор не одержує поточного доходу у вигляді дивідендів, а його доход становить приріст курсової вартості акції, можна визначити за формулою

ydaluh042.PNG

де PQ — ціна покупки акції, грн або %;

Р — ціна продажу акції, грн або %;

t — кількість днів від дня покупки до дня продажу.

Оцінка реальної вартості цінного папера в зіставленні із ціною його поточного ринкового котирування є основним критерієм оцінки ефективності фінансових інвестицій.

Разом з тим існують додаткові критерії, які також слід врахувати при оцінці ефективності вкладень у цінні папери, до яких належать:

— умови емісії цінних паперів;

— галузева й регіональна приналежність емітента;

— рівень активності обігу цінного папера на фондовому ринку й ін.

Тільки комплексний облік всіх критеріїв ефективності дасть можливість визначити ефективність фінансових інвестицій підприємства.

Оцінка ефективності операцій з облігаціями

Облігація має номінальну, викупну й ринкову ціну.

Номінальна ціна надрукована на бланку облігації й позначає суму, що береться в борг і підлягає поверненню після закінчення строку облігаційної позики.

Викупна ціна — це ціна, по якій емітент викуповує облігацію в інвестора після закінчення строку позики. Вона може збігатися або не збігатися з номінальною ціною облігації, що обумовлюється умовами позики.

Ринкова ціна — це ціна, по якій облігація продається й купується на ринку.

Курс облігації — це значення ринкової ціни, вираженої у відсотках до її номіналу.

Оцінка ефективності операцій з облігаціями полягає в оцінці таких показників:

— поточна ринкова вартість облігації;

— прибутковість облігації.

Для визначення поточної ринкової вартості купонних облігацій (PV) використовується базисна модель оцінки вартості облігації.

Реальна вартість облігації з періодичною виплатою

відсотків, визначається за формулою

ydaluh043.PNG

де С - річний поточний доход у вигляді відсотка, виплачуваний по облігації, грн;

F - сума, виплачувана при погашенні облігації (номінал

облігації), грн;

г — необхідна інвесторам річна ставка доходу (очікувана норма прибутку), коеф.;

п — число років, після закінчення яких відбудеться погашення облігації.

Тобто поточна реальна вартість облігації з періодичною виплатою відсотків дорівнює сумі всіх відсоткових надходжень по ній за період, що залишився, її обігу й номіналу, доведених до дійсної вартості по дисконтній ставці, рівній очікуваній нормі інвестиційного прибутку (прибутковості).

Якщо вся сума відсотків по облігації виплачується при її погашенні, то вартість облігації оцінюється за формулою

ydaluh044.PNG

Тобто поточна реальна вартість облігації з виплатою всієї суми відсотків при її погашенні дорівнює сумі номіналу облігації та всіх відсотків по облігації, доведених до дійсної вартості по дисконтній ставці, рівній очікуваній нормі інвестиційного прибутку (прибутковості).

Для облігацій з нульовим купоном, коли облігація реалізується інвесторові за ціною нижчою від номіналу, а погашається

за номіналом і різниця між номіналом та ціною реалізації (дисконт) становить доход інвестора, поточну ринкову ціну (PV) з позицій інвестора визначають за формулою

ydaluh045.PNG

де CF — сума, яка виплачується при погашенні облігації, грн;

г — необхідна інвестором річна ставка доходу, коеф.;

п — число років, після закінчення яких відбудеться погашення облігації.

Доход по цінному паперу, обчислений у відсотках до первісної вартості, називається прибутковістю, або нормою (ставкою) доходу.

Для оцінки облігацій можуть використовуватися такі показники прибутковості:

— купонна прибутковість;

— поточна прибутковість;

— кінцева прибутковість.

Купонна прибутковість облігації (dk), установлювана при випуску облігації, розраховується за формулою

ydaluh046.PNG

де С — річний купонний доход, грн;

N — номінальна ціна облігації, грн.

Поточна прибутковість облігації (dt) визначається за формулою

ydaluh047.PNG

де PV0 — ціна, по якій облігація була придбана інвестором.

Кінцева прибутковість облігації (прибутковість до погашення - dn) розраховується за формулою

ydaluh048.PNG

де ±РУ — приріст або збиток капіталу, що дорівнює різниці між ціною реалізації (номіналом) і ціною придбання облігації

інвестором, грн;

п — кількість років обігу облігації.

Якщо облігація придбана за номіналом, то її поточна й кінцева прибутковість ідентичні купонній. Якщо облігація придбана за ціною нижчою від номіналу (з дисконтом), то її поточна й кінцева прибутковість вища від купонної. Якщо облігація придбана за ціною вищою від номіналу (із премією), то її поточна й кінцева прибутковість нижча від купонної.

Для облігації з нульовим купоном прибутковість розраховується за формулою

ydaluh049.PNG

де PV — ціна купівлі облігації, у відсотках до номіналу або грн;

PV0 — ціна продажу (погашення) облігації, у відсотках до номіналу або грн;

t — кількість днів між купівлею й продажем облігації. Купонний доход по облігаціях виплачується періодично. При продажі облігації в дні, що не збігаються із днями виплати поточного доходу, покупець і продавець повинні розділити між собою суму відсотків. Із цією метою покупець сплачує продавцеві, крім ринкової ціни облігації, відсотки, що належать за період, з моменту їхньої останньої виплати. Ці відсотки — накопичений купонний доход. Сам же покупець при настанні наступної дати виплати купонного доходу одержить його повністю за весь купонний період. Так, сума відсотків розподіляється між різними власниками облігації.

Накопичений купонний доход (А) можна розрахувати за формулою

ydaluh050.PNG

де С — річна ставка купонного доходу, % до номіналу або грн;

t — кількість днів між купівлею й продажем облігації.

За допомогою наведених формул можна визначити ефективність вкладень в облігації й тим самим визначити інвестиційну привабливість цієї операції.