Канєва Т.В. Бухгалтерський облік у бюджетних установах (2004)
4.3. Облік розрахунків із відшкодування завданих збитків
У результаті діяльності бюджетних установ під час проведення перевірок, ревізій, інвентаризацій можуть бути виявлені факти нестач, псування матеріальних цінностей та розкрадань матеріальних цінностей і грошових коштів, які мають бути відшкодовані винними особами.
Для обліку розрахунків із винними особами щодо відшкодування вищезазначених втрат Планом рахунків передбачено активний субрахунок 363 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків». За дебетом цього субрахунка відображаються суми завданих збитків, за кредитом - суми, внесені винною особою до каси або на рахунки в казначействі, в банки на відшкодування завданих збитків. Розмір завданих збитків бюджетній установі визначається згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» та Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей». Згідно із зазначеним Порядком розмір завданих збитків визначається за балансовою вартістю цінностей (за мінусом зносу),але не нижче 50% балансової вартості на момент встановлення факту
збитків із врахуванням індексу інфляції, розміру податку на додану вартість та акцизного збору за формулою
Р3 = [(Бв-А)хІінф + Азб+ПДВ] х 2,
де: Р3 - розмір збитків, грн.;
Бв - балансова вартість на момент встановлення факту нестач,
псування та розкрадань матеріальних цінностей, грн.;
А - амортизаційні відрахування (знос), грн.;
Іінф - загальний індекс інфляції, що визначається на підставі визначених Держкомстатом індексів інфляції;
Азб - розмір акцизного збору, грн.;
ПДВ - сума податку на додану вартість, грн.
Сума збитків від нестачі іноземної валюти визначається в трикратному розмірі, перерахованому в грошовій одиниці України за курсом НБУ.
Згідно з Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затвердженою наказом Головного управління Державного казначейства України від 31.10.1998 р. № 90, під час встановлення нестач і втрат, які виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали протягом п'яти днів після встановлення недостач і втрат необхідно передати до слідчих органів, а на суму виявлених недостач і втрат подати цивільний позов. Суми збитків на матеріально відповідальних осіб відносяться відповідно До виконавчого листа судового органу. У такому випадку використовуються бухгалтерські проведення: дебет субрахунка 363 - кредит субрахунків 202, 204, 231-236, 238, 239 на суму, що підлягає відшкодуванню установі, та дебет субрахунка 363 - кредит субрахунка 642 - на суму, що підлягає внесенню до складу доходу відповідного бюджету.
Бухгалтерські записи з обліку розрахунків щодо відшкодування Завданих збитків наведено в таблиці 4.3. Облік розрахунків з відшкодування завданих збитків ведеться в різних меморіальних ордерах
Суми нестач відображаються в річній формі фінансової звітності №15 «Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів і матеріальних цінностей в бюджетних установах».
Таблиця 4.3.
Кореспонденції з обліку розрахунків щодо відшкодування завданих збитків
Для обліку розрахунків із винними особами щодо відшкодування вищезазначених втрат Планом рахунків передбачено активний субрахунок 363 «Розрахунки з відшкодування завданих збитків». За дебетом цього субрахунка відображаються суми завданих збитків, за кредитом - суми, внесені винною особою до каси або на рахунки в казначействі, в банки на відшкодування завданих збитків. Розмір завданих збитків бюджетній установі визначається згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» та Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей». Згідно із зазначеним Порядком розмір завданих збитків визначається за балансовою вартістю цінностей (за мінусом зносу),але не нижче 50% балансової вартості на момент встановлення факту
збитків із врахуванням індексу інфляції, розміру податку на додану вартість та акцизного збору за формулою
Р3 = [(Бв-А)хІінф + Азб+ПДВ] х 2,
де: Р3 - розмір збитків, грн.;
Бв - балансова вартість на момент встановлення факту нестач,
псування та розкрадань матеріальних цінностей, грн.;
А - амортизаційні відрахування (знос), грн.;
Іінф - загальний індекс інфляції, що визначається на підставі визначених Держкомстатом індексів інфляції;
Азб - розмір акцизного збору, грн.;
Сума збитків від нестачі іноземної валюти визначається в трикратному розмірі, перерахованому в грошовій одиниці України за курсом НБУ.
Згідно з Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затвердженою наказом Головного управління Державного казначейства України від 31.10.1998 р. № 90, під час встановлення нестач і втрат, які виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали протягом п'яти днів після встановлення недостач і втрат необхідно передати до слідчих органів, а на суму виявлених недостач і втрат подати цивільний позов. Суми збитків на матеріально відповідальних осіб відносяться відповідно До виконавчого листа судового органу. У такому випадку використовуються бухгалтерські проведення: дебет субрахунка 363 - кредит субрахунків 202, 204, 231-236, 238, 239 на суму, що підлягає відшкодуванню установі, та дебет субрахунка 363 - кредит субрахунка 642 - на суму, що підлягає внесенню до складу доходу відповідного бюджету.
Бухгалтерські записи з обліку розрахунків щодо відшкодування Завданих збитків наведено в таблиці 4.3. Облік розрахунків з відшкодування завданих збитків ведеться в різних меморіальних ордерах
Суми нестач відображаються в річній формі фінансової звітності №15 «Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів і матеріальних цінностей в бюджетних установах».
Таблиця 4.3.
Кореспонденції з обліку розрахунків щодо відшкодування завданих збитків
| № пор. | Зміст операцій | Дебет | Кредит |
| 1 | Віднесено на рахунок винних осіб нестачу готівки в касі в національній валюті | 363 | 301 |
| 2 | Віднесено на рахунок винних осіб нестачу готівки в касі в іноземній валюті | 363 | 302 |
| 3 | Віднесено на рахунок винних осіб нестачу матеріалів і продуктів харчування | 363 | 231-236 238-239 |
| 4 | Віднесено на рахунок винних осіб сум нестач м'яса, молока, м'ясних і молочних продуктів за обліковими цінами із застосуванням коефіцієнта і зарахування в дохід відповідного бюджету (Водночас списується з балансу вартість м'яса, молока, м'ясних і молочних продуктів за закупівельними цінами) | 363 681,701, 702 | 642 232 |
| 5 | Віднесено на рахунок винних осіб нестачу малоцінних та швидкозношуваних предметів Водночас робиться запис | 411 363 | 221 642 |
| 6 | Надійшли в касу суми на відшкодування завданих збитків | 301 | 363 |
| 7 | Утримано із заробітної плати на відшкодування завданих збитків | 661 | 363 |
| 8 | Списано виявлені нестачі в межах затверджених норм природних втрат за розпорядженням керівника установи на | 681,682, 701,702, 711-712 | 202, 204, 231-236, 238, 239 |
