Дубініна А.А. Основи митної справи в Україні (2004)

Законом України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” визначено основні положення та вимоги щодо захисту населення від застосування недоброякісної продукції. Наказом МОЗ України “Про проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи стосовно розробки, виробництва і застосування продукції, що може негативно впливати на здоров’я людини” виконання функцій санітарно-епідеміологічного контролю, у тому числі при імпорті сировини і товарів, покладено на органи, підприємства і заклади Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ. Законом України “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції” встановлено, що сільськогосподарська продукція, яка ввозиться на митну територію України, підлягає санітарно-епідеміологічному контролю.

Санітарно-гігієнічні вимоги передбачають оцінку можливого негативного впливу на здоров’я небезпечних факторів шляхом проведення досліджень харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, у ході яких установлюються критерії безпеки у числовому вигляді з визначенням гранично допустимих рівнів вмісту шкідливих речовин. Проведене дослідження засвідчується відповідним документом - висновком державної санітарно-гігієнічної експертизи щодо імпортованої партії товару. Документ визначає конкретні показники безпеки або шкідливості для людини небезпечних факторів у пред’явленому до експертизи товару. Негативний висновок державного санітарно-гігієнічного органу зобов’язує імпортера провести утилізацію або знищення пред’явленого на експертизу товару за власний рахунок. Окрім того можливе повернення його, за окремим рішенням митного органу, первісному вантажовідправникові у режимі «транзит».

Експертиза на відповідність санітарно-гігієнічним вимогам національних стандартів та норм здійснюється уповноваженими органами Державної санітарно-епідеміологічної служби. Підставою для завершення митного оформлення імпортованої партії продукції є гігієнічний висновок, який засвідчує відповідність товару санітарно-гігієнічним вимогам, нормам і правилам України та разом з сертифікатом відповідності приймається митними органами як дозвіл на випуск товару у вільний обіг на внутрішній національний ринок. Для отримання гігієнічного висновку імпортер звертається до уповноваженого державного органу з мотивованою заявою за встановленою формою з доданням:

• зовнішньоекономічного контракту з додатками та специфікаціями, рахунків-фактур (інвойсів) на дану партію товару;

• сертифіката від виробника;

• сертифіката походження товару, виданого торгово-промисловою палатою країни експорту;

• сертифіката безпеки з даними про мікробіологічні показники, вміст токсичних елементів та пестицидів;

• етикетки або упаковки товару;

• документа, що засвідчує склад продукції та фізико-хімічні показники;

• висновку експертизи та даних лабораторних випробувань, якщо такі проводились в Україні;

• транспортних та товарно-супроводжувальних документів з позначками митних органів, що засвідчують факт ввезення товару в Україну.

Крім перелічених, можуть бути представлені додаткові документи, що характеризують якісні показники імпортованої продукції.

Заявник, фірма-імпортер, несе юридичну відповідальність за достовірність відомостей, викладених у заяві та доданих документах.

У гігієнічному ВИСНОВКУ державної санітарно-гігієнічної експертизи стосовно імпортованої продукції, засвідченому головним державним санітарним лікарем України, має бути зазначено:

• найменування імпортованої продукції, на яку видано висновок;

• реквізити експортера (виробника) продукції;

• перелік документів, які стали підставою для імпорту продукції в Україну (контракт, товарно-транспортні документи, сертифікати країни-експортера);

• нормативні документи, на підставі яких здійснювалась перевірка санітарно-гігієнічних показників імпортованого товару;

• висновок про можливість випуску/не випуску продукції у вільний обіг в Україні, що є підставою для завершення/не завершення митним органом процедури митного оформлення. Строк дії гігієнічного висновку визначається у кожному окремому випадку та залежить від призначення продукції (наприклад, споживання чи переробка), її обсягів та висновку експертизи. Таким чином, санітарно-гігієнічні вимоги утворюють державний технічний бар’єр для імпортованої продукції, який полягає; в обов’язковому проведенні експертизи та отриманні дозвільного документа - гігієнічного висновку. Позитивний висновок є підставою для проведення процедури митного оформлення та випуску товару у вільний обіг на внутрішній ринок України. Слід зауважити, що всі дослідження здійснюються за рахунок фірми-імпортера, що, у свою чергу, додатково підвищує вартість імпортованого товару та надає вітчизняним товаровиробникам певних цінових переваг стосовно товарів власного виробництва.

Список використаної літератури: Дубініна, А.А. Основи митної справи в Україні: Навчальний посібник / А.А. Дубініна, С.В. Сорокіна. — К.: ВД ’Професіонал’, 2004. — 360 с.