Джога Р.Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах (2003)

3.6. Утримання із заробітної плати працівників

Утримання із заробітної плати працівників через бухгалтерію бюджетних установ за переліком та економічним змістом не мають якихось особливостей і здійснюються згідно з чинним законодавством на загальних підставах (табл. 3.11).

Таблиця 3.11.

Утримання заробітної плати працівників через бухгалтерію бюджетних установ

Вид утримання	Характер утримання	Тривалість утримання
1. Прибутковий податок	Обов'язковий	Щомісячно
2. Збір на обов'язкове пенсійне страхування	—''—
3. Збір на обов'язкове страхування на випадок безробіття	—"—	—"—
4. За виконавчими листами (аліменти)		Періодично
5. За виконавчими приписами нотаріальних органів	-"-	Разово
6. Профспілкові внески	За заявами працівників	Щомісячно
7. Надлишкові виплачені суми в результаті рахункових перевірок	Обов'язковий	Разово
8. Неповернуті підзвітні суми
9. Грошові нарахування, накладені державними органами контролю	—"—	Періодично
10. Штрафи, накладені в адміністративному порядку	—''—	Разово
11. За невідпрацьовані дні використаної відпустки	_"_
12. За товари, продані в кредит	Обов'язковий	Періодично
13. Безготівкові перерахування на рахунки з вкладів у банках	За заявами працівників	—"—
14. Безготівкові перерахування внесків за договорами добровільного страхування	—"—	—"—
15. За отримані в банках позики		_"_
Інші утримання	—	-"-

Прибутковий податок з доходів громадян утримується відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 та Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої ГДП1У від 21.04.93 за № 12 з подальшими змінами і доповненнями. Всім платникам податку

присвоюється ідентифікаційний код.

Об'єктом оподаткування доходів громадян є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік, який складається з місячних оподатковуваних доходів, отриманих з різних джерел. До сукупного оподатковуваного доходу не включаються:

- допомога з державного соціального страхування і державного соціального забезпечення, крім допомоги з тимчасової непрацездатності;

— суми отримуваних аліментів;

— державні пенсії і додаткові пенсії, що виплачуються на умовах добровільного страхування пенсій;

— компенсаційні виплати в грошовій і натуральній формі в межах норм, передбачених чинним законодавством;

— інші доходи.

Оподатковуваний сукупний дохід громадян за місцем основної роботи зменшується:

— на суму неоподатковуваного мінімуму (17 гривень);

— одному з родичів на суму неоподатковуваного мінімуму на кожну дитину в віці до 16 років за умови, що сукупний дохід за місяць не перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів;

— на суму 10 неоподатковуваних мінімумів, включаючи розмір попередніх пільг:

а) громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до І і II категорій;

б) інвалідам війни І групи і прирівненим до них;

— на суму до п'яти неоподатковуваних мінімумів:

а) учасникам ВВВ, інших бойових операцій по захисту колишнього СРСР з числа військовослужбовців, які проходили службу у військових частинах, штабах, що входили до складу діючої армії, і партизан;

б) військовослужбовцям і призваним на навчальні, перевірочні збори військовозобов'язаним, які проходили службу в складі обмеженого контингенту радянських військ у Республіці Афганістан та інших країнах, де в цей період велися бойові дії;

в) інвалідам з дитинства, інвалідам 1 і 2 групи, крім інвалідів війни;

г) громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до III і IV категорій;

д) іншим громадянам.

Кабінет Міністрів України і Верховна Рада України можуть своїми постановами надавати додаткові пільги щодо прибуткового податку з громадян.

Дія цих положень протягом календарного року поширюється тільки на доходи, отримані за місцем основної роботи, тобто тим місцем, де ведеться трудова книжка працівника.

У сукупний оподатковуваний дохід громадян за місцем основної роботи включаються:

— доходи за виконання трудових зобов'язань, у тому числі за сумісництво в тій же установі;

— виплати за лікарняними листками;

— інші доходи, які утворилися в результаті надання за рахунок коштів установи своїм працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовій чи натуральній формі.

Прибутковий податок із сукупного оподатковуваного доходу громадян за місцем основної роботи (навчання) обчислюється за такими ставками (табл. 3.12).

Із сум доходів, одержуваних громадянами не за місцем основної роботи, податок нараховується до джерел виплат за ставкою 20%.

Установа, яка здійснює виплату заробітної плати працівникам не за місцем їх основної роботи, зобов'язана не пізніше 30 днів після виплати направити органу податкової адміністрації за місцем проживання громадян відомості з вказівкою виплаченого доходу та утриманого з нього податку.

Обчислення податку протягом року проводиться з суми місячного сукупного оподатковуваного доходу за наведеними вище ставками та з урахуванням розмірів пільг; Бюджетні установи після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку отримання в установах банків коштів на виплату належних працівникам сум, перераховують до бюджету суми нарахованого та утриманого прибуткового податку за минулий місяць. По закінченні календарного року визначається сума сукупного річного оподатковуваного доходу. Сума прибуткового податку за рік обчислюється з урахуванням середньомісячного доходу та сплаченого протягом року податку з доходів. Обчислення податку і перерахунок проводяться установами до 1 лютого наступного за звітним року, а до 15 лютого ці відомості за встановленою формою подаються до податкової адміністрації за місцем проживання громадян. Громадяни, які мають доходи крім основного місця роботи, зобов'язані вести облік доходів. По закінченні календарного року до 1 березня ними в податкову адміністрацію за місцем проживання подається декларація про суму сукупного доходу за місцем як основної, так і не основної роботи.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1-5% від сукупного оподатковуваного доходу щомісячно введено з 29.07.97 Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97. Збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття в розмірі 0,5 % від сукупного оподатковуваного доходу щомісячно введено з 29.07.97 Законом України «Про збір на обов'язкове соціальне страхування» від 26.06.97.

Згідно з цими Законами об'єктом оподаткування є виплати, які оподатковуються прибутковим податком з громадян.

Утримання на користь третіх осіб та організацій із заробітної плати працівників можуть бути здійснені за виконавчими листами судів, фінансових органів та в інших випадках. Суму утримань розраховують у визначеному проценті від заробітку (наприклад, аліменти — 25, 33 і 50% з тієї суми заробітної плати, яка

залишається після вирахування податків). Постановою Кабінету Міністрів України «Про види заробітку (доходу), що підлягають обліку при відрахуванні аліментів» від 26.02.93 № 146 затверджено перелік видів заробітку, з яких утримуються аліменти. Передбачено, що утримання аліментів з працівників здійснюється з

усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом: з основної заробітної плати, всіх видів доплат і надбавок до неї, грошових і натуральних премій, відпускних, з оплати за понаднормовану роботу, за роботу в святкові і вихідні дні, допомоги у зв'язку з тимчасовою

непрацездатністю. Утримання аліментів не здійснюється з вихідної допомоги при звільненні, одноразових премій, допомоги на поховання та інших видів доходу.

Підставою для утримання вартості товарів, куплених у кредит, є доручення-зобов'язання,видане установою торговій організації і отримане від неї з відмітками про суми, які належать до утримання. Ця сума утримується із заробітної плати працівників щомісячно рівними частками протягом строку, вказаного в дорученні-зобов'язанні, при цьому в перший місяць утримується щомісячна частка і неділима частина суми.

Вклади в установи банків і внески органам страхування за договорами . добровільного страхування утримують із заробітної плати за заявами (дорученнями) працівників, а тоді перераховують на рахунки відповідно установам банку та органам страхування в рівних частках, вказаних у заяві доти, поки працівник не подасть заяву про їх припинення.

Кодексом законів про працю України встановлені обмеження на відрахування із заробітної плати працівників. Так, згідно із ст. 128 Кодексу при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір утримань (відрахувань) не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

Утримання із заробітної плати працівників підлягають періодичному контролю. Так, правильність нарахування утримуваних податків і зборів крім місцевих фінансових органів і різних фондів перевіряють працівники бухгалтерії установи. Одночасно вони перевіряють повноту і правильність утримань за виконавчими документами та інші утримання.