Боярська З.І. Міжнародне комерційне право (2006)
3.4. Права і обов'язки комерсанта
Кваліфікація особи як комерсанта є важливим юридичним фактом, з якого випливають права й обов'язки специфічного характеру, пов'язані з діяльністю суб'єкта підприємницької діяльності.
Комерсант має такі права:
1. Право скористатися комерційним законодавством у боротьбі з недобросовісною конкуренцією. Воно закріплено в положеннях Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 p., Римського договору про заснування С ЕС (ст. 36, 91), у національних правових системах.
Юридичні і фізичні особи з країн — учасниць Паризької конвенції можуть вимагати захисту проти недобросовісної конкуренції за положеннями ст. 10 bis цієї конвенції. Засобом захисту проти недобросовісної конкуренції є позов у комерційний або господарський суд
Комерсант, який уважає себе жертвою недобросовісної конкуренції, мусить довести провину свого конкурента, факт заподіяння збитків та існування причинного зв'язку між провиною конкурента та своїми збитками.
Під час розгляду спорів суди виходять зі спеціального складу протиправних дій як недобросовісної конкуренції та з загальних положень закону про відповідальність за заподіяну шкоду.
До санкцій за недобросовісну конкуренцію належать: заборона протиправних дій, відшкодування збитків, визнання недійсності укладених договорів, адміністративні штрафи і заходи кримінального покарання.
2. Комерсант має право виступати під певною назвою, фірмою (nom commercial, Finna, trade name), яка ідентифікує комерсанта на ринку.
Фірма є в усіх компаній і товариств. її слід розглядати як елемент майнового комплексу підприємства, значення і економічна цінність якого зростає в міру підвищення репутації підприємства на ринку. Виключність права на фірму полягає в тому, що інші комерсанти усуваються від використання тотожної або схожої позначки як власної фірмової назви або товарного знака і не мають права користуватися нею в діловій практиці. При цьому власнику фірми надається абсолютний захист проти застосування даної назви в цілому, або в найсуттєвіших її деталях з боку третьої особи, яка почала її застосовувати пізніше.
Право на фірму є безстроковим правом комерсанта.
3. До безумовних прав комерсанта належить також його право укладати комерційні угоди (для країн з дуалістичною системою права).
Визнання особи як комерсанта створює для нього також ряд спеціальних обов'язків.
До обов'язків комерсанта належить:
• Публікація відомостей про комерсанта у формі реєстрації є торговому реєстрі з метою дати уявлення третім особам про правовий статус комерсанта та його майнове становище.
Реєстр торгівлі і компаній забезпечує централізацію комерційної інформації для третіх осіб, водночас є свідченням отримання статусу комерсанта. Традиційно такий реєстр ведеться реєструючими установами (адміністративними або судовими).
• Комерсант також зобов'язаний вести спеціальну документацію — торгові книги, у яких відбито перебіг і результати всієї комерційної діяльності суб'єкта підприємницької діяльності. Ведення звітності в комерційній діяльності в країнах ринкової економіки є обов'язковою умовою. Форми і види звітності регулюються національним законодавством.
f Комерсант також зобов'язаний оголошувати у встановленому порядку інформацію про припинення платежів за взятими зобов'язаннями для відкриття кредиторами спеціальної процедури — конкурсного процесу — з метою стягнення з комерсанта заборгованості.
f За законодавством деяких країн обов'язком комерсанта є відкриття власного банківського рахунка.
Крім цього, комерсанти мають інші обов'язки, пов'язані з веденням комерційної діяльності. Зокрема, вони повинні:
f надавати спеціальну фінансову звітність для оподаткування їхньої діяльності, для сплати деякою категорією комерсантів так званого корпоративного податку;
f мати дозвіл (патент) на ведення промислів (не завжди) зі сплатою встановленого податку до місцевих бюджетів;
f вести законну конкуренцію;
f виконувати зобов'язання щодо споживачів;
f здійснювати виплати, передбачені національним законодавством;
f виконувати обов'язки, передбачені на випадок купівлі або продажу торгових активів.
Комерсант має такі права:
1. Право скористатися комерційним законодавством у боротьбі з недобросовісною конкуренцією. Воно закріплено в положеннях Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 p., Римського договору про заснування С ЕС (ст. 36, 91), у національних правових системах.
Юридичні і фізичні особи з країн — учасниць Паризької конвенції можуть вимагати захисту проти недобросовісної конкуренції за положеннями ст. 10 bis цієї конвенції. Засобом захисту проти недобросовісної конкуренції є позов у комерційний або господарський суд
Комерсант, який уважає себе жертвою недобросовісної конкуренції, мусить довести провину свого конкурента, факт заподіяння збитків та існування причинного зв'язку між провиною конкурента та своїми збитками.
Під час розгляду спорів суди виходять зі спеціального складу протиправних дій як недобросовісної конкуренції та з загальних положень закону про відповідальність за заподіяну шкоду.
До санкцій за недобросовісну конкуренцію належать: заборона протиправних дій, відшкодування збитків, визнання недійсності укладених договорів, адміністративні штрафи і заходи кримінального покарання.
2. Комерсант має право виступати під певною назвою, фірмою (nom commercial, Finna, trade name), яка ідентифікує комерсанта на ринку.
Фірма є в усіх компаній і товариств. її слід розглядати як елемент майнового комплексу підприємства, значення і економічна цінність якого зростає в міру підвищення репутації підприємства на ринку. Виключність права на фірму полягає в тому, що інші комерсанти усуваються від використання тотожної або схожої позначки як власної фірмової назви або товарного знака і не мають права користуватися нею в діловій практиці. При цьому власнику фірми надається абсолютний захист проти застосування даної назви в цілому, або в найсуттєвіших її деталях з боку третьої особи, яка почала її застосовувати пізніше.
Право на фірму є безстроковим правом комерсанта.
Визнання особи як комерсанта створює для нього також ряд спеціальних обов'язків.
До обов'язків комерсанта належить:
• Публікація відомостей про комерсанта у формі реєстрації є торговому реєстрі з метою дати уявлення третім особам про правовий статус комерсанта та його майнове становище.
Реєстр торгівлі і компаній забезпечує централізацію комерційної інформації для третіх осіб, водночас є свідченням отримання статусу комерсанта. Традиційно такий реєстр ведеться реєструючими установами (адміністративними або судовими).
• Комерсант також зобов'язаний вести спеціальну документацію — торгові книги, у яких відбито перебіг і результати всієї комерційної діяльності суб'єкта підприємницької діяльності. Ведення звітності в комерційній діяльності в країнах ринкової економіки є обов'язковою умовою. Форми і види звітності регулюються національним законодавством.
f Комерсант також зобов'язаний оголошувати у встановленому порядку інформацію про припинення платежів за взятими зобов'язаннями для відкриття кредиторами спеціальної процедури — конкурсного процесу — з метою стягнення з комерсанта заборгованості.
f За законодавством деяких країн обов'язком комерсанта є відкриття власного банківського рахунка.
Крім цього, комерсанти мають інші обов'язки, пов'язані з веденням комерційної діяльності. Зокрема, вони повинні:
f надавати спеціальну фінансову звітність для оподаткування їхньої діяльності, для сплати деякою категорією комерсантів так званого корпоративного податку;
f мати дозвіл (патент) на ведення промислів (не завжди) зі сплатою встановленого податку до місцевих бюджетів;
f вести законну конкуренцію;
f виконувати зобов'язання щодо споживачів;
f здійснювати виплати, передбачені національним законодавством;
f виконувати обов'язки, передбачені на випадок купівлі або продажу торгових активів.
