Дубініна А.А. Основи митної справи в Україні (2004)

Митні органи України

Головним суб’єктом проведення в життя митної політики, безумовно, є система митних органів - ДМСУ. Після підтвердження на Всеукраїнському референдумі Акта проголошення незалежності України, Указом новообраного Президента України від 11 грудня 1991 р. було створено Державний митний комітет України.

Указом Президента України від 29 листопада 1996 р. Державний митний комітет України було ліквідовано, а на його базі створено ДМСУ як центральний орган виконавчої влади. В п. 1 цього Указу вказувалося, що: «митну справу також здійснюють регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації, які утворюються у встановленому порядку». Крім того, було утворено Центральну енергетичну митницю та в зонах діяльності регіональних митниць - відділення по боротьбі з контрабандою і порушеннями митних правил.

Згідно з Положенням «Про Державну митну службу України», ДМСУ - є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення в життя державної митної політики, організовує функціонування митної системи, здійснює керівництво дорученою йому сферою управління, несе відповідальність за її стан і розвиток. Відповідно до ч. 2 ст. 9 МКУ та п. З цього Положення визначаються завдання митних органів і, зокрема, ДМСУ, серед яких:

• захист економічних інтересів України;

• сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв’язків;

• контроль за додержанням вимог митного законодавства України;

• використання засобів митного регулювання торговельно- економічних відносин з урахуванням пріоритетів розвитку економіки;

• створення сприятливих умов для участі України у міжнародному співробітництві;

• удосконалення митного контролю, митного оформлення і оподаткування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

• здійснення, за участю Міністерства економіки України, заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв’язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

• створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та збільшення пасажиропотоку через митний кордон України;

• боротьба з контрабандою;

• здійснення заходів щодо запобігання порушенню митних правил.

Також це положення визначає компетенцію ДМСУ:

• визначає і здійснює в межах своїх повноважень економічні та організаційні заходи щодо реалізації митної політики;

• здійснює митно-тарифне і позатарифне регулювання під час переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України;

• розробляє і подає Кабінету Міністрів України проекти програм розвитку та вдосконалення системи митної служби, сприяє розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, у тому числі шляхом розширення мережі митниць;

• співробітничає відповідно до міжнародних договорів та законодавства України з митними та іншими органами іноземних держав, міжнародними організаціями у митній сфері;

• керує діяльністю органів митної служби, створює, реорганізовує та ліквідує у встановленому порядку регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні управління та організації;

• здійснює у встановленому порядку провадження у справах про порушення митних правил, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до сфери її повноважень;

• веде державну статистику, подає статистичні дані згідно із законодавством України;

• виконує інші функції, що випливають з покладених на неї завдань.

ДМСУ створюється Президентом України, її Голова призначається Президентом України. Призначення заступників Голови, встановлення структури та чисельності особового складу апарату ДМСУ, створення регіональних митниць віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України. Сам центральний апарат ДМСУ складається з відповідних підрозділів-управлінь, відділів і т.д. Структура і чисельність апарату визначаються Головою ДМСУ. Схема структури центрального апарату Державної митної служби України наедена на рис. 1.5

ДСМУ є юридичною особою, фінансується за рахунок державного бюджету, має власний баланс, розрахункові та інші рахунки у банківських установах, має власну печатку установленого зразка з зображенням Державного герба України та власного назвою.

Загальна структура ДМСУ наведена на рис. 1.6.

Відповідно до ст. 9 МКУ, 8 липня 1994 року постановою Кабінету Міністрів України були створені регіональні митниці (до 1996 р. - територіальні митні управління) - Північна, Дніпровська, Донбаська, Подільська, Чорноморська, Карпатська, Східна, Західна, Кримська. Положення про регіональні митниці, їх структура та штати затверджуються ДСМУ. Бориспільська, Севастопольська, Центральна енергетична та Оперативна митниці не включаються до складу митних установ, які підпорядковуються територіальним митницям, а складають митниці прямого підпорядкування.

Регіональна митниця є державною установою, що входить в єдину систему

органів ДМСУ і у встановленому порядку безпосередньо здійснює митну справу. Регіональна митниця разом з безпосереднім здійсненням митної справи організує, координує та контролює діяльність підпорядкованих митниць і спеціалізованих митних організацій в межах повноважень, визначених ДМСУ. До складу установ, підпорядкованих регіональній митниці, крім митниць можуть входити спеціалізовані митні організації. Типова структура митниці наведена на рис. 1.7.



Основними завданнями регіональної митниці є:

• контроль та забезпечення виконання законодавства України про митну справу митними установами регіону;

• забезпечення виконання зобов’язань, які випливають з міжнародних угод, укладених Україною, в частині, що стосується митної справи;

• організація ефективного застосування засобів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності у регіоні;

• забезпечення нарахування та справляння у повному обсязі мита, інших податків і зборів з товарів, які переміщуються через митний кордон України та своєчасного перерахування коштів, що надходять до державного бюджету;

• створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств, організацій та установ регіону, а також для прискорення товарообігу та пасажиро потоку через митний кордон України;

• боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

• ведення митної статистики;

• формування повної, достовірної інформації та звітності про результати фінансово-господарської діяльності та надання її ДМСУ України в установлені терміни.

У відповідності до покладених на неї завдань, регіональна митниця:

• контролює дотримання суб’єктами підприємницької діяльності та громадянами порядку переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України;

• здійснює митний контроль та оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

• видає, у межах своєї компетенції, накази, які є обов’язковими для виконання підпорядкованими митними установами;

• вносить до ДМСУ пропозиції щодо змін та удосконалення чинного митного законодавства;



• перевіряє діяльність підпорядкованих митних установ, використовує, в зоні своєї діяльності, митні забезпечення для оформлення результатів митного контролю;

• організовує та здійснює роботу по боротьбі з контрабандою та порушеннями митних правил;

• веде митну статистику;

• організовує роботу з кадрами, проводить атестацію керівництва підрозділів регіональної митниці і підпорядкованих митних установ;

• організовує постачання особового складу речовим та іншим забезпеченням;

• проводить силами підрозділів митної варти оперативні заходи та ін.

Регіональну митницю очолює начальник, який призначається наказом Президента України, його заступники призначаються Головою ДСМУ. Регіональна митниця є юридичною особою, має свою гербову печатку, бланк та рахунки в банку. Базовими підрозділами системи митних органів України, на які покладено безпосереднє здійснення митної справи, є митниці та митні пости. Питання створення та ліквідації митниць, а також визначення території регіону діяльності митниці вирішуються ДМСУ. В залежності від розміщення регіону діяльності митниці останні можна класифікувати на прикордонні (зовнішні) та внутрішні.

Прикордонні митниці розміщуються на митному кордоні України, який співпадає з державним кордоном, в пунктах пропуску через державний кордон, через які здійснюється залізничне, автомобільне, морське, річне, повітряне та інше сполучення.

Внутрішні митниці розміщуються в інших районах митної території України, а також в пунктах, що розміщуються на митному кордоні України, де він співпадає з межами спеціальних економічних зон та на території спеціальних економічних зон. Митницю очолює начальник, який призначається головою ДМСУ. Митниця є юридичною особою, з власним балансом, рахунками в банківських установах, печаткою з зображенням Державного герба та власним найменуванням.

В безпосередньому підпорядкуванні митниць знаходяться митні пости, через які митниці здійснюють свої завдання щодо реалізації митної справи. Митні пости створюються і ліквідуються ДМСУ за поданням регіональних митниць. Митний пост є окремим підрозділом системи митних органів, який:

• забезпечує безпосередній контроль за переміщенням через митний кордон України товарів, валюти, валютних цінностей та транспортних засобів;

• проводить стягнення мита та митних зборів;

• проваджує справи про контрабанду та порушення митних правил;

• накладає адміністративні стягнення.

Територія регіону діяльності митного поста визначається ДМСУ та входить до складу регіону підвідомчого регіональній митниці. Митний пост очолюється начальником, який призначається начальником регіональної митниці. Структура та штатний розклад цього підрозділу визначається відповідною митницею. Митний пост фінансується за рахунок державного бюджету, має печатку з зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, інші печатки та штампи. Типова структура митного поста наведена на рис. 1.8.

Служба в митних органах є різновидом державної мілітаризованої служби. Проходження служби в митних органах, в першу чергу, регламентується Конституцією України, Законом України «Про державну службу», МКУ, іншими законами та підзаконними актами. Службовці митних органів є державними службовцями, з поширенням на них всіх відповідних прав, обов’язків та пільг; мають персональні звання, несуть дисциплінарну відповідальність; при прийнятті на службу проходять співбесіду щодо відповідності вимогам до державних службовців та періодично проходять відповідні атестації.

Відповідно до ст. 16 МКУ митні органи України в своїй діяльності взаємодіють з іншими державними органами, підприємствами та громадянами. Державні та інші органи, які у відповідності з законами України не здійснюють загальне керівництво митною справою, не мають права приймати рішення, що входять до компетенції митних органів України, або іншим чином втручатися в діяльність цих органів. Ст. 17 МКУ регламентує взаємодію митних органів з іншими правоохоронними органами, зокрема, передбачає необхідність інформувати відповідний орган про правопорушення, розслідування якогo



входить до компетенції цього органу. Ст. 20 МКУ передбачає право митних органів України при виконанні своїх функцій співробітничати з митними та іншими органами іноземних держав та міжнародними організаціями

Список використаної літератури: Дубініна, А.А. Основи митної справи в Україні: Навчальний посібник / А.А. Дубініна, С.В. Сорокіна. — К.: ВД ’Професіонал’, 2004. — 360 с.