Дубініна А.А. Основи митної справи в Україні (2004)
Переміщення через митний кордон вторинної сировини та відходів
При переміщенні через митний кордон України (ввоз, вивоз, транзит) небезпечної для здоров’я населення і навколишнього середовища продукції (вторинної сировини, відходів, тощо) Державною екологічною інспекцією Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України здійснюється екологічний контроль метою якого є гарантування екологічної безпеки населення і навколишнього середовища України. Екологічному контролю, який здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон, підлягають: транспортні засоби, у тому числі літаки, судна, військові кораблі; вантажі, що містять промислову сировину, відходи виробництва, хімічні сполуки, токсичні хімічні, радіоактивні та інші небезпечні для навколишнього природного середовища і здоров’я людей речовини; засоби захисту рослин, стимулятори їхнього росту, добрива; усі види риб, диких тварин і рослин, зоологічних, ботанічних, мінералогічних колекцій, мисливських трофеїв.
Державним актом визначено перелік пунктів пропуску через державний кордон, в яких здійснюється екологічний контроль, та розмір зборів, пов’язаних з його проведенням. Крім зазначених 1-24 груп товарів згідно з ТН ЗЕД, екологічному контролю підлягають:
• промислова сировина товарних груп 25-27, 41,43, 44 згідно з ТН ЗЕД;
• хімічні сполуки, небезпечні хімічні речовини, відходи товарних груп 26, 28, 29, 32-41, 47, 50-53, 55, 63, 68, 70, 72, 74-76, 78-81 згідно з ТН ЗЕД;
• засоби захисту рослин, стимулятори їхнього росту, добрива товарних груп 31, 38 згідно з ТН ЗЕД;
• мисливські трофеї за товарною групою 05 згідно з ТН ЗЕД. Екологічний контроль здійснюється шляхом розгляду
відповідних документів, огляду вантажів та транспортних засобів, аналізу проб та зразків, проведення обліку, на підставі чого видається документ, що дозволяє або забороняє відповідні операції. Підставою для митного оформлення є дозвільний документ, який видасться після представлення суб’єктом ЗЕД певного пакета документів та проведення належних досліджень.
Уряд України, на виконання міжнародних зобов’язань щодо рекомендацій Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням, ухвалив відповідну постанову, якою затвердив категорії небезпечних товарів у разі здійснення імпорту, експорту та транзиту. В разі транскордонного перевезення застосовується система контролю двох рівнів:
• «червоного», який стосується Червоного переліку відходів, контроль за якими передбачає подання до екологічної інспекції повного пакета документів на дану партію вантажів;
• «жовтого», який стосується Жовтого переліку відходів, контроль за якими здійснюється за неповним пакетом документів та передбачає спрощений порядок їх розгляду.
Відходи, які не включено до Червоного або Жовтого переліків, підлягають контролю, передбаченому для відходів, включених до Червоного переліку.
У разі вивезення відходів за межі України для переробки або утилізації підприємство-експортер звертається до екологічної інспекції з заявою та пакетом додаткових документів, на підставі яких у залежності від «кольору» відходів, офіційно повідомляються відповідні державні органи країн імпорту та транзиту. Пакет документів, має містити:
• відомості про походження і склад відходів, протоколи лабораторних досліджень;
• інформацію стосовно особи, відповідальної за утилізацію чи переробку;
• опис шляху транспортування;
• зовнішньоекономічний контракт між експортером та імпортером.
Для відходів, віднесених до Червоного переліку, додатково подаються документи, що засвідчують фінансові гарантії переробника щодо покриття вартості можливого реекспорту відходів та документ, який підтверджує страхування перевезення. Крім цього, мають бути виконані певні умови щодо пакування, маркування, транспортування та оформлення документа на перевезення. У контракті мають бути застережені відповідні зобов’язання контрагентів угоди стосовно екологічно безпечної утилізації або переробки.
Імпорт відходів в Україну здійснюється за наявності письмового дозволу екологічної інспекції, який надається після розгляду відповідних документів, аналогічних тим, що представляються у разі експортних операцій.
Транзитні перевезення відходів через територію України здійснюються на підставі письмової згоди екологічної інспекції, а тара, маркування і вид транспорту мають відповідати вимогам міжнародних норм, стандартів і практики.
Стосовно експорту брухту чорних і кольорових металів - вимоги окремі. Контроль за експортом брухту і відходів чорних та кольорових металів спрямований на захист національних інтересів держави та впорядкування діяльності підприємств. Регулювання зовнішньоекономічної операції, пов’язаної з товарами даного виду, здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України, яка визначила в ролі контролюючих структур органи Держкомстандарту України, підрозділи Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, митні органи України.
Однією з підстав проведення процедури митного оформлення є експертний висновок територіального органу Держстандарту України, що оформлюється на кожну експортну партію брухту або відходів чорних та кольорових металів за результатами досліджень зразків товарів, призначених для експорту. У разі отримання позитивного висновку за результатами перевірки експортеру видається сертифікат екологічного контролю, який приймається митними органами як підстава для проведення процедури митного оформлення. Постановою Кабінету Міністрів України визначено особливості експорту брухту кольорових металів як давальницької сировини. Експорт брухту можливий для виготовлення з нього готової продукції електротехнічного призначення, яка не виготовлюється в Україні.
Митні органи вилучають як підставу для проведення процедури митного оформлення експорту брухту та відходів чорних і кольорових металів, експертний висновок Держстандарту та сертифікат екологічного контролю. У разі потреби, з метою перевірки відомостей, заявлених у наданих експортером документах, на відповідність характеристикам товару, митні органи уповноважені відбирати проби для проведення досліджень у спеціалізованих митних лабораторіях. У такому разі додатковим документом для завершення процедури митного оформлення є експертний висновок митної лабораторії, в якому визначається відповідність результатів досліджень відомостям, наведеним у зовнішньоекономічному контракті, товаросупроводжувальних документах, експертному висновку та сертифікаті екологічного контролю.
Список використаної літератури: Дубініна, А.А. Основи митної справи в Україні: Навчальний посібник / А.А. Дубініна, С.В. Сорокіна. — К.: ВД ’Професіонал’, 2004. — 360 с.
Державним актом визначено перелік пунктів пропуску через державний кордон, в яких здійснюється екологічний контроль, та розмір зборів, пов’язаних з його проведенням. Крім зазначених 1-24 груп товарів згідно з ТН ЗЕД, екологічному контролю підлягають:
• промислова сировина товарних груп 25-27, 41,43, 44 згідно з ТН ЗЕД;
• хімічні сполуки, небезпечні хімічні речовини, відходи товарних груп 26, 28, 29, 32-41, 47, 50-53, 55, 63, 68, 70, 72, 74-76, 78-81 згідно з ТН ЗЕД;
• засоби захисту рослин, стимулятори їхнього росту, добрива товарних груп 31, 38 згідно з ТН ЗЕД;
• мисливські трофеї за товарною групою 05 згідно з ТН ЗЕД. Екологічний контроль здійснюється шляхом розгляду
відповідних документів, огляду вантажів та транспортних засобів, аналізу проб та зразків, проведення обліку, на підставі чого видається документ, що дозволяє або забороняє відповідні операції. Підставою для митного оформлення є дозвільний документ, який видасться після представлення суб’єктом ЗЕД певного пакета документів та проведення належних досліджень.
Уряд України, на виконання міжнародних зобов’язань щодо рекомендацій Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням, ухвалив відповідну постанову, якою затвердив категорії небезпечних товарів у разі здійснення імпорту, експорту та транзиту. В разі транскордонного перевезення застосовується система контролю двох рівнів:
• «червоного», який стосується Червоного переліку відходів, контроль за якими передбачає подання до екологічної інспекції повного пакета документів на дану партію вантажів;
• «жовтого», який стосується Жовтого переліку відходів, контроль за якими здійснюється за неповним пакетом документів та передбачає спрощений порядок їх розгляду.
У разі вивезення відходів за межі України для переробки або утилізації підприємство-експортер звертається до екологічної інспекції з заявою та пакетом додаткових документів, на підставі яких у залежності від «кольору» відходів, офіційно повідомляються відповідні державні органи країн імпорту та транзиту. Пакет документів, має містити:
• відомості про походження і склад відходів, протоколи лабораторних досліджень;
• інформацію стосовно особи, відповідальної за утилізацію чи переробку;
• опис шляху транспортування;
• зовнішньоекономічний контракт між експортером та імпортером.
Для відходів, віднесених до Червоного переліку, додатково подаються документи, що засвідчують фінансові гарантії переробника щодо покриття вартості можливого реекспорту відходів та документ, який підтверджує страхування перевезення. Крім цього, мають бути виконані певні умови щодо пакування, маркування, транспортування та оформлення документа на перевезення. У контракті мають бути застережені відповідні зобов’язання контрагентів угоди стосовно екологічно безпечної утилізації або переробки.
Імпорт відходів в Україну здійснюється за наявності письмового дозволу екологічної інспекції, який надається після розгляду відповідних документів, аналогічних тим, що представляються у разі експортних операцій.
Транзитні перевезення відходів через територію України здійснюються на підставі письмової згоди екологічної інспекції, а тара, маркування і вид транспорту мають відповідати вимогам міжнародних норм, стандартів і практики.
Стосовно експорту брухту чорних і кольорових металів - вимоги окремі. Контроль за експортом брухту і відходів чорних та кольорових металів спрямований на захист національних інтересів держави та впорядкування діяльності підприємств. Регулювання зовнішньоекономічної операції, пов’язаної з товарами даного виду, здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України, яка визначила в ролі контролюючих структур органи Держкомстандарту України, підрозділи Державної екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, митні органи України.
Однією з підстав проведення процедури митного оформлення є експертний висновок територіального органу Держстандарту України, що оформлюється на кожну експортну партію брухту або відходів чорних та кольорових металів за результатами досліджень зразків товарів, призначених для експорту. У разі отримання позитивного висновку за результатами перевірки експортеру видається сертифікат екологічного контролю, який приймається митними органами як підстава для проведення процедури митного оформлення. Постановою Кабінету Міністрів України визначено особливості експорту брухту кольорових металів як давальницької сировини. Експорт брухту можливий для виготовлення з нього готової продукції електротехнічного призначення, яка не виготовлюється в Україні.
Митні органи вилучають як підставу для проведення процедури митного оформлення експорту брухту та відходів чорних і кольорових металів, експертний висновок Держстандарту та сертифікат екологічного контролю. У разі потреби, з метою перевірки відомостей, заявлених у наданих експортером документах, на відповідність характеристикам товару, митні органи уповноважені відбирати проби для проведення досліджень у спеціалізованих митних лабораторіях. У такому разі додатковим документом для завершення процедури митного оформлення є експертний висновок митної лабораторії, в якому визначається відповідність результатів досліджень відомостям, наведеним у зовнішньоекономічному контракті, товаросупроводжувальних документах, експертному висновку та сертифікаті екологічного контролю.
Список використаної літератури: Дубініна, А.А. Основи митної справи в Україні: Навчальний посібник / А.А. Дубініна, С.В. Сорокіна. — К.: ВД ’Професіонал’, 2004. — 360 с.
