Л. Панкевич, М. Зварич, Р. Бойко, Л. Лучечко Бухгалтерський облік у бюджетних установах (2002)

Особливості обліку та розрахунків заробітної плати в установах охорони здоров'я

Кошторисне фінансування медичних закладів грунтується на таких показниках:

— в стаціонарі — кількість ліжок та ліжко-днів;

— в поліклініках — кількість лікарських відвідувань.

Кількість ліжок характеризує лікарняні місця. Розрізняють нормативну потребу і фактичну їх наявність. Нормативна потреба визначається, виходячи з чисельності мешканців і показника госпіталізації в розрахунку на рік. Фактична наявність характеризує кількість встановлених в медичному закладі ліжок, кількість ліжко-днів — добуток від множення кількості ліжок на кількість днів функціонування одного ліжка на рік.

Загальна кількість відвідувань поділяється за окремими спеціалістами — хірурги, терапевти і т. п.

Система заробітної плати медичних працівників встановлюється в розрізі категорій: лікарі, середній та молодший медичний персонал, адміністративно-управлінський та обслуговуючий персонал.

Система зарплати лікарів грунтується на встановленні схемного посадового окладу, системи підвищень і надбавок. Схемний посадовий оклад залежить від посади (лікар-хірург, лікар-інтерн чи лікарі інших спеціальностей) з врахуванням кваліфікаційної категорії. Посадові оклади залежать також від місцезнаходження лікувального закладу в гірській місцевості.

Видатки на заробітну плату в кошторисах бюджетних закладів охорони здоров'я визначаються, виходячи із штатного розпису, Постанови Кабінету Міністрів України за №134 від 07.02.2001 року "Про впорядкування умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери", Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників закладів охорони здоров'я та соціального захисту населення, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України за №229 від 23.11.1993 р. та наказом за №161/137 від 06.01.2001 року "Про впорядкування та затвердження умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення".

По лікарнях видатки на заробітну плату плануються окремо по лікарському, середньому і молодшому, а також адміністративно-господарському персоналу.

До кошторису видатків додається тарифікаційний список за встановленою формою, підписаний членами тарифікаційної комісії.

В закладах охорони здоров'я, які побудовані і вводяться в експлуатацію в плановому році, посади головного лікаря, бухгалтера і завідувача господарства можуть укомплектовуватись не раніше ніж за 2,5-3 місяці до відкриття лікарні; посади сторожів, фахівців із встановлення і експлуатації медичного обладнання і технічних засобів, пічників і кочегарів — за 1,5-2 місяці, а інших працівників, необхідних для підготовки лікарні до відкриття, — за 2-3 тижні.

Для кожної установи охорони здоров'я розпорядники коштів затверджують штати в межах планового фонду заробітної плати і лімітів бюджетних асигнувань, встановлених відповідними головними розпорядниками коштів.

При розрахунках кількості постів і посад медичного персоналу та визначення штату забезпеченості цілодобової роботи середнього та молодшого медичного персоналу в стаціонарних установах необхідно керуватися наказом

МОЗ України за №33 від 23.02.2000 року, який введений в дію з 1.07.2001 року "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я".

Підвищення схемних посадових окладів медичним працівникам здійснюється у випадках:

— почесного звання: "народний" — на 40 відсотків, "заслужений" —. на 20 відсотків; за наявності двох або більше звань посадові оклади (ставки заробітної плати) працівників підвищуються за одне (вище) звання;

— наукового ступеня: доктора наук — на 25 відсотків, кандидата наук —. на 15 відсотків; посадові оклади працівників підвищуються, якщо діяльність працівників за профілем збігається з наявним почесним званням чи науковим ступенем.

Доплати до заробітної плати медичним працівникам здійснюються:

— у розмірі до 50 відсотків посадового окладу відсутнього працівника або за вакантною посадою: за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, за суміщення професій (посад), за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, що виконуються. Зазначені види доплат не встановлюються керівникам медичних закладів, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих закладів та їх заступникам;

— у розмірі 5 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за роботу в нічний час, якщо вищий розмір не встановлено законодавством за кожну годину роботи з 22-ї вечора до 6-ї ранку.

Надбавки медичним працівникам здійснюються у розмірі до 50 відсотків посадового окладу:

— за високі досягнення у праці;

— за виконання особливо важливої роботи (на терміни її виконання);

— за складність, напруженість в роботі.

Ставки погодинної оплати праці лікарів-консультантів, які залучаються установами охорони здоров'я для проведення консультації з інших установ, встановлюються для професора, доктора наук в розмірі 13,16 грн. за годину.

Для адміністративно-управлінського та обслуговуючого персоналу встановлені тверді ставки заробітної плати.

В установах охорони здоров'я облік фактичної роботи кожного працівника проводиться за табелем, який ведеться по кожному відділенню або лікарні загалом. Табель підписується головним лікарем і старшою медичною сестрою і є підставою для складання розрахункової відомості.

Фонд заробітної плати розраховується шляхом множення кількості посад на середню ставку зарплати. Середня ставка зарплати медперсоналу встановлюється на підставі тарифікаційного списку.

Кількість посад лікарів визначається в розрізі стаціонару і поліклінік;

— в стаціонарі — виходячи з нормативу кількості ліжок на одного лікаря (15-30 ліжок), який диференційовано в розрізі відділень (хірургічне, терапевтичне і т. д.); враховуються також посади завідувачів відділень, лікарів-інтернів та лікарів-спеціалістів;

— у поліклініці — на основі кількості лікарських відвідувань у розрізі спеціалістів і встановлених нормативів прийому на одного лікаря; в поліклініці також передбачаються посади завідувачів відділеннями (за наявності певної кількості лікарів даного профілю).

Кількість посад середнього медперсоналу визначається по стаціонару, виходячи з кількості цілодобових постів. Кількість постів, своєю чергою, встановлюється відповідно до нормативів кількості ліжок на один пост, які диференціюються в розрізі відділень і встановлюються окремо для денних та нічних годин. Кількість посад на один пост визначається шляхом ділення річного балансу часу в годинах (365*24) на кількість годин роботи однієї медсестри на рік. Крім того, враховуються посади старшої медсестри, медсестри для організації індивідуального догляду за тяжкохворими та посади медсестер у лікувально-діагностичних кабінетах. У поліклініці кількість посад медсестер встановлюється за нормативом відповідно до кількості посад лікарів (як правило, 1:1 і більше).

Кількість посад молодшого медперсоналу визначається аналогічно середньому медперсоналу. Відмінність полягає в тому, що норматив кількості ліжок на один пост дещо більший.

Кількість посад обслуговуючого персоналу встановлюється за типовими штатними нормативами.

Крім бюджетних асигнувань, джерелом фінансування медичних закладів можуть бути доходи, які надходять від підприємств, організацій, установ за укладеними угодами на проведення медичного обслуговування їх працівників, доходи від надання платних послуг (видача довідок та ін.), надходження від спонсорських і благодійних внесків.

Ці доходи використовуються на цілі, визначені кошторисом доходів та видатків установи, в тому числі, і на оплату праці персоналу.

Використана література: Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Л. Панкевич, М. Зварич, Р. Бойко, Л. Лучечко. - Львів: Аверс, 2002. - 316 с.