Дубініна А.А. Основи митної справи в Україні (2004)
Поняття та зміст митного режиму
1. Загальні положення митних режимів.
Сам процес переміщення через митний кордон України товарів та транспортних засобів відбувається у відповідності з певними процедурами, які регулюються відповідними правовими нормами. Подібні процедури отримали назву митних режимів. Фактично характер і зміст подібних процедур справляє істотний вплив на інтенсивність товаропотоків через митний кордон України.
За своєю сутністю митний режим є різновидом спеціальних правових режимів, які являють собою «сукупність правил, закріплених в юридичних нормах, які регулюють певну діяльність людей». Особливими властивими ознаками митного режиму виступає специфіка його об’єкта — правові відносини, що виникають з приводу переміщення товарів, інших предметів та транспортних засобів через митний кордон. Головними характеристиками, які кваліфікують вид митного режиму є:
• напрям переміщення товару (ввіз, вивіз, транзит);
• країна походження;
• мета переміщення;
• правила використання, володіння та розпорядження цим
товаром;
• строк дії режиму.
У відповідності за видом митного режиму, який застосовується до того чи іншого товару, що переміщується через митний кордон, до цього товару застосовуються певні типи митного регулювання, митного контролю, засоби митного забезпечення, правила обкладання митом, акцизом, ПДВ, митними зборами та ін. Залежно від обраного митного режиму регулюється порядок подальшого використання, реалізації відповідних товарів та транспортних засобів, права та обов’язки їх власника.
Усі товари та транспортні засоби переміщуються через митний кордон лише у відповідності з обраним митним режимом. Вибір того чи іншого митного режиму залежить від власника товарів, незалежно від характеру та кількості товарів, країни їх походження. Іноді для розміщення товарів під конкретний митний режим необхідні відповідні дозволи та ліцензії (митний ліцензійний склад, магазин безмитної торгівлі). Рішення щодо можливості застосування відповідного митного режиму приймається митними органами. Застосування стандартизованих митних режимів забезпечує спрощення митних процедур, підвищує ефективність роботи митних органів. Як вже згадувалося, обрання відповідного митного режиму веде за собою застосування відповідного порядку митного оформлення, сплати мита та митних зборів, визначає права власника товарів щодо розпорядження останніми. Ряд митних режимів мають обмежений строк дії (транзит, тимчасовий увіз/вивіз).
Таким чином, при виборі митного режиму необхідно ураховувати низку положень:
• Вибір митного режиму або його зміна на інший здійснюється особою яка переміщує товар незалежно від характеру товару, його кількості, країни походження або його призначення крім випадків які передбачені МКУ.
• В деяких випадках рішення про використання конкретного режиму (обраного декларантом) приймає митний орган який має відповідні повноваження.
• Для розташування товарів у деяких режимах необхідно отримання ліцензій митних органів або інших відомств.
• Кожен режим має певні особливості нарахування митних платежів та надавання пільг по сплаті мит.
• Строк знаходження товарів у різних митних режимах обмежено.
• Діяльність або бездіяльність митних органів та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у випадках зачеплення прав та інтересів осіб які перемішують товар через митний кордон.
• Порушення митних правил тягне за собою відповідальність винних осіб згідно з МКУ.
Правила, регламентуючі митні режими, обов’язкові для виконання як митними органами та їх посадовими особами, так і організаціями та особами, які перевозять товари.
Нажаль, українське законодавство не дає чіткого визначення поняття митного режиму, що примушує шукати інші джерела. Так, Основи митних законодавств держав-учасників СНД у ст.11 тлумачать митний режим як сукупність положень, що визначає статус товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон держави для митних цілей. А у ст. 16 наводять перелік основних п’ятнадцяти митних режимів:
1. Випуск у вільне використання;
2. Реімпорт;
3. Транзит;
4. Митний ліцензійний склад;
5. Магазин безмитної торгівлі;
6. Переробка на митній території;
7. Переробка під митним контролем;
8. Тимчасовий увіз/вивіз;
9. Вільна митна зона;
10. Вільний склад;
11. Переробка поза митною територією;
12. Експорт;
13. Реекспорт;
14. Знищення;
15. Відмова на користь держави.
Митні режими «Переробка під митним контролем»,» Вільна митна зона», «Вільний склад» не використовуються на території України через відсутність підстав для цього , зокрема не розроблено нормативно-правове забезпечення цих режимів. 2. Зміст митного режиму.
Митний режим має свою внутрішню структуру, яка дозволяє розкривати його зміст та яка представляє умови, вимоги та обмеження цього митного режиму. Під умовами митного режиму розуміються ті обставини, які обумовлюють можливість розташування під нього товарів; під обмеженнями - прямі або непрямі заборонення на здійснення з товарами певних дії; а під вимогами - дії, при здійсненні яких можливо завершення митного режиму. Розглянемо ці поняття детальніше.
Умови. Однією з умов розташування товарів у певному митному режимі є їх статут. Товари, які заборонені до ввозу на митну територію України не можуть бути розташовані під митними режимами імпорта, митного ліцензійного складу, відмови на користь держави, магазина безмитної торгівлі. Не дозволяється розташовувати під митним режимом тимчасового увозу/вивозу матеріалів та зразків що витрачаються; харчових продуктів та напоїв (за винятком їх тимчасового увозу/вивозу з метою реклами або демонстрації у одиничних примірниках). Умовою розташування товарів під митним режимом імпорт є сплата митних платежів та дотримання мір економічної політики або інших обмежень. Для розташування товарів під будь-яким митним режимом переробки (переробка на митній території, переробка під митним контролем та переробка поза митною територією) необхідно отримати ліцензію на переробку, яка видається митними органами організації-переробнику. Розташування товарів під низкою митних режимів дозволяється тільки з дозволом митних органів (митні режими транзита, тимчасового увозу/вивозу, реекспорта, знищення, відмови на користь держави), отримання якого також є умовою даних митних режимів.. Наприклад, дозвіл на тимчасовий увіз/вивіз товарів дається при наявності можливості забезпечення надійної ідентифікації товарів. Митний орган не дає дозволу на розташування товарів під митний режим знищення, якщо само знищення товарів може принести істотну шкоду навколишньому природному середовищу або тягне за собою витрати для держави.
Обмеження. Прикладом обмеження може бути положення митного режима тимчасового увоза товарів, у відповідності з яким допускається тільки користування тимчасово увезенних товарів, що виключає можливість їх відчуження або передачі у користування іншої особи. Також, з товарами, які знаходяться під митним режимом митний склад, можуть проводитись лише операції по забезпеченню їх збереження та операції по підготовці їх до продажу або транспортування. При цьому, усі операції, які проводять з товарами не повинні змінювати їх характеристик, пов’язаних зі зміною класифікації даних товарів за ТН ЗЕД.
Митний режим магазина безмитної торгівлі реалізується під митним контролем на митній території України без стягування мита та інших податків та без використання до них мір економічної політики.
Вимоги. У якості приклада можливо навести вимоги митного режиму експорта - здійснити фактичний вивіз товару за межі митної території України. Слід відмітити, що вимоги вивозу товару за межі митної території України застосовується до багатьох митних режимів. Іноземні товари можуть знаходитись на митній території України обмежений термін часу, після чого вони повинні бути замовлені у митному режимі імпорту або вивезені з митної території України у відповідності з іншими митними режимами. Ця вимога також характерна до митних режимів митного ліцензійного складу (у випадку якщо товари, які зберігаються на митному ліцензійному складі призначені до вивозу з митній території України у відповідності з митним режимом експорту), магазину безмитної торгівлі, тимчасового вивозу, реекспорта.
У межах одного митного режиму можуть встановлюватися вимоги, умови, обмеження не тільки загального характеру, але і ті, які відносяться до певних видів товарів. Так, умовою митного режиму імпорту є додержання порядку маркування певних підакцизних товарів. Товари, які розташовані під митним режимом митного ліцензійного складу та призначені для вивозу у відповідності з митним режимом експорту, повинні бути вивезені не пізніше трьох місяців з моменту їх розташування під митним режимом митного ліцензійного складу.
Розташовуючи товари під певним митним режимом, особа яка переміщує товари, повинна дотримуватися усіх встановлених законодавством обмежень та вимог.
3. Пільги за митними режимами.
Митний режим має складну правову природу та поєднує у собі елементи адміністративно-правового та фінонсово-правового регулювання. Було б нелогічно з боку законодавства встановлювати однакові розміри митних платежів стосовно митного режиму випуску у вільний обіг, який дозволяє повну свободу володіння, використання та розпорядження увезеними товарами та інших митних режимів, у яких товари знаходяться у певних умовах та до них використовуються певні обмеження та вимоги. Різний об’єм свободи при використанні митних режимів обумовлює застосування різного режиму обкладання митними платежами та іншими видами податків: якщо умовою митного режима імпорт є сплата усіх митних платежів, то інші митні режими мають певні пільги у відношенні увезених (вивезених) товарів.
Однак, як було зазначено раніше, треба пам’ятати, що усі митні платежі можно поділити на дві групи:
1) платежі які стягуються при переміщенні через митний кордон України;
2) платежі які стягуються у інших випадках, встановлених нормативними правовими актами з митної справи.
При цьому, в першій групі слід відмітити певну групу - платежі які стягуються при митному оформленні: мито, ПДВ, акциз, у відношенні якої і представляються пільги в межах митних режимів (оформлення податкових векселів тощо).
Стосовно певного митного режиму, особі яка переміщує товари можуть бути представлені наступні пільги:
• повне звільнення від сплати митних платежів;
• часткове звільнення від сплати митних платежів;
• повернення раніше сплачених митних платежів.
Пільги, які застосовуються в межах митних режимів і а також умови їх предоставления наведені у таблиці 2.1 (перелік пільг наведених у таблиці не є вичерпним).
Список використаної літератури: Дубініна, А.А. Основи митної справи в Україні: Навчальний посібник / А.А. Дубініна, С.В. Сорокіна. — К.: ВД ’Професіонал’, 2004. — 360 с.
Сам процес переміщення через митний кордон України товарів та транспортних засобів відбувається у відповідності з певними процедурами, які регулюються відповідними правовими нормами. Подібні процедури отримали назву митних режимів. Фактично характер і зміст подібних процедур справляє істотний вплив на інтенсивність товаропотоків через митний кордон України.
За своєю сутністю митний режим є різновидом спеціальних правових режимів, які являють собою «сукупність правил, закріплених в юридичних нормах, які регулюють певну діяльність людей». Особливими властивими ознаками митного режиму виступає специфіка його об’єкта — правові відносини, що виникають з приводу переміщення товарів, інших предметів та транспортних засобів через митний кордон. Головними характеристиками, які кваліфікують вид митного режиму є:
• напрям переміщення товару (ввіз, вивіз, транзит);
• країна походження;
• мета переміщення;
• правила використання, володіння та розпорядження цим
товаром;
• строк дії режиму.
У відповідності за видом митного режиму, який застосовується до того чи іншого товару, що переміщується через митний кордон, до цього товару застосовуються певні типи митного регулювання, митного контролю, засоби митного забезпечення, правила обкладання митом, акцизом, ПДВ, митними зборами та ін. Залежно від обраного митного режиму регулюється порядок подальшого використання, реалізації відповідних товарів та транспортних засобів, права та обов’язки їх власника.
Таким чином, при виборі митного режиму необхідно ураховувати низку положень:
• Вибір митного режиму або його зміна на інший здійснюється особою яка переміщує товар незалежно від характеру товару, його кількості, країни походження або його призначення крім випадків які передбачені МКУ.
• В деяких випадках рішення про використання конкретного режиму (обраного декларантом) приймає митний орган який має відповідні повноваження.
• Для розташування товарів у деяких режимах необхідно отримання ліцензій митних органів або інших відомств.
• Кожен режим має певні особливості нарахування митних платежів та надавання пільг по сплаті мит.
• Строк знаходження товарів у різних митних режимах обмежено.
• Діяльність або бездіяльність митних органів та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у випадках зачеплення прав та інтересів осіб які перемішують товар через митний кордон.
• Порушення митних правил тягне за собою відповідальність винних осіб згідно з МКУ.
Правила, регламентуючі митні режими, обов’язкові для виконання як митними органами та їх посадовими особами, так і організаціями та особами, які перевозять товари.
Нажаль, українське законодавство не дає чіткого визначення поняття митного режиму, що примушує шукати інші джерела. Так, Основи митних законодавств держав-учасників СНД у ст.11 тлумачать митний режим як сукупність положень, що визначає статус товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон держави для митних цілей. А у ст. 16 наводять перелік основних п’ятнадцяти митних режимів:
1. Випуск у вільне використання;
2. Реімпорт;
3. Транзит;
4. Митний ліцензійний склад;
6. Переробка на митній території;
7. Переробка під митним контролем;
8. Тимчасовий увіз/вивіз;
9. Вільна митна зона;
10. Вільний склад;
11. Переробка поза митною територією;
12. Експорт;
13. Реекспорт;
14. Знищення;
15. Відмова на користь держави.
Митні режими «Переробка під митним контролем»,» Вільна митна зона», «Вільний склад» не використовуються на території України через відсутність підстав для цього , зокрема не розроблено нормативно-правове забезпечення цих режимів. 2. Зміст митного режиму.
Митний режим має свою внутрішню структуру, яка дозволяє розкривати його зміст та яка представляє умови, вимоги та обмеження цього митного режиму. Під умовами митного режиму розуміються ті обставини, які обумовлюють можливість розташування під нього товарів; під обмеженнями - прямі або непрямі заборонення на здійснення з товарами певних дії; а під вимогами - дії, при здійсненні яких можливо завершення митного режиму. Розглянемо ці поняття детальніше.
Умови. Однією з умов розташування товарів у певному митному режимі є їх статут. Товари, які заборонені до ввозу на митну територію України не можуть бути розташовані під митними режимами імпорта, митного ліцензійного складу, відмови на користь держави, магазина безмитної торгівлі. Не дозволяється розташовувати під митним режимом тимчасового увозу/вивозу матеріалів та зразків що витрачаються; харчових продуктів та напоїв (за винятком їх тимчасового увозу/вивозу з метою реклами або демонстрації у одиничних примірниках). Умовою розташування товарів під митним режимом імпорт є сплата митних платежів та дотримання мір економічної політики або інших обмежень. Для розташування товарів під будь-яким митним режимом переробки (переробка на митній території, переробка під митним контролем та переробка поза митною територією) необхідно отримати ліцензію на переробку, яка видається митними органами організації-переробнику. Розташування товарів під низкою митних режимів дозволяється тільки з дозволом митних органів (митні режими транзита, тимчасового увозу/вивозу, реекспорта, знищення, відмови на користь держави), отримання якого також є умовою даних митних режимів.. Наприклад, дозвіл на тимчасовий увіз/вивіз товарів дається при наявності можливості забезпечення надійної ідентифікації товарів. Митний орган не дає дозволу на розташування товарів під митний режим знищення, якщо само знищення товарів може принести істотну шкоду навколишньому природному середовищу або тягне за собою витрати для держави.
Обмеження. Прикладом обмеження може бути положення митного режима тимчасового увоза товарів, у відповідності з яким допускається тільки користування тимчасово увезенних товарів, що виключає можливість їх відчуження або передачі у користування іншої особи. Також, з товарами, які знаходяться під митним режимом митний склад, можуть проводитись лише операції по забезпеченню їх збереження та операції по підготовці їх до продажу або транспортування. При цьому, усі операції, які проводять з товарами не повинні змінювати їх характеристик, пов’язаних зі зміною класифікації даних товарів за ТН ЗЕД.
Митний режим магазина безмитної торгівлі реалізується під митним контролем на митній території України без стягування мита та інших податків та без використання до них мір економічної політики.
Вимоги. У якості приклада можливо навести вимоги митного режиму експорта - здійснити фактичний вивіз товару за межі митної території України. Слід відмітити, що вимоги вивозу товару за межі митної території України застосовується до багатьох митних режимів. Іноземні товари можуть знаходитись на митній території України обмежений термін часу, після чого вони повинні бути замовлені у митному режимі імпорту або вивезені з митної території України у відповідності з іншими митними режимами. Ця вимога також характерна до митних режимів митного ліцензійного складу (у випадку якщо товари, які зберігаються на митному ліцензійному складі призначені до вивозу з митній території України у відповідності з митним режимом експорту), магазину безмитної торгівлі, тимчасового вивозу, реекспорта.
У межах одного митного режиму можуть встановлюватися вимоги, умови, обмеження не тільки загального характеру, але і ті, які відносяться до певних видів товарів. Так, умовою митного режиму імпорту є додержання порядку маркування певних підакцизних товарів. Товари, які розташовані під митним режимом митного ліцензійного складу та призначені для вивозу у відповідності з митним режимом експорту, повинні бути вивезені не пізніше трьох місяців з моменту їх розташування під митним режимом митного ліцензійного складу.
Розташовуючи товари під певним митним режимом, особа яка переміщує товари, повинна дотримуватися усіх встановлених законодавством обмежень та вимог.
3. Пільги за митними режимами.
Однак, як було зазначено раніше, треба пам’ятати, що усі митні платежі можно поділити на дві групи:
1) платежі які стягуються при переміщенні через митний кордон України;
2) платежі які стягуються у інших випадках, встановлених нормативними правовими актами з митної справи.
При цьому, в першій групі слід відмітити певну групу - платежі які стягуються при митному оформленні: мито, ПДВ, акциз, у відношенні якої і представляються пільги в межах митних режимів (оформлення податкових векселів тощо).
Стосовно певного митного режиму, особі яка переміщує товари можуть бути представлені наступні пільги:
• повне звільнення від сплати митних платежів;
• часткове звільнення від сплати митних платежів;
• повернення раніше сплачених митних платежів.
Пільги, які застосовуються в межах митних режимів і а також умови їх предоставления наведені у таблиці 2.1 (перелік пільг наведених у таблиці не є вичерпним).
Список використаної літератури: Дубініна, А.А. Основи митної справи в Україні: Навчальний посібник / А.А. Дубініна, С.В. Сорокіна. — К.: ВД ’Професіонал’, 2004. — 360 с.
