Відповідно до законодавства України культурними цінностями України є:
• культурні цінності, створені на території України громадянами України;
• культурні цінності, створені на території України іноземцями чи особами без громадянства, які постійно проживають або проживали на території України;
• культурні цінності, виявлені на території України;
• ввезені на територію України культурні цінності, придбані археологічними, археографічними, етнографічними, науково-природничими та іншими експедиціями за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
• ввезені на територію України культурні цінності, придбані в результаті добровільного обміну;
• ввезені на територію України культурні цінності, отримані в дарунок або законно придбані за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
• незаконно вивезені культурні цінності України, що перебувають за межами її території;
• культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
• культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну;
• культурні цінності,переміщені на територію України внаслідок другої світової війни як часткова компенсація за заподіяні окупантами збитки.
Спеціально уповноваженим державним органом контролю за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей при Міністерстві культури і мистецтв України є Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України (ДСКПКЦ). ДСКПКЦ виконує покладені на неї завдання у взаємодії з Головним архівним управлінням України, Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей, Державною митною службою України, правоохоронними органами.
Заявлені до вивезення (тимчасового вивезення) та повернуті після тимчасового вивезення культурні цінності підлягають обов’язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відмова фізичної чи юридичної особи, яка порушила клопотання про вивезення (тимчасове вивезення) культурних цінностей, подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності розглядається як відмова заявника від їх вивезення. Клопотання про право на вивезення культурних цінностей подається не пізніше ніж за місяць до дати їх вивезення власником чи уповноваженою ним особою до ДСКПКЦ. До клопотання додаються:
• документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
• висновок державної експертизи.
ДСКПКЦ за клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей. Про прийняте рішення власник культурних цінностей чи уповноважена ним особа письмово повідомляється в місячний термін від дня офіційного надходження клопотання. У разі, якщо результат державної експертизи дає підстави для занесення заявленої до вивезення культурної цінності до Державного реєстру національного культурного надбання, матеріали експертизи передаються відповідному центральному органу виконавчої влади незалежно від згоди особи, яка порушила клопотання. У разі прийняття ДСКПКЦ рішення про можливість вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі видається свідоцтво встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей. Зразок свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України. Свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених У ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.
Культурні цінності, що ввозяться в Україну, підлягають реєстрації в порядку, встановленому Міністерством культури і мистецтв України, Головним архівним управлінням України разом з ДМСУ. Під час ввезення культурних цінностей на територію України митному органу подається свідоцтво на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності. За відсутності такого свідоцтва ввезені цінності підлягають затриманню митними органами України до встановлення їх власника та одержання його доручення щодо подальшого переміщення або використання цих цінностей. Таке доручення має бути підтверджене дипломатичним представництвом або консульською установою країни, громадянином якої є власник культурних цінностей.
Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися фізичними та юридичними особами:
• для організації виставок;
• для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень;
• у зв’язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю;
• в інших випадках, передбачених законодавством України. Культурні цінності, тимчасово вивезені з України і не повернуті
в обумовлений угодою термін, вважаються незаконно вивезеними.
Клопотання про дозвіл на тимчасове вивезення культурних цінностей подається власником чи уповноваженою ним особою до ДСКПКЦ. До клопотання додаються:
• нотаріально завірена копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;
• документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності;
• документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
• висновок державної експертизи.
Свідоцтво на право тимчасового вивезення культурних цінностей не може бути видано, якщо:
• відсутні гарантії щодо забезпечення надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;
• заявлені для тимчасового вивезення культурні цінності в такому стані, що не можна змінювати умови їх зберігання;
• культурні цінності є предметом спору щодо права власності на них;
• страхова вартість культурних цінностей, заявлених для тимчасового вивезення, не відповідає їх реальній вартості;
• культурні цінності, заявлені для тимчасового вивезення, перебувають у розшуку;
• у державі, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, введено надзвичайний стан або існують інші обставини, що перешкоджають забезпеченню надійного зберігання і поверненню культурних цінностей, які тимчасово вивозяться в цю державу.
Культурні цінності, що тимчасово ввозяться в Україну, підлягають реєстрації у порядку, встановленому ДСКПКЦ разом з ДМСУ.
У разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав їм дозволяється вивозити особисті нагороди, на які є орденські книжки або нагородні посвідчення. Вивезення громадянами, які переїжджають на постійне місце проживання до іншої держави, нагород, що залишилися їм від померлих батьків, можливе за умови подання документів, що підтверджують переїзд громадян на постійне місце проживання до іншої держави, свідоцтва про смерть, орденських книжок або нагородних посвідчень та документів, що підтверджують родинні зв’язки. Родинні цінності, які не перебувають на постійному зберіганні в державних музеях, установах, бібліотеках та інших державних сховищах культурних цінностей, вивозяться відповідно до законодавства України.
Список використаної літератури: Дубініна, А.А. Основи митної справи в Україні: Навчальний посібник / А.А. Дубініна, С.В. Сорокіна. — К.: ВД ’Професіонал’, 2004. — 360 с.