Л. Панкевич, М. Зварич, Р. Бойко, Л. Лучечко Бухгалтерський облік у бюджетних установах (2002)
Основні принципи бухгалтерського обліку в бюджетних установах
Принципи (від лат. prinsipium — начало, основа) бухгалтерського обліку в бюджетних установах — це основні нормативні вимоги, з дотриманням яких здійснюються функції бюджетних установ.
У різних країнах принципи бухгалтерського обліку мають певні відмінності, бо сформувалися вони залежно від національних особливостей їх економічного і суспільного розвитку, форм власності капіталу, способів господарювання і політичного ладу. Тому ці принципи для кожної держави історично обумовлені. Водночас інтеграція національних економік у світовому господарстві, інтернаціоналізація економіки сприяють формуванню міжнародних стандартів бухгалтерського обліку діяльності, в тому числі і бюджетних установ.
В Україні ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах та складання звітності ґрунтуються на використанні наступних принципів:
• законність — звітність повинна відповідати правилам та процедурам, передбаченим законодавчими та нормативними актами;
• достовірність — правдиве відображення у бухгалтерській звітності фінансових операцій держави з дотриманням вимог відповідних нормативних актів;
• повнота бухгалтерського обліку — всі операції бухгалтерського обліку в бюджетних установах підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні результати операцій бюджетних установ, яка може впливати на рішення, що приймаються згідно з нею. Повнота та достовірність в обліку можливі тільки за умови, якщо облікова політика та процедури бюджетних установ забезпечать виконання всіх правил бухгалтерського обліку, а також якщо ці правила застосовуються без відхилень, з урахуванням реальної оцінки операцій, подій та ситуацій;
• дата операції — операції реєструються в бухгалтерському обліку в момент проведення відповідних платежів, що відповідає касовому методу ведення бухгалтерського обліку;
• прийнятність вхідного балансу — залишки за рахунками на початок поточного звітного періоду мають відповідати залишкам за станом на кінець попереднього звітного періоду;
• превалювання сутності над формою — операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх суті та економічного змісту, а не за їх юридичною формою;
• суттєвість — у фінансових звітах має відображатись уся істотна інформація, корисна для прийняття рішень керівництвом. Інформація є суттєвою,
якщо її відсутність або неповнота (перекручення) може вплинути на економічні рішення користувачів звітності;
• доречність — корисність інформації для підготовки та прийняття економічних рішень;
• відкритість — фінансові звіти мають бути достатньо зрозумілими і детальними, щоб уникнути двозначності, правдиво відображати операції з необхідними поясненнями в записках. Операції повинні відповідати змісту статей звітів. Звітність має бути чітко викладена і зрозуміла для користувача;
• сталість — постійне, протягом бюджетного року, застосування обраних методів. Зміна методів обліку потребує додаткового обгрунтування і розкриття у фінансових звітах,
• правильність — сумлінне застосування прийнятих правил та процедур;
• обережність — обґрунтована, розсудлива оцінка фактів;
• незалежність — відокремленість фінансових бюджетних років (звітних періодів);
• співставність — можливість визначення тенденцій виконання бюджету через співставлення інформації, що міститься у бухгалтерському обліку і звітності за певний період часу;
• безперервність — оцінка активів здійснюється з огляду на те, що процес виконання бюджетів є постійним;
• окреме відображення активів та пасивів — цей принцип передбачає, що всі рахунки активів та пасивів оцінюються окремо і відображаються в розгорнутому вигляді.
Використана література: Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Л. Панкевич, М. Зварич, Р. Бойко, Л. Лучечко. - Львів: Аверс, 2002. - 316 с.
У різних країнах принципи бухгалтерського обліку мають певні відмінності, бо сформувалися вони залежно від національних особливостей їх економічного і суспільного розвитку, форм власності капіталу, способів господарювання і політичного ладу. Тому ці принципи для кожної держави історично обумовлені. Водночас інтеграція національних економік у світовому господарстві, інтернаціоналізація економіки сприяють формуванню міжнародних стандартів бухгалтерського обліку діяльності, в тому числі і бюджетних установ.
В Україні ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах та складання звітності ґрунтуються на використанні наступних принципів:
• законність — звітність повинна відповідати правилам та процедурам, передбаченим законодавчими та нормативними актами;
• достовірність — правдиве відображення у бухгалтерській звітності фінансових операцій держави з дотриманням вимог відповідних нормативних актів;
• повнота бухгалтерського обліку — всі операції бухгалтерського обліку в бюджетних установах підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні результати операцій бюджетних установ, яка може впливати на рішення, що приймаються згідно з нею. Повнота та достовірність в обліку можливі тільки за умови, якщо облікова політика та процедури бюджетних установ забезпечать виконання всіх правил бухгалтерського обліку, а також якщо ці правила застосовуються без відхилень, з урахуванням реальної оцінки операцій, подій та ситуацій;
• дата операції — операції реєструються в бухгалтерському обліку в момент проведення відповідних платежів, що відповідає касовому методу ведення бухгалтерського обліку;
• прийнятність вхідного балансу — залишки за рахунками на початок поточного звітного періоду мають відповідати залишкам за станом на кінець попереднього звітного періоду;
• превалювання сутності над формою — операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх суті та економічного змісту, а не за їх юридичною формою;
якщо її відсутність або неповнота (перекручення) може вплинути на економічні рішення користувачів звітності;
• доречність — корисність інформації для підготовки та прийняття економічних рішень;
• відкритість — фінансові звіти мають бути достатньо зрозумілими і детальними, щоб уникнути двозначності, правдиво відображати операції з необхідними поясненнями в записках. Операції повинні відповідати змісту статей звітів. Звітність має бути чітко викладена і зрозуміла для користувача;
• сталість — постійне, протягом бюджетного року, застосування обраних методів. Зміна методів обліку потребує додаткового обгрунтування і розкриття у фінансових звітах,
• правильність — сумлінне застосування прийнятих правил та процедур;
• обережність — обґрунтована, розсудлива оцінка фактів;
• незалежність — відокремленість фінансових бюджетних років (звітних періодів);
• співставність — можливість визначення тенденцій виконання бюджету через співставлення інформації, що міститься у бухгалтерському обліку і звітності за певний період часу;
• безперервність — оцінка активів здійснюється з огляду на те, що процес виконання бюджетів є постійним;
• окреме відображення активів та пасивів — цей принцип передбачає, що всі рахунки активів та пасивів оцінюються окремо і відображаються в розгорнутому вигляді.
Використана література: Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Л. Панкевич, М. Зварич, Р. Бойко, Л. Лучечко. - Львів: Аверс, 2002. - 316 с.
